Рішення

від 26.04.2024 по справі 441/394/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №441/394/24

Провадження №2-а/461/102/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2024 року м. Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Ігнат Т.І.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача Горбань О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та зобов`язання покинути територію України,

в с т а н о в и в:

позивачка ОСОБА_2 15.02.2024 звернулась до Городоцького районного суду Львівської області із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення головного спеціаліста Городоцького відділу ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_3 від 08.07.2023 про примусове повернення за межі України її, громадянки Грузії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання її покинути територію України до 30 липня 2023 року.

В обґрунтування позову покликається на те, що вона у 2020 році закінчила Ізюмську гімназію №1 Ізюмської міської ради Харківської області, у цьому ж році склала Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови, англійської мови та історії України. У подальшому вона була зарахована на навчання за кошти фізичних та юридичних осіб до Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», денної форми навчання рівня вищої освіти «Бакалавр» та закінчує навчання у червні 2025 року (довідка №851/22). До кримінальної відповідальності на території України та Грузії не притягалась. 08.07.2023 вона прибула у Городоцький відділ ДМС України у Львівській області для продовження строку перебування на території України та отримання посвідки на тимчасове проживання на території України, однак в цей день 08.07.2023 було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно неї за ч. 1 ст. 203 КУпАП, та винесено рішення про примусове повернення із території України. Зазначене рішення мотивоване тим, що вона прибула на територію України 08.12.2022 через ПП «Рава Руська» і до цього часу межі України не покинула, тим самим вона перевищила дозволений строк свого перебування на території України, та порушила п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМУ №150 від 15.02.2012. Також вказано, що вона ухилилась від виїзду з України, відмітки про продовження терміну перебування на території нашої держави в її паспортному документі іноземця відсутні, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні. Вважає зазначене рішення відповідача протиправним та таким, що порушує Закони та Конституцію України. Зокрема, зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення, відповідачем не враховано той факт, що у неї наявні підстави для подальшого перебування на території України, оскільки вона є студенткою Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», денної форми навчання рівня вищої освіти «Бакалавр» та закінчує навчання у червні 2025 року. Також у рішенні не вказано строк, на який заборонено їй в`їзд на територію України, що є порушенням Порядку. Із покликанням на норми Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та Кодекс адміністративного судочинства України, просить позов задовольнити.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 08.03.2024 передано дану адміністративну справу за підсудністю до Галицького районного суду м.Львова.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.04.2024 прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження у справі та призначено таку до судового розгляду.

Від представника відповідача ГУ ДМС України у Львівській області Горбань О.В. 11.04.2024 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній просив суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на таке. 08.07.2023 о 11:30 год за адресою: м.Городок, вул.Львівська, 1, встановлено ухилення від виїзду з України, після закінчення відповідного терміну перебування громадянки Грузії ОСОБА_2 , яка останній раз прибула на територію України 05.03.2023 через ПП «Рава-Руська» та до моменту виявлення та документування факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП, територію України не покидала. Позивачка тривалий період часу перебуває на території України без будь-яких документів для іноземця (посвідка, дозвіл на імміграцію, довідка про звернення за захистом і т д), що дають право законно перебувати на території України, та тимчасово фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює. Таким чином, дії громадянки Грузії ОСОБА_4 порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме вказана іноземка ухилилась від виїзду з України, після закінчення відповідного терміну перебування, порушила правила перебування в Україні, тобто проживала без документів на право проживання в Україні. Такі дії складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП. 08.07.2023 посадовою особою Городоцького відділу ГУ ДМС у Львівській області був складений протокол про адміністративне правопорушення №ПР МЛВ 002167 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № ПР МЛВ 002161 від 08.07.2023, у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Під час розгляду матеріалів було встановлено, що іноземець перевищила дозволений строк свого перебування на території України більше 90 днів, а саме 180 днів, чим порушила п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМУ №150 від 15.02.2012. Як наслідок зафіксованого факту вчинення позивачкою зазначеного правопорушення, 08.07.2023 уповноваженою посадовою особою ГУ ДМС у Львівській області прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземки громадянки Грузії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано її залишити територію України у термін до 30.07.2023. Таким чином, зазначає, що оскаржуване позивачкою рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та відсутні підстави для його скасування.

Представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Осьмак А.М. у судовому засіданні адміністративний позов підтримав з підстав, що наведені у такому, просив позов задовольнити. Додатково пояснив, що позивачка ОСОБА_5 фактично проживає на території України з 3 (трьох) років, закінчила школу в м. Ізюм Харківської області, у зв`язку з бойовими діями як внутрішньо переміщена особа приїхала до м. Львова, де вступила до вищого навчального закладу, де по даний час навчається. Протягом вказаного часу проживання на території України ОСОБА_2 була неповнолітньою та проживала з матір`ю, та відповідно питань в ДМС до неї не виникало. А 08.07.2023, коли вона прийшла у Городоцький відділ ДМС України у Львівській області для оформлення та отримання документів на проживання на території України, на неї було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено оскаржуване рішення про примусове повернення із території України.

Представник відповідача ГУ ДМС України у Львівській області Горбань О.В. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову, просив суд відмовити у задоволенні такого з підстав, що наведені у адміністративному позові. Додатково зазначив, що позивачка ОСОБА_2 оскаржуване нею рішення виконала, оскільки згідно із наданими відомостями про осіб, які перетнули державний кордон, вона 11.07.2023 виїхала за межі України, однак 21.11.2023 в`їхала на територію України через ПП «Шегині». Таким чином вважає, що скасування рішення, яке в подальшому було виконане позивачкою, не досягне того ефективного захисту порушених, на думку позивачки, прав, за захистом яких вона звернулась до суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.

Згідно із ч.1ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За правилами ч.7ст.5 КАС Україниіноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни України.

Відповідно до ч.3ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватисяКонституціїта законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Порядок перебування, в`їзду в Україну та виїзду з України іноземців та осіб без громадянства врегульованоЗаконом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Положеннястатті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» розрізняє два поняття «іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах» та «нелегальний мігрант». Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні. Нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Пунктом 2статті 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

Частиною першоюстатті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, паспортні документи або документи, що підтверджують особу без громадянства, яких зареєстровано посадовою особою Державної прикордонної служби України, продовжується територіальними органами або підрозділами Державної міграційної служби України відповідно до Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 (далі Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території:

1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи у разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України;

2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено законодавством та міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Згідно із частиною третьоїстатті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» одиніз примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.

Порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України визначає Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженанаказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 травня 2012 року за № 806/21119 (далі - Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно із п. 5. І розділу Інструкції підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни є: дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08.07.2023 о 11:30 год за адресою: м.Городок, вул.Львівська, 1, ОСОБА_5 ухилилась від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, у зв`язку з чим уповноваженою особою Городоцького відділу ГУ ДМС України у Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МЛВ №002167 за ч.1 ст.203 КУпАП.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 08.07.2023 року серії ПН МЛВ № 002161, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн.

У цей же день, а саме 08.07.2023 ОСОБА_7 сплачено вказаний розмір штрафу, що підтверджується копією чеку АТ Укрбудінвестбанк № 16592804.

08.07.2023 головним спеціалістом Городоцького відділу ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_3 прийнято рішення, яке затверджене начальником Городоцького відділу ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_8 , від 08.07.2023 про примусове повернення за межі України її, громадянки Грузії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання її покинути територію України до 30 липня 2023 року. Даним рішенням встановлено, що ОСОБА_5 прибула на територію України 08.12.2022 через ПП «Рава Руська» і до цього часу межі України не покинула. За час свого перебування ОСОБА_5 перевищила дозволений строк свого перебування на території України, чим порушила п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМУ №150 від 15.02.2012. Також вказано, що вона ухилилась від виїзду з України, відмітки про продовження терміну перебування на території нашої держави в паспортному документі іноземця відсутні, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка зазначила, що проживає в Україні тривалий час, у 2020 році закінчила Ізюмську гімназію №1 Ізюмської міської ради Харківської області, у цьому ж році склала Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови, англійської мови та історії України. У подальшому вона була зарахована на навчання за кошти фізичних та юридичних осіб до Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», денної форми навчання рівня вищої освіти «Бакалавр», де навчається по даний час, закінчує навчання у червні 2025 року.

Такі доводи підтверджуються свідоцтвом про здобуття повної загальної середньої освіти серії НОМЕР_1 , виданим 24.06.2020 директором Ізюмської гімназії №1 Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_9 , додатком до свідоцтва, а також сертифікатом зовнішнього незалежного оцінювання №0057879 Українського Центру оцінювання якості освіти.

Згідно з довідкою Навчально-наукового Інституту права, психології та інноваційної освіти, яка була виданою у Державну міграційну службу, ОСОБА_5 зарахована студенткою 2 курсу денної форми навчання спеціальності 081 Право Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка» з 16 серпня 2022 року.

Окрім цього, згідно із довідками №851/22 від 21.10.2022, №964 від 02.11.2023 Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», ОСОБА_5 навчається у зазначеному закладі на денній формі навчання рівня вищої освіти «Бакалавр» та закінчує навчання у червні 2025 року.

Відповідно до ч.3ст.5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п`ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятійстатті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.

Згідно із ч.13ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.

Як вбачається із оскаржуваного рішення про примусове повернення ОСОБА_4 до країни походження чи третьої країни, обставина її навчання у Інституті права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», із терміном закінчення навчання у червні 2025 року, при прийнятті такого рішення не досліджувались та не оцінювались.

У той же час, зважаючи на суворий характер негативних наслідків для позивачки за порушення законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства у вигляді примусового повернення до країни походження або третьої країни, вказана обставина є суттєвою та мала б бути врахована відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення, як така, що істотно обмежує можливість виконання позивачкою обов`язків, передбаченихЗаконом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Суд зазначає, що застосування до ОСОБА_2 негативних наслідків у вигляді примусового повернення до країни походження або третьої країни має бути співмірне із характером вчиненого позивачкою порушення, а також спрямоване на досягнення цілей, для яких відповідачу відповідні повноваження надані. Відповідачем не обґрунтовано вчинення позивачкою будь-яких дій, що суперечили б інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку або ж створювали загрозу порушення прав та інтересів громадян України. В матеріалах справи також відсутні докази асоціальної чи протизаконної характеристики позивачки.

Відповідно до вимог ст.72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного вище, суд, з огляду на встановлені обставини справи у їх сукупності, дійшов висновку про передчасність рішення уповноваженої особи ГУ ДМС України у Львівській області від 08.07.2023 про примусове повернення до країни походження або третьої країни ОСОБА_2 , як такого, що прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.6,9,72-77,241-246, 295,297 КАС України,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного спеціаліста Городоцького відділу ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_3 , затверджене начальником Городоцького відділу ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_8 , від 08.07.2023 про примусове повернення за межі України її, громадянки Грузії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання її покинути територію України до 30 липня 2023 року.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивачка: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління державної міграційної служби України у Львівській області, код ЄДРПОУ 37831493, місцезнаходження: м.Львів, вул.Січових Стрільців, 11.

Суддя О.Б. Кротова