Ухвала

від 16.05.2024 по справі 554/2598/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/2598/23 Номер провадження 11-сс/814/355/24Головуючий у 1-й інстанції с. ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року м. Полтава

Колегія суддівСудової палатиз розглядукримінальних справПолтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

власника майна ОСОБА_7

представника власника майна адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 18 березня 2024 року у кримінальному провадженні №42023172060000023 від 02.03.2023 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішення слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого та наклав арешт на об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_7 ІПН НОМЕР_1 , шляхом заборони розпорядження та відчуження до скасування арешту у встановленому КПК порядку.

Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя вказав, що накладення арешту на вказане майно є виправданим та відповідає завданням кримінального провадження, оскільки здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

З даною ухвалою не погодився захисник-адвокат ОСОБА_8 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно ОСОБА_7 -відмовити в повному обсязі.

Зазначає, що оскаржувана ухвала є необгрунтованою та постановлена без з`ясування всіх обставин справи та всупереч вимогам діючого законодавства України.

Разом з цим адвокат ОСОБА_8 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, мотивуючи подане клопотання тим, що судовий розгляд було проведено без участі сторін, а копію оскаржуваної ухвали було отримано 26.04.2024 від слідчого, що підтверджується копією протоколу про ознайомлення, який мається в матеріалах справи.

14.05.2024 від захисника-адвоката ОСОБА_8 на адресу Полтавського апеляційного суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому він вказує про відсутність завданих збитків понесених Коломацькою сільською радою на будівництво об`єктів «реконструкція комплексу будівель Комунальний заклад «Коломацької ЗОШ I-III ступенів» так як не проводились відповідні економічні експертизи, висновки яких можуть мути єдиними належними доказами розміру завданих збитків.

Також звертає увагу, що будівництво вказаних об`єктів не завершено і їх не введено в експлуатацію.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення адвоката ОСОБА_8 , власника майна ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_6 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, заперечення на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до такого.

Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Статтею 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

На підставі викладеного, та враховуючи поважність причини пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою, колегія суддів вважає, що пропущений строк на апеляційне оскарження адвокатом ОСОБА_8 підлягає поновленню.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023172060000023 від 02.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 275 КК України.

14 березня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2ст. 275 КК України, а саме в пособництві у порушенні під час проектування правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов`язана дотримувати таких правил, що спричинило тяжкі наслідки.

15 березня 2024 року Полтавською обласною прокуратурою подано позовну заяву про відшкодування завданої майнової шкоди, на загальну суму 7397 645,61 грн.

15.03.2024 слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_9 , за погодженням прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023172060000023, мотивуючи вказане клопотання необхідністю арешту майна для відшкодування завданої майнової шкоди та поновлення законних прав учасників кримінального процесу.

Вказане клопотання ухвалою слідчого судді від 18 березня 2024 року задоволено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні данімають міститисяі уклопотанні слідчогочи прокурора,який звертаєтьсяз проханнямарештувати майно,оскільки,згідно ст.1Першого протоколуКонвенції прозахист правта основоположнихсвобод,будь-якеобмеження прававласності повинноздійснюватися відповіднодо закону,а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обгрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповіднодо ч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого вказав, що накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_7 є виправданим та відповідає завданням кримінального провадження і здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Вказане свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги доводи та підстави, з яких представник власника майна просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, для інших осіб колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті, оскільки з супровідного листа наданого суду прокурором ОСОБА_6 вбачається, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023172060000023 від 02.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.275, ч.5 ст.27 ч.2 ст.275 КК України 30.04.2024 скеровано на розгляд до Полтавського районного суду Полтавської області.

Разом з цим, вважаємо за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 без задоволення.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407 та ст.422 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження адвоката ОСОБА_8 -задовольнити.

Апеляційну скаргу з доповненнями захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 березня 2024 року без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4