Рішення

від 26.04.2024 по справі 520/20915/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

26 квітня 2024 р. справа № 520/20915/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб справу за позовом ОСОБА_1 до Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", Державної гімназії-інтернату з посиленою військово - фізичною підготовкою "Кадетський корпус", Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльність Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у заходах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 25.02.2022 року по 25.07.2022 року; 2) зобов`язання Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61034, Харківська область, місто Харків, вулиця Полтавський Шлях, будинок 192, ЄДРПОУ - 07905262) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у заходах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 25.02.2022 року по 25.07.2022 року.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що суб`єктом владних повноважень протиправно не проведено повної оплати часу служби військовослужбовця у порядку п.1 постанови КМУ від 28.02.2022р. №168.

Відповідач (далі за текстом Відповідач №1)- Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" із поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову, зазначив, що заявник постійно знаходився на грошовому утриманні за місцем проходження військової служби (тобто у Державній гімназії-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус"), а тому Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" не має ані повноважень, ані підстав для виплати заявникові взагалі будь-якого виду грошового забезпечення військовослужбовця. Зазначив, що позивач у спірний період був зарахований до списків особового складу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" для виконання завдань під керівництвом начальника інституту та постановлений на наступні види забезпечення: продовольче, забезпечення зброєю та засобами захисту. На всіх інших забезпеченнях позивач залишився на утриманні Державної гімназії-інтернату з посиленою військово - фізичною підготовкою "Кадетський корпус".

Ухвалою суду від 03.04.2024р. залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Державну гімназію-інтернат з посиленою військово - фізичною підготовкою "Кадетський корпус" та у якості третього відповідача - Міністерство освіти і науки України. Витребувано у Державної гімназії-інтернату з посиленою військово - фізичною підготовкою "Кадетський корпус" наступні докази завірені належним чином: докази зарахування та виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Держаної гімназії-інтернату з посиленою військово - фізичною підготовкою "Кадетський корпус", копію грошового атестату позивача, довідку про нараховане грошове забезпечення за основним місцем проходження служби та перебування на грошовому забезпеченні позивача за період з 25.02.2022 року по 26.07.2022 року за час тимчасового відрядження до Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", докази разом з відповідними письмовими поясненнями стосовно отримання/не отримання довідок відносно позивача в тому, що він приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в м. Харкові, докази разом з відповідними письмовими поясненнями стосовно видання/не видання наказів про виплату позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 100000 грн. за період з 25.02.2022 року по 25.07.2022 року, докази разом з відповідними письмовими поясненнями стосовно виплати/не виплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 100000 грн. за період з 25.02.2022 року по 25.07.2022 року.

Відповідач (далі за текстом Відповідач №2) - Державна гімназія-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" зазначив, що Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" надав всі необхідні документи офіцерам Кадетського корпусу , на підставі яких вони отримали статус учасника бойових дій, зокрема ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що кошторисні призначення не були збільшені, додаткова винагорода військовослужбовцю не виплачувалася та накази про виплату позивачу додаткової грошової винагороди не розроблялися.

Відповідач (далі за текстом Відповідач №3) - Міністерство освіти і науки України, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов до суду не надав.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

За матеріалами справи заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить до громадянства України, у період часу 24.02.2022р.-26.07.2023р. проходив військову службу у лавах Збройних Сил України, протягом відображеного у позові проміжку часу був відряджений до Міністерства освіти і науки України і проходив службу у штаті Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус", згідно з наказом Міністра оборони України від 11.03.2022р. №127 з 25.02.2022р. був зарахований до списків особового складу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Згідно з штатно-посадовим списком БТГр Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" станом на 25.02.2022р. заявник під порядковим номером - 708 згаданий у якості стрільця 3 відділення охорони.

За твердженням позивача згідно з наказом начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" від 04.04.2022р. №28 під порядковим номером - 674 згаданий у якості стрільця зведеного підрозділу інституту - батальйонно тактичної групи (3 відділення охорони).

Згідно з наказом Міністра оборони України від 25.07.2022р. №641 та наказом начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" від 26.07.2022р. №220 з 26.07.2022р. заявник був виключений із списків особового складу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у зв"язку із припиненням виконання обов`язків військової служби у межах, визначених начальником Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Згідно довідки від 09.09.2022р. №1191/5 ТВО начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" майор ОСОБА_1 , командир взводу-офіцер -вихователь Державної гімназії- інтеранту з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в м. Харкові у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" в період з 25.02.2022 по 25.07.2022. Підстави для надання довідки слугували бойовий наказ начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" від 24.02.2022 № 1; наказ начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут від 11.03.2022 року № 14.

Згідно з наданими 24.04.2023 року на вимогу суду поясненнями Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" заявник протягом 25.02.2022р.-26.07.2023р. знаходився на грошовому утриманні (забезпеченні) у Державній гімназії-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус", будь-яких платежів у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 не отримував.

Ухвалою суду від 13.03.2024р. витребувано від Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут": засвідчену належним чином копію наказу начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" від 24.02.2022 №1 або письмову інформацію про те, що вказаний документ (інформація) є військовою таємницею в оборонній сфері у розумінні ст.1, 8 Закону України "Про державну таємницю", тобто, має обмежений доступ, є таємною; засвідченні належним чином докази стосовно безпосередньої участі позивача у період з 25.02.2022 року по 25.07.2022 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме: бойових наказів (бойових розпоряджень), витягів з журналів бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), або з журналів ведення оперативної обстановки, або бойових донесень (підсумкове, термінове, позатермінове), або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь позивача (у тому числі, з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань; довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець (позивач); або письмову інформацію про те, що вказані документи (інформація) є військовою таємницею в оборонній сфері у розумінні ст.1, 8 Закону України "Про державну таємницю", тобто, мають обмежений доступ, є таємною.

На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2024р. Відповідачем №1 до суду були подані: витяг із наказу начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" від 25.02.2022 № 4, витяг із штатно-посадового списку БТГр Військового інституту танкових військ станом на 25.02.2022р., витяг із журналу бойових дій БТГр Військового інституту танкових військ, витяг із бойового наказу командира БТГр ВІТВ НТУ "ХПІ" № 1 від 24.02.2024р.

Згідно з витягом з журналу бойових дій БТГр Військового інститут танкових військ НТУ "ХПІ" протягом 25.02.2022р.-25.07.2022р. стрілець, майор ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у бойових діях та виконував виконував бойові (службові завдання) в м. Харкові Харківської області.

Згідно з наказами Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2022р. №102, від 30.04.2022р. №125, від 02.06.2022р. №157, від 01.07.2022р. №184, від 01.08.2022р. №212, від 01.09.2022р. №237, від 01.10.2022р. №262, від 01.11.2022р. №282, від 02.12.2022р. №311, від 02.01.2023р. №1 протягом 24.02.2022р.-31.12.2022р. уся територія Харківської області була визначена у якості районів ведення бойових дій.

Згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023р. №26 населений пункт Харків не віднесений до районів ведення воєнних (бойових) дій у період 01.01.2023р.-31.01.2023р.

Доказів ведення на території м. Харкова за місцем дислокації Відповідача №1 бойових дій у період 25.02.2022р.-25.07.2022р. матеріали справи не місять.

Стверджуючи про протиправність управлінських волевиявлень суб`єктів владних повноважень з приводу оплати часу військової служби не у повному обсязі за рахунок непроведення платежів з додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у підвищеному до 100.000,00грн. розмірі за період 25.02.2022р.-25.07.2022р.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Суспільні відносини з приводу одержання військовослужбовцем органів системи Збройних Сил України винагороди за працю (службу) додатково до ст.43 Конституції України деталізовані приписами ст.9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі за текстом - Закон України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ), а також нормами постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 (з 01.03.2018р.), Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.06.2018р. за №745/32197; далі за текстом - Порядок №260).

Так, згідно з ч.2 ст.9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі за текстом - Закон України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За правилом ч.4 ст.9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28.02.2022р. №168, якою було первісно запроваджено виплату додаткової винагороди у розмірі 30.000,00грн. та до 100.000,00грн.

Так, у п.1 первісної редакції постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 Уряд України визначив, що умовами призначення додаткової винагороди у фіксованому розмірі 30.000,00грн. щомісячно є одночасна сукупність таких обставин як: 1) тривання/продовження дії правового режиму воєнного стану; 2) належність громадянина до окреслених у постанові КМУ від 28.02.2022р. №168 категорій осіб (зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України); 3) несення особою служби у правовому режимі воєнного стану; 4) видання командиром (начальником) наказу про призначення додаткової винагороди.

Також у п.1 первісної редакції постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 Уряд України визначив, що умовами призначення додаткової винагороди у розмірі понад 30.000,00грн. і до 100.000,00грн. є одночасна сукупність таких обставин як: 1) тривання/продовження дії правового режиму воєнного стану; 2) належність громадянина до окреслених у постанові КМУ від 28.02.2022р. №168 категорій осіб (зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України); 3) несення особою служби в правовому режимі воєнного стану; 4) видання командиром (начальником) наказу про призначення додаткової винагороди; 5) особиста та безпосередня участь особи або у бойових діях, або у заходах з національної безпеки, заходах з оборони, заходах з відсічі і стримуванні збройної агресії на території ведення бойових дій (далі за текстом - Заходи); 6) фізичне перебування особи у районах бойових дій чи районах забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони або районах забезпечення здійснення заходів з відсічі і стримуванні збройної агресії.

Отже, у цілях виплати підвищеної до 100.000,00грн. додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 усі військовослужбовці були розмежовані законодавцем на дві категорії, а саме: 1) військовослужбовці, які брали особисту та безпосередню участь у бойових діях; 2) військовослужбовці, які брали особисту та безпосередню участь у Заходах на території ведення бойових дій.

За одночасної відповідності усім переліченим кваліфікаційним умовам військовослужбовець набуває право на отримання додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у підвищеному до 100.000,00грн. розмірі у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях чи Заходах на території ведення бойових дій.

За змістом п.1 постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 додаткова винагорода у фіксованому розмірі є фактично платежем за специфічні умови проходження особою публічної (військової) служби (виконання громадянином обов`язків публічного службовця за відповідною штатною посадою під час дії правового режиму воєнного стану), а додаткова винагорода у підвищеному до 100.000,00грн. розмірі є фактично платежем за особистий ризик, пов`язаний із безпосередньою участю громадянина України відповідної категорії у бойових діях або із безпосередньою участю у Заходах на території ведення бойових дій.

Постановою КМУ від 07.07.2022р. №793 до постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 була внесена низка змін, зокрема: в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінити словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць"; абзац шостий пункту 2 після слів "під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану" замінити словами "у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів"; постанову КМУ від 28.02.2022р. №168 було доповнено п.2-1 такого змісту: "2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.".

Аналізуючи зміну правових підходів законодавця до визнання умов набуття особою права на додаткову винагороду, суд доходить до переконання про те, що словосполучення "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)" стосується виключно такої категорії публічних службовців як - особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, тобто на спірні правовідносини не поширюється.

Звідси слідує, що постановою КМУ від 07.07.2022р. №793 були внесені зміни до постанови КМУ від 28.02.2022р. №168, однак юридичні наслідки нової запровадженої постановою КМУ від 07.07.2022р. №793 умови обчислення розміру додаткової винагороди - "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" з огляду на приписи ст.58 Конституції України підлягають поширенню на виключно відносини з оплати часу фактично виконаної служби, котрі склались не раніше від настання події оприлюднення постанови КМУ від 07.07.2022р. №793 у газеті "Урядовий кур`єр" від 19.07.2022р. №156, позаяк значно погіршують фінансове становище громадянина.

Постановою КМУ від 20.01.2023р. №43 пункт 2-1 постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 був викладений в такій редакції: "2-1. Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.".

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 28.06.2023р. №3161-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" передбачено установити, що в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, а також здійснюють бойові (спеціальні) завдання, у період здійснення зазначених заходів (завдань) щомісячно виплачується додаткова винагорода від 30000 до 100000 гривень на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України; військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення, а також військовослужбовцям, які захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон), безвісно відсутні, інтерновані в нейтральні держави або є заручниками, щомісячно виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України; військовослужбовцям, які загинули (померли) внаслідок отриманого поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, нараховується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень за місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер), на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України; військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України; військовослужбовцям строкової військової служби щомісячно виплачується винагорода за особливості проходження служби під час дії воєнного стану (особливого періоду) у розмірі 6000 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України; курсантам вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, закладів фахової передвищої військової освіти, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі або проходили строкову військову службу, щомісячно виплачується винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час дії воєнного стану (особливого періоду) у розмірі 2350 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України; військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісячно виплачується додаткова винагорода від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст.9-2 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції Закону України від 28.06.2023р. №3161-ІХ (далі за текстом - Закон України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ) під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Отже, повноваження з приводу визначення умов, розмірів та порядку виплати військовослужбовцям під час дії воєнного стану щомісячної додаткової винагороди були передані законодавцем у відання Уряду України, а відтак саме Кабінет Міністрів України є компетентним суб"єктом права стосовно запровадження кваліфікуючих ознак для призначення означеного вище платежу у межах від 30.000,00грн. до 100.000грн.

При цьому, саме приписами п.2 розділу ІІ Закону України від 28.06.2023р. №3161-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" указано, що підставою для виплати додаткової винагороди є або безпосередня участь у бойових діях в районах ведення бойових дій; або здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в районах ведення бойових дій, або виконання бойових (спеціальних) завдань.

Відтак, факт проходження військової служби та обіймання штатної військової посади в організаційній структурі військового формування об`єктивно не здатен призвести до виникнення у військовослужбовця права на отримання додаткової винагороди.

Відносно військовослужбовців Збройних Сил України конкретизація бойових дій з метою призначення платежів у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 послідовно у часі відбувалась у спосіб видання Міністром оборони України телеграми Міністра оборони України від 07.03.2022р. №248/1217, телеграми від 25.03.2022р. №248/1298, Окремого доручення від 23.06.2022р. №912/з/29, наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023р. №44, наказу Міністерства оборони України від 26.09.2023р. №566.

Із змісту п.1 телеграми Міністра оборони України від 07.03.2022р. №248/1217 вбачається можливість виплати додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у розмірі 100.000,00грн. за місяць у розрахунку пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії в районах ведення бойових дій (проведення заходів) та 30.000,00грн. пропорційно у розрахунку на місяць іншим військовослужбовцям Збройних Сил України.

Із змісту п.1 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022р. №248/1298 вбачається, що під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" (далі-бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

У подальшому з цього ж самого питання (деталізації процедури виплати додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168) було видано наказ Міністерства оборони України від 25.01.2023р. №44 (наказ Міністерства оборони України від 26.09.2023р. №566), яким було внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам Міністерством оборони України (затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018р. за №745/32197; далі за текстом - Порядок №260) у спосіб доповнення Порядку №260 окремим розділом "XXXIV. Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану".

Згідно з п.2 Розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони; на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника; з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення); з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями; 50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах). Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України; 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави; з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України; з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту; у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій; у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту); від 15 000 до 30 000 гривень - військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) (у розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу).

Згідно з п.3 Розділу XXXIV Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

За правилами п.4 Розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Отже, відносно заявника як військовослужбовця, включеного до особового складу стрілецького підрозділу військового формування Збройних Сил України, підставою для призначення додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у розмірі 100.000,00грн. є саме документально підтверджений факт особистої та безпосередньої участі у конкретний календарний день у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі за текстом - Заходів) під час фізичного знаходження у районах ведення бойових дій чи у районах здійснення Заходів, тобто безпосередньої та особистої участі у бойовому зіткненні на лінії розмежування з ворогом (зокрема, на глибину розміщення бойових порядків до батальйону включно).

Усі перелічені вище розпорядчі акти права Міністра оборони України містять однакові по суті правила підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а саме вказівки на те, що кола таких документів належать: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення, постова відомість; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

З наведених документів слідує, що за правовою природою та призначенням саме лише існування такої речі матеріального світу як бойовий наказ (бойове розпорядження) об"єктивно не здатне призвести до виникнення у військовослужбовця абсолютного права на отримання додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у підвищеному до 100.000,00грн. розмірі, позаяк цей документ є суто письмовою вказівкою командира вищого рівня на використання сил, засобів та особового складу військового формування, військової частини, військового підрозділу для виконання окремого бойового завдання, до якого згаданий вище військовослужбовець може бути як залучений, так і не залучений.

Тому суд вважає, що існування бойового наказу (бойового розпорядження) є обов"язковою передумовою виникнення у конкретного військовослужбовця названого вище права.

При цьому, суд зауважує, що бойовий наказ (бойове розпорядження) видається не стосовно окремого військовослужбовця, а відносно військового формування (військової частини тощо).

Як зазначає в поясненнях відповідач №1 та вбачається зі змісту бойового наказу від 24.02.2022 № 1 він має суто загальний характер і ставить завдання всьому особовому складу , який входить до складу БТГр Інституту, щодо відсічі збройної агресії російської федерації.

У ході розгляду справи судом з"ясовано, що ведення журналу бойових дій передбачено наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020р. №363.

Згідно з Інструкцією з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій (затверджена наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020р. №363; далі за текстом - Інструкція №363) журнал бойових дій - звітно-інформаційний документ, що входить до складу бойових документів, в якому відображається підготовка і хід бойових дій.

Пунктом 1 Розділу IV Інструкції №363 передбачено, що журнал бойових дій ведеться, зокрема, у військових частинах з моменту отримання наказу (директиви) про залучення до ведення бойових дій до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій.

За змістом п.2 Розділу IV Інструкції №363 ведення журналу бойових дій здійснюється у довільній формі на підставі оперативних документів, бойових наказів, розпоряджень, зведень, бойових донесень тощо, а також усних розпоряджень старших начальників і командирів.

Відповідно до п.4 Розділу IV Інструкції №363 обов`язковими складовими журналу бойових дій є: дата запису; загальна обстановка перед початком операції (бою); бойовий склад та угрупування своїх військ та військ противника; співвідношення сил та засобів; коротке викладення завдання військовій частині (підрозділу); рішення командира та бойові завдання, поставлені підпорядкованим частинам (підрозділам); уточнені рішення та розпорядження, які віддавались командирами (начальниками) чи були отримані від старших начальників; дані про захоплення полонених та трофеї; втрати своїх військ і противника; можливі висновки та пропозиції щодо тактики застосування військ (сил).

Отже, за первісним призначенням журнал ведення бойових дій є офіційним письмовим документом про дії військової частини або підрозділу військової частини, а не конкретного військовослужбовця, що між тим з огляду на приписи постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 не створює жодних заборон чи перепон для відображення у згаданому документі детальної інформації про особисту та безпосередню участь кожного військовослужбовця з особового складу підрозділу у виконанні доведеного встановленим порядком бойового наказу (бойового розпорядження).

Відтак, факт наявності записів у журналі бойових дій про участь конкретного підрозділу військової частини у бойових діях також не може бути визнаний достатнім доказом набуття конкретним військовослужбовцем абсолютного права на отримання додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у підвищеному до 100.000,00грн.

Тому суд вважає, що існування відповідних записів у журналі ведення бойових дій про факт ведення бойових дій на виконання бойового наказу (бойового розпорядження) також є обов"язковою передумовою виникнення у конкретного військовослужбовця названого вище права.

Згідно з витягом з журналу бойових дій БТГр Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" протягом 25.02.2022р.-25.07.2022р. стрілець, майор ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у бойових діях та виконував виконував бойові (службові завдання) в м. Харкові Харківської області.

При цьому, конкретних дат безпосередньої та особистої участі заявника у бойових діях, засвідчені належним чином докази стосовно безпосередньої участі позивача у період з 25.02.2022 року по 25.07.2022 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, як те вимагалось ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024р., Відповідачем №1 до суду подано не було.

Таким чином, лише рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань за умови одночасної наявності як бойового наказу (бойового розпорядження), так і відповідних записів у журналі ведення бойових дій про факт ведення бойових дій на виконання бойового наказу (бойового розпорядження) у розумінні ст.ст.72-76 КАС України є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом особистої та безпосередньої участі конкретного військовослужбовця у бойових діях (але за виключенням випадку існування спору стосовно предмету та змісту бойового завдання, або стосовно предмету та змісту бойової дії, або стосовно місця територіальної дислокації військового підрозділу).

При цьому, суд доходить до переконання про те, що лише підтверджена сукупністю документів (а саме: бойовим наказом (бойовим розпорядженням), записами у журналі ведення бойових дій (аналогічного за правовою природою документу), рапортом командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або Заходах) спричиняють виникнення у конкретного військовослужбовця права на отримання додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у підвищеному до 100.000,00грн. розмірі.

Суд відмічає, що текст позову заявника та приєднані до позову докази не містять взагалі жодних фактичних даних про особисту та безпосередню участь заявника у бойових діях.

Судом на виконання імперативних вимог приписів ч.4 ст.9 КАС України з метою з`ясування об`єктивної істини у спорі за власною ініціативою безвідносно до правових позицій сторін та процесуальної поведінки учасників спору ознак існування таких доказів не знайдено.

З цих міркувань складена Військовим інститутом танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інституту" довідка від 09.09.2022р. №1191/5 не може бути кваліфікована судом як єдиний та достатній доказ набуття заявником права на отримання за період 25.02.2022р.-25.07.2022р. додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у підвищеному до 100.000,00грн. розмірі.

Стосовно суб"єкта владних повноважень, обтяженого обов"язком проводити виплату заявнику грошового забезпечення військовослужбовця суд зазначає, що ч.4 ст.9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі за текстом - Закон України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ) грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедури призначення, обчислення, нарахування та виплати військовослужбовцям Збройних Сил України грошового забезпечення деталізовані приписами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (затверджений наказом Міністерство оборони України від 07.06.2018р. №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018р. за №745/32197; далі за текстом - Порядок №260).

Відповідно до п.8 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий. Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Натомість, Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, зокрема, ЗСУ, відряджених до державних органів, установ та організацій, затверджено постановою КМУ від 07.02.2001р. №104.

За приписами абзаців 1, 2 пункту 1 постанови КМУ від 07.02.2001р. №104 військовослужбовцям відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців ЗСУ. При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Положеннями абзаців 5, 6 пункту 1 постанови КМУ від 07.02.2001р. №104 встановлено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби. За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

Оскільки заявник у період часу 25.02.2022р.-26.07.2023р. знаходився на грошовому утриманні (забезпеченні) в Державній гімназії-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус", то вимоги з приводу виплати грошового забезпечення військовослужбовця до Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" за період 25.02.2022р.-25.07.2022р. заявлені безпідставно.

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Наведене засвідчує відсутність факту порушеного права (ущемленого інтересу) заявника, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"); вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми з"ясування об"єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; інших джерел здобуття об"єктивних даних про обставини спірних правовідносин не знайшов.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що правила згаданого розподілу унормовані, насамперед, приписами ст.ст.132-143 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

СуддяО.В. Старосєльцева