Ухвала

від 11.04.2024 по справі 686/7830/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 686/7830/23

провадження № 61-4209 ск 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку про стягнення заборгованості по заробітній платі, невиплачених коштів в якості допомоги на поховання, стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

1. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в якій, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила стягнути з відповідача на її користь суму заборгованості у розмірі 128 206,98 грн, що складається із заборгованості по заробітній платі за листопад - грудень 2022 року у розмірі 11 300,42 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 111 318,60 грн, заборгованості за роботу в нічний час у розмірі 587,96 грн, заборгованості по допомозі на поховання у розмірі 5 000,00 грн та судові витрати по справі.

2. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Хмельницького обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 11 887,96 грн, невиплачені кошти допомоги на поховання - 5 000 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку - 111 318,60 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, всього стягнуто 138 206,98 грн. Вирішено питання судових витрат.

3. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року апеляційну скаргу Державного підприємства спеціального зв`язку задоволено частково, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства спеціального зв`язку на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 10 712,12 грн, середній заробіток за час затримки при розрахунку в розмірі 8 000 грн, 5 000 грн допомоги на поховання, а всього 23 712,12 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства спеціального зв`язку на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 1 715 грн.

4. У березні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , на постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, у якій скаржниця просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року та залишити в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2023 року.

5. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

7. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

8. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

9. Ціна позову в цій справі становить 128 206,98 грн, яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). Тобто справа № 686/7830/23 не підлягає касаційному перегляду в силу вимог закону.

10. Водночас касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,підлягають касаційному оскарженню.

11. Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

12. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

13. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

14. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

15. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

16. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

17. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

18. Вказане також узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), яким, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, у вказаному рішенні серед іншого, зазначено, що внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.Конституційний Суд України вважає, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (пункти 7.8-7.10).

19. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

20. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

21. Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

22. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

23. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особами, які подали касаційні скарги, вимог статей 389-392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку про стягнення заборгованості по заробітній платі, невиплачених коштів в якості допомоги на поховання, стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді /підпис/ В. В. Пророк

О. М. Ситнік

Є. В. Петров