Ухвала

від 26.04.2024 по справі 18/257

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 18/257

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024

у справі № 18/257

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

до Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 у задоволенні заяви про заміну кредиторів на ОСОБА_1 , як правонаступника, відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 у справі №18/257 скасовано. Заяву про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника задоволено частково. Замінено конкурсного кредитора у справі №18/257 - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на суму 1 372 641,87 грн. на його правонаступника - ОСОБА_1 Замінено конкурсного кредитора у справі №18/257 - Головне управління ДПС у Полтавській області на суму 792 808,99 грн. на його правонаступника - ОСОБА_1 Замінено конкурсного кредитора у справі №18/257 - Полтавський обласний центр зайнятості на суму 58 610,70 грн. на його правонаступника - ОСОБА_1 . В іншій частині заяви про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 684,00 грн.

11.04.2024 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №18/257, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; відстрочити сплату судового збору до прийняття судового рішення у справі; скасувати оскаржуване судове рішення; ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 залишити без змін.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року становить 3 028 грн.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 3 028 грн.

Водночас Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, оскільки касаційна скарга подана в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання касаційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 2 422 грн. (3 028 х 0,8).

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення у справі з посиланням на п.12. ст. 2 Бюджетного кодексу України, а саме бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. Відповідно до ч.2 ст. 73 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, заявник не навів доводи та не надав документи, які підтверджують його майновий стан, не надав жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору на момент звернення до суду із касаційною скаргою та доказів можливості сплати вказаних грошових коштів до закінчення розгляду справи в касаційній інстанції.

Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише посилання заявника касаційної скарги на відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати.

Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України, статті 4,6,8 Закону України "Про судовий збір" Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 18/257 - залишити без руху.

3. Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 422 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати.

4. Роз`яснити скаржнику у справі №18/257, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.