Справа № 632/1394/20
н/п 2/953/98/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - Шаренко С.Л.,
за участю секретаря - Реуцькій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Регістсервіс» Первомайської міської ради Харківської області, треті особи ОСОБА_2 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чижова Н.А. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Харкова з позовом до КП «Регістрсервіс» Первомайської міської ради Харківської області в якому просила суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованим в реєстрі за № 486 та скасувати рішення комунального підприємства "Регістрс`рвіс" Первомайської міської ради Харківської області про державну реєстрацію права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А-1) за померлою ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, у вигляді житлового будинку лі. «А-1» з надвірними будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що спірний будинок побудований у 1974 році. В ньому проживала вона з чоловіком та її дочка. Наразі вона продовжує проживати у зазначеному будинку.
Оскільки будинок побудований у 1974 році, правовстановлюючим документом була домогосподарська книга, тому вона відсутня в реєстрі.
Позивач зазначила, що на разі в Київському районному суді м. Харкова перебуває цивільна справа № 640/23713/18 за її позовом про визнання за нею права власності на будинок в порядку спадкування.
Під час розгляду вказаної справи, їй стало відомо, що реєстратором КП «Регістрсервіс» Первомайської міської ради Харківської області зареєстровано право власності на житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте будинок побудований в 1974 році, тобто після смерті ОСОБА_3 .
Позивач вважає, що шляхом підроблених документів реєстратору, ОСОБА_2 незаконним шляхом зареєструвала право власності на спірний будинок за померлою ОСОБА_3 , а потім незаконно отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на своє ім`я.
Таким чином, оскільки на момент відкриття спадщини за померлою ОСОБА_3 будинок не був побудований взагалі, а тому ОСОБА_2 не могла буди спадкоємицею після її смерті, позивач звернулась до суду з позовом про скасування запису про право власності та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Сторони в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
Суд, заслухавши учасників справи, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалахсправи докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Пунктом 1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Згідно зст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 05.10.2017 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб зареєстрованого відділом Державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 578 (т.1 а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 15836 (т. 1 а.с. 11).
Звертаючись до суду з позовом позивач зазначила, що після смерті її чоловіка відкрилася спадщина до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_2 , який вони разом зі своїм чоловіком побудували та мешкали в ньому разом зі своєю дочкою, однак як їй стало відомо, 15.04.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А. видано свідоцтво про право на спадщину за законом , на ім`я ОСОБА_2 , яка на думку позивачки, ввела в оману державного реєстратора та незаконно зареєструвала право власності на свою померлу матір, ОСОБА_3 після смерті якої вона прийняла спадщину на спірний будинок.
Як вбачається з матеріалів справи, дійсно 15.04.2019 приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Чижовою Н.А. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до якого вбачається, спадкоємцем ОСОБА_3 , 1903 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 55,0 кв.м., житловою площею 23,3 кв.м., житлового будинку літ. Б-1, загальною площею 55,8 кв.м., житловою площею 40,5 кв.м., з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (чотири).
Цей житловий будинок належав спадкодавцю на підставі договору № б/н, виданого 28.11.1958 року Виконкомом Сталінської райради депутатів, зареєстрованих 03.04.2019 Державним реєстратором Комунального підприємства «РегістрСервіс» Первомайської міської ради Харківської області, право власності № 31076805, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в ДРРП: 1805590163101. (т. 1 а.с. 19).
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає зазначити наступне.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1220,1222,1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1264 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
З матеріалів справи встановлено, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 , яка померла в 1964 році, своїм майном не розпорядилася.
Відповідно до копії паспорту НОМЕР_2 , яка міститься в матеріалах інвентаризаційної справи № 68167, дочка ОСОБА_3 ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 12.12.1960 року (т. 2 а.с. 81).
Таким чином встановлено, що спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її дочка, ОСОБА_2 .
При цьому, відповідно до матеріалів справи вбачається, що чоловік позивачки, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 20.07.1995 року, через 31 рік, після смерті його бабусі, ОСОБА_3 , що свідчить про те, що ОСОБА_4 не міг та не приймав спадщину після неї, а ні за законом, а ні за заповітом. Єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3 , була її дочка, ОСОБА_2 .
Тож сам факт проживання позивачки ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 не свідчить про те, що він успадкував спірний будинок, та після його смерті, позивачка мала б права його успадкувати за законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (ст. 1301 ЦК України).
При цьому, у постановах Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 (провадження № 61-23св18), від 31.01.2022 у справі № 326/1511/20 (провадження № 61-18464св21, викладено правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Позивачем не надано посилань на докази, які б свідчили про те, що відповідачка не мала права на спадкування за змістомст. 1224 ЦК України.
Так само, позивачкою не надано доказів і того, що її чоловік мав право на спадкування, або прийняв спадщину у вигляді буд. АДРЕСА_1 .
Таким чином, правом на оспорення свідоцтва про право на спадщину іншого спадкоємця наділяється особа, яка має право на спадкування (прийняла спадщину у встановленому законом порядку) та це право порушується іншою особою, що отримала відповідне свідоцтво на спадщину.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що чоловік позивачки ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не мав право на спадкування та не приймав спадщини після смерті ОСОБА_3 , а тому і позивач ОСОБА_1 не може успадкувати вказану спадщину та не може вважатись спадкоємцем на спірне майно, а тому видача ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину, права ОСОБА_1 не порушено й правові підстави для визнання недійсними оспорюваного свідоцтва про право на спадщину за законом відсутні
Крім того, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 , якій на підставі договору № б/н, виданого 28.11.1958 року Виконкомом Сталінської райради депутатів належав спірний будинок, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в той час, як чоловік позивачки народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , через 6 (шість) років після смерті ОСОБА_3 , а тому він не міг бути її спадкоємцем в розумінні спадкового права.
За викладених обставин суд не вбачає порушення прав ОСОБА_1 видачею оспорюваних свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок, а отже і вимоги про скасування рішення комунального підприємства «Регістрсервіс» Первомайської міської ради Харківської області про державну реєстрації права власності на будинок за адресоюю: АДРЕСА_1 (літ. А-1) за померлою ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.
Крім того, суд додатково зазначає, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Таким чином, належними відповідачами у справі є особи, які отримали свідоцтво про право на спадщину, однак позивач клопотання про залучення у якості відповідача ОСОБА_2 не заявляла та пред`явила вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Положеннями ч. 1, п. 2 ч. 2ст.141 ЦПК Українивизначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки у позовних вимога ОСОБА_1 відмовлено судові витрати покладаються на позивачку.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Регістсервіс» Первомайської міської ради Харківської області, треті особи ОСОБА_2 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чижова Н.А. про недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованим в реєстрі за № 486 та скасувати рішення комунального підприємства "Регістрс`рвіс" Первомайської міської ради Харківської області про державну реєстрацію права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А-1) за померлою ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 01.04.2024.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 );
Відповідач: Комунальне підприємство «Регістрсервіс» Первомайської міської ради Харківської області ( код ЄДРПОУ 42568175, адреса: Харківська обл., м. Первомайськ, Мікрорайон , буд. 58, к. 4);
Треті особи:
приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чижова Н.А. (м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 148);
ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя С.Л. Шаренко
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2024 |
Оприлюднено | 30.04.2024 |
Номер документу | 118665353 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про державну власність щодо усунення перешкод у користуванні майном |
Цивільне
Київський районний суд м.Харкова
Шаренко С. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні