Ухвала

від 25.04.2024 по справі 219/11948/21

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/11948/21

Провадження № 1-кп/229/8/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка в режимі відеоконференції із Державною установою «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» та з використанням власних технічних засобів кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Анна Анінського району Воронезької області РФ, росіянина, без громадянства, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше судимого: 11.03.2014 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.1, ч. 3, ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 01.09.2015 року по відбуттю строку покарання; 11.10.2017 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 15 ч. 3, ст.185 ч. 2 КК України до 5 місяців арешту, 29.06.2018 року звільненого з установи по відбуттю строку покарання з урахуванням ст. 153 КВК України; 09.06.2020 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч. 3 до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 6 місяців, без реєстрації, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, в якому зазначив, що застосований стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та за яке може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років. Стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 не перешкоджає перебуванню у місці позбавлення волі. Окрім наявного обґрунтованого обвинувачення, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ухвалою суду ризики, а саме можливість переховування від суду, незаконний вплив на потерпілого і свідків у цьому ж кримінальному провадженні, в тому числі тих, яких на теперішній час ще не допитано у судовому засіданні, вчинення іншого злочину, є дійсними та триваючими і вони виключають, на даний час, можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який. Неможливість застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання обвинуваченим його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки сам ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв`язків, а саме осіб на утриманні, офіційно не працевлаштований, є підстави вважати, що обвинувачений зможе знову переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути покарання, а крім того зможе здійснювати вплив на потерпілого та свідків з метою зміни показів, даних під час досудового розслідування, оскільки вони є його знайомими. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те, що обвинувачений зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. У зв`язку викладеними обставинами, це унеможливлює виконання ним особистого зобов`язання. Неможливість застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він схильний до надмірного вживання спиртними напоями, прояву агресії, особисто не має власного житла, у зв`язку з чим це не дає впевненості щодо належної поведінки ОСОБА_4 в побуті та дотримування вимог зазначеного запобіжного заходу, офіційно не працевлаштований, перебуваючи на волі, може вчинити інший злочин, не виключається можливість що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися в іншій області, в інших містах, перейти на тимчасово окуповані території Донецької області, тим самим переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, обумовлена тим, що зазначений злочин пов`язаний із застосуванням насильства щодо особи, тому підстав для визначення розміру застави не має. Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 , у вигляді особистої поруки пов`язана з відсутністю надходження до органу досудового розслідування, прокуратури та суду не надходили звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу. Таким чином застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 одного з будь-яких більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливе, у зв`язку з чим не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою з викладених у ньому підстав та заперечував проти зміни запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора, оскільки клопотання не обґрунтоване, постійно зазначається одне і те ж саме, ризики відпали, залишився тільки один свідок, якого розшукують. Обвинувачений раніше працював, він не буде переховуватися від суду, неодноразово заявляв, що бажає захищати країну, наразі з`ясовуються деякі питання в підрозділах Територіальної оборони, щоб звернутися до прокурора із клопотанням про скасування запобіжного заходу, з метою проходження служби у лавах ЗСУ, він патріотично налаштований, тому не буде переховуватися і тим більш переходити на бік ворога, тому просити змінити запобіжний захід на домашній арешт або особисте зобов`язання з покладенням відповідних обов`язків, які буде виконувати.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, погодився з думкою захисника, уточнив адресу в якій може знаходитися під домашнім арештом ( АДРЕСА_2 ), за зазначеною адресою проживає ОСОБА_6 , який орендує вказане житло як ВПО. Крім того зазначив, що впливати на свідка не може, оскільки прокурор сам не може його знайти і сенсу в цьому не має, так як він сам хоче щоб свідок надав показання.

Встановлено, що ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 06.03.2024 року відносно, обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів тобто до 04.05.2024 року включно.

Згідно вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд враховує стадію судового провадження, а також те, що ОСОБА_4 не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий, а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, може переховуватися від суду, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, незаконно вплив на свідка, оскільки показання свідків суд досліджує безпосередньо, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні; неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що відсутні докази щодо звернення осіб, які поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків; запобіжний захід у вигляді домашнього арешту також не може бути застосований у відношенні останнього, зважаючи на те, що обвинувачений не має реєстрації, відсутнє на праві власності нерухоме майно, а також на те, ще власник орендованого житла та повнолітні особи, які в ньому проживають висловили на це згоду.

Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосувати більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою необхідно задовольнити та в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Разом з тим, враховуючи строк застосування запобіжного заходу, суд вважає, що разом із продовженням строку тримання під вартою, визначити обвинуваченому розмір застави у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд також вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені у частині 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 23 червня 2024 року включно, з утриманням в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, -відмовити.

Одночасно визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 151400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста ) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок за наступними реквізитами: рахунок отримувача НОМЕР_1 , отримувач ТУ ДСА в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26288796, Банк отримувача -ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО)-820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде проживати без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити - два місяця з дня внесення застави.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для вручення обвинуваченому та виконання в частині продовження строків тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: