Постанова

від 23.04.2024 по справі 914/2230/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2230/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

позивача - Яроша В. В. (адвоката, в режимі відеоконференції),

відповідача - Глодан І. М. (адвоката, в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Рікоти Андрія Юрійовича

на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі (колегія суддів: Малех І. Б. - головуючий, Скрипчук О. С., Плотніцький Б. Д.) у справі

за позовом Фізичної особи - підприємця Рікоти Андрія Юрійовича

до Приватного підприємства "Медичний центр "Інтерсоно"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень

1.1. Фізична особа-підприємець Рікота Андрій Юрійович (далі - ФОП Рікота А. Ю.) звернувся 20.07.2023 до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Медичний центр "Інтерсоно" (далі - ПП "Медичний центр "Інтерсоно") про стягнення 1 077 952,78 грн заборгованості за договором про надання послуг управління комерційною діяльністю від 18.01.2019 та додатковими угодами до нього.

1.2. 12.09.2023 позивач подав заяву про зміну предмета позову, у якій, з огляду на подані відповідачем фінансові відомості за підрозділом "стоматологія" за 2019 - 2021 роки, просив стягнути з відповідача 1 404 149,34 грн, з яких: 997 315,43 грн - заборгованості, 343 514,50 грн - інфляційних втрат та 63 319,41 грн - 3 % річних.

1.3. Згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 05.12.2023 у справі № 914/2230/23, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024, у задоволенні позовних вимог ФОП Рікоти А. Ю. відмовлено повністю.

1.4. Відповідно до додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 19.12.2023 у справі № 914/2230/23 заяву ПП "Медичний центр "Інтерсоно" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з ФОП Рікоти А. Ю. на користь ПП "Медичний центр "Інтерсоно" 55 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1 077,07 грн на оплату послуг перекладача; в задоволенні решти вимог за заявою відповідача відмовлено.

1.5. ПП "Медичний центр "Інтерсоно" в особі представника - адвоката Глодан І. М. звернулося 08.02.2024 до Західного апеляційного господарського із заявою про стягнення судових витрат, в якій просило стягнути з ФОП Рікоти А. Ю. на користь ПП "Медичний центр "Інтерсоно" витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи у Західному апеляційному господарському суді в розмірі 28 000,00 грн.

2. Короткий зміст судового рішення

2.1. Західний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову від 28.02.2024 у справі № 914/2230/23, якою задовольнив частково заяву представника ПП "Медичний центр "Інтерсоно" - адвоката Глодан І. М. від 08.02.2024 № 5 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнув з ФОП Рікоти А. Ю. на користь ПП "Медичний центр "Інтерсоно" 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

2.2. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що адвокат відповідача брала участь у суді першої інстанції, знайома з матеріалам справи, тому має сформовану правову позицію в цій справі, в матеріалах справи наявний відзив на апеляційну скаргу, адвокат брала участь у двох судових засіданнях. Суд апеляційної інстанції зазначив, що, враховуючи результати розгляду справи в суді апеляційної інстанції, незмінність правової позиції відповідача впродовж розгляду справи, а також те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 28 000,00 грн не відповідають критерію "розумності їх розміру" і їх відшкодування матиме надмірний характер. Тому суд дійшов висновку, що стягнення витрат у сумі 14 000,00 грн є співрозмірним із наданими адвокатом послугами у суді апеляційної інстанції, обґрунтованим, відповідає критеріям "необхідності і обґрунтованості". Щодо відшкодування витрат на правову допомогу в решті 14 000,00 грн, то апеляційний суд вирішив такі витрати покласти на відповідача.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. ФОП Рікота А. Ю. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 914/2230/23 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви представника ПП "Медичний центр "Інтерсоно" - адвоката Глодан І. М. від 08.02.2024 № 5 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

3.2. Скаржник, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував положення статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21, від 29.11.2022 у справі № 910/2608/21, від 09.11.2021 у справі № 914/1493/20. ФОП Рікота А. Ю. зауважує, що відповідач у судовому засіданні не заявляв про те, що ним буде подана заява про стягнення судових витрат, а в поданій заяві про стягнення судових витрат немає обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду до закінчення судових дебатів у справі. За твердженням скаржника, адвокат вже заявляла про гонорар успіху в суді першої інстанції, і таке стягнення гонорару успіху повторно є порушенням пропорційності в господарському судочинстві.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ПП "Медичний центр "Інтерсоно" просить касаційну скаргу ФОП Рікоти А. Ю. залишити без задоволення, а додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 914/2230/23 - без змін. Відповідач вважає доводи ФОП Рікоти А. Ю. щодо безпідставності включення суми винагороди за позитивне рішення для відповідача в суді апеляційної інстанції до загальної суми стягнення необґрунтованими. ПП "Медичний центр "Інтерсоно" зазначає, що до закінчення судових дебатів після заяви позивача представник відповідача також зазначив про подання відповідної заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

4. Розгляд касаційної скарги

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу ФОП Рікоти А. Ю. слід задовольнити частково з огляду на таке.

4.3. Предметом касаційного перегляду є додаткова постанова суду апеляційної інстанції про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви відповідача про стягнення судових витрат.

4.4. Суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи заяву відповідача про стягнення судових витрат, установив, що 08.02.2024 представник відповідача звернувся до Західного апеляційного господарського суду із заявою про стягнення судових витрат за вих. № 5 від 08.02.2024, в якій просив стягнути з ФОП Рікоти А. Ю. на користь ПП "Медичний центр "Інтерсоно" витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи у Західному апеляційному господарському суді в розмірі 28 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що до цієї заяви долучено: копію договору про надання правової допомоги від 08.04.2023; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000886 від 21.02.2018 адвоката Глодан І. М.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1251320 від 01.01.2024; акт наданих послуг від 08.02.2024; детальний опис наданих послуг станом на 08.02.2024; довідку від 08.02.2024; докази відправлення заяви позивачу.

4.5. Суд апеляційної інстанції установив, що 04.08.2023 адвокат Глодан І. М. та ПП "Медичний центр "Інтерсоно" (клієнт) уклали договір про надання правової допомоги, згідно з яким клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов`язок надавати правову (правничу) допомогу щодо захисту прав та представництва інтересів клієнта в господарських судах будь-якої інстанції, усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, з метою врегулювання правових спорів, що виникають з приводу взаємовідносин клієнта з фізичними особами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності.

4.6. 01.01.2024 ПП "Медичний центр "Інтерсоно" на підставі договору від 04.08.2023 видало адвокату Глодан І.М. ордер серії ВС №1251320 на представлення інтересів у Західному апеляційному господарського суді.

4.7. Адвокат Глодан І. М. долучила до матеріалів справи детальний опис наданих адвокатом послуг згідно з договором про надання правової допомоги від 04.08.2023 у справі № 914/2230/23, а саме:

- опрацювання апеляційної скарги, обговорення позиції із клієнтом, підготовка відзиву на апеляційну скаргу - вартість 4000,00 грн;

- представлення інтересів клієнта як відповідача у судових засіданнях в Західному апеляційному господарському суді у справі № 914/2230/23 - вартість 4000,00 грн;

- гонорар адвоката за прийняття рішення Західним апеляційним господарським судом на користь клієнта, постанова від 07.02.2024 - вартість 20 000,00 грн.

Загальна вартість послуг адвоката за супровід та представлення інтересів клієнта (ПП "Медичний центр "Інтерсоно") при розгляді справи № 914/2230/23 у Західному апеляційному господарському суді становить 28 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції установив, що сторони 08.02.2024 склали акт наданих послуг, в якому продубльовано детальний опис наданих адвокатом послуг згідно з договором про надання правової допомоги від 04.08.2023 на суму 28 000,00 грн.

4.8. Суд апеляційної інстанції зазначив, що адвокатом Глодан І. М. долучено довідку від 08.02.2024, в якій зазначено, що клієнт здійснив повний розрахунок із нею згідно з договором від 04.08.2023 та актом наданих послуг від 08.02.2024 у розмірі 28 000,00 грн.

4.9. При визначенні суми стягнення судових витрат з позивача, апеляційний господарський суд зазначив, що враховує стягнення в суді першої інстанції на користь відповідача з позивача 55 000,00 грн витрат на правову допомогу, згідно з додатковим рішенням від 19.12.2023, яке сторонами не оспорювалось.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що адвокат Глодан І. М. брала участь в суді першої інстанції, знайома з матеріалами справи, а відтак має сформовану правову позицію в цій справі, в матеріалах справи наявний відзив на апеляційну скаргу (11 сторінок), адвокат брала участь у двох судових засіданнях.

Враховуючи результати розгляду справи в суді апеляційної інстанції, незмінність правової позиції відповідача впродовж розгляду справи, а також те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 28 000,00 грн не відповідають критерію "розумності їх розміру" і їх відшкодування матиме надмірний характер. Тому суд дійшов висновку, що стягнення витрат у сумі 14 000,00 грн є співрозмірним із наданими адвокатом послугами в суді апеляційної інстанції, обґрунтованим, відповідає критеріям "необхідності і обґрунтованості". Щодо відшкодування витрат на правову допомогу в решті 14 000,00 грн, то апеляційний суд вирішив такі витрати покласти на відповідача.

4.10. Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

4.11. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

4.12. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

4.13. Частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

4.14. Ця норма кореспондується з частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

4.15. Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/1680/19).

4.16. При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21.

4.17. У постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21, на яку посилається скаржник, колегія суддів дійшла висновку, що "у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат".

4.18. Колегія суддів також установила, що у постанові Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 910/2608/21 та у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 914/1493/20, на які посилається скаржник, наведено висновки щодо застосування судами положень статей 282, 236 Господарського процесуального кодексу України. Зазначені висновки Верховного Суду щодо необхідності викладення у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції доводів та мотивів прийняття або відхилення аргументів учасників справи під час розгляду справи мають загальний (універсальний) характер і підлягають застосуванню судами під час розгляду справ незалежно від характеру спору та суті спірних правовідносин, предмета і підстав позову.

4.19. З урахуванням наведеного, суд під час ухвалення рішення про судові витрати у справі повинен встановити дотримання заявником порядку подання заяви, визначеного положеннями статей 124, 129, 221 Господарського процесуального кодексу України, а також відповідно до вимог статей 282, 236 Господарського процесуального кодексу України ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

4.20. Натомість у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, постановляючи додаткове рішення за результатами розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, не встановив та не зазначив у мотивувальній частині судового рішення про дотримання ПП "Медичний центр "Інтерсоно" порядку, визначеного положеннями статей 124, 129, 221 Господарського процесуального кодексу України, та не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21.

Зокрема, суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи заявляв представник ПП "Медичний центр "Інтерсоно" про те, що відповідач поніс або очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції судові витрати до закінчення судових дебатів у справі, чи заявляв представник ПП "Медичний центр "Інтерсоно" про те, що ним будуть подані докази на підтвердження розміру таких витрат, і чи обґрунтував представник ПП "Медичний центр "Інтерсоно" поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.

4.21. Таким чином, Верховний Суд вважає, що доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 124, 129, 221 Господарського процесуального кодексу України та неврахування висновків Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення заяви представника ПП "Медичний центр "Інтерсоно" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

4.22. Верховний Суд зазначає, що допущені судом апеляційної інстанції порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, визначені положеннями статті 300 Господарського процесуального кодексу України. Тому справу № 914/2230/23 в частині розгляду заяви ПП "Медичний центр "Інтерсоно" про стягнення судових витрат слід передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувана додаткова постанова апеляційного господарського суду наведеним вимогам не відповідає.

5.2. За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.3. Враховуючи порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану у справі додаткову постанову слід скасувати із направленням справи в частині розгляду заяви ПП "Медичний центр "Інтерсоно" про стягнення судових витрат передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

5.4. Під час нового розгляду заяви ПП "Медичний центр "Інтерсоно" про стягнення судових витрат апеляційному господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

6. Судові витрати

Оскільки судовий збір за подання касаційної скарги на додаткову постанову про розподіл судових витрат не сплачується, тому суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Рікоти Андрія Юрійовича задовольнити частково.

2. Додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 914/2230/23 скасувати, справу № 914/2230/23 в частині розгляду заяви Приватного підприємства "Медичний центр "Інтерсоно" про стягнення судових витрат передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді І. С. Берднік

Ю. Я. Чумак