Постанова

від 22.04.2024 по справі 273/347/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 273/347/22

провадження № 61-12839св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі:Приватне сільськогосподарське підприємство імені Шевченка, Новоград-Волинська районна державна адміністрація Житомирської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2022 року в складі судді Васильчук О. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 26 липня 2023 року в складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Денишенко Т. О., Оніщука В. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка, Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання недійсним рішення зборів членів сільськогосподарського кооперативу імені Шевченка, Статуту приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка як правонаступника сільськогосподарського кооперативу імені Шевченка та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка (далі - ПСП імені Шевченка), Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - Новоград-Волинська РДА) про визнання недійсним рішення зборів членів сільськогосподарського кооперативу імені Шевченка (далі - СГК імені Шевченка), Статуту ПСП імені Шевченка як правонаступника СГК імені Шевченка та скасування державної реєстрації.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначав, що під час розгляду справи № 273/1549/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біріт імені Шевченка» (далі - ТОВ «Біріт імені Шевченка»), ПСП імені Шевченка до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування ПСП імені Шевченка, Дубрівська сільська рада Баранівського району Житомирської області, Управління архітектури, інфраструктури з питань оборонної роботи та цивільного захисту Баранівської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Новоград-Волинського нотаріального округу Люлевич А. І., про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства, скасування державної реєстрації речового права, витребування майна, йому стало відомо, що ПСП імені Шевченка є правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованого СГК імені Шевченка.

Підставою такого правонаступництва є рішення загальних зборів членів СГК імені Шевченка від 13 лютого 2001 року, оформленого протоколом.

Позивач вважав, що рішення загальних зборів членів СГК імені Шевченка від 13 лютого 2001 року, оформлене протоколом, а також Статут ПСП імені Шевченка (у тому числі Статут зі змінами та в новій редакції), як правонаступника СГК імені Шевченка, є недійсними, оскільки у виписці з протоколу зазначено, що на загальних зборах присутні 103 із 120 членів СГК імені Шевченка, не зазначено номер протоколу, місце проведення загальних зборів членів кооперативу, кількість осіб, які проголосували за прийняття вищевказаних рішень. До виписки із протоколу загальних зборів не додано список членів СГК імені Шевченка, який би підтверджував факт їх персональної участі в загальних зборах і прийнятті відповідних рішень. У виписці із протоколу, відповідно до статті 37 ЦК УРСР та статті 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», не зазначено яким шляхом відбувається реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) СГК імені Шевченка та про затвердження (прийняття) Статуту ПСП імені Шевченка від 2001 року, як правонаступника СГК імені Шевченка.

Оскільки загальні збори членів СГК імені Шевченка від 13 лютого 2001 року є недійсними, то ПСП імені Шевченка не є правонаступником СГК імені Шевченка.

Відповідно Статут ПСП імені Шевченка (у тому числі Статут зі змінами та в новій редакції), як правонаступника СГК імені Шевченка, є також недійсним.

Зазначав, що недійсність Статуту ПСП імені Шевченка, як правонаступника СГК імені Шевченка, подальші зміни до цього Статуту, у тому числі Статуту у новій редакції, свідчить той факт, що, не зважаючи на закріплення в цих установчих документах положення про те, що підприємство є правонаступником СГК імені Шевченка в результаті реформування, засновником (власником) підприємства є одна фізична особа, а не 120 членів СГК імені Шевченка, які, згідно з випискою із протоколу, брали участь у загальних зборах 13 лютого 2001 року та приймали рішення про реорганізацію кооперативу.

Так як, рішення загальних зборів членів СГК імені Шевченка від 13 лютого 2001 року, оформлене протоколом, а також Статут ПСП імені Шевченка (у тому числі зі змінами та в новій редакції), як правонаступника СГК імені Шевченка, є недійсними, тому підлягає скасуванню їх державна реєстрація.

У зв`язку із викладеним ОСОБА_1 просив суд:

- визнати недійсним рішення загальних зборів членів СГК імені Шевченка, оформлене протоколом від 13 лютого 2001 року;

- визнати недійсним Статут ПСП імені Шевченка, затверджений засновником підприємства ОСОБА_3 у лютому 2001 року та зареєстрований Баранівською районною державною адміністрацією Житомирської області 07 березня 2001 року за реєстраційним номером 2/282, як правонаступника СГК імені Шевченка та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати недійсним доповнення до пункту «е» статті 10 Статуту ПСП імені Шевченка, затверджене засновником підприємства ОСОБА_3 21 червня 2001 року та зареєстроване Баранівською районною державною адміністрацією від 21 червня 2001 року за реєстраційним номером 67, як правонаступника СГК імені Шевченка, та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати недійсним Статут ПСП імені Шевченка (нова редакція), затверджений засновником підприємства ОСОБА_4 в 2011 році та зареєстрований державним реєстратором Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області Юношевою О. В. 24 травня 2011 року, номер запису 12821050005000265, як правонаступника Житомирської області імені Шевченка та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати недійсним Статут ПСП імені Шевченка (нова редакція), затверджений засновником підприємства ОСОБА_5 26 травня 2011 року та зареєстрований державним реєстратором Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області Юношевою О. В. 26 травня 2011 року, номер запису 12821050005000265, як правонаступника Житомирської області імені Шевченка, та скасувати його державну реєстрацію.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 26 жовтня 2022 року Баранівський районний суд Житомирської області в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 не довів порушення своїх майнових прав, а також його право на звернення до суду з позовом щодо недійсності рішення загальних зборів членів СГК імені Шевченка.

Постановою від 26 липня 2023 року Вінницький апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2022 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, а також зазначив, що ОСОБА_1 не надав доказів, що він був членом сільськогосподарського кооперативу імені Шевченка на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів членів кооперативу, оформленого протоколом від 13 лютого 2001 року. Рішення зборів членів кооперативу та учасників підприємства, які проведені ще до набуття права власності на майно за ОСОБА_1 , не порушують його прав.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

25 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 26 липня 2023 року, справу направити на новий розгляд.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, а саме суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, помилково відніс справу до категорії малозначних, чим порушив норми частин четвертої, шостої статті 19 та статті 176 ЦПК України, а також не врахував:

- значення справи для сторін, а саме, що розгляд та ухвалене у цій справі рішення безпосередньо впливало на розгляд іншої справи № 273/1549/20;

- категорію і складність справи;

- обсяг та характер доказів у справі;

- доводи позивача, викладені у клопотанні щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Баранівського районного суду Житомирської області

Справа надійшла до Верховного Суду у жовтні 2023 року.

Доводи інших учасників справи

У жовтні 2023 року ПСП імені Шевченка подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Фактичні обставини, з`ясовані судами

Суди з`ясували, що ПСП імені Шевченка є правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованого СГК імені Шевченка згідно з рішенням загальних зборів сільськогосподарського кооперативу імені Шевченка, оформленого протоколом від 13 лютого 2001 року.

Державна реєстрація ПСП імені Шевченка як правонаступника СГК імені Шевченка, змін до установчих документів, здійснювалась Баранівською районною державною адміністрацією Житомирської області, правонаступником якої є Новоград-Волинська РДА.

03 жовтня 2017 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на комплекс нежитлових будівель, що належало співвласникам майнових паїв колишнього КСП імені Шевченка, а саме на: зерносховище, площею 555,3 кв. м, телятник, площею 815,46 кв. м, сушарку ОБВ, площею 128,93 кв. м, корівник 2-х рядний, корівник 4-х рядний, площею 2 657,13 кв. м, зерносховище, площею 904,17 кв. м, комору, площею 295,04 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому, ОСОБА_2 відчужив вказане нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 10 жовтня 2018 року. Того ж дня відомості про право власності ОСОБА_1 на спірне майно були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01 лютого 2022 року в справі № 273/1549/20, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року, позов ПСП імені Шевченка, ТОВ «Біріт імені Шевченка» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - Комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування щодо ПСП імені Шевченка, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, скасування державної реєстрації речового права, витребування майна, задоволено, а саме:

- визнано недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай серії НОМЕР_1 , виданого 14 червня 2016 року Дубрівською сільською радою Баранівського району на ім`я ОСОБА_2 ;

- скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 жовтня 2017 року № 37411203;

- скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 № 22665929 та № 28324534;

- витребувано від ОСОБА_1 на користь співвласників майнових паїв колишнього КСП, правонаступником якого є ПСП імені Шевченка нерухоме майно: зерносховище, площею 555,30 кв. м, телятник, площею 815,46 кв. м, сушарку ОБВ, площею 128,93 кв. м, корівник 2-х рядний, корівник 4-х рядний, площею 2657,13 кв. м, зерносховище, площею 904,17 кв. м, комору, площею 295,04 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення суду відповідають вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми процесуального права, зокрема, справу було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, а не за правилами загального позовного провадження.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У частині шостій статті 19 ЦПК України зазначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частин першої - третьої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 277 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З наведеного вбачається, що в порядку спрощеного позовного провадження можуть розглядатися не лише справи, визначені частиною першою статті 274 ЦПК України, але й будь-які інші справи, якщо з частини четвертої вказаної статті не випливає заборона щодо можливості їх розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом позову у розглядуваній справі є вимога немайнового характеру - визнання недійсним рішення загальних зборів членів СГК імені Шевченка, Статуту ПСП Шевченка як правонаступника СГК імені Шевченка та скасування державної реєстрації.

28 лютого 2022 року ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у цій справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 26 жовтня 2022 року Баранівський районний суд Житомирської області відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням осіб.

Верховний Суд дійшов переконання, що суд першої інстанції дотримався наведених норм процесуального права, оскільки в ухвалі про відкриття провадження зробив висновок про те, що при вирішенні питання про визначення порядку розгляду справи суддею враховано предмет позову, який не належить до переліку справ, що підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 274 ЦПК України), враховано немайновий характер справи та належність справи до категорії незначної складності, тому дану справу відніс до категорії малозначних справ, яку за правилами статей 19, 274, 279 ЦПК України доцільно розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін, роз`яснивши учасникам судового розгляду їх процесуальні права, відповідно до статті 274 ЦПК України.

Отже, суд першої інстанції правильно врахував, що зазначений спір не входить до переліку спорів, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 705/1279/18, від 24 червня 2021 року у справі № 552/1030/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 466/10577/20.

Крім того, колегія суддів враховує те, що, звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, ОСОБА_6 не вказував на порушення місцевим судом норм процесуального права щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Також, колегія суддів враховує те, що з матеріалів справи вбачається, що з метою дотримання принципу гласності, передбаченого статтею 7 ЦПК України, та забезпечення права на публічний розгляд справи, яке випливає з пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, апеляційним судом були вжиті заходи щодо розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участі сторін, позивач скористався своїм правом, брав участі в судовому засіданні в режими відеоконференції 26 липня 2023 року, надавав пояснення.

Враховуючи те, що позивач повідомлявся про розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанцій, був присутній у судовому засідання в апеляційній інстанції щодо вирішення його спору, тобто суд апеляційної інстанції забезпечив йому особисту участь у судовому засіданні для надання пояснень на підтвердження вимог, тому відсутні підстави для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з підстав недотримання порядку розгляду справи.

При цьому посилання заявника в касаційній скарзі на те, що в цій справі ним заявлено вимогу немайнового характеру, що свідчить про неможливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження, суперечить правовим висновкам, викладеним в постановах Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 275/1042/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 462/518/21, від 15 березня 2023 року у справі № 642/3979/20.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. У свою чергу позивач реалізувала своє право подати відповідне клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, належним чином розглянуте судом першої інстанції, заявник мав можливість надавати пояснення та аргументи, висловити свою позицію у справі, підстав вважати, що слухання справи за правилами загального позовного провадження унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, немає (і позивач такі аргументи не наводить, а в апеляційній скарзі про це взагалі не зазначав), відповідно такі доводи касаційної скарги не підтвердились.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, нема.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без змін.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 26 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко