Ухвала

від 23.04.2024 по справі 126/2476/17

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 126/2476/17

Провадження № 1-кп/126/53/2024

23 квітня 2024 року м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Бершадь кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016020000000053 від 09.02.2016 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Демидівка Тростянецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, директора ТОВ "Теплик Агро", з вищою освітою, раніше не судимого,

у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.366КК України,

ВСТАНОВИВ :

Згідно обвинувальногоакту ОСОБА_4 , будучи службовою особою, а саме директором товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик Агро» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35737530, юридична та фактична адреса: Вінницька область, Теплицький район, с. Степанівка, вул. Незалежності ЗО), зареєстрованого 09.04.2008 Теплицькою районною державною адміністрацією Вінницької області (далі - ТОВ «Теплик Агро»), діючи умисно, з метою незаконного отримання права користування земельними ділянками, вчинив службове підроблення.

Так, у квітні 2015 року ОСОБА_4 засвідчив власним підписом завідомо неправдиві договори оренди землі від 24.04.2015, відповідно до п. 1 яких ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 (орендодавці) надають, а ТОВ «Теплик Агро» (орендар) приймає в строкове (на 7 років) платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Костюківської сільської ради Теплицького району Вінницької області.

У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, достовірно знаючи про те що вказані особи не укладали із ТОВ «Теплик Агро» договорів оренди землі, з метою незаконного отримання права користування земельними ділянками, впродовж квітня - травня 2015 року разом з підробленими договорами подав до Реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції Вінницької області за адресою: Вінницька область, смт. Теплик, вул. Незалежності 7, відповідні заяви про державну реєстрацію права ТОВ «Теплик Агро» на оренду земельної ділянки кадастровий номер: 0523783200:01:000:0131, яка належить ОСОБА_7 ; кадастровий номер: 0523783200:01:000:0017 і 0523783200:01:000:0018, які належать ОСОБА_8 ; кадастровий номер: 0523783200:01:000:0210, яка належить ОСОБА_9 ; кадастровий номер: 0523783200:01:000:0092, яка належить ОСОБА_10 ; кадастровий номер: 0523783200:01:000:0216, яка належить ОСОБА_11 ; кадастровий номер: 0523783200:01:000:0154, яка належить ОСОБА_12 ; кадастровий номер: 0523783200:01:000:0064, яка належить ОСОБА_13 ; кадастровий номер: 0523783200:02:000:0079, яка належить ОСОБА_14 ; кадастровий номер: 0523783200:02:000:0024 і 0523783200:02:000:0025, які належать ОСОБА_15 .

За результатами розгляду вказаних заяв, на підставі поданих ОСОБА_4 підроблених договорів (Висновок експертів №2378/2379/15-21 від 22.12.2015), державним реєстратором до реєстру речових прав на нерухоме майно внесено інформацію про право ТОВ «Теплик Агро» на оренду земельних ділянок, розташованих на території Костюківської сільської ради, які належать ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 .

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст. 366 КК України, тобто видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів (службове підроблення).

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники, адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , через канцелярію суду подали клопотання про звільнення ОСОБА_16 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12016020000000053від 09.02.2016 за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України закрити. Клопотання обгрунтоване тим, що відповідно до класифікації наведеної у ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості. Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності якщо з моменту вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років, минуло 3 роки. Максимальною санкцією ч. 1 ст. 366 КК України передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до 3 років. Відповідно до обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження датою, з якої починається відлік терміну, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, є 01.06.2015 року, оскільки досудовим розслідуванням точної дати невстановлено, а зазначено період вчинення інкримінованого злочину «впродовж квітня - травня 2015 року». Отже, з моменту вчинення інкримінованого нетяжкого злочину, на день розгляду клопотання, минуло 8 років 3 місяці. Таким чином, строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вказаним кримінальним правопорушенням сплив. Обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому правопорушенні не визнає, оскільки його не вчиняв, разом з тим не заперечує проти закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники клопотання підтримали та просили задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки згідно вимоги про судимість ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався, строк притягнення до кримінальної відповідальності закінчився. Відповідно до норм кримінального процесуального кодексу та ст. 49 КК України закінчення строків давності є беззастережною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

Суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_4 , що він має право на повний розгляд справи .

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухиляється від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак, Суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Отже, суд встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження у суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 309/1201/15-к).

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні впродовж квітня -травня 2015 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України тобто відповідно до ст. 12 КК України у скоєнні нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді обмеження волі строком до трьох років .

Тобто, на день розгляду кримінального провадження минуло понад 8 років з дня вчинення ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення.

Протягом цього строку він не вчинив нового кримінального правопорушення та не ухилялася від слідства або суду, а тому строки давності сплинули.

Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 року, у справі № 425/4506/15-к дотримання умов, передбачених ч.ч. 1 - 3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов`язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За таких обставин та враховуючи те, що суд розглядає кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення, а норма ст. 49 КК України носить імперативний характер, тобто є обов`язковою для застосування в разі наявності для цього підстав, суд вважає, що клопотання обвинувачених та його захисників є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Стаття 124 КПК України встановлює порядок розподілу процесуальних витрат.

У випадку ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч.2 ст. 124 КПК України).

Стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат у випадку закриття кримінального провадження чинний КПК України не регулює.

Оскільки, чинний КПК України передбачає, що лише ухвалення судом обвинувального вироку може бути підставою для стягнення з обвинуваченого витрат на залучення експертів (ч. 2 ст.124 КПК України), а в даному випадку кримінальне провадження закривається, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, понесені стороною обвинувачення витрати на залучення експерта слід віднести на рахунок держави.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 285, 286, 288 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисників, адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016020000000053від 09.02.2016 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України - закрити.

Витрати за проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи віднести на рахунок держави.

Ухвала можебути оскарженапротягом семидіб здня їїоголошення доВінницького апеляційногосуду.

Суддя ОСОБА_1