Рішення

від 26.04.2024 по справі 910/19249/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2024Справа № 910/19249/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел Марк"

про стягнення 205220,95 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел Марк" про стягнення 205220,95 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, що сплачені позивачем в якості попередньої оплати за договором від 18.05.2023 № 686-23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

25.12.2023 через систему "Електронний суд" та 29.12.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що строк поставки товару становив до 28.09.2023 року. У той же час, відповідач повідомляв позивача про неможливість своєчасного виконання зобов`язань за договором унаслідок значного погіршення здоров`я директора відповідача в період липень-вересень 2023 року. Також відповідач направляв позивачу листи із проектом додаткової угоди щодо внесення змін до договору в частині строку поставки товару, однак позивач відповіді не надав. Одночасно, відповідач навів заперечення проти наданого позивачем розрахунку процентів.

У відповіді на відзив позивач вказав, що посилання відповідача на хворобу директора не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання за договором.

У додаткових поясненнях відповідач наголосив на тому, що відповідь на відзив подана через систему «Електронний суд» від ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", яке перебуває в стані припинення. При цьому, електронні довіреності, видані головою комісії із припинення юридичної особи позивача в порядку передоручення, не підтверджують повноважень представника позивача.

Відповідно до Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1595-р «Про погодження перетворення державних підприємств в акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю», наказу Державного концерну «Укроборонпром» від 07.07.2022 №273 «Про створення товариства з обмеженою відповідальністю», створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» шляхом перетворення Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», про що внесений запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 08.07.2022 №1010501450000000031.

Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.12.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (ідентифікаційний код юридичної особи 12602750) є правонаступником Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (ідентифікаційний код юридичної особи 12602750).

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон».

Відповідно до частини 3 статті 91 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Так, відповідь на відзив подана позивачем через систему «Електронний суд» із накладенням кваліфікованого електронного підпису представника позивача Лісовського Р.В., відомості про наявність права якого вчиняти дії від імені юридичної особи наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Отже, доводи відповідача щодо неналежного засвідчення копій документів є необґрунтованими.

До того ж, матеріали справи доказів відкликання чи визнання недійсною в судовому порядку довіреності Лісовського Р.В. на представництво інтересів позивача не містять.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.05.2023 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір № 686-23, за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію згідно ДК 021:2015:19510000-4 «Гумові вироби», вказану в Додатку 1 до цього договору, на умовах, передбачених даним договором.

Покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від придбання всієї або частини продукції шляхом направлення постачальникові відповідного повідомлення з переліком продукції, від поставки якої він відмовляється, не пізніше, ніж за 10 (десять) днів до дати поставки продукції. З моменту відправлення покупцем постачальникові повідомлення про відмову від придбання всієї або частини продукції, даний договір втрачає чинність у частині, що стосується продукції, зазначеної в повідомленні про відмову, але зберігає чинність у частині продукції, не зазначеної в повідомленні (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору поставка продукції здійснюється на умовах поставки DDP - м. Конотоп, вул. Петлюри Симона, 25, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року. Датою поставки продукції є дата надходження продукції на склад покупця.

У пункті 3.2 договору передбачено, що строк поставки продукції складає 90 робочих днів з моменту здійснення першої попередньої передплати згідно з п. 5.2.1 та набрання чинності договору. Постачальник має право здійснити поставку продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди покупця в письмовій формі.

Згідно з пунктом 4.1 договору загальна вартість продукції становить 51648 дол. США, у т.ч. ПДВ 20 % - 8608 дол. США, що у перерахунку за офіційним курсом НБУ (36,5686 грн. за 1 дол. США) станом на 30.03.2023 еквівалентно 1888695,05 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 314782,51 грн.

Пункт 5.2 договору визначає порядок здійснення оплати, за яким: 50 % передплата від загальної вартості продукції сплачується впродовж 20 робочих днів з моменту отримання рахунку, який постачальник повинен надати протягом 3-х робочих днів за допомогою факсимільного чи електронного зв`язку, з моменту набрання чинності договору. Оплата здійснюється у гривнях по курсу НБУ на день оплати згідно рахунку постачальника; 50 % доплата загальної вартості продукції, що відвантажується, сплачується протягом 20 робочих днів з моменту підтвердження готовності продукції до відвантаження з заводу виробника, про яке постачальник повідомить листом. Оплата здійснюється у гривнях по курсу НБУ на день оплати згідно рахунку постачальника.

На виконання умов договору позивачем сплачено на рахунок відповідача грошові кошти в якості передплати в сумі 944347,53 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 25.05.2023 № 3389.

Як слідує з виписки з рахунку за 24.11.2023 із системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство», відповідач повернув 24.11.2023 позивачу попередню оплату за договором у сумі 944347,53 грн.

Поряд із цим, 27.09.2023 відповідачем направлено на електронну пошту позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 лист щодо внесення змін до договору в частині строку поставки товару внаслідок настання невідворотних обставин (критичного стану здоров`я директора відповідача).

Також, лист із проектом додаткової угоди до договору щодо продовження строку поставки товару направлений відповідачем позивачу засобами поштового зв`язку 07.10.2023 року.

У свою чергу, позивач звернувся до відповідача з претензією № 63 від 03.10.2023 вих. № 2704, в якій просив терміново здійснити поставку товару.

У відповіді від 03.11.2023 № 3/11/23-2 на претензію від 03.10.2023 відповідач зазначив, що неможливість виконання зобов`язання з поставки товару зумовлена важким станом здоров`я директора, та просить надати реквізити для повернення позивачу коштів попередньої оплати.

23.11.2023 позивач направив відповідачу вимогу від 22.11.2023 № 6086е, в якій повідомив про відмову від подальшого прийняття продукції за договором, просив повернути раніше сплачені кошти в розмірі 944347,53 грн. та проценти в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 202737,27 грн.

Щодо зауважень відповідача про відсутність доказів направлення вимоги від 22.11.2023 № 6086е, оскільки до заяви на усунення недоліків надано докази направлення (опис вкладення та чек) супровідного листа від 22.11.2023 № 3533, суд зауважує наступне.

Як слідує з заяви про усунення недоліків позовної заяви, позивачем долучено опис вкладення від 22.12.2023, в якому зазначено про відправлення відповідачу супровідного листа від 21.12.2023 № 3533, копії поштової квитанції та довіреності від 05.04.2023 № 1054.

При цьому, супровідний лист від 21.12.2023 № 3533 стосується направлення відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви. У той же час, доказом направлення вимоги від 22.11.2023 № 6086е є фіскальний чек від 23.11.2023 року.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив попередню оплату товару 25.05.2023 на суму 944347,53 грн.

Отже, виходячи з пункту 3.2 договору, відповідач мав поставити товар протягом 90 робочих днів, тобто до 28.09.2023 включно, проте поставку товару так і не здійснив.

Згідно з частиною 3 статті 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до пункту 7.3 договору у випадку порушення строків поставки більш ніж на 10 календарних днів покупець має право відмовитися від подальшого приймання й оплати продукції, а також вимагати повернення раніше сплачених за продукцію коштів (якщо такі кошти сплачувалися), які постачальник зобов`язаний повернути протягом 3 банківських днів з моменту одержання повідомлення покупця, яке вважається отриманим постачальником після закінчення трьох робочих днів з моменту його відправлення покупцем на адресу постачальника, зазначену в даному договорів, при цьому на весь період починаючи з дати отримання авансового платежу до дати його повернення на суму авансового платежу нараховуються проценти в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Матеріалами справи підтверджується, що на вимогу позивача від 22.11.2023 щодо відмови від подальшого прийняття продукції та повернення попередньої оплати (направлену 23.11.2023) відповідач повернув 24.11.202 3суму попередньої оплати в розмірі 944347,53 грн.

Таким чином, позивачем нараховані за період з 25.05.2023 до 23.11.2023 на суму попередньої оплати 944347,53 грн. проценти в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 205220,95 грн.

Судом ураховані посилання відповідача, що строк поставки товару становив до 28.09.2023 включно.

Разом із цим, у пункті 7.3 договору сторонами погоджено, що проценти в розмірі подвійної облікової ставки НБУ нараховуються за весь період, починаючи з дати отримання авансового платежу, до дати його повернення.

Відтак, зважаючи на умови вказаного пункту договору, у випадку порушення строків поставки більш ніж на 10 календарних днів та реалізації покупцем права відмови від подальшого приймання й оплати продукції, визначений граничний строк на поставку товару не впливає на період, за який нараховуються проценти на суму попередньої оплати.

Відповідне право на встановлення в договорі зобов`язання сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця встановлено також частиною 3 статті 693 ЦК України.

Щодо посилань відповідача на оформлення розрахунку процентів неуповноваженою особою, а саме юрисконсультом Лісовським Р., суд зауважує наступне.

Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Судом встановлено, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Лісовський Р.В. має право вчиняти дії від імені юридичної особи позивача, зокрема, здійснювати самопредставництво з усіма правами, наданими Господарським процесуальним кодексом України.

Також відповідач звертав увагу на правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, за якою наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР) даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

У той же час, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду.

Поряд із цим, у постановах Верховного Суду від 03.10.2022 у справі № 520/12336/2020, від 28.12.2022 у справі №826/23910/15 досліджувалося питання щодо достатності наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про особу, яка діє в порядку самопредставництва.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до пункту 8.2 договору підтвердженням настання форс-мажорних обставин є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Матеріали справи доказів на підтвердження настання форс-мажорних обставин щодо неможливості виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором не містять.

Судом прийнято до уваги, що відповідач направляв позивачу листи із проектом додаткової угоди до договору для внесення змін у частині строку поставки товару.

Частинами 1, 2 статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Проте, як слідує з матеріалів справи, сторони згоди щодо внесення змін до договору в частині зміни строку поставки товару не дійшли. Доказів внесення змін до договору в судовому порядку матеріали справи також не містять.

За наведених обставин, оскільки сторонами згода на зміну умов договору не досягнута, строки поставки товару залишаються такими, що визначені в договорі.

Також суд зауважує, що за змістом статті 42 ГК України суб`єкти господарювання (підприємці) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку здійснюють господарську діяльність на власний ризик.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел Марк" (03148, м. Київ, вул. Т. Строкача, 6, офіс 214; ідентифікаційний код 38801377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41600, Сумська обл., м. Конотоп, вул. С. Петлюри, 25; ідентифікаційний код 12602750) 205220 (двісті п`ять тисяч двісті двадцять) грн. 95 коп. процентів, а також 3078 (три тисячі сімдесят вісім) грн. 31 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова