Постанова

від 08.04.2024 по справі 465/5953/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/5953/23 Головуючий у 1 інстанції: Колодяжний С.Ю.

Провадження № 22-ц/811/146/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 11 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з позовом до КС «Експрес Кредит Юніон», в якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором №559/10-20/В1 від 07.10.2020 року у розмірі 688,52 грн. та за договором №588/10-20/В1 від 07.10.2020 року у розмірі 256559,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що 07.10.2020 року між нею та кредитною спілкою «Експрес Кредит Юніон» був укладений договір №559/10-20/В1 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, за умовами якого вона внесла на депозитний рахунок 500 грн. на строк до 07.10.2022 року із виплатою 14 % річних. Станом на закінчення строку договору позивач не зверталася із заявою про повернення вкладу, у зв?язку з чим договір був автоматично пролонгований на 24 місяці до 09.10.2023 року. Крім того, 07.10.2020 року між нею та відповідачем укладено договір №558/10-20/В1 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, за умовами якого вона внесла на депозитний рахунок 190000 грн. на строк до 07.11.2021 року із виплатою 13 % річних. Станом на закінчення строку договору позивач не зверталася із заявою про повернення вкладу, у зв?язку з чим договір був автоматично пролонгований на 13 місяців до 09.01.2024 року. 26.05.2023 року позивач направила поштовим відправленням заяви відповідачу про дострокове розірвання договорів №559/10-20/В1 від 07.10.2020 року та №558/10-20/В1 від 07.10.2020 року, повернення вкладу і нарахованих відсотків за вказаними договорами, проте вказане поштове відправлення повернулося до позивача. У зв?язку з наведеним просить позов задовольнити, стягнути з відповідача на її користь заборгованість у розмірі 257247,59 грн., а саме: за договором №559/10-20/В1 від 07.10.2020 року 500 грн. -суми неповернутого вкладу, 186,60 грн. нарахованих процентів, 1,92 грн. три проценти річних від простроченої суми заборгованості за період з 26.05.2023 року по 28.06.2023 року, та за договором №558/10-20/В1 від 07.10.2020 року 190000 грн. суми неповернутого вкладу, 65844,11 грн. нарахованих процентів, 714,96 грн. три проценти річних від простроченої суми заборгованості за період з 26.05.2023 року по 28.06.2023 року.

Рішенням Залізничного районногосуду м.Львовавід 11грудня 2023року позов задоволено частково.

Стягнуто із кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 190500 грн. за договорами про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок:

-за договором 559/10-20/В1 від 07.10.2020 року у розмірі 500 грн.;

-за договором 558/10-20/В1 від 07.10.2020 року у розмірі 190000 грн.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» на користь держави 1904,92 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.

Вважає рішення суду необґрунтованим, постановленим судом з порушенням норм матеріального права.

Не погоджується з висновком суду щодо відмови в стягненні на її користь відсотків по договорам.

Вказує, що на час звернення до суду, відповідачем незважаючи на вимогу позивача про повернення вклад, не повернуто позивачу вклад, з урахуванням відсотків та трьох процентів річних.

На думку апелянта, оскільки відповідач не спростував наданий розрахунок, власний розрахунок не подав, тому позов підлягав до задоволення в повному обсязі.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задоволити повністю .

Відповідно до ч. 1 ст. 368ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 369ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.247ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст.268ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе з зобов`язань, позовна вимога в частині стягнення з відповідача суми вкладу за договором №559/10-20/В1 від 07.10.2020 року у розмірі 500 грн. та суми вкладу за договором №558/10-20/В1 від 07.10.2020 року у розмірі 190000 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Разом з тим, позовна вимога про стягнення відсотків за договорами не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не надано розрахунку суми нарахованих на депозити відсотків, не вказано за який період вона просить стягнути невиплачені відсотки та не зазначено, коли останній раз, відповідно до укладених нею договорів №559/10-20/В1 від 07.10.2020 року та №558/10-20/В1 від 07.10.2020 року, їй були виплачені відповідні відсотки, а відтак, суд позбавлений можливості встановити розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідача.

Щодо позовної вимоги про стягнення 3% річних від простроченої суми суд вважав, що така також не підлягає до задоволення, оскільки нарахована за період дії воєнного стану.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Встановлено, що 07.10.2023 року між КС «Експрес Кредит Юніон» та ОСОБА_1 було укладено договір №559/10-20/В1 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (Вклад з періодичною виплатою процентів та поповненням). Відповідно до умов договору ОСОБА_1 вносить строковий внесок (вклад) на депозитний рахунок відповідача у сумі 500 грн. на строк до 08.10.2022 року, процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 14% (а.с.9-11).

На виконання п.1.1 даного договору, ОСОБА_1 внесла в касу кредитної спілки грошові кошти в сумі 500 грн., як внесок члена кредитної спілки, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №3136 від 07.10.2020 року (а.с.12).

Пунктом 8.3.1. договору №559/10-20/В1 передбачено, що якщо член КС не вимагає повернення суми строкового вкладу у зв?язку із закінченням строку в день повернення вкладу, то з наступного дня договір вважається пролонгованим на умовах вкладу на вимогу із ставкою, яка діє на день повернення вкладу.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.10.2022 року позивач не зверталася до відповідача із вимогою про повернення вкладу та відсотків, у зв?язку з чим 09.10.2022 року договір вважається пролонгованим на тих самих умовах строком до 09.10.2023 року.

Крім того, 07.10.2023 року між КС «Експрес Кредит Юніон» та ОСОБА_1 було укладено договір №558/10-20/В1 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (Вклад з періодичною виплатою процентів та поповненням). Відповідно до умов договору ОСОБА_1 вносить строковий внесок (вклад) на депозитний рахунок відповідача у сумі 190000 грн. на строк до 08.11.2021 року, процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 13% (а.с.13-15).

На виконання п.1.1 даного договору, ОСОБА_1 внесла в касу кредитної спілки грошові кошти в сумі 190000 грн., як внесок члена кредитної спілки, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №3135 від 07.10.2020 року (а.с.16).

Пунктом 8.3.1. договору №558/10-20/В1 передбачено, що якщо член КС не вимагає повернення суми строкового вкладу у зв?язку із закінченням строку в день повернення вкладу, то з наступного дня договір вважається пролонгованим на умовах вкладу на вимогу із ставкою, яка діє на день повернення вкладу.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.11.2021 року позивач не зверталася до відповідача із вимогою про повернення вкладу та відсотків, у зв?язку з чим 09.11.2021 року договір вважається пролонгованим на тих самих умовах строком до 09.01.2024 року.

26.05.2023 року позивач поштовим відправленням направила КС «Експрес Кредит Юніон» заяви про розірвання договорів №559/10-20/В1 від 07.10.2020 року та №558/10-20/В1 від 07.10.2020 року на підставі п.8.4 даних договорів (а.с.19-26), однак вказана поштова кореспонденція повернулася до позивача (а.с.18, 22).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо. Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об`єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та облігації міжнародних фінансових організацій, що розміщуються на території України. Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

За змістом ч.7 ст. 10 Закону України «Про кредитні спілки» у разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов`язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

За своєю правовою природою договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок має багато спільного з договором банківського вкладу. Тому допустимим є застосування аналогії закону щодо прогалин правового регулювання відносин за договорами про залучення внеску (вкладу), які укладаються кредитними спілками.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.03.2019 у справі №121/11524/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 07.04.2020року по справі № 753/4256/17 зазначив, що порядок надання депозитних послуг кредитними спілками визначений Правилами здійснення депозитних операцій для кредитних спілок, затвердженими розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 30 грудня 2011 року № 821, відповідно до яких операції кредитної спілки з внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки - операції, які здійснюються із внесками (вкладами) на депозитні рахунки та включають залучення і виплату грошових коштів, нарахування та виплату процентів за такими внесками (вкладами), що підлягають обов`язковій фіксації в комплексній інформаційній системі кредитної спілки.

Сума внеску (вкладу) на депозитний рахунок, строки дії договору залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, умови залучення та повернення внеску (вкладу) на депозитний рахунок, а також нараховані на такі внески (вклади) на депозитний рахунок проценти (плата) визначаються між кредитною спілкою та членом кредитної спілки на договірних умовах. Договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок укладається в письмовій формі. Нарахування процентів визначається умовами договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. Кредитні спілки повертають внески (вклади) на депозитні рахунки та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок між вкладником і кредитною спілкою. Кредитна спілка виплачує вкладникові проценти на суму внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок в розмірі, який встановлюється в договорі про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з частиною першої статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов`язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зважаючи на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договорами про залучення строкового вкладу від 07.10.2020 року, не повернув позивачці внесені нею вклади та нараховані відсотки, а тому, вказані суми слід стягнути в судовому порядку.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина другастатті 77 ЦПК України).

Відповідачем не спростовано розрахунків позивача, порушень нарахування відсотків судом не встановлено, а відтак не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, а тому колегія суддів не вбачає підстав для відмови в позові в цій частині.

Також, статтею 625ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в стягнення трьох процентів річних, оскільки такі нараховані за період військового стану.

Так, пунктом 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Колегія суддів вважає, що суд помилково посилався на вказане положення, оскільки між сторонами не було кредитних відносин, а спір виник з приводу неповернення депозитного вкладу.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, з нього слід стягнути за договором №559/10-20/В1 від 07.10.2020 року 186,60 грн. нарахованих процентів, 1,92 грн. три проценти річних від простроченої суми заборгованості за період з 26.05.2023 року по 28.06.2023 року, та за договором №558/10-20/В1 від 07.10.2020 року 65844,11 грн. нарахованих процентів, 714,96 грн. три проценти річних від простроченої суми заборгованості за період з 26.05.2023 року по 28.06.2023 року.

Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню на користь позивачки становить 66747 грн. 59 коп.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмовлених позовних вимог з постановленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке

конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Залізничного районногосуду м.Львовавід 11грудня 2023року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків та трьох процентів річних скасувати та постановити в цій частині нову постанову.

Стягнути з Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» на користь ОСОБА_1 - 66747 грн. 59 коп. нарахованих відсотків та трьох процентів річних за договором №559/10-20/В1 та за договором №558/10-20/В1 від 07.10.2020 року.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 08 квітня 2024 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.