Дата документу 25.04.2024Справа № 554/2598/23 Провадження № 1-кс/554/4523/2024
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.04.2024 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42023172060000023 накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 05.02.2024 року -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту з майна накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 05.02.2024 року, та прохав суд скасувати арешт з майна, накладений на його майно ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 05.02.2024 року.
Заявник прохав про розгляд клопотання за його відсутності, та прохав клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вказав, що проти задоволення клопотання не заперечує.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до висновку про можливість скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 05.02.2024 року, виходячи з наступного.
Як встановлено, у провадженні слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області знаходиться кримінальне провадження №42023172060000023.
05.02.2024 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави накладено арешт на майно, а саме протокол №01/23 загальних зборів членів автогаражного кооперативу «Восток» код ЄДРПОУ 38019369 на 1 арк., статут автогаражного кооперативу «Восток» прошитий та пронумерований і скріплений печаткою нотаріуса на 11 арк., акт виконання послуг №168 від 21 лютого 2023 року на 1 арк. яке поміщено до спеціального пакету WAR 1450168.
З моменту накладення арешту на майно пройшло майже 2 місяці.
За цей час правоохоронними органами проведено ряд слідчих та процесуальних дій, очевидно, що мета з огляду на яку накладався арешт вилученого майна досягнута.
Заявником вказано, що на його думку в подальшому застосуванні заходу забезпечення у формі арешту майна відпала потреба.
За правилами ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Накладення арешту на певне майно може бути здійснено лише за наявності передбачених у КПК України нормативних підстав, а саме за ст.170 КПК України за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно: є речовим доказом злочину; підлягає спеціальній конфіскації; підлягає конфіскації як покарання чи заходу кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб; для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому, можливість накладення арешту за відповідними змінами до ст.170 КПК України окремо встановлюється для: 1) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого; 2) третіх осіб; 3) для юридичних осіб щодо яких застосовуються заходи кримінального провадження.
Згідно ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК у випадку, передбаченому п.1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Єпропейський судз правлюдини черезпризму своїхрішень неодноразовоакцентував увагуна тому,що володіннямайном повиннобути законним(див.рішення усправі "Іатрідіспроти Греціг"(ВП).заява N31107/96,п.58,ECHR1999-ІІ).Вимога щодозаконності у розумінніКонвенції вимагаєдотримання відповіднихположень національного законодавства тавідповідності принциповіверховенства права, що включає свободу від свавілля ( рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series A N 296-A, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами," має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series A N 98).
Приймаючи дане рішення виходжу також з наступного.
У данному випадку, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, як позбавлення права використання та розпорядження ним. Окрім того слідчим, не надано суду доказів, які б вказували на необхідність арешту майна, та надано заяву в кій вказано, що проти скасування арешту з вказаного майна не заперечує, тому суд з урахуванням того, що майно, не містять на собі слідів злочину, та володілець майна не має статусу в рамках даного кримінального провадження, вважає за можливе скасувати арешт з вказаного майна.
З урахуванням викладеного клопотання підлягає до задоволення.
На підставі викладеного і керуючись ст.170, 173,174, 303,306-307,309 КПК України
УХВАЛИВ :
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42023172060000023 накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 05.02.2024 року задовольнити.
Скасувати арешт з майна накладений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 05.02.2024 року в рамках кримінального провадження №42023172060000023, а саме: протокол №01/23 загальних зборів членів автогаражного кооперативу «Восток» код ЄДРПОУ 38019369 на 1 арк., статут автогаражного кооперативу «Восток» прошитий та пронумерований і скріплений печаткою нотаріуса на 11 арк., акт виконання послуг №168 від 21 лютого 2023 року на 1 арк. яке поміщено до спеціального пакету WAR 1450168.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Октябрський районний суд м.Полтави |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2024 |
Оприлюднено | 29.04.2024 |
Номер документу | 118654616 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Октябрський районний суд м.Полтави
Шевська О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні