Ухвала

від 26.04.2024 по справі 810/3048/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 квітня 2024 року № 810/3048/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Київ заяву позивачки подану у порядку статті 383 КАС України, в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа №810/3048/18 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду 09.01.2020 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження виконавчого комітету Беразанської міської ради Київської області №64-к від 14.05.2018 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області.

Стягнуто з Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 194393 (сто дев`яносто чотири тисячі триста дев`яносто три) грн. 70 коп.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області.

Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області задоволено частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року змінено в частині стягнення суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення наступним чином:

Стягнуто з Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 184494,96 грн.

У решті рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року залишено без змін.

До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява від позивачки про визнання протиправними дій відповідача щодо невиконання рішення суду у цій справі.

За результатом автоматизованого розподілу, вказану заяву передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Конвенція). За судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції») право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129). Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291 Основного Закону України).

Ці норми Конституції України знайшли своє вираження в процесуальному законодавстві України. Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно частини другої статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Положеннями частини першої, другої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

В силу вимог частини четвертої статті 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Згідно абзацу 2 частини п`ятої статті 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Матеріалами справи підтверджено, що 11.02.2020 судом видано виконавчий лист у справі №810/3048/18, строк пред`явлення якого визначено до 09.01.2023.

Постановою головного державного виконавця Відділу виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.06.2020 ВП №61312889 закінчено виконавче провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо строків звернення до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України.

Пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на пред`явлення позову, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі подання її у строки, встановлені КАС України або іншими законами, для чого особа має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Отже, визначальним для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із заявою, зазначеною у частині першій цієї статті, є дата, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, пов`язане саме із оскарженням дій та бездіяльності відповідача при примусовому виконанні судового рішення, на користь чого свідчать приписи пунктів 6-8 частини другої статті 383 КАС України, за якими позивачка має зазначити у заяві зокрема: відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження.

Тобто, перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов`язаними із примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що поважними визнаються лише такі причини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які об`єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.

Водночас строк у десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб позивач, який вважає, що його права, свободи чи інтереси порушено невиконанням судового рішення, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду.

Суд уважає, що у позивачки була об`єктивна можливість дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження датована 10.06.2020. Крім того, оригінал виконавчого листа у справі повернуто до суду супровідним листом державного виконавця від 10.06.2020 та зареєстровано судом 17.06.2020.

У заявах, поданих у порядку статей 382 та 383 КАС України позивачка наголошує на тому, що відповідач продовжує не виконувати судове рішення, посилаючись на лист державного виконавця від 10.06.2020 за вихідним №6994/6, проте такий лист до матеріалів справи не було долучено.

Крім того, позивачкою не було подано заяву про поновлення строку на подачу цієї заяви у порядку статті 383 КАС України, не зазначено, коли саме вона дізналася про порушене право, не наведено мотивів та обставин, які б свідчили з якого часу позивачка уважає що порушені її права, свободи та інтереси.

Доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду з цією заявою заявницею не надано.

Крім того, заява про визнання протиправними дій відповідача у порядку статті 383 КАС України була подана після закінчення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником подана заява, яка не відповідає вимогам частини четвертої статті 383 КАС України.

Відповідно до частини другої пункту 5 статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Суд звертає увагу на те, що частина п`ята статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви, у разі невідповідності заяви вимогам зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що подана у порядку статті 383 КАС України заява, підлягає поверненню.

Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 заяву про визнання протиправними дій відповідача щодо невиконання рішення суду у справі №810/3048/18 без розгляду.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.