Рішення

від 27.03.2024 по справі 487/506/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/506/24

Провадження № 2-о/487/51/24

РІШЕННЯ

Іменем України

27.03.2024 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р.Ш.,

представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Ротар А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Миколаївська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва з заявою, в якій просила встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме, не менше як з 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що влітку 1995 року заявниця познайомилася з ОСОБА_3 , однак близькі відносини між ними склалися у 2004 році. У листопаді 2004 року було зареєстровано Фермерське господарство «Сузір`я», засновником якого був ОСОБА_2 , а членами господарства були ОСОБА_4 (мати ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 . В подальшому до складу майна ФГ «Сузір`я» увійшли земельні ділянки, що належали на праві приватної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . У 2004 році ОСОБА_2 зробив пропозицію одружитися з заявницею, однак через сімейні обставини, а саме: хворобу батьків, шлюб зареєстровано не було. З 2011 року після смерті батька заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали проживати разом однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниця зазначає, що з 2011 року і до 19 червня 2020 року вони разом з ОСОБА_2 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. За цей час у них була створена повноцінна сім`я, вони мали спільний сімейний бюджет та піклуватися один про одного, були пов`язані спільним побутом, взаємними права та обов`язками як чоловік та дружина. З 2019 року ОСОБА_2 почав хворіти, у зв`язку з чим останнім було складено заповіт, відповідно до якого ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 та після його смерті ОСОБА_1 було прийнято спадщину за заповітом, а 19.01.2021 отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Крім того, 19.01.2021 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Швейновою Н.С. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину за законом), оскільки спадкодавець не зробив розпорядження щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823380400:04:000:0352 та земельної ділянки з кадастром номером 4823380400:07:000:0520, які знаходяться у Бармашівській сільській раді Вітовського району Миколаївської області, а ОСОБА_1 не надала документи, які підтверджують право на спадкування за законом. Вказані вище обставини стали підставою для звернення до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Ухвалою суду від 01.02.2024 було відкрито провадження у цивільній справі і призначено її розгляд в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні.

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Ротар А.Л. в судому засіданні підтримала заяву та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Миколаївської міської ради в судовому засіданні не була присутня, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, а рішення просила прийняти на підставі наданих до суду доказів відповідно до чинного законодавства.

Заслухавши представника заявника, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви з таких підстав.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справу про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Положення ч. 1 ст. 1218 ЦК України передбачають, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Положеннями ст. 1264 ЦК України регламентовано, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1245 ЦК УКраїни частна спадщини, що не охоплена заповітом , спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка.

Згідно вимог ч.4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03.08.2017 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Балкіною О.Л., ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , яка складається з земельної ділянки, що знаходиться в Миколаївській області, Вітовському районі, Бармашівській сільській раді, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯА №545142, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області 09 вересня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №010501500908201450. Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-4803621302017 від 14 липня 2017 року кадастровий номер земельної ділянки 4823380400:04:000:0352. У свідоцтві зазначено, що право власності на земельну ділянку підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 93623083 від 03.08.2017 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4823380400:04:000:0352 було зареєстровано за ОСОБА_2 , про що приватним нотаріусом - державним нотаріусом Балкіною О.Л. 03.08.2017 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності.

ОСОБА_2 також на праві власності належить земельна ділянка площею 20,044 га, яка розташована в межах Бармашівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області з цільовим призначенням - ведення фермерського господарства, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданого 09.09.2005 року.

22.09.2019 року ОСОБА_2 складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Швейновою Н.С., відповідно до якого ОСОБА_2 заповів: ОСОБА_1 належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_8 - належні йому земельні ділянки кадастровий номер 4823381700:06:001:0025 та житловий будинок з прилеглими до нього побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться на вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_9 - належний йому транспортний засіб марки Ford, модель TRANSIT, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , тип легковий вантажопасажирський - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, про що ІНФОРМАЦІЯ_4 Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зроблено актовий запис про смерть за №1985 та видано свідоцтво серії НОМЕР_3 .

З матеріалів спадкової справи №24/2020, яка заведена приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Швейновою Н.С. після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , слідує, що до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Зі змісту свідоцтва про право на спадщину від 19.01.2021 року, виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Швейновою Н.С. вбачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 на підставі заповіту від 22.09.2019 року. Спадщина складається з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також отримали свідотцтва про право на спадщину за заповітом.

Заповітом не охоплене майно ОСОБА_2 : земельні ділянки з кадастровими номерами 4823380400:04:000:0352, 4823380400:07:000:0520.

З заявою про прийняття спадщини: земельних ділянок з кадастровими номерами 4823380400:04:000:0352, 4823380400:07:000:0520 до нотаріуса звернулась ОСОБА_1 . Спадкоємці за законом до нотаріуса не звертались.

19.01.2021 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Швейновою Н.С. за вих. №2/02-31 прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, де зазначено, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 4823380400:04:000:0352 та земельну ділянку з кадастровим номером 4823380400:07:000:0520, які знаходяться у Бармашівській сільській раді Вітовського району Миколаївської області, та на які спадкодавець ОСОБА_2 розпорядження не зробив, неможливо, оскільки заявником ОСОБА_1 не надано документи, що підтверджують її право на спадкування за законом.

За повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вх. №10059 від 21.03.2024 року в архіві відділу та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян не виявлено актового запиту про шлюб, складеного на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до акту про фактичне проживання особи, складеного 11.12.2023, ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_10 (місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_5 ) підтвердили, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім`єю, а саме: не менше як з 2011 року по день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт спільного проживання та ведення господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 2011 року по день смерті останнього (ІНФОРМАЦІЯ_4) підтвердили також в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Суд дійшов висновку, що заявницею доведено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , встановлення даного факту має для неї юридичне значення, в іншому, окрім судового порядку встановити такий факт вона не має можливості, а тому суд вважає заяву обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволенню.

Керуючись ст. ст. 293, 315, 259, 265, 268, 319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме: не менше як з 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 29.03.2024.

Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: Миколаївська міська рада, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573.

Суддя Т.А.Карташева