Ухвала

від 29.04.2024 по справі 260/1493/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

29 квітня 2024 рокум. Ужгород№ 260/1493/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 до Обласного центру медико-соціальної експертизи в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі законного представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Обласного центру медико-соціальної експертизи в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22, код ЄДРПОУ 26463542), в якій просить: "1. Визнати протиправною бездіяльність Обласного центру медико-соціальної експертизи (обласної спеціалізованої психоневрологічної МСЕК) в Закарпатській області оформлене актом огляду № 484/13 від 20 квітня 2023 року в частині порушення процедури щодо не проведення огляду ОСОБА_1 з метою зміни причини інвалідності із загального захворювання по неврології на інвалідність з дитинства по психіатрії; 2. Зобов`язати Обласний Центр медико-соціальної експертизи (обласну спеціалізовану психоневрологічну МСЕК) в Закарпатській області повторно провести огляд ОСОБА_1 з метою зміни причини інвалідності із загального захворювання по неврології на інвалідність з дитинства по психіатрії, за результатами огляду якого прийняти обґрунтоване експертне рішення."

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Маєцькій Н.Д.

Ухвалою судді від 19 березня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження таких підстав.

24 квітня 2024 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої зазначив, що ним не пропущено строк звернення до суду з даним позовом та одночасно просив розглянути питання відводу судді Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцької Н.Д..

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 про відвід головуючої судді Маєцької Н.Д. задоволено. У зв`язку із цим адміністративну справу № 260/1493/24 за позовом ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 до Обласного центру медико-соціальної експертизи (обласна спеціалізована психоневрологічна МСЕК) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - передано до відділу документального забезпечення Закарпатського окружного адміністративно суду для здійснення подальшого повторного автоматизованого розподілу справи.

25 квітня 2024 року внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Гаврилко С.Є..

Таким чином, не вирішеним у даній справі залишилося питання щодо розгляду заяви позивача, яка була подана на виконання ухвали судді про залишення без руху позовної заяви від 19 березня 2024 року в частині, що стосується строку звернення до адміністративного суду.

24 квітня 2024 року позивач на виконання вимог ухвали від 19 березня 2024 року надав суду заяву, відповідно до якої зазначив, що ним не пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Зазначив, що звернувся із даним позовом за захистом своїх права щодо оскарження акту огляду Обласного центру медико-соціальної експертизи в Закарпатській області № 484/13 від 20 квітня 2023 року, який позивачем було отриманий листом Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року по іншій справі № 260/7754/23 (а.с.а.с. 26-29).

Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону виснується, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Обласного центру медико-соціальної експертизи в Закарпатській області оформлене актом огляду № 484/13 від 20 квітня 2023 року в частині порушення процедури щодо не проведення огляду ОСОБА_1 з метою зміни причини інвалідності із загального захворювання по неврології на інвалідність з дитинства по психіатрії.

В той же час, за захистом своїх прав позивач звернувся засобами поштового зв`язку 11 березня 2024 року, та до суду позовна заява надійшла 15 березня 2023 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Позивач вказує, що в провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 260/7754/23 щодо оскарження акту огляду Обласного центру медико-соціальної експертизи в Закарпатській області № 484/13 від 20 квітня 2023 року. Зазначає, що листом Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року по справі № 260/7754/23 ним було отримано оскаржуваний акт огляду Обласного центру медико-соціальної експертизи в Закарпатській області № 484/13 від 20 квітня 2023 року, а відтак строк звернення до суду повивач не пропустив, оскільки про вказаний акт позивач дізнався після надіслання його судом листом від 06 грудня 2023 року.

Як вбачається із КП "Діловодство спеціалізованого суду", що 06 вересня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом (адміністративна справа № 260/7754/23) ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Обласного центру медико-соціальної експертизи, в якій просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення обласного центру медико-соціальної експертизи (обласної спеціалізованої психоневрологічної МСЕК) в Закарпатській області, оформлене актом огляду № 484/13 від 20.04.2023 року про встановлення ОСОБА_1 першої "А" групи інвалідності загального захворювання по психіатрії відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертизи серії 12 ААГ № 294493 від 20.04.2023 року; 2) Зобов`язати Обласний центр медико-соціальної експертизи (обласну спеціалізовану психоневрологічну МСЕК) в Закарпатській області провести повторний огляд ОСОБА_1 та прийняти нове рішення щодо встановлення їй першої "А" групи інвалідності з дитинства по психіатрії з урахуванням вимог статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" № 2961-IV від 06.10.2005 року, Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 року та обставин наведених її законним представником батьком ОСОБА_2 у заяві від 10.04.2023 року та у позовній заяві.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 260/7754/23 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 до Обласного центру медико-соціальної експертизи в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії було відмовлено.

Вказаним рішенням було встановлено, що …."Відповідно до листа Обласного центру медико-соціальної експертизи від 05 липня 2023 року ОСОБА_1 повторно оглянута 27.12.2011 року Хустською міжрайонною МСЕК. Рішення визнана особою з інвалідністю першої Б групи загального захворювання, без терміну переогляду. Позивач повторно оглянута 20 квітня 2023 року спеціалізованою психоневрологічною МСЕК (акт огляду № 484/13). Рішення визнана особою з інвалідністю першої А групи загального захворювання без терміну переогляду, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 294493 від 20 квітня 2023 року.".

Таким чином, з вказаного виснується, що принаймні починаючи з 05 липня 2023 року позивачу було відомо про існування оскаржуваного акта огляду № 484/13 від 20 квітня 2023 року. І такий акт позивач просив визнати протиправним та скасувати відповідно до позовної заяви від 06 вересня 2023 року справа № 260/7754/23.

Початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов`язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача, тобто окремі фактичні та/або юридичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, а розпочався для нього з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про допущення щодо нього протиправної поведінки.

Невжиття позивачем активних дій починаючи з липня 2023 року свідчить про пасивність поведінки у здійсненні захисту прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 9901/37/20.

Посилання позивача на те, що строк звернення до суду розпочинається виключно з моменту отримання листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року по справі № 260/7754/23, суд не приймає до уваги з огляду на те, що отримання позивачем листа у відповідь на його заяву не змінює моменту, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду.

Суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

З урахуванням наведеного, суддя дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, а подана позивачем заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху не містить підстав, які свідчать про поважність пропуску такого строку. Заява позивача не містить інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З урахуванням положень статей 122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Розглянувши наведені у заяві про усунення недоліків позовної заяви, суд не вбачає об`єктивних непереборних підстав, які можна вважати обґрунтованими та поважними для пропуску звернення до суду.

Жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

За таких обставин, вказані позивачем у заяві причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до статті 123 частини 2 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно статті 169 частини 4 пункту 9 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене дану позовну заяву через пропуск строку звернення до суду слід повернути позивачу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 122, 123, 241, 243, 248 КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі законного представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Обласного центру медико-соціальної експертизи в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22, код ЄДРПОУ 26463542) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.Є. Гаврилко