Рішення

від 19.10.2023 по справі 359/10720/19

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/359/77/2023

Справа № 359/10720/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

Головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі Бокей А.П., Івкової Д.Л., Шляхетко Ю.В.,

Степаненко А.О.

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

представників позивача - Тирана О.В. , ОСОБА_3

представників відповідачів - Кузьменка В.О. , Лук`янової Н.М. ,

представника третьої особи ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_9 , Бориспільська міська рада Київської області, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області, ОСОБА_10 , про визначення частки в спільному майні подружжя, визнання спільною сумісною власністю майна, набутого під час шлюбу, поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю майна, набутого під час шлюбу, поділ спільного майна подружжя, визнання права особистої приватної власності на майно -

В С Т А Н О В И В :

02.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_7 з позовом про визначення частки в спільному майні подружжя, визнання спільною сумісною власність майна, набутого під час шлюбу та поділ спільного майна подружжя (т.1 а.с.1-14).

У подальшому 05.08.2020 (т.1 а.с.128-140) та 26.01.2021 (т.2 а.с.7-22) позивач, від імені якого діє його представник адвокат Тиран О.В., подав заяви про збільшення (уточнення) позовних вимог та остаточно просив суд:

1) визначити розмір частки ОСОБА_1 в спільному майні подружжя, а саме:

- ідеальну частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ідеальну частку Автомобіля VOLKSWAGEN «TRANSPORTER» 2007 року випуску, зареєстрований на ОСОБА_1 ;

- ідеальну частку Автомобіля «DAEWOO «SENS», 2005 року випуску зареєстрований на ОСОБА_7 ;

- ідеальну частку Автомобіля «HYUNDAI «SANTA FE», 2013 року випуску, зареєстрований на ОСОБА_1 ;

- ідеальну частку об`єкту незавершеного будівництва - будинок, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 та ідеальну частку об`єкту незавершеного будівництва - будинок, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- ідеальну частку земельної ділянки, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 та ідеальну частку на земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 ;

2) визнати земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 , - об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ;

3) визнати об`єкт незавершеного будівництва - будинок, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 та об`єкт незавершеного будівництва - будинок, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 , - об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ;

4) визнати ОСОБА_1 співзабудовником побудованих за час шлюбу з ОСОБА_7 , але не введених в експлуатацію об`єкт незавершеного будівництва - будинок, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 та об`єкт незавершеного будівництва - будинок, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 ;

5) поділити майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, наступним чином:

- ОСОБА_1 виділити у власність з спільного майна подружжя майно загальною вартістю 2722615 грн., а саме:

- автомобіль «VOLKSWAGEN «TRANSPORTER», 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 зареєстрований на ОСОБА_1 ;

- автомобіль «HYUNDAI «SANTA FE», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2013 року випуску, зареєстрований на ОСОБА_1 ;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

- земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- об`єкт незавершеного будівництва - будинок, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- боргові зобов`язання в розмірі 30 000 доларів США, що станом на день подання цієї заяви в перерахунку на гривню за офіційним курсом НБУ гривні до долару США (28,1648 гривень за один долар США) становить 844944 грн. що виникли з договору позики укладеного з ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_3 , від 25 квітня 2019 року;

- ОСОБА_7 виділити з спільного майна подружжя майно загальною вартістю 1842325 грн., а саме:

- меблі та побутову техніку придбану подружжям за час шлюбу, а саме:

- телевізор марки «SONY», з діагоналлю 42 дюйми, вартістю 15000 грн.;

-телевізор виробництва КНР, діагоналлю 46 дюймів, вартістю 12000 грн.;

- холодильник марки Gorenje, бежевого кольору, 2-х камерний, шириною 55 см., вартістю 15000 грн.

- ноутбук марки Lenovo, чорного кольору вартістю 13000 грн.;

- багатофункціональний принтер марки Samsung, вартістю 6000 грн.;

- фотоапарат марки Panasonic, модель Lumix DMC-TZ31, вартістю 18000 грн.;

- меблі прихожої кімнати дерев`яні, виробництва Румунії, вартістю 75000 грн.;

- набір меблів з двох вітрин та комоду, з дерева, вартістю 75000 грн.

- комплект меблів спальної кімнати з дерева, вартістю 70000 грн.;

- комплект посуду, білого кольору, з фарфору, вартістю 18000 грн.;

- диван кутовий, бежевого кольору, вартістю 12000 грн.;

- стіл та стільці в комплекті, з дубу, вартістю 20000 грн.;

- пральна машина марки Gorenje, бежевого кольору, вартістю 15000 грн.;

- мікрохвильова піч марки Samsung, білого кольору, вартістю 6000 грн.;

- годинники настільні - 2 одиниці, вартістю 6000 грн.;

- телефон стаціонарний марки «Old fashion», вартістю 3000 грн.;

- комплект тюлі, штор, гардин та карнизів, вартістю 38000 грн.;

- три килими, вартістю 20000 грн.;

- спортивний еліптичний тренажер, вартістю 12000 грн.;

- планшет, марки LG, вартістю 10000 грн.

- меблі та побутову техніку, придбану у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 46000 грн., а саме:

- холодильник, вартістю 10000 грн.;

- телевізор, вартістю 8000 грн.;

- диван, вартістю 2000 грн.;

- стінка, вартістю 2000 грн.;

- шафа-купе, вартістю 3000 грн.

- кухонна електрична піч, вартістю 6000 грн.

- варильна кухонна поверхня, вартістю 5000 грн.

- кухонні меблі, вартістю 10000 грн.

- земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- об`єкт незавершеного будівництва - будинок, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- автомобіль «DAEWOO «SENS», 2005 року випуску, зареєстрований на ОСОБА_7 ;

6) стягнути з ОСОБА_7 (проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5763,00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 00 коп.).

7) стягнути з ОСОБА_7 (проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судові витрати з виготовлення копій документів, в розмірі 618,00 грн. (шістсот вісімнадцять гривень) 00 коп.

Позов обґрунтовано тим, що з 08 травня 2009 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_12 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 29 грудня 2018 року. Від шлюбу спільних дітей не мають. За час шлюбу подружжям було набуто вищевказане майно: автомобіль VOLKSWAGEN «TRANSPORTER» 2007 року випуску, автомобіль «DAEWOO «SENS», 2005 року випуску, автомобіль «HYUNDAI «SANTA FE», 2013 року випуску; квартира за адресою: АДРЕСА_4 ; меблі та побутову техніку у квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , загальною вартістю 459000 грн.; квартира за адресою:

АДРЕСА_1 ; меблі та побутову техніку у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 46000 грн..

Крім того, вказує, що в червні - липні 2018 року ОСОБА_7 разом з своєю донькою від попереднього шлюбу - ОСОБА_13 , за час перебування позивача у відрядженні, без погодження з ним, самовільно вивезли з квартири, яка належить подружжю, за адресою: АДРЕСА_5 всі меблі та побутову техніку, а також товарні чеки, квитанції тощо, які підтверджують придбання цього майна, та документи, товарні чеки, накладні тощо, якими підтверджується придбання будівельних матеріалів, розрахунок з будівельниками за виконання робіт з будівництва будинків за адресою: АДРЕСА_2 та будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з цим позивач 24.07.2018, а також повторно 18.09.2019 звернувся до Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з заявою про притягнення до відповідальності ОСОБА_7 .

Окрім того, у 2016 році подружжям за спільні кошти, придбано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку, площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з тим, що подружжя планувало побудувати будинок, але враховуючи той факт, що позивач працює моряком за контрактом та щороку, починаючи з 2010 року і по теперішній час, періодично (від чотирьох до семи місяців) перебуває у відрядженні, та за твердженням дружини не може займатись підготовкою до будівництва будинку та подальшим будівництвом, на її прохання покупцем вказаної земельної ділянки виступила дочка ОСОБА_7 від попереднього шлюбу - ОСОБА_14 , яка разом з своїм чоловіком - ОСОБА_10 мали займатися підготовкою до будівництва будинку та подальшим процесом будівництва.

У 2016 році, після придбання вищевказаних будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, житловий будинок, сарай, погріб, убиральня, колодязь, огорожа, хвіртка, ворота були знищені (знесені) за рішенням подружжя ОСОБА_15 , та за усною домовленістю між подружжям ОСОБА_15 та подружжям ОСОБА_16 вирішено розділити вказану земельну ділянку на дві рівні частини та побудувати два будинки, на кожній із ділянок - для кожної із двох сімей.

В подальшому було здійснено поділ придбаної земельної ділянки на дві з присвоєнням адреси: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_2 . У тому ж році, в березні, подружжям ОСОБА_15 , за спільні кошти, на обох земельних ділянках розпочато будівництво будинків, яке на даний час не завершено. Замовником будівництва є відповідач ОСОБА_8 .

Позивач вважає, що об`єкт незавершеного будівництва - будинок за адресою: АДРЕСА_2 та об`єкт незавершеного будівництва - будинок за адресою: АДРЕСА_2 , - є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_15 , оскільки фінансування процесу будівництва та закупівля будівельних матеріалів здійснювалось за кошти подружжя, а саме за кошти, отримані позивачем в якості винагороди за виконану роботу на морських суднах в період часу з 2010 року по 2019 рік, на якій постійний офіційний заробіток позивача становив в розмірі від 20000 доларів США до 50000 доларів США, який перераховувався на поточні рахунки дружини - ОСОБА_7 та її доньки від першого шлюбу ОСОБА_8 .

Звертає увагу, що його дружина відповідач ОСОБА_7 фактичне жодного дня не працювала, а її донька ОСОБА_8 на момент придбання земельної ділянки та будинку з господарськими будівлями та спорудами та початку будівництва будинків так і в подальшому постійного заробітку не мала, офіційно не працевлаштована, відповідно власними коштами для придбання земельної ділянки та будівництва будинків забезпечена не була.

Також звертає увагу, що перед придбанням ОСОБА_8 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_2 , між ОСОБА_8 , та її чоловіком ОСОБА_10 укладено шлюбний договір, відповідно до пункту 2.1.3 якого, майно, право власності на яке підлягає обов`язковій державній реєстрації придбане (набуте) чоловіком або дружиною після укладення шлюбу, вважається набутим за кошти, які належать йому, їй особисто і є особистою приватною власністю того з подружжя, на чиє ім`я воно зареєстровано.

Вважає, що після завершення будівництва обох будинків за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , таке майно вважатиметься, що набуте за кошти, які належать особисто ОСОБА_8 , а тому чоловік ОСОБА_8 , ОСОБА_10 не здійснював фінансування будівництва будинків.

Також вказує, що для забезпечення будівництва будинків позивач 25 квітня 2018 року отримав від знайомою ОСОБА_11 грошові кошти у позику в розмірі 30000 доларів США із зобов`язанням повернути кошти до 30 квітня 2020 року. Вказані кошти було витрачено на придбання будівельних матеріалів та розрахунку з будівельниками за виконання будівельних робіт за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 .

Враховуючи те, що вказаний борг виник в інтересах сім`ї ОСОБА_15 , такий борг повинен враховуватись при поділі майна подружжя.

А також, враховуючи те, що між подружжям не досягнуто згоди щодо поділу спільного майна, дійсна вартість якого на час розгляду справи становить 4572940 грн., просить здійснити поділ майна та зобов`язань у визначений ним спосіб.

21.10.2020 залученою до участі у справі третьою особою ОСОБА_11 подано пояснення (т.1 а.с. 146-147), відповідно до яких просила розглянути справу без її участі, а також підтвердила, що у квітні 2018 року до неї звернувся її знайомий ОСОБА_1 з проханням отримати позику в розмірі 30000 доларів США для будівництва будинку в м.Бориспіль, який він будує разом зі своєю дружиною. Зазначила, що 25 квітня 2018 року вона передала ОСОБА_1 кошти у позику в розмірі 30000 доларів США, які їй не повернуті. Їй відомо про те, що розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до колишньої дружини ОСОБА_17 та її доньки ОСОБА_8 , а також про заявлені позивачем вимоги щодо виділення йому боргові зобов`язання щодо отриманої в неї позики та просить суд прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

26.12.2020 відповідачем ОСОБА_18 , від імені якої діє її представник Лук`янова Н.М. , було подано відзив на первісний позов ОСОБА_1 (т.1 а.с.174-178), за змістом якого відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні. Також зазначено, що 23.07.2011 відповідач ОСОБА_18 уклала шлюб з ОСОБА_10 .. За час перебування у шлюбі, вони придбали домоволодіння по АДРЕСА_2 . На момент посвідчення договорів купівлі-продажу домоволодіння відповідач та її чоловік дійшли згоди щодо укладення шлюбного договору, який зумовлений хворобою їх дитини з інвалідністю, за яким усе оформлене на ім`я відповідача майно є її особистою власністю. Після придбання домоволодіння, вони з чоловіком вирішили знести житловий будинок 1975 року побудови з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 , з метою будівництва зблокованого будинки для них та їх сина. У зв`язку з цим було розроблено технічну документацію із землеустрою та здійснений поділ земельної ділянки. У 2017 році було виготовлено два будівельні паспорти на забудову обох земельних ділянок та розпочато будівництво. Оскільки вони з чоловіком проживають у смт.Баришівка, чоловік працює, а вона майже увесь свій час приділяє дитині, на будівництві їм допомагали батьки : як батько її чоловіка, так і колишній чоловік її матері - позивач у справі. Зазначає, що придбання будівельних матеріалів, розрахунок з робочими здійснював її чоловік ОСОБА_10 , у разі термінової необхідності розрахуватися за матеріали чи роботи, грошові кошти могли оплатити батьки, але ці витрати їм відшкодовувалися чоловіком відповідача. Вказує, що будівництво триває, а також що набутите майно не може бути майном подружжя ОСОБА_15 , оскільки придбано за кошти подружжя ОСОБА_16 . Звертає увагу, що відповідач ОСОБА_7 відповідної вимоги щодо визнання земельних ділянок та незавершеного будівництва спільним майном подружжя ОСОБА_15 не заявляє.

21.01.2021 представником відповідача ОСОБА_8 адвокатом Лук`яновою Н.М. подано заяву про відмову давати письмові пояснення відповідачем на поставлені питання у заяві про збільшення позовних вимог (т.1 а.с.205-206), яка обґрунтована тим, що першою заявою по суті спору була позовна заява від 02.12.2019, на підставі якої відкрито провадження у справі, та згідно з якою ОСОБА_8 мала статус третьої особи, що надавало позивачу право поставити їй питання, про те згідно з ухвалою про відкриття провадження суд не встановлював строк на надання письмових пояснень, оскільки у першій заяві по суті справи позивач не ставив питання до інших учасників.

21.01.2021 представником відповідача ОСОБА_7 адвокатом Кузьменко В.О. подано заяву про відмову давати письмові пояснення відповідачем на поставлені питання у заяві про збільшення позовних вимог (т.1 а.с.207-708), яка обґрунтована тим, що заява про збільшення позовних вимог не є першою заявою по суті спору та, оскільки суд не встановлював строк на надання письмових пояснень, позивач не порушував питання про встановлення або поновлення процесуального строку.

25.01.2021 представником відповідача ОСОБА_8 адвокатом Лук`яною Н.М. подано заяву про відмову давати письмові пояснення відповідачем на поставлені питання у позовній заяві, посилаючись на вимоги на підставі ч.6 ст.93 ЦРК України (т.2 а.с.4-5), зазначивши, що ОСОБА_8 перебуває у родинних стосунках з ОСОБА_7 та має право відмовитись давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів.

25.03.2021 відповідачем ОСОБА_7 , від імені якої діє її представник Кузьменко В.О. , подано зустрічну позовну заяву (т.2 а.с.116-120), за змістом якої у зв`язку з прийняттям судом уточненої позовної заяви та встановленням їй строку на подачу відзиву, просила поновити їй процесуальний строк на подачу зустрічного позову та визнати за нею право особистої приватної власності на автомобіль DAEWOO SENS, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , та на частину гаражного боксу № НОМЕР_6 у Бориспільському гаражному кооперативі «Прогрес» (ЄДРПОУ 35980400), який розміщений на території гаражного кооперативу за адресою : АДРЕСА_6 . Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що при визначення обсягу спільного майна подружжя, що підлягає поділу, позивачем ОСОБА_1 не враховано, що автомобіль DAEWOO SENS, 2005 року випуску, є особистою власністю ОСОБА_7 , оскільки придбаний за її особисті кошти, отримані від продажу належного їй на праві особистої власності житлового будинку з надвірними будівлями у АДРЕСА_7 . Також зазначає, що позивачем не включено до обсягу спільного майна гаражний боксу № НОМЕР_6 у Бориспільському гаражному кооперативі «Прогрес» що знаходиться за адресою АДРЕСА_6 .

09.04.2021 представником позивача Тиран О.В. подано відзив на зустрічну позовну заяву (т.2 а.с.136-136), відповідно до якого він просить відмовити у задоволенні зустрічного позову. Звертає увагу, що доказів того, що автомобіль DAEWOO SENS, 2005 року випуск був придбаний за особисті кошти ОСОБА_7 відповідач не надала, договір-купівлі продажу будинку не є таким належним доказом. Зазначає, що позивач, дійсно, є власником гаража № НОМЕР_6 у гаражному кооперативі «Прогрес», який є його особистою власністю. Зокрема, вказує, що 12 липня 2006 року надав своїй сестрі ОСОБА_19 позики в сумі 3000 доларів США на навчання її дочки, які сестра йому повернула 25 лютого 2016 року у зв`язку з необхідністю придбати гараж та сплатити вступні та обов`язкові внески за вступ до кооперативу. За рахунок цих коштів позивач розрахувався за гараж та сплатив внески. Зазначає, що на момент передачі коштів у позику ОСОБА_19 позивач не перебував у шлюбі з ОСОБА_7 .

Ухвалою судді від 11.12.2019 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с. 79).

Протокольною ухвалою суду від 24.09.2020 було задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_8 та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_11 , а також з ініціативи суду залучено до участі у справі третіх осіб: Бориспільську міську раду Київської області та Департамент державної архітектурно-будівельної інспекцію України у Київській області (т.1 а.с.118,121-122).

Протокольною ухвалою суду від 21.01.2021 встановлено строку відповідачу ОСОБА_8 для надання відповіді на питання позивача в порядку ст.93 ЦПК України.

Ухвалою суду від 21.01.2021 було надано позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви (т.1а.с.277-279).

Протокольною ухвалою суду від 29.04.2021 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_10 ..

Ухвалою суду від 29.04.2021 було частково задоволено заяву відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_7 про забезпечення позову та накладено арешт: - на автомобіль марки «DAЕWOO SENS», 2005 р. в., реєстраційний номер НОМЕР_5 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_7 , - гаражний бокс № НОМЕР_6 в Бориспільському гаражному кооперативі «Прогрес», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12; - заборонено позивачу ОСОБА_1 у будь-який спосіб відчужувати наступне майно: - автомобіль марки «HYUNDAI «SANTA FE», 2013 р. в., державний номерний знак НОМЕР_7 , що зареєстрований на ім`я позивача ОСОБА_1 ; - автомобіль марки «VOLKSWAGEN «TRANSPORTER», 2007 р. в., державний номерний знак НОМЕР_8 , що зареєстрований на ім`я позивача ОСОБА_1 (т.2 а.с.148-150,169-171; а.с. 14-19 справи №359/10720/19, провадження №2-з/359/56/2021).

Ухвалою суду від 10.09.2021 було частково задоволено заяву представника позивача за первісним позовом адвоката Тирана О.В. про забезпечення позову та накладено арешт на: - земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176137532105, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_20 ; - об`єкт незавершеного будівництва - будинок, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с. 187-189, 190-197).

10.09.2021закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (т.2 а.с. 199).

У судовому позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представники Тиран О.В. , ОСОБА_3 первісний позов підтримали, проти зустрічного позову заперечували з неведених в позовній заяві та відзиві на зустрічний позов підстав.

Представник відповідача ОСОБА_7 адвокат Кузьменко В.О. вимоги зустрічного позову підтримав, просив визнати за відповідачем ОСОБА_7 право особистої приватної власності на автомобіль DAEWOO SENS, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , та визнати право власності на частину гаражного боксу № НОМЕР_6 у Бориспільському гаражному кооперативі «Прогрес» за адресою: АДРЕСА_13. Первісний позов представник відповідача визнав частково: в частині визнання за позивачем та відповідачем права власності: по частки квартири АДРЕСА_8 , та по частки автомобіля VOLKSWAGEN «TRANSPORTER» 2007 року випуску, та частки автомобіля «HYUNDAI «SANTA FE», 2013 року випуску. Зокрема, зазначив, що позивачем не надано жодних доказів придбання іншого зазначеного рухомого майна: меблів та побутової техніки. Відповідач ОСОБА_7 не визнає, що такі меблі і побутова техніка придбавалися. В квартирі АДРЕСА_9 , знаходилися меблі і техніка , що належали ОСОБА_7 , були перевезені з її будинку в смт.Баришівка. Кошти, які перераховував позивач на спільний рахунок, використані подружжям на придбання та ремонт квартир, придбання автомобіля, продуктів харчування. Є також прикраси, які сторони не ділять. Відповідач ОСОБА_7 нічого не було відомо про отриману позивачем позику, вона не визнає, що зазначені в розписці кошти були передані і використані в інтересах сім`ї.

Представник відповідача ОСОБА_8 адвокат Лук`янова проти задоволенні первісного позову заперечувала, зазначивши, що земельна ділянка з домоволодінням були придбані за кошти подружжя ОСОБА_16 , з метою будівництва нового будинку було знесено старий будинок та будується новий за кошти подружжя. Мати та вітчим ОСОБА_8 та батьки ОСОБА_10 надавали незначну допомогу під час будівництва, та ці витрати відшкодовувалися ОСОБА_10 , жодних домовленостей про поділ будинку не було.

Представник третьої особи ОСОБА_10 ОСОБА_6 проти первісного позову заперечував, посилаючись на те, що подружжя ОСОБА_16 за кошти подружжя будують зблокований будинок. ОСОБА_10 працює, мав заощадження, та не визнає, що будівництво здійснювалося за кошти позивача ОСОБА_1 ..

Залучені до участі у справі треті особи не з`явилися, повідомлені про призначені засідання.

Третя особа ОСОБА_21 та Бориспільська міська рада Київської області подали клопотання про розгляд справи без їх участі (т.1 а.с.146-147, 162).

Представник Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області на розгляд справи не з`явився, заяв та клопотань не направив.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представників, представників відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , представника третьої особи ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_19 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу.

Як визнано сторонами, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_12 з 08 травня 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 29 грудня 2018 року, що також підтверджується копією Свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_9 від 29.12.2018 (т.1 а.с.19).

Сторонами визнано та долученою до матеріалів справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 15.10.2019, номер інформаційної довідки 184744377 (т.1 а.с. 20-21) та від 07.11.2019 номер інформаційної довідки 187868458 (т.1 а.с.22-23) підтверджується, що у період перебування у зареєстрованому шлюбі подружжям ОСОБА_15 було набуто наступне нерухоме майно:

- квартира АДРЕСА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 03.02.2010, реєстровий №235, право власності на яку зареєстровано на праві спільної часткової власності по частки за ОСОБА_7 та ОСОБА_1 ;

- квартира АДРЕСА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.2015, реєстровий №191, право власності на яку зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_7 .

Крім того, згідно з довідкою №08 від 14.01.2020 ОСОБА_1 з березня 2016 року є власником гаража № НОМЕР_6 , який розміщений на території Бориспільського гаражного кооперативу «Прогрес» за адресою : АДРЕСА_14, (т.2 а.с.121).

Як визнано сторонами, у період перебування у шлюбі були придбані три автомобілі:

- автомобіль «DAEWOO «SENS», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , зареєстрований 25.12.2009 за ОСОБА_7 (т.1 а.с.29);

- автомобіль «HYUNDAI «SANTA FE», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований 24.05.2014 за ОСОБА_1 (т.1 а.с.27);

- автомобіль VOLKSWAGEN «TRANSPORTER» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 , зареєстрований 01.03.2016 за ОСОБА_1 (т.1 а.с.28).

Суд звертає увагу, що жодних належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у зазначений позивачем період з 2010 по 2018 рік було придбано меблі та побутову техніку відповідно до наведеного позивачем переліку та зазначеною вартістю, суду надано не було. Показання Свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_25 (сестри та матері позивача), які показали, що в квартирі по АДРЕСА_4 бачили дорогі меблі, побутову техніку та посуд, а також свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 (сусідів по будинку АДРЕСА_4 ), які, приблизно, в літку 2018 року бачили відповідачів, які виносили речі з квартири подружжя ОСОБА_15 , не є такими належними і достатніми доказами, оскільки не дають суду можливості встановити конкретний перелік такого майна, його вартість та дату придбання.

Крім того, сам лише факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за №12020115100000169 від 23.09.2020 за ст.356 КК України (т.1 а.с.274) за фактом вчинення невстановленою особою дій, правомірність яких оспорюється ОСОБА_1 , провадження у якому було закрито за ч.1 ст.284 КК України 27.11.2020, також не є таким належним в і допустимим доказом, який би підтверджував факт набуття у спільну власність подружжя ОСОБА_15 іншого, вказаного позивачем цінного рухомого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до змісту ч. ч. 1, 2, 3 ст. 61 Сімейного кодексу України об`єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту, а також заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За змістом ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_34 визнано, що шлюбний договір, а також будь-які інші письмові договори щодо майна, яке є об`єктом спільної сумісної власності, ними не укладалися.

Разом із з цим позивач за зустрічним позовом ОСОБА_7 стверджує, що автомобіль DAEWOO SENS, 2005 року випуску, право власності на який було набуто 25.12.2009, є її особистою власністю, оскільки придбаний за її особисті кошти, отримані від продажу належного їй на праві особистої власності житловий будинок з надвірними будівлями у АДРЕСА_7 .

У свою чергу позивач, заперечуючи проти зустрічного позову, стверджує, що гараж у гаражному кооперативі «Прогрес» ним набутий за його особисті кошти, повернуті 25 лютого 2016 року його сестрою ОСОБА_19 за договором позики, укладеним до реєстрації шлюбу з відповідачем.

За змістом ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Згідно ч. 7 ст. 57 СК України, якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Проаналізувавши усі досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що усе вищезазначене набуте у шлюбі майно, у тому числі спірні: - квартира АДРЕСА_8 ; гараж № НОМЕР_6 , який розміщений на території Бориспільського гаражного кооперативу «Прогрес» за адресою : АДРЕСА_15; - автомобіль «DAEWOO «SENS», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; - автомобіль «HYUNDAI «SANTA FE», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 ; - автомобіль VOLKSWAGEN «TRANSPORTER» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 , - є спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ..

Так, даючи оцінку доводам позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_7 щодо набуття гаражу та автомобіля «DAEWOO «SENS» за особисті кошти сторін, суд враховує наступне.

За змістом Договору купівлі-продажу будинку від 26 грудня 2005 року, реєстровий №4875 (т.2 а.с.122) встановлено, що продавець ОСОБА_35 продала належний на праві власності будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_7 . Продаж вчинено за тридцять тисяч гривень (п.3 Договору).

Суд звертає увагу, що жодних належних і допустимих доказів на підтвердження того, що кошти, отримані позивачем від продажу будинку у грудні 2005 року, було витрачено саме на придбання спірного автомобіля «DAEWOO «SENS», 2005 року випуску, у грудні 2009 року, суду надано не було.

Крім того, з моменту продажу будинку до моменту придбання автомобіля пройшло чотири роки. Ця обставина, а також наявність у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу особливою відмітки про те, що транспортним засобом керує ОСОБА_1 , дають суду підстави дійти висновку про безпідставність тверджень відповідача, позивача за зустрічним позовом, що вказаний автомобіль придбаний за її особисті кошти.

Також встановлено, що згідно довідкою, виданою головою Бориспільського гаражного кооперативу «Прогрес» 14.01.2020 за №8 (т.2 а.с.121), з березня 2016 року власником гаража № НОМЕР_6 , який розміщений на території Бориспільського гаражного кооперативу «Прогрес» за адресою : АДРЕСА_15, є ОСОБА_1 .

За змістом розписки, складеної від імені ОСОБА_1 , датованої 25.02.2016, позивач зазначив, що : «отримав три тисячі доларів США від сестри ОСОБА_19 боргу , що давався на оплату навчання її доньки» (а.с.140).

Ці обставини підтвердила допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 .

Водночас, твердження позивача, що саме ці кошти були ним отримані, а в подальшому витрачені на придбання вищевказаного гаражу, суд вважає належним чином не доведеними.

Так, сторонами визнано, та дослідженими доказами підтверджується, що 01.03.2016 подружжям був придбаний у власність автомобіль VOLKSWAGEN «TRANSPORTER» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 , зареєстрований 01.03.2016 за ОСОБА_1 (т.1 а.с.28).

Крім того, з наданих позивачем витягів з реєстрів щомісячного перерахування компанією «Bomar Victory» (т.1 а.с.226-273), зокрема, встановлено, що у період з січня 2015 по березень 2016 року включно на рахунок ОСОБА_7 було перерахована заробітна плата позивача ОСОБА_1 : 21.01.2015 - 3000,00 дол.США, у лютому 2015 - 6000,00 дол.США, 15.03.2015 - 3000,00 дол.США, 07.04.2015 - 3500,00 дол.США, 05.05.2015 - 3000,00 дол.США, 13.06.2015 - 3650,00 дол.США, 12.11.2015 - 4500,00 дол.США, 12.12.2015 - 3300,00 дол.США,14.01.2016 - 3100,00 дол.США, 14.02.2016 - 3290,17 дол.США, 11.03.2016 - 7000,00 дол.США.

Як особисто пояснював у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , кошти його заробітної плати моряка (посвідчення особи моряка АВ5635428 -т.1 а.с.17-18), які перераховувалися на рахунок дружини ОСОБА_7 , останньою клалися у банківську комірку, право доступу до якої він мав на підставі довіреності, та у подальшому витрачалися на потреби їх сім`ї.

Зазначені суми коштів, значно, більш ніж в десять разів, перевищують суму позики, повернутої йому ОСОБА_19 , а тому суд дійшов висновку, що у такому випадку показання свідка не можуть бути належними і допустимим доказами того, що гараж був придбаний позивачем саме за кошти повернутої йому позики.

Такими доказами, за відсутності письмової згоди, складеної відповідачем ОСОБА_7 , могли бути банківські документи, які б підтверджували походження коштів та мету їх витрачання позивачем.

Крім того, у який спосіб та за яку суму коштів було набуто у власність спірний гараж, позивачем не зазначено та відповідних доказів не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо безпідставності тверджень позивача, відповідача за зустрічним позовом, що вказаний гараж придбаний за його особисті кошти.

Таким чином суд дійшов висновку, що з урахуванням рівності часток подружжя у праві спільної сумісної власності, первісний позов ОСОБА_1 в частині заявленої вимоги про визначення його частки при поділі майна у розмірі: частки на квартиру АДРЕСА_8 ; частки на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 , частці на автомобіль DAEWOO SENS, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , частки на автомобіль HYUNDAI SANTA FE, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 , - а також зустрічний позов ОСОБА_7 про визнання права власності на частку гаражного боксу № НОМЕР_6 у Бориспільському гаражному кооперативі «Прогрес» (ЄДРПОУ 35980400), який розміщений на території гаражного кооперативу за адресою : АДРЕСА_6 , - є доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_7 : - земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 ; - земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 ; - об`єкт незавершеного будівництва - будинок, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 ; - об`єкт незавершеного будівництва - будинок, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 , - а також визнання позивача співзабудовником побудованих за час шлюбу з ОСОБА_7 , але не введених в експлуатацію вищевказаних об`єктів незавершеного будівництва: будинку, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 ; будинку, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_2 , - такі вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23 липня 2011 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа у справі, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_10 (т.1 а.с.179).

Від шлюбу вони мають малолітнього сина - ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є дитиною з інвалідністю, що підтверджується: копією Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_11 та копією посвідчення Серія НОМЕР_12 (т.1 а.с.180, 181).

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку від 28 травня 2016 року, реєстровий №201, відповідач ОСОБА_8 придбала у власність житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.182-185). Житловий будинок придбано за 50000 гривень (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.1.3 Договору відчужуваний житловий будинок, позначений на плані земельної ділянки літерою «А-І», загальною площею 49,3 кв.м., житловою площею 18,4 кв.м., має наступні надвірні будівлі: сарай «Б», погріб «В», убиральня «Г», гараж «Д», колодязь «К», огорожа «№1-6».

Одночасно на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 травня 2016 року, реєстровий №204, відповідач ОСОБА_8 придбала у власність земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , - цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3210500000:09:006:003 (т.1 а.с.187-189). Земельна ділянка придбана за ціною 574000 гривень (п.2.1 Договору).

Отже, загальна вартість придбаного ОСОБА_8 нерухомого майна становила 624000 гривень.

За змістом обох укладених договорів купівлі-продажу зазначено, що вони укладаються без згоди іншого подружжя покупця на підставі положень Шлюбного договору, посвідченого Остапенко Є.Є., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області 28 травня 2016 року за реєстровим №200.

Так, 28 травня 2016 року подружжям ОСОБА_16 було укладено нотаріально посвідчений Шлюбний договір, реєстровий №200 (т.1 а.с.198-199), за змістом якого: майно, право власності на яке підлягає обов`язковій державній реєстрації придбане (набуте) чоловіком або дружиною після укладення шлюбу вважається набутим за кошти , які належать йому, їй особисто і є особистою приватною власністю того з подружжя, на чиє ім`я воно зареєстровано (п.п.2.1.3 Шлюбного договору).

Згідно з довідкою КП «Бориспільське бюро технічної інвентаризації» від 29.12.2016 №1424 (т.1 а.с.190) відповідно до технічної інвентаризації від 29 грудня 2016 року житловий будинок «А-І» 1975 року побудови, загальною площею 49,3 кв.м., житловою площею 18,4 кв.м., господарські будівлі та споруди: сарай «Б», погріб «В», убиральня «Г», колодязь «К», огорожа «№1», хвіртка «№2», ворота «№4», ворота «№5», хвіртка «№6», що знаходились за адресою: АДРЕСА_2 , - знищені (знесені).

Сторонами визнано та долученою до матеріалів справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 30.09.2019, номер інформаційної довідки 182998500 (т.1 а.с. 24-26) підтверджується, що 13.02.2017 на підставі нотаріально засвідченої заяви відповідача ОСОБА_8 від 23.01.2017 та витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3208303922017 НВ-3208303902017 від 10.02.2017, в результаті поділу вищевказаної земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер: 3210500000:09:006:003, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_13 на земельні ділянки: кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ: 1176137532105), та земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ : 1176122732105 ).

21.03.2017 року Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт - будівництво зблокованого житлового будинку садового типу та господарчих споруд за адресою: АДРЕСА_2 , - а також повідомлення про початок виконання будівельних робіт - будівництво зблокованого житлового будинку садового типу та господарчих споруд за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.191-193,194-196).

Сторонами визнано та третьою особою ОСОБА_10 не заперечується, а також в показаннями допитаних свідків встановлено, що на суміжних земельних ділянках: кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, по АДРЕСА_2 , та кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, по АДРЕСА_2 , - побудовані незавершені будівництвом два зблоковані житловіх будинки.

Як стверджує позивач ОСОБА_1 , земельна ділянка та житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 у травні 2016 року були придбані ОСОБА_8 за надані позивачем кошти. Ця обставина відповідачами та третьою особою ОСОБА_10 не визнається.

Згідно з наданими позивачем витягами з реєстрів щомісячного перерахування компанією «Bomar Victory» (т.1 а.с.226-273), встановлено, що у період 2015-2018 років на рахунок ОСОБА_8 було перерахована частина заробітної плати позивача ОСОБА_1 : 15.03.2015 - 3000,00 дол.США, 07.04.2015 - 3500,00 дол.США, 05.05.2015 - 3000,00 дол.США, 13.06.2015 - 3712,96 дол.США, 12.11.2015 - 4500,00 дол.США, 12.12.2015 - 3300,00 дол.США, 14.01.2016 - 3100,00 дол.США, 14.02.2016 - 3000,00 дол.США. Всього на суму 27112,96 дол.США, що станом на 28.05.2016 було еквівалентно 680535,16 грн. з урахування офіційного курсу гривні щодо долара США 2509,9995 грн. за 100 доларів США).

Таким чином, сума перерахованих позивачем відповідачу ОСОБА_8 була достатньою для придбання земельної ділянки та житлового будинку.

Водночас, відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також третя особа ОСОБА_10 існування будь-яких домовленостей про спільну діяльність з будівництва будинків для двох родин: подружжя ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - не визнають.

Належних і допустимих доказів, які б давали можливість суду встановити, за рахунок яких саме коштів були придбані ОСОБА_8 вищевказані земельна ділянка та житловий будинок із господарськими спорудами, відповідачем суду надано не було, як і не надано доказів того, яким саме чином було відповідачем витрачено перераховані їй ОСОБА_1 кошти.

Разом із цим, як стверджує позивач, він був обізнаний щодо змісту укладених договорів купівлі-продажу на ім`я відповідача ОСОБА_8 , проте дійсність таких договорів, у тому числі в частині покупця (набувача права власності) на земельну ділянку та домоволодіння по АДРЕСА_2 не оспорював та не оспорює.

Крім того, позивач визнає, що був обізнаний про початок будівництва у 2017 році зблокованих будинків за адресою: АДРЕСА_10 , - та згідно з твердженнями позивача таке будівництво здійснювалося за рахунок коштів подружжя ОСОБА_15 , а саме: за рахунок коштів, які він особисто сплачував будівельникам та за придбання будівельних матеріалів.

Суд звертає увагу, що відповідачі та третя особа ОСОБА_10 не заперечують факт присутності позивача на спірних земельних ділянках та допомогу в організації будівництва так само, як і батька третьої особи - ОСОБА_29 , проте, такого визнання недостатньо для встановлення, що будівництво здійснено повністю, або частково за кошти позивача, тобто подружжя ОСОБА_15 , оскільки ці обставини відповідачі та третя особа ОСОБА_10 не визнають.

У цьому зв`язку суд звертає увагу, що згідно з випискою з рахунку ОСОБА_10 за 02.06.2018 року на його рахунку обліковувалися грошові кошти в сумі 394393,45 гривень, з яких 49500,00 гривень було перераховано на карту Приватбанку позивача ОСОБА_1 .

Як визнано учасниками справи, ці кошти були поверненням позики на лікування дитини ОСОБА_16 .

Наведене свідчить про наявність у родини ОСОБА_16 власних коштів для здійснення будівництва спірних зблокованих будинків.

Разом із цим позивачем ОСОБА_1 будь-яких письмових доказів, які б підтверджували здійснені ним витрати на будівництво, надано не було та не зазначено джерел їх здобуття, а долучена до позовної заяви розписка, складена від імені позивача ОСОБА_1 про отримання ним позики від третьої особи ОСОБА_9 у сумі 30000 (тридцять тисяч) доларів США для будівництва будинків за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_11 (т.1 а.с.61), не є таким належним і допустимим доказом, оскільки складена ОСОБА_1 одноособово, без участі дружини ОСОБА_7 , а також власника земельних ділянок, на яких здійснювалося будівництво, ОСОБА_8 .. Доказів того, що отримані ОСОБА_1 у позику кошти були витрачені ним на будівництво спірних незавершених будівництвом будинків, суду надано не було.

У зв`язку з цим суд критично оцінює показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_24 про участь ОСОБА_1 у придбанні земельної ділянки по АДРЕСА_2 та будівництві будинку на дві родини ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , оскільки це показання зі слів позивача. Аналогічними є показання свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_25 , сестри та матері позивача.

Так само не можуть бути допустимими і достатніми доказами свідчення свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_30 про те, що вони брали участь у будівництві зблокованих будинків по АДРЕСА_10 за запрошенням позивача, який розраховувався з ними та привозив будівельні матеріали, оскільки такі показання суперечать показанням свідка ОСОБА_29 (батька третьої особи ОСОБА_10 ), який також був присутній на будівництві, контролював робочих, у тому числі бачив там ОСОБА_26 та ОСОБА_30 , проте стверджує, що з робочими розраховувався його син, а також давав йому кошти і він розраховувався з будівельниками. А також показанням свідків ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ОСОБА_40 , ОСОБА_41 які були присутні та брали участь у будівництві на запрошення ОСОБА_42 на різних етапах будівництва, у тому числі початкових, та стверджували, що розрахунок з будівельниками здійснював ОСОБА_10 та його батько, а будівельні матеріали закуповувалися ОСОБА_10 та за надані ним кошти.

В силу положень ч.ч.1-4 ст.358 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Встановлено, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3210500000:09:006:0042, та 3210500000:09:006:0043, площею по 0,05 га кожна, що розташовані по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 - утворені за рахунок поділу земельної ділянки, що була придбана відповідачем ОСОБА_8 за відплатним договором, дійсність якого позивачем не оспорюється, та на цих земельних ділянках побудовані незавершені будівництвом зблоковані будинки, які в силу вимог ч.3 ст.368 ЦК України та ч.ч. 1, 2 ст. 60 Сімейного кодексу України є спільним майном подружжя ОСОБА_16 .

Правові підстави для визнання такого нерухомого майна спільним майном подружжя ОСОБА_15 відсутні.

Належних, допустимих і достатніх доказів того, що незавершені будівництвом будинку побудовані за кошти подружжя ОСОБА_15 , позивачем не надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення частки позивача у майні, визнанні його забудовником, а також поділ земельних ділянок, що на праві власності за реєстровані за відповідачем ОСОБА_8 , та поділ незавершених будівництвом будинків, що є об`єктом спільної власності подружжя ОСОБА_16 , у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

З урахуванням викладеного, оскільки позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 одночасно заявлено позовні вимоги про визначення його частки у спільному майні подружжя, а також поділ такого майна, а відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_7 заявлено позов про поділ майна подружжя та визначення за сторонами права власності в рівних частках на спірне майно, суд, зважаючи на те, що позов про поділ другої квартири сторін, яка перебуває у спільній частковій власності, сторонами заявлено не було, а спірна квартира, автомобілі та гараж є неподільними, і позивач не включив гараж у перелік майна, що спільною сумісною власністю подружжя, яке підлягає поділу, суд дійшов висновку щодо часткової обґрунтованості та необхідності часткового задоволення позову ОСОБА_1 про поділ майна подружжя у спосіб визнання за кожним з подружжя права власності по частки такого майна.

У цьому зв`язку суд вважає, що підстави для включення у обсяг майна подружжя, боргових зобов`язань ОСОБА_1 за договором позивача від 25.04.2018, укладеним з третьою особою ОСОБА_9 , у розмірі 30000 доларів США задоволенню не підлягають, оскільки належних і допустимих доказів того, що такий договір укладався в інтересах сім`ї та за згодою його на той час дружини - відповідача ОСОБА_7 , а також, доказів того, що такі кошти були витрачені в інтересах сім`ї, суду надано не було. Сам лише зміст розписки, а також письмові пояснення третьої особи ОСОБА_9 не є такими допустимими доказами.

Крім того, в силу вимог ч.3 ст.65 Сімейного кодексу України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Письмової згоди на укладення договору позики щодо цінного майна - грошових кошів в сумі 30000 (тридцяти тисяч) доларів США відповідач ОСОБА_7 позивачу не надавала.

У зв`язку з частковим задоволенням первісного та зустрічного позову в силу вимог ст.141 ЦПК України понесені сторонами документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно до задоволених вимог за первісним та за зустрічним позовом.

При цьому суд враховує, що витрати на правничу допомогу можуть бути відшкодовані в порядку, визначеному ч.8 ст.141 ЦПК України, а також, що заявлені позивачем витрати на виготовлення копій документів належним чином не обґрунтовані та не доведені.

З урахуванням вартості спірного майна встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 за первісним позовом задоволено на 28,15% (заявлено на суму 2722615,00 грн., задоволено на суму 766385,00грн.), у зв`язку з чим відшкодуванню підлягає лише частина справленого позивачем судового збору в сумі 1622,28 грн. (5763,00 грн. х 28,15%).

У свою чергу зустрічні повні вимоги ОСОБА_7 задоволено на 55,36% (заявлено на суму 113675,00 грн., задоволено на 62933,00 грн.), у зв`язку з чим відшкодуванню підлягає лише частина справленого відповідачкою судового збору в сумі 629,30 грн. (1136,75 грн. х 55,36%).

Шляхом зарахування зустрічних вимог щодо відшкодування судових витрат по сплаті судового збору, остаточно на користь позивача з належного відповідача ОСОБА_7 слід стигнути 992,98 грн. (1622,28грн.-629,30грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89,128, 141,223, 258, 259, 263-265, 266, 280 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визначення частки в спільному майні подружжя, визнання спільною сумісною власністю майна, набутого під час шлюбу, поділ спільного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю майна, набутого під час шлюбу, поділ спільного майна подружжя, визнання права особистої приватної власності на майно - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_14 ) та ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на наступне набуте під час шлюбу спільне сумісне майно, а саме:

-по частці на квартиру АДРЕСА_8 ;

-по частці на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 ,

-по частці на автомобіль DAEWOO SENS, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ,

-по частці на автомобіль HYUNDAI SANTA FE, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 ,

-по частці на гаражний бокс № НОМЕР_6 у Бориспільському гаражному кооперативі «Прогрес» (ЄДРПОУ 35980400), який розміщений на території гаражного кооперативу за адресою : АДРЕСА_6 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог за первісним та зустрічним позовом - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_14 ) частину сплаченого судового збору в розмірі 992 гривні 98 копійок (дев`ятсот дев`яносто дві гривні дев`яносто вісім копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 26.04.2024.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів