Ухвала

від 26.04.2024 по справі 308/12803/15-к

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12803/15-к

1-кп/308/118/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015070000000183 від 01.07.2015 року, про обвинувачення, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42015070000000183 від 01.07.2015 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

21.03.2024 року прокурором, відповідно до ст.ст.36,338,341 КПК України, змінено обвинувальний акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42015070000000183 від 01.07.2015 року, про обвинувачення, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до зміненого обвинувального акту, у відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» в редакції станом на 26.04.2015, особи рядового і начальницького складу органів податкової міліції є суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронним органом серед іншого є органи доходів і зборів, у складі яких у відповідності до статті 41 Податкового кодексу України, в редакції станом на 04.06.2015, діють підрозділи податкової поліції.

У відповідності до статті 348 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції станом на 04.06.2015), податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є в тому числі, запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У відповідності до п.п. 350.1.4 та 350.1.12. ст. 350 Податкового кодексу України в тій же редакції: податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів щодо виявлення і розслідування злочинів, пов`язаних з відмиванням, легалізацією, розкраданням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями; виявляє кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, встановлює місцезнаходження платників податків, проводить опитування їх засновників, посадових осіб.

Згідно положень ст. 351 Податкового кодексу України у тій же редакції: 351.1. посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов`язків надаються права, передбачені підпунктами 20.1.2 (в частині отримання належним чином засвідчених копій документів), 20.1.4 (в частині проведення перевірок у встановленому цим Кодексом порядку), 20.1.8 і 20.1.20 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу, а також пунктами 1-4, абзацами другим, третім пункту 5, пунктами 6-14, підпунктами "а" і "б" пункту 15 (з урахуванням положень цього Кодексу), пунктом 16 з дотриманням встановлених цим Кодексом правил проведення податкових перевірок, пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 30 статті 11, статтями 12-15-1 Закону України «Про міліцію». На податкову міліцію поширюються вимоги, встановлені статтями 3 і 5 Закону України «Про міліцію».

Статтею 3 Закону України «Про міліцію» в редакції від 28.06.2015 № 565- XII передбачено, що діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

У відповідності до Тимчасової посадової інструкції старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Головного управління ДФС у Закарпатській області, затвердженої начальником ГУ ДФС у Закарпатській області від 19.01.2015 ОСОБА_6 , ОСОБА_4 :

Функціонально закріплений за напрямком виявлення кримінальних правопорушень, пов`язаних із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, розкраданням державних коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

2.0. На виконання покладених завдань Відділ здійснює такі функції та процедури:

2.5. Функція: Організація та виявлення кримінальних та інших правопорушень у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, а також встановлення місцезнаходження платників податків, опитування їх засновників посадових осіб;

2.5.1 розробка заходів щодо запобігання кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до компетенції оперативних підрозділів; 2.5.4 застосування форм і методів оперативно-розшукової діяльності; 2.5.5 взаємодія зі слідчим підрозділом фінансових розслідувань ГУ, іншими правоохоронними органами з питань боротьби із кримінальними правопорушеннями у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах;

2.10 Функція: Організація та виявлення кримінальних правопорушень, пов`язаних із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, розкраданням державних коштів та іншими незаконними фінансовими операціями; 2.10.1 здійснення заходів щодо запобігання та протидії розкраданню бюджетних коштів та їх легалізації (відмиванню); 2.10.2 Здійснення оперативно-розшукових заходів щодо виявлення фактів відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та розкрадання державних коштів.

Так, у червні 2015 року ОСОБА_4 , працюючи на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Закарпатській області, будучи згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу, розпочато збір матеріалів щодо використання малим приватним підприємством «Рос», код ЄДРПОУ 20430895, бюджетних коштів отриманих від Кам`яницької сільської ради Ужгородського району за період 2014-2015 років, у зв`язку з чим 04.06.2015 на адресу директора зазначеного підприємства ОСОБА_7 у відповідності до ст. 351 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінам та доповненнями) скеровано вимогу за №2082/8/07-16-07-04-11 про надання копій документів щодо виконання протягом 2014-2015 років підрядних робіт на замовлення Кам`яницької сільської ради.

У подальшому, 01.07.2015 об 10.00 год., ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, під час зустрічі з ОСОБА_7 , яка мала місце поблизу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 , повідомивши останньому про нібито виявлені ним порушення вимог законодавства при виконанні МПП «Рос» протягом 2014 року робіт по ремонту вулиць Центральна, Кільцева та клубу по АДРЕСА_2 на замовлення Кам`яницької сільської ради Ужгородського району на загальну суму близько 371 тис. грн. (договори підряду №167 від 30.07.2014, №248 від 30.10.2014 та №269 від 20.11.2014), зокрема, щодо фактичних обсягів виконаних робіт та оплати праці найманим працівникам, заявив ОСОБА_7 прохання про необхідність надання йому неправомірної вигоди в розмірі 5000 грн. за те, що припинить збір матеріалів щодо використання МПП «Рос» бюджетних коштів та не ініціюватиме подальше проведення ГУ ДФС у Закарпатській області податкової перевірки з цього питання або вжиття інших заходів, у відповідності до Податкового кодексу України.

Далі, 05.07.2015 близько 18.40 год. ОСОБА_4 , доводячи до кінця свій злочинний намір, направлений на протиправне збагачення, знаходячись в салоні автомобіля марки «Кіа Magentis» р.н.з. НОМЕР_1 , на автомобільній стоянці біля кафе «Амфітеатр» за адресою: АДРЕСА_1 , під час зустрічі із ОСОБА_7 одержав від нього раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 5000 грн. за те, що припинить збір матеріалів щодо використання МПП «Рос» бюджетних коштів та не ініціюватиме подальше проведення ГУ ДФС у Закарпатській області податкової перевірки з цього питання або вжиття інших заходів, у відповідності до Податкового кодексу України.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються органом досудового слідства за ч. 1 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 1261-УІІ від 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1698-VII від 14.10.2014) як прохання та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та захисник адвокат ОСОБА_5 , заявили клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальностіза вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст.368 КК України, на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. У зв`язку із зміною обвинувачення клопотали не оголошувати перерву, оскільки ознайомлені з обвинувальним актом та не потребують підготовки для подальшого розгляду справи.

Прокурор вважав за можливе задовольнити клопотання та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.368 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 285 КПК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1ст. 286 КПК Українизвільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до ч. 4ст. 286 КПК Україниякщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.288 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності; суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того,ст. 44 КК України, передбачає, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннямист. 49 КК Українивизначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбаченийст. 49 КК України, певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Таким чином, згідно приписів вказаної статті, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила злочин від слідства та суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового злочину.

Також, згідно п.8Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності заст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності це передбачений статтею 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.

Відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.

Згідно зміненого обвинувачення та нового обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 368 КК України, (в редакції Закону № 1261-УІІ від 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1698-VII від 14.10.2014), подія мала місце 01.07.2015 року.

Санкція частини 1 статті 368 КК України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» (в редакції, яка діяла на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. У зв`язку із прийняттям змін до КК України, санкція частини 1 статті 368 КК України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» на даний час передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення) злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст.12 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення) дії, що кваліфікуються за ч.1 ст. 368 КК України, віднесені до злочинів середньої тяжкості. У зв`язку із прийняттям змін до КК України, дії, передбачені ч.1 ст.368 КК України, на даний час кваліфікуються як нетяжкий злочин.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно обвинувального акту, вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України відбулося 01.07.2015 р. тобто на момент судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , пройшло більше 8 років, тобто сплили строки давності, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав подане клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та надав на це свою згоду. Судом роз`яснено обвинуваченому наслідки такого закриття, а також те, що підстава з якої обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою. В судовому засіданні ОСОБА_4 зазначив, що всі наслідки закриття кримінального провадження з підстав сплину строків давності передбачених ст. 49 КК України йому відомі та зрозумілі.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_4 не перебував у розшуку, не ухилявся від суду. Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, з часу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності суду не надано, перебіг строку давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся. В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості, які вказували б на ухилення обвинуваченого від досудового розслідування або суду. Таким чином, судом не встановлено обставин для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч.2, 3 ст.49 КК України.

За змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Указаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 362/2406/17 у постанові від 30 червня 2021 року, який відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України повинен бути врахований судом.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень статті 63 Конституції України та статті 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком обвинуваченого, та за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (статтею 49 КК України) інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 вказала, що згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2021 року у справі № 644/7193/17 сформовано правову позицію, відповідно до якої звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

У постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду наголосила на можливості вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України на підготовчому судовому засіданні. Указала, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК.

Виходячи з положень п.1 ч.2 ст. 284, ч.3 ст.285, ч.4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Судом роз`яснено обвинуваченому правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та його право заперечувати проти закриття справи з цих підстав, при цьому, останній не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього у зв`язку із закінчення строків давності. На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про те, що клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно задовольнити, звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Застосований запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді застави слід скасувати.

Відповідно до ч. 11ст. 182 КПК Українизастава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено, внесена заставодавцем застава підлягає поверненню заставодавцю.

У відповідності дост. 174 КПК України, арешт майна, накладений у провадженні ухвалами слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.07.2015 року (308/8044/15) та 17.07.2015 року (308/8347/15) необхідно скасувати.

Питання про речові докази вирішується на підставіст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.284,285-286,288,372КПКУкраїни,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника адвоката ОСОБА_5 , про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 368 КК України на підстав п.3 ч.1 ст. 49 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вада-Турково, Рибницького району, республіки Молдавія, та мешканця АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.368 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 42015070000000183 від 01.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України - закрити.

Заставодавцю ОСОБА_8 повернути суму застави у розмірі 48720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять) гривень, яка внесена нею згідно з квитанцією № 0170810009 від 08 липня 2015 у кримінальному провадженні.

Скасувати арешт на майно, накладений відповідно до ухвал слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.07.2015 року (308/8044/15) та 17.07.2015 року (308/8347/15).

Автомобіль марки «Kia Magentis» д.н.з. НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 60 доларів США вважати повернутими у законне володіння власника ОСОБА_4 ..

Речові докази по справі: ватні диски зі змивами з правої та лівої долонь рук ОСОБА_4 , контрольний взірець ватного диску - знищити, грошові банкноти на загальну суму 5000 грн загальною кількістю 50 банкнот номіналом по 100 грн кожна - які були предметом неправомірної вигоди повернути власнику, мобільний телефон Samsung з сім карткою «МТС України» номер телефону НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «LG» чорного кольору з сім карткою, службове посвідчення серії НОМЕР_3 - повернути власнику ОСОБА_4 ..

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1