Ухвала

від 29.04.2024 по справі 922/2219/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 квітня 2024 року

м. Київ

Справа № 922/2219/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі

за позовом Міністерства оборони України

до: 1) Харківської міської ради, 2) фізичної особи - підприємця Деми Валерія Івановича,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (нова назва - Харківське квартирно-експлуатаційне управління), 2) Всеукраїнської громадської організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, 3) Фонду державного майна України, 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Україна",

за участю Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил,

про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 (повний текст складено 18.03.2024), ухвалену за результатами перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19. Вказана касаційна скарга була подана представником Міністерства оборони України - Пономаренком В. І. 08.04.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

Перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статей 42, 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статей 291, 292 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).

Однак у поданій ОСОБА_1 касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Міністерства оборони України. Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в учасника справи від імені якого подається касаційна скарга, якщо така скарга подана через електронний кабінет його представника, сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.

Водночас Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

У касаційній скарзі Міністерства оборони України викладено обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення. Касаційна скарга також містить посилання на постанови Верховного Суду.

Однак, обґрунтовуючи неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник в тексті касаційної скарги наводить лише обставини справи без посилання на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим згідно з абзацом 1 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для касаційного оскарження судових рішень виключно у взаємозв`язку із наявністю випадків, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Проте Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.

Таким чином, касаційна скарга Міністерства оборони України оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржниками не зазначено передбаченої (передбачених) пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) касаційного оскарження та не наведено її (їх) обґрунтування.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Міністерство оборони України подало у 2019 році, її предметом є вимоги про:

- витребування земельної ділянки площею 1,795 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1742059463101, кадастровий номер 6310137200:13:001:0282, що розташована по вул. Таборова (вул. Лагерна), 2-Б, у місті Харкові, з незаконного володіння Харківської міської ради у власність держави в особі Міністерства оборони України;

- витребування земельної ділянки площею 3,2444 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1742206863101, кадастровий номер 6310137200:13:001:0283, що розташована по вул. Таборова (вул. Лагерна), 2-Б, у місті Харкові, з незаконного володіння Харківської міської ради у власність держави в особі Міністерства оборони України;

- визнання недійсними Договорів оренди земельних ділянок площею 1,795 га, кадастровий номер 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444 га, кадастровий номер 6310137200:13:001:0283, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та фізичною особою - підприємцем Демою Валерієм Івановичем;

- зобов`язання фізичної особи - підприємця Деми Валерія Івановича за власний рахунок знести самочинно збудоване нерухоме майно, розташоване за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Таборова, 2-Б, а саме: нежитлову будівлю літ. "АЖ-1", загальною площею 17,2 м?; нежитлову будівлю літ. "АБ-1", загальною площею 2,1 м?; нежитлову будівлю літ. "Щ-1", загальною площею 2,1 м?; нежитлову будівлю літ. "Ц-1", загальною площею 5,2 м?; нежитлову будівлю літ. "АД-1", загальною площею 4,6 м?; нежитлову будівлю літ. "АЛ-1", загальною площею 35,3 м?; нежитлову будівлю літ. "АВ-1", загальною площею 16,5 м?; нежитлову будівлю літ. "У-1", загальною площею 13,9 м?; нежитлову будівлю літ. "ф-1", загальною площею 94,3 м?; нежитлову будівлю літ. "АК-1", загальною площею 47,0 м?; нежитлову будівлю літ. "Ю-1", загальною площею 4,7 м?; нежитлову будівлю літ. "4-1", загальною площею 2,3 м?; нежитлову будівлю літ. "АЄ-1", загальною площею 15,1 м?; нежитлову будівлю літ. "АГ-1", загальною площею 20,3 м?; нежитлову будівлю літ. "Я-1", загальною площею 4,8 м?; нежитлову будівлю літ. "АМ-1", загальною площею 156,9 м?; нежитлова будівля літ. "Х-1", загальною площею 6,5 м?; нежитлову будівлю літ. "Ш-1", загальною площею 3,4 м?; нежитлову будівлю літ. "АЗ-1", загальною площею 47,0 м?; нежитлову будівлю літ. "АА-1", загальною площею 2,1 м?; нежитлову будівлю літ. "Т-1", загальною площею 123,6 м?; нежитлову будівлю літ. "Р-1", загальною площею 276,5 м?.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 позов задоволено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними Договорів оренди земельних ділянок площею 1,795 га, кадастровий номер 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444 га, кадастровий номер 6310137200:13:001:0283, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та фізичною особою - підприємцем Демою Валерієм Івановичем; ухвалено нове рішення про відмову у позові в цій частині.

Міністерство оборони України у касаційній скарзі просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 в цій частині. Тобто скаржник оскаржує постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі № 922/2219/19 в частині відмови у задоволенні 2-х вимог немайнового характеру.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 6 147,20 грн, а саме 1 921,00 грн х 2 х 200 % х 0,8, де 1 921,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 2 - кількість вимог немайнового характеру, рішення щодо яких оскаржуються, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги, 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Однак Міністерство оборони України доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додало. При цьому скаржник у касаційній скарзі заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за результатами розгляду його касаційної скарги.

Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

За змістом частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Верховний Суд при цьому зазначає, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (п. 45 Постанови Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Оскільки скаржник не належить до категорій осіб, визначених пунктами 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", а предметом спору у справі № 922/2219/19 не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, відсутні підстави для задоволення клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Міністерству оборони України необхідно:

- надати Суду касаційну скаргу в новій редакції, в якій слід: 1) зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника; 2) навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);

- подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (6 147,20 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі № 922/2219/19 залишити без руху до 14.05.2024, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).