Рішення

від 26.04.2024 по справі 910/20108/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2024Справа № 910/20108/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом заступника Київської міської прокуратура (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9) в інтересах держави в особі Київської міської військової адміністрації (Київська міська державна адміністрація), Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (01135, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 14) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАФУД" (03037, місто Київ, вулиця Зеленогірська, будинок 8) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) про стягнення 181 579,29 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.12.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява заступника Київської міської прокуратура в інтересах держави в особі Київської міської військової адміністрації (Київська міська державна адміністрація), Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАФУД" про стягнення 181 579,29 грн, та була передана 02.01.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що ТОВ «Террафуд» здійснено приєднання до договору на постачання продовольчих товарів (в редакції, оприлюдненій на сайті AT «Укрзалізниця» за посиланням - https://uz.gov.ua/about/procurement/), затвердженого рішенням правління від 12 березня 2022 року, витяг з протоколу № Ц-54/29Ком.т, за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620), шляхом виставлення рахунку № ТФ1 від 17 березня 2022 на постачання 25000 кг молока ультрапастеризованого та 25000 кг сиру твердого на загальну суму 6 079 920,00 грн на адресу Київської міської військової адміністрації.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 185 рахунок на оплату в частині затвердження переліків продукції, постачальників, обсягів та цін на продукцію, що закуповувалась, розмірів та строків попередньої оплати погоджено Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Рахунки були погоджені та 21 березня 2022 року Акціонерним товариством «Укрзалізниця» здійснено попередню оплату у розмірі 30 (тридцяти) відсотків вартості товарів за договором в сумі 1 823 976,00 грн.

Згідно з пунктом 6.8 Договору, Постачальник зобов`язаний у разі не здійснення ним поставки Товару з будь-яких причин повернути отриманий ним відповідно до умов цього Договору авансовий платіж не пізніше, ніж протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту, коли мала бути здійснена поставка.

Разом з цим прокурор вказує, що ТОВ «Террафуд» отримані кошти авансового платежу, в порушення умов договору, повернуло лише 05.07.2022, у зв`язку з чим прокурор просить стягнути з ТОВ «Террафуд» інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за період користування вказаними коштами.

Ухвалою суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5).

13.02.2024 в системі «Електронний суд» Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України сформовано пояснення відповідно до яких представник просив позовні вимоги задовольнити з огляду на безпідставність користування відповідачем чужими грошовими коштами за період з 31.03.2022 по 04.07.2022.

22.02.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, заперечуючи стосовно позовних вимог представник зазначає про наступне.

ТОВ «Террафуд» здійснено приєднання до договору на постачання продовольчих товарів (в редакції, оприлюдненій на сайті AT «Укрзалізниця» за посиланням -https://uz.gov.ua/about/procurement/), затвердженого рішенням правління від 12 березня 2022 року.

AT «Укрзалізниця» згідно рахунку № ТФ1 від 17.03.2022 р. на підставі платіжного доручення № 96 від 19.03.2022 р. було перераховано на рахунок Відповідача суму авансу в розмірі 1 823 976,00 грн.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити та доставити Замовнику продовольчі товари (надалі - Товар (-и)), перелік, кількість, ціни та умови поставки згідно з Інкотермс (у редакції 2010 року) яких зазначаються Замовником у заявках.

Відповідно до пункту 5.4. Договору, Товар повинен бути поставлений Замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання Постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено Сторонами додатково.

В свою чергу, Сторонами відповідно до пункту 5.1. Договору узгоджено, що Товари за цим Договором постачаються окремими партіями, відповідно до накладних на основі письмових заявок Замовника. Заявки подаються за допомогою інтерактивного способу зв`язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення), та/або іншими засобами передачі електронних повідомлень, документів і являють собою письмове вираження волі Замовника.

Представник відповідача зауважує, що в порушення умов Договору, Замовник, в період з моменту сплати авансу 17.03.2022 р. до моменту направлення листа про повернення авансу 01.07.2022 р., не направив ні письмових заявок на постачання окремих партій Товару, ні претензій чи вимог про повернення сплаченого авансу, хоча Товариство було готове здійснювати поставку Товару на умовах, передбачених Договором.

Враховуючи те, що поставка продукції не відбулася у зв`язку з відсутністю письмових Заявок Замовника, як це передбачено пп. 5.1.-5.2. Договору, ТОВ «ТЕРРАФУД» на підставі листа від Київської міської військової адміністрації № 005-495 від 01.07.2022 р., згідно платіжного доручення № 390782 від 05.07.2022 р., здійснило повернення коштів в розмірі 1 823 976,00 грн. на розрахунковий рахунок AT «Укрзалізниця» у строк, зазначений в пункті 6.8. Договору.

З огляду на викладене представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

04.03.2024 від прокурора надійшла відповідь на відзив у якому останній зазначив, що відзив відповідача на позов фактично зводиться до того, що останній не повертав отримані за договором поставки бюджетні кошти упродовж тривалого часу (понад 3 місяці) лише з причин ненаправлення замовником за договором (Київською міською військовою адміністрацією) заявок на поставку товару, при цьому відповідачем підтверджується факт отримання коштів за договором в сумі 1 823 976,00 грн та факт користування зазначеними коштами у вказаний період часу.

Окрім того прокурор зазначив, що як вбачається з матеріалів справи (платіжне доручення № 96 від 19.03.2022) оплата вказаних коштів за договором проводилась на підставі рахунку № ТФ1 від 17.03.2022 на оплату конкретного товару з чітко визначеною номенклатурою (найменуванням, кількістю та ціною) який було виставлено безпосередньо відповідачем в рамках договору. Відтак відповідач був достеменно обізнаний, який товар необхідно поставити на виконання умов договору після отримання зазначених бюджетних коштів.

06.03.2024 від прокурора надійшли пояснення відповідно до яких останній зазначає, що відповідач, діючи вільно та на власний ризик, усвідомлюючи строки поставки та загальновідому обставину, яка не підлягає доведенню - військову агресію російської федерації проти України та необхідність у зв`язку з цим задоволення нагальних потреб функціонування держави, взявши на себе зобов`язання із визначеними в договорі умовами щодо поставки продовольчих товарів, допустив неналежне виконання своїх зобов`язань.

Вказане мало негативний вплив на виконання КМВА функцій із забезпечення функціонування держави в умовах воєнного стану. Зокрема, у разі повернення авансових платежів замовник міг за їх рахунок укласти інші договори на поставку продовольчих товарів.

З огляду на наведене, доводи відповідача жодним чином не спростовують доводів позову, а тому з відповідача на виконання умов договору та закону підлягають стягненню інфляційні втрати та 3 % річних за невиконання грошового зобов`язання.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Постановою Кабінету Міністрів Украі?ни №528 від 03.05.2022 «Деякі питання фінансування закупівлі товарів тривалого зберігання в умовах воєнного стану» затверджено розподіл у 2022 році субвенціі? з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також Порядок та умови надання субвенціі? з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану (надалі - Порядок).

Положеннями пунктів 3-5 Порядку, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами - АТ «Укрзалізниця». Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок АТ «Укрзалізниця», відкритий в державному банку, з подальшим спрямуванням АТ «Укрзалізниця» на оплату грошових зобов?язань замовників перед постачальниками товарів (виконавцями робіт або надавачами послуг) відповідно до укладених договорів та рахунків постачальників товарів (виконавців робіт або надавачів послуг) за тристоронніми договорами. Кошти, використані АТ «Укрзалізниця» для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів, та коштами місцевих бюджетів, що передані розпорядникам субвенції, від розпорядників субвенції постачальникам товарів (виконавцям робіт або надавачам послуг), у сумі такого платежу.

З метою задоволення нагальних потреб функціонування держави на період дії воєнного стану КМВА здійснено закупівлю продовольчих товарів у постачальника, включеного до Переліку підприємств для забезпечення нагальних потреб функціонування держави, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.03.2022 № 148.

На офіційному веб-сайті AT «Укрзалізниця» за посиланням: https://uz.gov.ua/about/procurement/ опубліковано проект договору на постачання продовольчих товарів, форму та умови якого затверджено рішенням правління AT «Укрзалізниця» від 12.03.2022 (витяг з протоколу № Ц-54/29 Ком. т).

Відповідно до абзацу 3 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів Украі?ни від 02 березня 2022 року № 185 «Деякі питання здіи?снення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» Акціонерне товариство «Украі?нська залізниця» уповноважується виступати платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є віи?ськові адміністраціі? та/або центральні органи виконавчоі? влади, зі здіи?снення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави, зокрема, на придбання необхідних продовольчих товарів.

Відповідно до пункту 2 Порядку головним розпорядником субвенціі? є Мінінфраструктури. Розпорядники субвенціі? за місцевими бюджетами визначаються рішеннями про такі бюджети відповідно до законодавства.

Пунктом 11.2. договору визначено, що відповідно до умов ст. 634 ЦК Украі?ни цеи? договір є договором приєднання і може бути укладении? лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов договору в цілому. Доказом повного та беззаперечного прии?няття замовником усіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення замовником на адресу постачальника заявки, визначеноі? пунктом 1.1 цього договору. Доказом повного та беззаперечного прии?няття постачальником всіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення постачальником на адресу замовника письмового повідомлення про прии?няття заявки замовника (рахунку на попередню оплату), визначеноі? пунктом 1.1. цього договору.

Так, з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави на період дії воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» 17 березня 2022 року між Київською міською військовою адміністрацією (далі - Замовник), Акціонерним товариством «Укрзалізниця» (далі - Платник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Террафуд» (далі-Постачальник, відповідач) укладено договір на постачання продовольчих товарів (далі - Договір).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Террафуд» здійснено приєднання до договору на постачання продовольчих товарів (в редакції, оприлюдненій на сайті AT «Укрзалізниця» за і посиланням - https://uz.gov.ua/about/procurement/), затвердженого рішенням правління від 12 березня 2022 року, витяг з протоколу № Ц-54/29Ком.т, за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620), шляхом виставлення рахунку № ТФ1 від 17 березня 2022 на постачання 25000 кг молока ультрапастеризованого та 25000 кг сиру твердого на загальну суму 6 079 920,00 грн на адресу Київської міської військової адміністрації (не заперечується сторонами).

Відповідачем виставлено рахунок на оплату № ТФ1 від 17.03.2022 відповідно до якого Акціонерним товариством "Українська залізниця" за платіжним дорученням №96 від 19.03.2022. здійснено оплату у розмірі 1 823 976,00 грн з призначенням платежу: «Передоплата по дог. На постачання продов. Товарів згідно рахунку № № ТФ1 від 17 березня 2022 за бюджетною програмою 3101710 (КУКВ 2620)».

Отже, 17.03.2022 між АТ «Укрзалізниця» (надалі - Платник) з однієі? сторони, Київської міської військової адміністрації (Київська міська державна адміністрація) (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАФУД" (надалі - Постачальник), з іншоі? сторони укладено договір.

За цим Договором - Постачальник зобов`язується поставити та доставити Замовнику продовольчі товари (надалі - Товар (-и)), перелік, кількість, ціни та умови поставки згідно з Інкотермс (у редакції 2010 року) яких зазначаються Замовником у заявках (далі - заявка), а Замовник зобов`язується прийняти вказаний Товар, а Платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього Договору. Укладанням цього Договору Постачальник підтверджує, що Товар належить Постачальнику на праві власності, не переданий у заставу, не арештований, не має будь-якого іншого приватного або публічного обтяження і не є предметом позовних вимог третіх осіб, якщо інше додатково не узгоджено Сторонами (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що загальна ціна (вартість) Договору визначається виходячи із загальної вартості поставленого Товару, на підставі підписаних Сторонами (Постачальником та Замовником) первинних бухгалтерських документів.

Положеннями п. 2.2 Договору встановлено, що оплата Товару Платником здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 197 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185»), на таких умовах:

Попередня оплата у розмірі 30 (тридцять) % вартості Товару проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього Договору, оформленого належним чином та погодженого Замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках Платника.

Згідно з п. 2.4 Договору усі розрахунки за Договором здійснюються в безготівковому порядку в національній валюті України - гривні.

Поставка Товару за цим Договором здійснюється Постачальником партіями протягом строку дії Договору на умовах, визначених у заявках відповідно до пункту 1.1 цього Договору, на підставі письмових заявок Замовника. Заявки подаються за допомогою інтерактивного способу зв`язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення), та/або іншими засобами передачі електронних повідомлень, документів і вважаються дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до приймання Товару (п. 5.1 Договору).

У відповідності до п. 5.3-5.5 Договору Постачальник зобов`язаний розглянути заявку Замовника у строк не більше 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту її отримання та надати письмове повідомлення про прийняття заявки повністю або частково (в якій частині) шляхом направлення Постачальником сканованої копії рахунку, у порядку, визначеному п 2.2 цього Договору, після чого заявка вважається узгодженою Повідомлення Постачальника про прийняття заявки Замовника (сканована копія рахунку на попередню оплату) направляється на ту електронну адресу Замовника, з якої надійшла заявка, визначена пунктом 1.1 цього Договору Якщо Постачальник не має можливості виконати поставку на умовах викладених у заявці, Постачальник повинен письмово відмовити в заявці (із зазначенням причин такої відмови) та направити таку відмову Замовнику за допомогою інтерактивного способу зв`язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення) та/або іншими засобами передачі електронних повідомлень у строк, що не перевищує 24 (двадцять чотири) години з моменту отримання відповідної заявки

Товар повинен бути поставлений Замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання Постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено Сторонами додатково

Датою поставки Товару є дата приймання Замовником партії Товару та підписання Замовником відповідних документів. Один примірник документів, що підтверджує поставку Товару негайно передається Замовником Платнику у визначеному цим Договором порядку.

Згідно п. 6.4 Договору у разі невиконання зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України та цього Договору, за винятком випадків, коли виконання таких стає неможливим в силу обставин форс-мажору, зміни законодавства та ін.

Відповідно до п. 6.8 Договору Постачальник зобов`язаний у разі не здійснення ним поставки Товару з будь-яких причин повернути отриманий ним відповідно до умов цього Договору авансовий платіж не пізніше, ніж протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту, коли мала бути здійснена поставка.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту здійснення Постачальником його акцепту і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1 Договору).

01.07.2022 Київською міською військовою адміністрацією за №005-43 на адресу відповідача надіслано вимогу наступного тексту:

«Відповідно до Договору на постачання продовольчих товарів в редакції, оприлюдненій на сайті AT «Укрзалізниця» за посиланням https://uz.gov.ua/procurcmenl/, затвердженого рішенням правління від 12.03.2022 року витяг з протоколу № Ц-54/29Ком.т за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620) товариством з обмеженою відповідальністю «Террафуд» виставлено рахунок № ТФ1 від 17.03.2022 року на постачання 15 000 кг молока ультрапастеризованого 2,5% «Біла лінія», 10 000 кг молока ультрапастеризованого 3,2% «Ферма», 15 000 кг сиру Українського 50% «Вапнярка» та 10 000 кг сира Сметанкового 50% «Ферма» на загальну суму 6 079 920 грн.

Вказаний рахунок було погоджено 19.03.2022 року та AT «Укрзалізниця» сплачено 30% авансу на загальну суму 1 823 976,00 грн за платіжним дорученням № 96 від 19.03.2022 року.

Проте, станом на 01.07.2022 року продукція в адресу Київської міської військової адміністрації не поставлена, а кошти AT «Укрзалізниця» не повернуті всупереч досягнутим раніше усним домовленостям.

За цих умов, просимо товариство з обмеженою відповідальністю «Террафуд» негайно повернути авансовий платіж у сумі 1 823 976,00 грн відповідно до Договору на постачання продовольчих товарів в редакції, оприлюдненій на сайті AT «Укрзалізниця» за посиланням https://uz.gov.ua/proctireinent/. затвердженого рішенням правління від 12.03.2022 року витяг з протоколу № Ц-54/29Ком.т за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620) платнику - AT «Укрзалізниця» на розрахунковий рахунок, з якого були отримані вказані кошти».

Відповідно до платіжного доручення №390782 від 05.07.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Террафуд» було перераховано AT «Укрзалізниця» 1 823 976,00 грн.

Так, предметом даного позову є вимоги до відповідача про стягнення з ТОВ «Террафуд» інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми за період користування грошовими коштами.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Установлена практика Європейського суду з прав людини повністю виправдовує участь прокурора на одній із сторін провадження у суді, якщо виникає необхідність, зокрема, у захисті реальних інтересів держави чи майна (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01.04.2010; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15.01.2009).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.

Враховуючи практику Європейського суду, прокурор, звертаючись із даним позовом, діє на захист не своїх власних порушених прав, а на захист інтересів держави в цілому, які нерозривно пов`язані із правильним застосуванням та дотриманням усіма суб`єктами законодавства у сферах життєдіяльності суспільства, що контролюються та охороняються державою.

Звернення прокурора з позовною заявою до суду спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання використання бюджетних коштів, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання всіх прав.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, наведені вище норми законів та рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Прокурор вважаючи, що внаслідок невиконання умов договору порушуються інтереси держави, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес.

Окрім зазначеного, повномаштабне вторгнення російської федерації та введення в Україні правового режиму воєнного стану об?єктивно зумовило виникнення складної економічної ситуації, необхідності додаткового фінансування Збройних сил України.

В умовах воєнного стану надзвичайно важливим є забезпечення оперативного, належного та безперервного виконання місцевих бюджетів. З метою забезпечення ефективного функціонування бюджетної сфери та життєво необхідних потреб жителів територіальних громад у період дії воєнного стану надзвичайно важливим є раціональне, цільове та ефективне використання бюджетних коштів з огляду на їх обмежений обсяг.

Так, у спірних правовідносинах також наявні економічні інтереси територіальної громади та держави в цілому.

У зв?язку з цим, захист інтересів держави в бюджетних правовідносинах, в тому числі при зайвому витрачанні чи заволодінні бюджетними коштами, є основним пріоритетом роботи усіх без винятку органів, а порушення в цій сфері є неприпустимими в умовах сьогодення.

За таких обставин, несвоєчасне повернення відповідачем бюджетних коштів (попередньої оплати за поставку товару), беззаперечно вказує на наявність порушень державних інтересів, що надає право прокурору для їх захисту у судовому порядку.

Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на статті 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення з виконання господарських договорів з наведених питань, тим паче під час воєнного стану в державі.

Отже, в зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для захисту порушених інтересів держави органами прокуратури.

Невиконання зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором на постачання продовольчих товарів з боку відповідача призвело до порушення прав Київської міської військової адміністрації (Київська міська державна адміністрація), Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо можливості розпорядження бюджетними коштами на закупівлю продовольчих товарів з метою забезпечення нагальних потреб держави в умовах воєнного стану.

Тобто, у вказаному випадку вбачається порушення інтересів держави в особі Київської міської військової адміністрації (Київська міська державна адміністрація), Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, що полягає в невиконанні відповідачем зобов?язання щодо своєчасного повернення передоплати за спірним договором.

При цьому, порушення вимог законодавства, наведені вище в якості підстав позовної заяви, мають характер не лише формального недотримання умов договору, а навпаки, призвели до фактичних втрат бюджетних коштів, що засвідчує нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів та становить безумовне порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Тому, підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є порушення економічних інтересів держави внаслідок невиконання зобов?язання щодо погашення заборгованості за договором на постачання продовольчих товарів з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Террафуд».

При цьому суд наголошує, що прокурор звертався до позивачів 1 та 2 з листами відносно вжиття заходів щодо звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів, однак останні самостійно до суду не зверталися.

Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що на підставі виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Террафуд» рахунку на оплату № ТФ1 від 17.03.2022, Акціонерним товариством "Українська залізниця" за платіжним дорученням №96 від 19.03.2022 було здійснено передоплати у розмірі 1 823 976,00 грн.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Непередання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.4. Договору, Товар повинен бути поставлений Замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання Постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено Сторонами додатково.

Отже, враховуючи дату здійснення Акціонерним товариством "Українська залізниця" за платіжним дорученням №96 від 19.03.2022 передоплати у розмірі 1 823 976,00 грн. + 2 дні, товар мав бути поставлений до 21.03.2022 включно.

Відповідачем поставку товару здійснено не було (що не заперечується сторонами).

У той час заперечуючи стосовно позовних вимог представник відповідача зазначає, що Сторонами відповідно до пункту 5.1. Договору узгоджено, що Товари за цим Договором постачаються окремими партіями, відповідно до накладних на основі письмових заявок Замовника. Заявки подаються за допомогою інтерактивного способу зв`язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення), та/або іншими засобами передачі електронних повідомлень, документів і являють собою письмове вираження волі Замовника.

Представник відповідача зауважує, що в порушення умов Договору, Замовник, в період з моменту сплати авансу 17.03.2022 р. до моменту направлення листа про повернення авансу 01.07.2022 р., не направив ні письмових заявок на постачання окремих партій Товару, ні претензій чи вимог про повернення сплаченого авансу, хоча Товариство було готове здійснювати поставку Товару на умовах, передбачених Договором.

Враховуючи те, що поставка продукції не відбулася у зв`язку з відсутністю письмових Заявок Замовника, як це передбачено пп. 5.1.-5.2. Договору, ТОВ «ТЕРРАФУД» на підставі листа від Київської міської військової адміністрації № 005-495 від 01.07.2022 р., згідно платіжного доручення № 390782 від 05.07.2022 р., здійснило повернення коштів в розмірі 1 823 976,00 грн. на розрахунковий рахунок AT «Укрзалізниця» у строк, зазначений в пункті 6.8. Договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року № 918/631/19 викладена наступна позиція:

« 83. Натомість Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами скаржника про те, що відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України.

84. Посилання відповідача на домовленість сторін про постачання товару виключно на підставі листів-замовлень на кожну окрему партію товару, що мали б складатися позивачем, однак ним не складалися та не направлялися, не свідчить про те, у відповідача не виникло зобов`язання з повернення суми попередньої оплати товару. Вказане зобов`язання, відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у пункті 2.1 контракту строку поставки (30 листопада 2016 року), який виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

85. Таким чином у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 01 грудня 2016 року».

Оскільки сторонами не заперечується виставлення відповідачем рахунку № ТФ1 від 17 березня 2022 на постачання 25000 кг молока ультрапастеризованого та 25000 кг сиру твердого на загальну суму 6 079 920,00 грн на адресу Київської міської військової адміністрації з урахуванням п.2.2 та 5.4 Договору, відповідач після отримання передоплати у розмірі 30% вартості товару в межах 2 календарних днів повинен був поставити замовнику товар.

Оскільки повернення передоплати відбулось лише 05.07.2022 р згідно платіжного доручення № 390782, суд погоджується з доводами прокурора про те, що відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 692 Цивільного кодексу України законодавцем було унормовано загальні положення, якими врегульовано загальні питання оплати товару, порядку виконання такого обов`язку та наслідків його порушення, одночасно з цим закріпивши в приписах ст. 693 - 695 цього Кодексу спеціальні норми якими врегульовано правовідносини купівлі-продажу у випадках коли розрахунок за товар здійснюється шляхом попередньої оплати або ж продаж здійснюється з відстрочкою (у кредит) чи розстрочкою.

Визначаючи в таких положеннях наслідки порушення своїх обов`язків учасниками правовідносин купівлі-продажу законодавцем, зокрема, було встановлено, що:

- якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України);

- якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару (ч. 4 ст. 694 Цивільного кодексу України);

- якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару (ч. 2 ст. 695 Цивільного кодексу України).

Отже, законодавцем, зокрема, було визначено такі рівнозначні правові наслідки порушення зобов`язань з оплати чи поставки, а саме: якщо продавець не передав оплачений товар у встановлений строк, то покупець набуває право вимагати повернення суми попередньої оплати; і навпаки: якщо покупець прострочив оплату переданого товару, то продавець має право вимагати його повернення.

Однак, якщо питання моменту виникнення у продавця/покупця відповідних прав вимог є зрозумілим (з моменту порушення строків оплати/поставки), то встановлюючи такі наслідки законодавцем не було визначено чіткого моменту настання кореспондуючих таким правам обов`язків продавця/покупця з повернення передоплати чи повернення товару.

Тому, визначаючи такий момент слід керуватися загальними нормами, під правове рулювання яких підпадають питання виконання зобов`язань.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, із закінченням строку виконання зобов`язання продавця передати оплачений покупцем товар останньому таке зобов`язання припиняється і відповідно трансформується в зобов`язання з повернення сплаченої покупцем передоплати за його вимогою, і навпаки, із закінченням строку оплати покупцем товару, проданого в кредит, таке зобов`язання припиняється і трансформується в зобов`язання з повернення продавцю відповідного товару.

З урахуванням висновку викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, а також положень ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 694 Цивільного кодексу, суд дійшов висновку, що в силу приписів ч.1 ст.530 та ч.4 ст. 694 Цивільного кодексу України у відповідача виникло зобов`язання повернути суму попередньої оплати (тобто сплатити кошти) з наступного дня після строку поставки товару (включно до 21.03.2022 відповідач повинен був поставити товар + 5 банківських днів (п.6.8 Договору), тобто повернення передоплати повинно було бути здійснено до 28.03.2022 включно).

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

За змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставкиу відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідача виникло грошове зобов`язання перед позивачем, розмір якого підтверджується, зокрема, платіжним дорученням.

Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.

Перевіривши наданий прокурором розрахунок 3% річних у розмірі 14 391,92 грн та інфляційних втрат у розмірі 167 187,37 грн, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пункт 3 частини другої ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою ст. 77 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАФУД" (03037, місто Київ, вулиця Зеленогірська, будинок 8, код ЄДРПОУ 36867724) до Державного бюджету України інфляційні втрати у розмірі 167 187 (сто шістдесят сім тисяч сто вісімдесят сім) грн. 37 коп., 3% річних у розмірі 14 391 (чотирнадцять тисяч триста дев`яносто одна) грн. 92 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАФУД" (03037, місто Київ, вулиця Зеленогірська, будинок 8, код ЄДРПОУ 36867724) на користь Київської міської прокуратури (м. Київ, вул. Предславинського, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) судовий збір у розмірі 2723 (дві тисячі сімсот двадцять три) грн. 69 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ