Ухвала

від 26.04.2024 по справі 240/4676/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 квітня 2024 року

м. Київ

справа №240/4676/23

адміністративне провадження №К/990/15287/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі за позовом Державної служби геології та надр України до виробничо-торгового підприємства "Промекс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про анулювання спеціального дозволу,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Державна служба геології та надр України (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Виробничо-торгового підприємства "Промекс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, у якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 06.04.2012 № 5505, наданого Виробничо-торговому підприємству "Промекс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2024, яке залишене бези змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Державна служба геології та надр України звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставою касаційного оскарження у цій справі позивач зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права з посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень не застосували норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 та у постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 240/5395/18, від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17, від 31.01.2021 у справі № 640/2371/20, від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.

Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких має місце однакове правове регулювання спірних правовідносин.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Суд зауважує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в мотивувальній частині постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Отже, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі з подібними правовідносинами.

Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення, а не різним застосуванням норми.

При встановленні доцільності посилання на постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, як на підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на застосовність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

Колегія суддів вважає нерелевантними посилання скаржника на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладений в постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, оскільки в даній справі спір виник щодо про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури заступника прокурора.

Також Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на неврахування висновків, викладених у постановах від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17, оскільки предметом касаційного оскарження була ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, у зв`язку із неусунення недоліків касаційної скарги; у постанові від 31.01.2021 у справі № 640/2371/20, оскільки у цій справі у межах касаційного провадження переглядалась ухвала суду апеляційної інстанції про відмову відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України; у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 переглядалась ухвала Другого апеляційного адміністративного суду, якою у задоволенні заяв про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду першої інстанції відмовлено.

Крім того у касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.12.2021 у справі №240/5395/18.

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 у цій справі.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 240/4676/23 є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 КАС України, посилання у касаційній скарзі на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 329-331, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі за позовом Державної служби геології та надр України до виробничо-торгового підприємства "Промекс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про анулювання спеціального дозволу.

Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду матеріали справи №240/4676/23.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду