Ухвала

від 29.04.2024 по справі 440/9878/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 квітня 2024 року

м. Київ

справа №440/9878/22

адміністративне провадження №К/990/13661/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Білак М.В., Губської О.А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 440/9878/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, Лубенського міськрайонного відділу управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, Лубенського міськрайонного відділу управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського відділу Управління державної міграційної служби України у Полтавській області №1 від 05 жовтня 2022 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області №53022500050593 від 12 жовтня 2022 року про скасування посвідки на постійне місце проживання, видану ОСОБА_1 .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року, у задоволенні позову - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач 14 грудня 2023 року надіслав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику.

29 березня 2024 року позивач повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

У тексті касаційної скарги міститься клопотання позивача про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови від 25 жовтня 2023 року скаржником отримано 16 листопада 2023 року. При цьому позивач вказує, що подавав касаційну скаргу, яку ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року повернуто скаржнику, та роз`яснено про можливість повторного подання касаційної скарги.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до статті 329 України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).

Так, з матеріалів касаційної скарги установлено, що оскаржуване рішення прийнято судом апеляційної інстанції 25 жовтня 2023 року, а повторна касаційна скарга у цій справі надійшла до суду поштою лише 09 квітня 2024 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов`язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду.

Разом з тим, відповідно до відомостей з Діловодства автоматизованої системи встановлено, що позивач уперше звернувся із касаційною скаргою 16 грудня 2023 року. Проте ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року касаційну скаргу повернуто скаржнику та отримано ним 11 січня 2024 року. При цьому, із повторною скаргою позивач звернувся через лише 2 місяці - 29 березня 2024 року.

Водночас, позивачем не обґрунтовано, чому він не звернувся із повторною касаційною скаргою у розумний строк після повернення попередньо поданої касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Перевіривши касаційну скаргу представника позивача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обгрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що вона не містить посилань на конкретний підпункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та належних обґрунтувань такого посилання.

Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

для відкриття касаційного провадження.

Також, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Отже у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.

Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:

- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням, а також обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви.

Керуючись статтями 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 440/9878/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, Лубенського міськрайонного відділу управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто, а у разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження чи визнання неповажними підстав пропуску строку - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

О. А. Губська