Ухвала

від 09.04.2024 по справі 521/4058/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/600/24

Справа № 521/4058/24 1-кс/521/876/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19.03.2024 року, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця міста Одеси, з середньою-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, зі слів перебуває у цивільному шлюбі, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024162470000378 від 17.03.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -

установив

Зміст оскарженого судового рішення

Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19.03.2024 року задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , та відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 14.05.2024 року з визначенням розміру застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в перерахунку становить - 181,680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), якими обґрунтовується підозра та які є достатніми для переконання що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ризики, на які посилається слідчий у клопотанні недоведені; оскаржувана ухвала не містить в собі обґрунтувань щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Апеляційний розгляд проведено без участі прокурора, у відповідності до вимог ст.405 КПК України, який був сповіщений належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, до початку судового засідання подав до суду заяву в якій заперечував проти апеляційної скарги захисника та просив її розгляд проводити без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача; пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Частина перша ст.404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду оскарженої ухвали встановлено, що слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання органу досудового розслідування, в зв`язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти існуючим ризикам.

Захисник підозрюваного обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри не оскаржує, а тому ухвала слідчого судді в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи сторони захисту в частині відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які зазначені в оскарженій ухвалі слідчого судді, з огляду на таке.

Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Обставини даного кримінального провадження, на думку апеляційного суду, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_7 , розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому може загрожувати у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, не можна визнавати недоведеним.

Також апеляційний суд констатує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, неодноразово судимий.

Враховуючи обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, дані про його особу, який є раніше судимий, міцних соціальних зв`язків немає, колегія суддів погоджується з доводами сторони обвинувачення стосовно існування ризику того, що підозрюваний може продовжити вчинення протиправних незаконних дій, зокрема вчинити інші кримінальні правопорушення.

Наявність вище зазначених ризиків, дають достатні підстави вважати, що застосування на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження найсуворішого запобіжного заходу є обґрунтованим та дієвим, поряд з менш суворими запобіжними заходами, які на переконання апеляційного суду не будуть здатні забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.

Водночас, апеляційний суд також враховує, що слідчим суддею під час обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також було визначено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в перерахунку становить - 181,680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень та визначений у межах зазначених в п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Матеріали справи не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування ОСОБА_7 під вартою за станом здоров`я.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишенню без змін.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19.03.2024 року, відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024162470000378 від 17.03.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4