Ухвала

від 25.04.2024 по справі 756/6448/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 756/6448/23

провадження № 61-5151ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування наказів, визнання недійсними актів приймання-передачі, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 14 грудня 2023 року звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року визнано наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на оскарження судового рішення неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху для подання заяви про поновлення строку на оскарження ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року та наведення причин пропуску цього строку.

Апеляційний суд констатував, що апеляційна скарга подана із пропуском строку, водночас ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року заявника залучено до участі у справі третьою особою. Тривалий пропуск строку на апеляційне оскарження заявником не обґрунтовано.

Заявнику роз`яснено наслідки невиконання вимог суду, а саме, що у разі не підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відкритті апеляційного провадження у справі буде відмовлено.

У лютому 2024 року ОСОБА_1 направив документи на усунення недоліків апеляційної скарги.

Доповнюючи раніше подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, заявник вказує, що у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 21 листопада 2023 року, його залучено до участі у справі, у судовому засіданні він присутнім не був, водночас подав заяву про розгляд справи за його відсутності, про оскаржувану ухвалу, занесену до протоколу судового засідання 12 жовтня 2023 року, він дізнався 14 грудня 2023 року відповідно до акта приймання-передачі документів від ОСОБА_3 .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року, занесену до протоколу судового засідання.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням доказів на підтвердження цих обставин, ОСОБА_1 не вказано наявність перешкод, які унеможливили звернення з апеляційною скаргою у межах строку, встановленого законом, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 358 ЦПК України.

У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити до Київського апеляційного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що з оскаржуваною ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року він ознайомився 14 грудня 2023 року на підставі акта приймання-передачі документів від іншого учасника справи ОСОБА_3 , і в цей же день звернувся з апеляційною скаргою. У судовому засіданні 21 листопада 2023 року його залучено до участі у справі третьою особою, водночас він не був присутнім у цьому судовому засіданні, оскільки подав заяву про розгляд справу за його відсутності.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

За правилом частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року, занесена до протоколу судового засідання, а отже є судовим рішенням, яке проголошено в судовому засіданні, п`ятнадцяти денний строк на її оскарження закінчився 27 жовтня 2023 року, а отже апеляційна скарга подана 14 грудня 2023 року з пропуском процесуального строку на її оскарження, при цьому обґрунтованих перешкод подачі апеляційної скарги у межах строків, встановлених законом, ОСОБА_1 не наведено та доказами не підтверджено.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції констатував, що наведені заявником обставини, а саме, що у підготовчому судовому засіданні 21 листопада 2023 року його залучено до участі у справі, проте, він не був присутнім у судовому засіданні, про оскаржуване судове рішення він дізнався від іншого учасника справи 14 грудня 2023 року, є особою з інвалідністю ІІ групи, не має адвоката та не має можливості відслідковувати опублікування судових рішень, не свідчать про поважність причини тривалого пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду від 12 жовтня 2023 року.

З огляду на вказані обставини, враховуючи, що апеляційну скаргу подано після спливу п`ятнадцятиденного строку з моменту проголошення рішення суду першої інстанції, поважність причини пропуску строку заявником належно не обґрунтовано та не підтверджено доказами, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Отже, оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, постановлена із додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що у підготовчому судовому засіданні 21 листопада 2023 року залучено до участі у справі третьою особою ОСОБА_1 .

У вказаному підготовчому засіданні був присутнім відповідач ОСОБА_3 , який відповідно до акта приймання-передачі від 14 грудня 2023 року передав копію ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року.

Водночас ні касаційна скарга, ні копія апеляційної скарги, долученої до касаційної скарги, не містять жодних доводів та обґрунтованих міркувань щодо неможливості (наявності перешкод) відповідача ОСОБА_3 , який був присутнім у підготовчому судовому засіданні 21 листопада 2023 року, у межах розумних строків повідомити ОСОБА_1 про ухвалення рішення місцевого суду від 12 жовтня 2023 року.

Так само, суд касаційної інстанції констатує, що з моменту залучення 21 листопада 2023 року ОСОБА_1 до участі у справі третьою особою, він був обізнаний про розгляд Оболонським районним судом міста Києва вказаної справи, про що свідчить його заява, подана до суду, про розгляд справи за його відсутності, проте, ОСОБА_1 , реалізуючи свої процесуальні права учасника справи не цікавився подальшим розглядом справи, в тому числі, з метою отримання копії ухвали місцевого суду, яку мав намір оскаржити в апеляційному порядку, що і призвело до негативних наслідків у вигляді значного пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року є необґрунтованою.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян