Постанова

від 21.10.2024 по справі 922/2219/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/2219/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Тихий П.В., суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю представників сторін:

за участю:

позивача Пономаренко В.І. на підставі довіреності від 18.01.2024 №220/62/Д;

1-го відповідача Буряковська О.Ю. (в порядку самопредставництва) на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань;

2-го відповідача (апелянта) Скриннік І.А. на підставі ордеру серії АХ №1126002 від 17.04.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Деми Валерія Івановича (вх.№2108 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/2219/19 (ухвалене у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Бринцевим О.В., дата складення повного тексту 16.07.2021)

за позовом: Міністерства оборони України, м. Київ,

до 1-го відповідача: Харківської міської ради, м. Харків,

до 2-го відповідача: Фізичної особи-підприємця Деми Валерія Івановича, м. Харків,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:

1.Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків,

2.Всеукраїнської громадської організації Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, м. Київ,

3. Фонду державного майна України, м. Київ,

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "САФАРІ-УКРАЇНА", м. Київ,

за участю - Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, м. Харків,

про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 Міністерство оборони України звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та Фізичної особи підприємця Деми Валерія Івановича з вимогами про:

витребування земельної ділянки площею 1,795 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1742059463101 та кадастровим номером 6310137200:13:001:0282, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Таборова (вул. Лагерна), 2-Б, з незаконного володіння Харківської міської ради у власність держави в особі Міністерства оборони України;

витребування земельної ділянки площею 3,2444 га з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1742206863101 та кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Таборова (вул. Лагерна), 2-Б, з незаконного володіння Харківської міської ради у власність держави в особі Міністерства оборони України;

визнання недійсними договорів оренди землі площею 1,795 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В. І.;

зобов`язання ФОП Деми В. І. за власний рахунок знести самочинно збудоване нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Таборова (вул. Лагерна), 2-Б, а саме: нежитлову будівлю літ. "АЖ-1" загальною площею 17,2 м2; нежитлову будівлю літ. "АБ-1" загальною площею 2,1 м2; нежитлову будівлю літ. "Щ-1", загальною площею 2,1 м2; нежитлову будівлю літ. "Ц-1" загальною площею 5,2 м2; нежитлову будівлю літ. "АД-1" загальною площею 4,6 м2; нежитлову будівлю літ. "АЛ-1" загальною площею 35,3 м2; нежитлову будівлю літ. "АВ-1" загальною площею 16,5 м2; нежитлову будівлю літ. "У-1", загальною площею 13,9 м2; нежитлову будівлю літ. "Ф-1" загальною площею 94,3 м2; нежитлову будівлю літ. "АК-1" загальною площею 47,0 м2; нежитлову будівлю літ. "Ю-1" загальною площею 4,7 м2; нежитлову будівлю літ. "4-1" загальною площею 2,3 м2; нежитлову будівлю літ. "АЄ-1" загальною площею 15,1 м2; нежитлову будівлю літ. "АГ-1" загальною площею 20,3 м2; нежитлову будівлю літ. "Я-1" загальною площею 4,8 м2; нежитлову будівлю літ. "АМ-1" загальною площею 156,9 м2; нежитлова будівля літ. "Х-1" загальною площею 6,5 м2; нежитлову будівлю літ. "Ш-1" загальною площею 3,4 м2; нежитлову будівлю літ. "АЗ-1" загальною площею 47,0 м2; нежитлову будівлю літ. "АА-1" загальною площею 2,1 м2; нежитлову будівлю літ. "Т-1" загальною площею 123,6 м2; нежитлову будівлю літ. "Р-1" загальною площею 276,5 м2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачі вчинили незаконні та протиправні дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:13:001:0193, яка на праві власності належить державі, на дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 6310137200:13:001:0282, 6310137200:13:001:0283, з передачею їх в оренду, а ФОП Дема В.І. на цих земельних ділянках здійснив самовільне будівництво будівель та споруд. Позивач зазначав, що право власності держави в особі Міністерства оборони України щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:13:001:0193 доведено та підтверджено судовим рішенням у справі №922/4117/15, відповідно до якого зазначена земельна ділянка була вилучена у ФОП Деми В.І. на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова.

За доводами позивача, передача земельної ділянки КЕВ м. Харкова фактично не відбулася, проте на її території ФОП Дема В. І. продовжує здійснювати господарську діяльність. Оскільки спірні земельні ділянки, які створені шляхом поділу, не є новоствореним майном, а реєстраційна дія щодо поділу майна не є підставою для припинення права власності держави в особі Міністерства оборони України, позивач з посиланням на приписи статей 387, 388 Цивільного кодексу України пред`явив позовні вимоги про витребування земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137200:13:001:0282,6310137200:13:001:0283 з незаконного володіння Харківської міської ради у власність держави в особі Міністерства оборони України.

Крім того, позивач зазначав, що Харківська міська рада, не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності, без згоди Кабінету Міністрів України, уклала оспорювані договори оренди земельних ділянок від 09.01.2019, які належать до земель оборони, а тому перевищила свої повноваження при їх укладенні. З огляду на викладене, на думку Міністерства оборони України, зазначені договори оренди земельних ділянок необхідно визнати недійсними відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України як такі, що укладені з порушенням приписів статей 77, 78 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про використання земель оборони", статей 9, 14 Закону України "Про Збройні Сили України".

При цьому, за доводами позивача, нерухоме майно, яке є власністю ФОП Деми В.І., збудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та належала до земель оборони, які повинні були перебувати на балансі КЕВ м. Харкова. За таких обставин, на думку Міністерства оборони України, нерухоме майно підлягає знесенню ФОП Демою В.І. за власні кошти на підставі частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.10.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі №922/2219/19, відмовлено в задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України до Харківської міської ради, ФОП Деми В.І. про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними договорів оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Верховного Суду від 07.04.2021 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 922/2219/19, а справу № 922/2219/19 передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 задоволено в повному обсязі позовні вимоги Міністерства оборони України до Харківської міської ради, ФОП Деми В. І. про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними договорів оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішено витребувати з незаконного володіння Харківської міської ради у власність держави в особі Міністерства оборони України земельну ділянку площею 1,795 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1742059463101 та кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 і земельну ділянки площею 3,2444 га з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1742206863101 та кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсними договори оренди землі площею 1,795 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1742059463101 та кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 і площею 3,2444 га з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1742206863101 та кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, укладені 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В. І.

Зобов`язано ФОП Дему В. І. за власний рахунок знести самочинно збудоване нерухоме майно, що належить ФОП Демі В. І. та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , перелік якого наведено в резолютивній частині рішення господарського суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги Міністерства оброни України, господарський суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі не надали доказів вилучення земельної ділянки з державної власності та передачі її в комунальну власність.

За висновком місцевого господарського суду, рішення 20 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 20.06.2018 №1132/18, яким надано ФОП Демі В. І. згоду на поділ земельної ділянки площею 5,0394 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0193 за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель стрілецько-стендового комплексу, є таким, що не відповідає законодавству, а тому не створює ніяких правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його незаконністю.

Оскільки Харківська міська рада не є власником земельних ділянок, проте передала їх в оренду, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про визнання недійсними оспорюваних догорів оренди землі.

Враховуючи встановлену недійсність договорів оренди землі, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про витребування у Харківської міської ради спірних земельних ділянок.

Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив, що факт знаходження на земельних ділянках самочинно збудованого майна ФОП Демою В. І. визнається всіма учасниками справи, а тому не підлягає доказуванню. Водночас, знаходження на земельній ділянці, належній позивачу, самочинного будівництва, здійсненого відповідачем без згоди позивача, та заперечення позивача проти його збереження є підставою для знесення будівництва особою, яка здійснила самочинне будівництво. При цьому місцевий господарський суд констатував, що усвідомлення особою незаконності заволодіння майном повністю виключає можливість захисту прав на нього посиланнями на "гарантії мирного володіння" майном.

Фізична особа-підприємець Дема Валерій Іванович з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити Міністерству оборони України в задоволенні позову повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/2219/19 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Міністерства оборони України до Харківської міської ради, ФОП Деми В.І. про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними договорів оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Верховного Суду від 15.12.2021 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі №922/2219/19 в частині вирішення позовних вимог Міністерства оборони України про витребування земельних ділянок та визнання недійсними договорів оренди землі; справу № 922/2219/19 в цій частині передано на новий розгляд до апеляційного господарського суду; в іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі №922/2219/19 залишено без змін.

За результатами нового апеляційного розгляду постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/2219/19 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Міністерства оборони України до Харківської міської ради, ФОП Деми В. І. про визнання недійсними договорів оренди землі; в іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.08.2024 у справі №922/2219/19 задоволено частково касаційну скаргу Міністерства оборони України; скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №922/2219/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України про визнання недійсними договорів оренди землі площею 1,795 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та Фізичною особою підприємцем Демою Валерієм Івановичем, справу №922/2219/19 в цій частині передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду 04.09.2024.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Деми Валерія Івановича на рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19; призначено справу до розгляду на 07.10.2024 о 10:30 годині; запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.08.2024 у даній справі.

17.09.2024 апелянтом подано до апеляційного господарського суду пояснення щодо вимог Міністерства оборони України про визнання недійсними договорів оренди землі (вх.№11997), в яких просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі площею 1,795 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1742059463101 та кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444 га з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1742206863101 та кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, укладені 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В.І., та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

20.09.2024 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 задоволено заяву фізичної особи-підприємця Деми Валерія Івановича про участь у судовому засіданні 07.10.2024 в режимі відеоконференції.

07.10.2024 1-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду додаткові пояснення у справі (вх.№12789), в яких просить суд задовольнити апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Деми Валерія Іванов ича, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/2219/19 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі площею 1,795 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та Фізичною особою підприємцем Демою Валерієм Івановичем та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 оголошено в судовому засіданні перерву до 09:30 години 21.10.2024.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 21.10.2024 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/2219/19 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі площею 1,795 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та Фізичною особою підприємцем Демою Валерієм Івановичем та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник 1-го відповідача також підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 залишити без змін.

Враховуючи, що представники апелянта, позивача та 1-го відповідача з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а інші учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 12.12.2011 у справі №2024/2-2705/11 визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудовану нежитлову будівлю літ. Р-1, яка складається з №1 ангару, площею 251,6 кв.м та №2 комори, площею 34,9 кв.м., загальною площею 276,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 199-200).

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 07.12.2012 у справі №2024/9266/2012 визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудовані будівлі: літ. С-1, загальною площею 128,6 кв. м, літ. Т-1, загальною площею 123,6 кв. м, літ. У-1, загальною площею 13,9 кв. м, літ. Ф-1, загальною площею 94,3 кв. м, літ. Х-1, загальною площею 6,5 кв. м, літ. Ц-1, загальною площею 5,2 кв. м, літ. Ч-1, загальною площею 2,3 кв. м, літ. Ш-1, загальною площею 3,4 кв. м, літ. Щ-1, загальною площею 2,1 кв. м, літ. Ю-1, загальною площею 4,7 кв. м, літ. Я-1, загальною площею 4,8 кв. м, літ. АА-1, загальною площею 2,1 кв. м, літ. АБ-1, загальною площею 2,1 кв. м, літ. АВ-1, загальною площею 16,5 кв. м, літ. АГ-1, загальною площею 20,3 кв. м, літ. АД-1, загальною площею 4,6 кв. м, літ. АЄ-1, загальною площею 15,1 кв. м, літ. АЖ-1, загальною площею 17,2 кв. м, літ. АЗ-1, загальною площею 47,0 кв. м, літ. АК-1, загальною площею 47,0 кв. м, літ. АМ-1, загальною площею 156,9 кв. м, літ. АЛ-1, загальною площею 35,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 201-203).

Рішенням 31 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 26.02.2014 №1473/14 (т.3, а.с. 65-66) надано ФОП Демі В.І. в оренду строком до 01.02.2039 земельну ділянку, що належить територіальній громаді м. Харкова (кадастровий номер 6310137200:13:001:0193) за рахунок земель житлової та громадської забудови площею 5,0394 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель стрілецько-стендового комплексу по АДРЕСА_1 .

На виконання зазначеного рішення, між Харківською міською радою та ФОП Демою В.І. було укладений договір оренди землі від 29.09.2014 (т.3 а.с. 78-80) за умовами якого Харківська міська рада надала, а ФОП Дема В.І. прийняв у строкове платне користування строком до 01.02.2039 земельну ділянку (кадастровий номер 6310137200:13:001:0193) загальною площею 5,0394 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заступник військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними пункту 15.2 додатку 2 рішення Харківської міської ради № 1473 від 26.02.2014 та договору оренди земельної ділянки від 29.09.2014 № 4575 за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137200:13:001:0193, укладеного Харківською міською радою та ФОП Дема В.І., про вилучення у ФОП Дема В.І. земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137200:13:001:0193.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у справі №922/4117/15 в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі №922/4117/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 (т.3, а.с. 133-141), рішення місцевого господарського суду скасовано, та прийнято нове рішення, яким:

- визнано недійсним пункт 15.2 додатку 2 рішення Харківської міської ради від 26.02.2014 №1473;

- визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.09.2014 № 4575 за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137200:13:001:0193, укладений між Харківською міською радою та ФОП Демою В.І.;

- вилучено у ФОП Деми В.І. на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137200:13:001:0193.

Проте, рішенням 20 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 20.06.2018 №1132/18 надано ФОП Демі В.І. згоду на поділ земельної ділянки площею 5,0394 га (кадастровий номер 6310137200:13:001:0193) за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель стрілецько-стендового комплексу по АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 125-126).

Земельна ділянка-5,0394 га була вилучена у ФОП Деми В.І. та прийнята КЕВ м.Харків, про що державним виконавцем в межах виконавчого провадження №55809810 складено Акт вилучення та передачі майна стягувачу від 27.08.2018 (т.1, а.с. 122). Постановою державного виконавця від 31.08.2018 виконавче провадження №55809810 закрито (т.1, а.с. 121).

Рішенням 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 17.10.2018 №1241/18 (т.3, а.с. 234) надано ФОП Демі В.І. в оренду строком до 01.11.2038 земельні ділянки комунальної власності площею 1,7950 га (кадастровий номер 6310137200:13:001:0282) та площею 3,2444 га (кадастровий номер 6310137200:13:001:0283) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель стрілецько-стендового комплексу по вул. Таборовій, 2-Б (Холодногірський район).

На виконання вказаного рішення 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В.І. було укладено договори оренди земельних ділянок площею 1,7950 га кадастровий номер 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444 га кадастровий номер 6310137200:13:001:0283, у зв`язку із чим, 11.01.2019 Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" здійснено реєстрацію права оренди ФОП Деми В. І. вищезазначених земельних ділянок, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У зв`язку із зазначеними обставинами Міністерство оборони звернулося до суду з відповідним позовом (т.1 а.с.7-250, т.2 а.с.1-65).

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.10.2019 у справі №922/2219/19 залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 в задоволенні позову відмовлено повністю (т.5 а.с.9-32, т.6 а.с.195-218).

Постановою Верховного Суду від 07.04.2021 касаційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково; скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 і рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2019 у справі № 922/2219/19 скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.7 а.с.189-203).

За результатами повторного розгляду позовної заяви Міністерства оборони України, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції від 06.07.2024 позовні вимоги задоволено в повному обсязі (т.8 а.с.224-246).

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що факт приналежності державі права власності на земельну ділянку 5,0394 га неодноразово був встановлений рішеннями судів, котрі набрали законної сили.

Суд зазначив, що обставини належності права державної власності на зазначену земельну ділянку підтверджується матеріалами справи. Держава, як власник земельної ділянки, в особі Кабінету Міністрів України, рішення про припинення права постійного користування земельної ділянки-5,0394 га в т.ч. шляхом її поділу на дві окремі: земельну ділянку-1,795 га та земельну ділянку-3,2444 га, не надавала, як не приймала рішень про передачу цих земельних ділянок в оренду ФОП Демі В.І., який не будучи власником спірних земельних ділянок, переданих в оренду, втрутився в компетенцію держави щодо володіння, користування та розпорядження цим майном, чим порушив права останньої.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/2219/19 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Міністерства оборони України до Харківської міської ради, ФОП Деми В.І. про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними договорів оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії (т.10 а.с.88-113).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до положень Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.1995 №18 "Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", статті 13 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", статей 9 та 14 Закону України "Про Збройні Сили України", статті 1 Закону України "Про використання земель оборони", а також враховуючи обставини, встановлені у судових рішеннях у справі №922/4117/15 та справі №5023/4224/12, які в силу частини 4 статті 75 ГПК України є преюдиційними для даної справи та не спростовані відповідачами, погодився з висновками суду першої інстанції, що земельна ділянка площею 5,0394 га належала до державної форми власності, і Кабінет Міністрів України як компетентний орган, до повноважень якого належить вирішення питання про передачу земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування, рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 5,0394 га, у тому числі шляхом її поділу на дві окремі, зокрема, земельну ділянку площею 1,795 га та земельну ділянку площею 3,2444 га, не приймав.

Суд апеляційної інстанції з урахуванням практики Європейського суду з прав людини про застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушень, допущених представниками влади (Міністерством оборони України та Харківською міською радою), принципу "належного урядування" дійшов висновку, що витребування земельних ділянок та визнання недійсними договорів оренди цих земельних ділянок призведе до порушення майнових прав ФОП Деми В.І., оскільки ФОП Дема В.І. як власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташовано.

Щодо позовних вимог про витребування спірних земельних ділянок у Харківської міської ради, то суд апеляційної інстанції виходив з того, що віндикаційний позов може бути заявлений тільки до особи, у володінні якої перебуває це майно, тобто до тієї особи, яка здійснює фактичне панування над витребуваною річчю, а оскільки фактичним володільцем речі є ФОП Дема В.І., якому спірні земельні ділянки передано у користування на умовах оренди, тому неможливо витребувати майно у Харківської міської ради, яка ним не володіє.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання знести самочинно збудоване майно, суд апеляційної інстанції виходив з того, що право власності ФОП Деми В.І. на спірні об`єкти нерухомого майна виникло на підставі судових рішень від 12.12.2011 у справі №2024/2-2705/11 та від 07.12.2012 у справі №2024/2-0705/11, які не були оскаржені Міністерством оборони України. При цьому, незгода Міністерства оборони України з судовим рішенням, висловлена поза законними процедурами його оскарження, не може бути підставою для припинення/скасування права власності особи на майно, а невиконання рішення суду, нехтування визнаними ним правами, суперечить принципу правової визначеності та порушує принцип верховенства права.

Постановою Верховного Суду від 15.12.2021 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі №922/2219/19 в частині вирішення позовних вимог Міністерства оборони України про витребування земельних ділянок та визнання недійсними договорів оренди землі; справу № 922/2219/19 в цій частині передано на новий розгляд до апеляційного господарського суду; в іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі №922/2219/19 залишено без змін (т.11 а.с.78-96).

За результатами нового апеляційного розгляду постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/2219/19 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Міністерства оборони України до Харківської міської ради, ФОП Деми В.І. про визнання недійсними договорів оренди землі; в іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 залишено без змін (т.14 а.с.26-47).

Апеляційний господарський суд встановив, що Харківська міська рада та ФОП Дема В.І. не є добросовісними набувачами в розумінні статті 388 Цивільного кодексу України. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що усвідомлення особою незаконності заволодіння майном повністю виключає можливість захисту прав на нього посиланнями на "гарантії мирного володіння" майном. Навпаки, в цих випадках втручання держави у володіння майном приватною особою, яка свідомо незаконно заволоділа ним, є не тільки допустимим, а й необхідним. Рішуча демонстрація державою недопустимості незаконного заволодіння чужим майном беззаперечно становить суспільний, публічний та загальний інтерес та відповідає ідеалам правової держави та верховенства права.

З урахуванням викладеного, за висновком апеляційного господарського суду, спірні земельні ділянки необхідно повернути позивачу, а рішення господарського суду першої інстанції в цій частині є таким, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права з урахуванням всіх обставин справи.

Щодо позовних вимог Міністерства оборони України про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В.І., то апеляційний господарський суд зазначив, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна не потрібно.

Крім того, на спірних земельних ділянках розташоване нерухоме майно, яке на законних підставах належить на праві власності ФОП Демі В.І. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд відмовив в задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В.І.

Постановою Верховного Суду від 13.08.2024 у справі №922/2219/19 задоволено частково касаційну скаргу Міністерства оборони України; скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №922/2219/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України про визнання недійсними договорів оренди землі площею 1,795га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та Фізичною особою підприємцем Демою Валерієм Івановичем, справу № 922/2219/19 в цій частині передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду (т.15 а.с.76-86).

Верховний Суд прийшов до висновку, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, взагалі не спростував наведених висновків місцевого господарського суду. При цьому апеляційний господарський суд не обґрунтував належним чином правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог Міністерства оброни України про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених між Харківською міською радою та ФОП Демою В. І.

Таким чином, судова колегія з урахуванням меж апеляційного перегляду згідно приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, здійснює перегляд рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/2219/19 від 06.07.2021 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди.

Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути; 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Під захистом цивільних прав розуміють передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував на тому, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згідно із цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьев проти України" від 05.04.2005).

Отже, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально - правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі №905/2260/17.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд неодноразово звертали увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Зазначені висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, а також у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №914/1049/18.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.

Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.

Оскільки в межах даної справи, постановою Верховного Суду від 13.08.2024 залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 в частині задоволення позовних вимог про витребування з незаконного володіння Харківської міської ради у власність держави в особі Міністерства оборони України спірних земельних ділянок, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі площею 1,795га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та Фізичною особою підприємцем Демою Валерієм Івановичем, не відновлять прав позивача та не призведуть до реального й ефективного захисту прав останнього, а отже не відповідають належному способу захисту у цій справі.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19.

За наведених обставин, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України про визнання недійсними договорів оренди землі площею 1,795га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та Фізичною особою підприємцем Демою Валерієм Івановичем, та як наслідок скасування рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/2219/19 у відповідній частині.

Судова колегія зауважує, що відповідно до пункту 31 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських судів про якість судових рішень, щоб мати ознаки високої якості, судове рішення повинно сприйматися сторонами по справі та суспільством у цілому як результат правильного застосування юридичних норм, справедливого судового процесу та належної оцінці фактів, а також як таке, що може бути ефективно виконаним. Лише в цьому випадку сторони будуть упевнені, що їхню справу розглянуто й вирішено належним чином, а громадськість сприйме ухвалене рішення як фактор відновлення суспільної злагоди.

Пунктом 38 Висновку визначено, що при викладені мотивів прийняття рішення слід відповісти на аргументи сторін, тобто окремий пункт вимог та аргументи захисту. Це є важливою гарантією, яка дає можливість сторонам переконатись в тому, що їхні доводи були вивчені, а отже, суддя взяв їх до уваги.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції при розгляді даної справи та ухваленні оскаржуваного рішення не було прийнято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть даного спору, свідчить про не з`ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заступника керівника Фізичної особи-підприємця Деми Валерія Івановича підлягає частковому задоволенню з підстав викладених в мотивувальній частині постанови, а рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/2219/19 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок площею 1,795га, кадастровий номер 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444га, кадастровий номер 6310137200:13:001:0283, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В.І. із прийняттям нового рішення, про задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 3 ч. 1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Деми Валерія Івановича на рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/2219/19 частково, в оскаржуваній частині, задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/2219/19 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок площею 1,795 га, кадастровий номер 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444 га, кадастровий номер 6310137200:13:001:0283, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В.І.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову Міністерства оборони України до відповідачів: Харківської міської ради, Фізичної особи-підприємця Деми Валерія Івановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Квартирно-експлуатаційного відділу, Всеукраїнської громадської організації Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, Фонду державного майна України, Товариства з обмеженою відповідальністю "САФАРІ-УКРАЇНА", про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок площею 1,795 га, кадастровий номер 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444 га, кадастровий номер 6310137200:13:001:0283, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В.І.

Дата складення повного тексту 28.10.2024.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя П.В. Тихий

Суддя В.С. Хачатрян