Постанова

від 06.08.2024 по справі 756/6448/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/6448/23

головуючий у суді І інстанції Майбоженко А.М.

провадження № 22-ц/824/4425/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме позивач просить:

витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 нерухоме майно у вигляді групи нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , приміщення 76 та

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 ;

закрити Розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2602119680000;

витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 нерухоме майно у вигляді групи нежитлових приміщень 77 за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 77 та

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна з Реєстраційним номером 2602141180000;

закрити Розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2602141180000.

17 листопада 2023 року до суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_1 .

У позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що предметом спору у справі за позовом ОСОБА_2 є спільне майно всіх співвласників будинку АДРЕСА_3 і він як один з них просить ухвалити рішення, яким визнати недійсним:

1) договір інвестування № 133-1-ВПП(1) від 22 червня 2007 року укладеного ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» з інвестором;

2) договір інвестування № 133-2-ВПП(1) від 22 червня 2007 року укладеного ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» з інвестором;

Крім того, просить визнати недійсним та скасувати:

1) наказ Головного управління комунальної власності міста Києва № 139-В від 29 лютого 2012 року про оформлення права власності нерухомого майна за ОСОБА_2 ;

2) наказ Головного управління комунальної власності міста Києва № 161-В від 06 березня 2012 року про оформлення права власності нерухомого майна за ОСОБА_2 ;

скасувати Свідоцтво про право власності:

1) НОМЕР_15 видане Головним управлінням комунальної власності міста Києва про те, що нежилі приміщення з НОМЕР_9 (групи приміщень АДРЕСА_4 (літ. А) дійсно належать ОСОБА_2 ;

2) НОМЕР_16 видане Головним управлінням комунальної власності міста Києва про те, що нежилі приміщення з НОМЕР_10 (групи приміщень АДРЕСА_5 (літ. А) дійсно належать ОСОБА_2 ;

визнати недійсними:

- Акт прийому-передачі групи вбудованих нежитлових приміщень НОМЕР_11 від 28 листопада 2011 року за підписом Голови комісії з припинення виконавчого органу Оболонської районної у міста Києві ради та ОСОБА_4 ;

- Акт прийому-передачі групи вбудованих нежитлових приміщень НОМЕР_11 від 08 грудня 2011 року за підписом ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;

- Акт прийому-передачі групи вбудованих нежитлових приміщень НОМЕР_12 від 28 листопада 2011 року за підписом Голови комісії з припинення виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради та ОСОБА_4 ;

- Акт прийому-передачі вбудованих нежитлових приміщень НОМЕР_12 від 08 грудня 2011 року за підписом ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;

На підставі визнання недійсними та скасування документів, на підставі яких було проведено державну реєстрацію прав, скасувати державну реєстрацію прав з одночасним припиненням речових прав, на нерухоме майно:

1) нежилі приміщення з НОМЕР_8 (групи приміщень АДРЕСА_4 що належать ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 );

2) нежилі приміщення з № НОМЕР_6 по № НОМЕР_4 (групи приміщень № НОМЕР_7 ) по АДРЕСА_3 що належать ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ).

Зобов?язати ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом приведення нежилих вбудованих приміщень НОМЕР_11 та НОМЕР_12 місць загального користування та частин майна, яке перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку, у яких нею були виконані певні види робіт, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , до стану, що відповідає робочій документації на будинок.

Заборонити ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи в місцях загального користування та в частині майна що перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

У підготовчому засіданні, що відбулось 21 листопада 2023 року, ОСОБА_1 залучено до участі у справі в якості третьої особи.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 про визнання договорів та документів недійсними, скасування наказів та свідоцтв, припинення права власності, зобов`язання вчинити дії - повернуто заявнику.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовні вимоги третьої особи не є взаємопов`язаними з первісним позовом та мають різний предмет доказування.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року та ухвалити рішення про прийняття позовної заяви до розгляду та об`єднати її з позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на посилання у зустрічній позовній заяві про те, що предметом спору позовної заяви ОСОБА_1 третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до ОСОБА_2 є спільне майно власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

ОСОБА_1 вважає групи нежитлових приміщень НОМЕР_11 та НОМЕР_12 спільним майном. При цьому ОСОБА_2 не є власником групи нежитлових приміщень НОМЕР_11 і НОМЕР_12, та відповідно не є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно) з приводу якого виник спір. У цій справі спір відносно спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Іоффе А.Ю. подав відзив на апеляційну скаргу, де проти її задоволення заперечує та просить відмовити в її задоволенні. Посилається на те, що судом першої інстанції правильно встановлено, що предмет позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги у цій справі, не співпадає та не має нічого спільного з предметом первісного позову у справі. Вказує, що висновки оскаржуваної ухвали повністю відповідають сталій судовій практиці та правовим позиціям Верховного Суду.

Також на думку представника ОСОБА_2 - адвоката Іоффе А.Ю. позовна заява третьої особи у цьому випадку є нічим іншим як зловживанням процесуальними правами.

За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

Згідно статті 195 ЦПК України положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.

Згідно з частиною 2 статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).

Конструкція частини 2 статті 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємопов`язаний з первісним.

Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається що його задоволення не матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову.

Так, первісний позов пред`явлено ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що за доводами позивача, відповідач у справі ОСОБА_3 , протиправно заволодів частиною спільного майна співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 та протиправно зареєстрував на свою користь право власності на нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_6 , а саме нежитлові приміщення НОМЕР_13. Зазначена реєстрація права власності на нерухоме майно була здійснена відповідачем для уникнення виконання рішень судів, якими спірне майно було визнане спільною сумісною власністю власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_6 , а відповідача зобов`язано здійснити демонтаж об`єкту самовільного будівництва.

ОСОБА_1 у своїй позовній заяві просить визнати договори недійсними, скасувати свідоцтво про право власності, скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та зобов`язати вчинити дії щодо нежитлових приміщень НОМЕР_14.

За таких обставин, позови у справі виникли з різних правовідносин щодо різного нерухомого майна, а, відтак, прийняття позовної заяви третьої особи до розгляду разом з первісним позовом у цій справі є не тільки не доцільним, а й неможливим.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамова проти України» (Заява № 41988/08) зазначив, що право на доступ до суду має бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним або ілюзорним».

Це зауваження особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке займає у демократичному суспільстві право на справедливий суд.

Повернення позовної заяви не порушує прав ОСОБА_1 , останній не позбавлений права пред`явити окремий позов до осіб, які на його думку, порушили його права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.

Керуючись статтями 367,369,374,375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська