Постанова

від 24.04.2024 по справі 370/999/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 370/999/16-ц Головуючий у суді І інстанції Білоцька Л.В.

Провадження № 22-ц/824/8111/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Голуб С.А.,

суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 23 січня 2024 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Інженіринг» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лисенко Сергій Олексійович,

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант-Інженіринг» (далі - ТОВ «Атлант-Інженіринг») звернулося до суду з вказаною вище заявою, в якій просило визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 370/999/16, виданий Макарівським районним судом Київської області 19 червня 2023 року про стягнення з ТОВ «Атлант-Інженіринг» на користь ОСОБА_1 коштів, сплачених за договором підряду № 3-Б на виконання будівельно-монтажних робіт від 23 лютого 2012 року, в розмірі 1 275 677 грн, інфляційних втрат в розмірі 1 252 426,17 грн, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 115 649,73 грн, витрат по сплаті судового збору в розмірі 5 539,96 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 36 274,52 грн.

Заяву обґрунтувало тим, що постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року було стягнуто з ТОВ «Атлант-Інженіринг» на користь ОСОБА_1 загальну заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2 663 613,50 грн, пеню - 279 565,49 грн та 3 % річних - 188 310,90 грн, разом - 3 244 986,06 грн, витрати по оплаті судового збору в сумі 6 890,00 грн та витрати на правову допомогу в сумі 44 525,00 грн.

На підставі вказаного судового рішення 06 лютого 2019 року Макарівським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 370/999/16-ц, який перебував на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лисенка С.О. (далі - приватний виконавець Лисенко С.О.), який в межах виконавчого провадження № 58323104 примусово стягнув та звернув стягнення на майно ТОВ «Атлант-Інженіринг» на загальну суму 3 070 881,58 грн, з яких 2 555 090,65 грн перераховано на рахунок стягувача та 515 790, 93 грн є витратами виконавчого провадження (основною винагородою приватного виконавця).

18 вересня 2019 року приватний виконавець Лисенко С.О. на підставі заяви ОСОБА_1 виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

В подальшому, постановою Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2020 року постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного суду.

Остаточною постановою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі № 370/999/16-ц було стягнуто з ТОВ «Атлант-Інженіринг» на користь ОСОБА_1 кошти, сплачені за договором підряду № 3-Б на виконання будівельно-монтажних робіт від 23 лютого 2012 року, в розмірі 1 275 677 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 252 426,17 грн, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 115 649,73 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 539,96 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36 274, 52 грн (всього - 2 685 567,38 грн).

13 липня 2023 року ТОВ «Атлант-Інженіринг» засобами поштового зв`язку отримано постанову приватного виконавця Лисенка С.О. від 10 липня 2023 року про відкриття виконавчого провадження № 72210220 на підставі виконавчого листа № 370/999/16, виданого Макарівським районним судом Київської області 19 червня 2023 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 боргу у загальному розмірі 2 685 567,38 грн.

Разом із вказаною постановою заявником отримано постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10 липня 2023 року, якою постановлено стягнути з боржника 881,00 грн, постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця від 10 липня 2023 року, якою постановлено стягнути з боржника 268 556,73 грн, постанови про арешт майна і коштів боржника від 10 липня 2023 року.

Заявник вважає, що виконавчий лист № 370/999/16 від 19 червня 2023 року є незаконним і таким, що призводить до повторного виконання рішення суду шляхом його повторного примусового виконання в межах однієї цивільної справи, а тому його необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 23 січня 2024 року заяву ТОВ «Атлант-Інженіринг» задоволено.

Визнано виконавчий лист № 370/999/16, виданий Макарівським районним судом Київської області 19 червня 2023 року про стягнення з ТОВ «Атлант-Інженіринг» на користь ОСОБА_1 коштів, сплачених за договором підряду № 3-Б на виконання будівельно-монтажних робіт від 23 лютого 2012 року, в розмірі 1 275 677 грн, інфляційних втрат в розмірі 1 252 426,17 грн, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 115 649,73 грн, витрат по сплаті судового збору в розмірі 5 539,96 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 36 274,52 грн - таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що відповідно до постанови Верховного Суду від 23 лютого 2022 року із заявника на його користь було стягнуто 2 685 567,38 грн заборгованості, а також 17 195,84 грн витрат по сплаті судового збору за апеляційний та касаційний перегляд справи. Тобто, всього заборгованість ТОВ «Атлант-Інженіринг» перед ним склала 2 702 763,22 грн. Відтак, судове рішення від 23 лютого 2022 року в рамках виконавчого провадження № 58323104 не виконане і боржник зобов`язаний сплатити йому ще 147 672,57 грн (2 702 763,22 - 2 555 090,65). Оскільки рішення суду не виконане і кошти у розмірі 147 672,57 грн стягувачу не сплачені, помилковим є висновок суду про те, що ТОВ «Атлант-Інженіринг» частково відшкодувало ОСОБА_2 кошти, визначені судовим рішенням, і це є підставою для визнання виконавчого листа № 370/999/16 від 19 червня 2023 рокутаким, що не підлягає виконанню.

Суд першої інстанції не звернув уваги, що наявність описки в виконавчому листі не є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконання, тим більше, що така описка могла бути усунена в спосіб, визначений у статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, така підстава не вказана в частині другій статті 432 ЦПК України.

Також, стягувач вказує, що незалежно від розміру виконаного зобов`язання, у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, яка залишається незмінною. Надалі процес стягнення коштів примусово контролює та проводить виконавець, а боржник і стягувач мають відповідні права щодо контролю та оскарження його дій. Тому, в даному випадку виконавчий лист оформлений правильно. Якщо ж суд не погодився з таким твердженням, то виконавчий лист мав би визнаватись недійсним частково - лише в частині вже стягнутих з ТОВ «Атлант-Інженіринг» коштів, а не в цілому, адже рішення у повному обсязі не виконане, грошові кошти в сумі 147 672,57 грн досі не стягнуті ані в примусовому, ані в добровільному порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Атлант-Інженіринг» просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи стягувача є безпідставними, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права та не допустив порушення процесуальних норм, які б призвели до неправильного вирішення справи, повно і всебічно з`ясував дійсні обставини спірних правовідносин та належним чином оцінив надані докази, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відзив приватного виконавця Лисенка С.О. на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшов.

Представник заявника - адвокат Адаменко Я.Ю. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанціїв силі.

Стягувач та приватний виконавець Лисенко С.О. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки до апеляційного суду не повідомили, тому колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка відповідно до вимог частини другої статті 372 і частини третьої статті 432 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника заявника в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також заперечень відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.

За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом першої інстанції встановлено, що з травня 2016 року у провадженні судів перебувала цивільна справа № 370/999/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Капмані-Буд», правонаступником якого є ТОВ «Атлант-Інженіринг», треті особи: ТОВ «БВС Контакт», ТОВ «Віннер Імпортс Україна ЛТД», про стягнення заборгованості за договором підряду.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 26 вересня 2017 року стягнуто з ТОВ «Атлант Інженіринг» на користь ОСОБА_1 загальну заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2 663 613,50 грн, пеню у розмірі 279 565,49 грн, 3 % річних у розмірі 188 310,90 грн, разом - 3 244 986,06 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 06 грудня 2017 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 26 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 08 серпня 2018 року рішення Апеляційного суду Київської області від 06 грудня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 26 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Атлант-Інженіринг» на користь ОСОБА_1 загальну заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2 663 613,50 грн, пеню у розмірі 279 565,49 грн та 3 % річних у розмірі 188 310,90 грн, разом - 3 244 986,06 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

На підставі вказаного судового рішення 06 лютого 2019 року Макарівським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 370/999/16-ц, який з 07 лютого 2019 року перебував на примусовому виконанні у приватного виконавця Лисенка С.О. в межах виконавчого провадження № 58323104.

18 вересня 2019 року приватний виконавець Лисенко С.О. на підставі заяви стягувача виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд встановив, що в рамках виконавчого провадження № 58323104, яке здійснювалось на підставі виконавчого листа № 370/999/16-ц від 06 лютого 2019 року, у вказаний період приватним виконавцем Лисенком С.О. було примусово стягнуто та звернуто стягнення на майно ТОВ «Атлант-Інженіринг» на загальну суму 3 070 881,58 грн, з яких 2 555 090,65 грн перераховано на рахунок ОСОБА_1 та 515 790,93 грн (318 290,48 грн + 197 500,45 грн) є витратами виконавчого провадження (основною винагородою приватного виконавця).

Таким чином, в рамках виконавчого провадження № 58323104 відбулося виконання постанови Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у справі № 370/999/16-ц на суму 2 555 090,65 грн за виданим 06 лютого 2019 року виконавчим листом.

В подальшому, постановою Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2020 року постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 04 червня 2021 року про виправлення описки, рішення Макарівського районного суду Київської області від 26 вересня 2017 року скасовано і ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Атлант Інженіринг» на користь ОСОБА_1 178 496,22 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року скасовано. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 26 вересня 2017 року змінено, шляхом зміни його мотивувальної частини з урахуванням висновків, викладених в цій постанові Верховного Суду та викладенням абзацу другого резолютивної частини в наступній редакції.

Стягнуто з ТОВ «Атлант-Інженіринг» на користь ОСОБА_1 кошти, сплачені за договором підряду № 3-Б на виконання будівельно-монтажних робіт від 23 лютого 2012 року, в розмірі 1 275 677 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 252 426,17 грн, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 115 649,73 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 539,96 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36 274,52 грн.

Тобто, всього остаточним судовим рішенням по суті спору у справі № 370/999/16-ц було стягнуто з ТОВ «Атлант-Інженіринг» на користь ОСОБА_1 2 685 567,38 грн.

19 червня 2023 року Макарівський районний суд Київської області видав виконавчий лист № 370/999/16, зміст якого відповідає резолютивній частині постанови Верховного Суду від 23 лютого 2022 року.

Зазначений виконавчий лист пред`явлений стягувачем до виконання приватному виконавцю Лисенку С.О., який 10 липня 2023 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 72210220, а також постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою постановлено стягнути з боржника 881,00 грн, постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, якою постановлено стягнути з боржника 268 556,73 грн, постанови про арешт майна і коштів боржника.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент видачі виконавчого листа стягувачу боржником вже була здійснена часткова виплата заборгованості стягувачу в рамках виконавчого провадження № 58323104 за виконавчим листом від 06 лютого 2019 року у справі № 370/999/16-ц, яке було завершене 18 вересня 2019 року.

В оскаржуваному виконавчому документі невірно зазначено номер справи, в якій він був виданий (вказано номер 370/999/16 замість 370/999/16-ц), що призводить до повторного виконання рішення суду в одній справі, але з іншим унікальним номером.

На підставі наведеного суд вважав, що виконавчий лист № 370/999/16 від 19 червня 2023 року є таким, що не підлягає виконанню, оскільки покладене ним зобов`язання по сплаті 2 685 567,38 грн покладає на ТОВ «Атлант-Інженіринг» повторну відповідальність шляхом подвійного примусового виконання судового рішення в одній справі, що є порушенням принципу, закріпленого частиною першою статті 61 Конституції України.

Проте колегія суддів не може в повній мірі погодитися з такими висновками суду з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у статті 18 ЦПК України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

В частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до вимог частини першої - другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Крім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави якими заявник обґрунтовує свою заяву можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11, від 17 жовтня 2019 року у справі № 2-3558/2010 та від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Заявник, як на підставу для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, посилався на те, що видача виконавчого листа № 370/999/16 від 19 червня 2023 року стягувачу та його пред`явлення до виконання приватному виконавцю призведе до повторного примусового виконання рішення суду в межах однієї цивільної справи, оскільки в рамках завершеного виконавчого провадження № 58323104 на підставі попередньо виданого виконавчого листа № 370/999/16-ц від 06 лютого 2019 року у цій же справі з боржника уже були стягнуті грошові кошти.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами, ОСОБА_1 в ході примусового виконання виконавчого листа № 370/999/16-ц від 06 лютого 2019 року, виданого на підставі постанови Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року (була скасована лише 31 січня 2020 року постановою Великої Палати Верховного Суду), було отримано від ТОВ «Атлант-Інженіринг» у період з 06 лютого 2019 року по 18 вересня 2019 року грошові кошти у розмірі 2 555 090,65 грн без врахування витрат на проведення виконавчих дій та основної винагороди приватного виконавця Лисенка С.О., загальний розмір яких становив 515 790,93 грн.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23 лютого 2022 року із ТОВ «Атлант-Інженіринг» на користь ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти у загальному розмірі 2 685 567,38 грн.

Враховуючи викладене, стягувач отримав від боржника у порядку виконання скасованого судового рішення грошові кошти в сумі 2 555 090,65 грн, яка є меншою за суму, яка підлягає до стягнення з боржника відповідно до зміненого Верховним Судом рішення суду першої інстанції - 2 643 753,90 грн.

Відомостей про те, що зазначена різниця фактично стягнутих і присуджених судом до стягнення коштів сплачена боржником на користь стягувача в добровільному та/або примусовому порядку матеріали справи не містять.

Оскільки остаточне судове рішення у справі № 370/999/16-ц не виконане у повному обсязі і присуджені грошові кошти стягувачу не були сплачені боржником, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що часткове відшкодування заявником коштів стягувачу у межах виконавчого провадження, відкритого на підставі попередньо виданого виконавчого листа у цій справі, є належною підставою для визнання таким, що не підлягає виконанню в цілому виконавчого листа № 370/999/16 від 19 червня 2023 року.

Задовольняючи заяву боржника, суд першої інстанції не врахував, що за встановлених обставин даної справи, які фактично не заперечуються сторонами, а саме ступеня виконання боржником обов`язку, покладеного на нього скасованим судовим рішенням, ТОВ «Атлант-Інженіринг» довело наявність передбачених законом правових підстав для визнання виконавчого листа Макарівського районного суду Київської області № 370/999/16 від 19 червня 2023 року таким, що не підлягає виконанню, лише в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 2 555 090,65 грн.

Також колегія суддів не може погодитися з висновком районного суду в тому, що зазначення в цьому виконавчому документі невірного номеру справи, в якій він був виданий, а саме 370/999/16 замість 370/999/16-ц, є належною процесуально-правовою підставою для визнання його таким, що не підлягає виконання, оскільки така помилка, допущена при оформленні та видачі виконавчого документа, може бути виправлена у спосіб, визначений статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною першою статті 432 ЦПК України.

Крім того, зазначена обставина не призводить до повторного виконання рішення суду в одній справі, але з іншим унікальним номером.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 6-449цс15, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Отже, єдиним судовим рішенням, яке підлягає виконанню боржником у вказаній цивільній справі, є постанова Верховного Суду від 23 лютого 2022 року, однак з урахуванням уже стягнутої з боржника суми коштів у межах завершеного виконавчого провадження, що у свою чергу забезпечить права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення боргу.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За положеннями частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та вимогам статей 260, 263 ЦПК України, вона постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та зпорушенням норм процесуального права, тому відповідно до вимог статті 376 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення вимог заяви ТОВ «Атлант-Інженіринг» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 23 січня 2024 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Інженіринг» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 370/999/16, виданий Макарівським районним судом Київської області 19 червня 2023 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Інженіринг» користь ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 2 555 090,65 грн (два мільйони п`ятсот п`ятдесят п`ять тисяч дев`яносто гривень 65 копійок).

У задоволенні решти вимог заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Інженіринг» відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.А. Голуб

Судді: Т.А. Слюсар

Д.О. Таргоній