Рішення

від 29.04.2024 по справі 759/20791/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/20791/21

пр. № 2/759/170/24

29 квітня 2024 рокуСвятошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді: Шум Л.М.

при секретарі: Мовчані О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a> до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою шляхом виселення з зазначеної квартири без надання іншого житлового приміщення та позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a>, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності, поновлення права власності,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a> звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою під номером АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 з зазначеної квартири без надання іншого житлового приміщення.

Ухвалою суду від 16.09.2021 року відкрито провадження по справі та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 11.11.2021 року зупинено провадження у цивільній справі №759/20791/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a> до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою під номером АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 з зазначеної квартири без надання іншого житлового приміщення, до набрання законної сили рішенням суду у справі №759/24170/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса КМНО Русанюка З.З. про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права, визнання, поновлення права власності, яка знаходиться у провадженні судді Святошинського районного суду м. Києва Войтенко Ю.В.

28.09.2023 року надійшла заява від представника позивача ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» - адвоката Гончаренка С.М. про поновлення провадження по справі.

Ухвалою суду від 02.10.2023 року поновлено провадження по справі та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

В підготовчому засіданні представник позивача ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» - адвокат Гончаренко С.М. заявив клопотання про об`єднання в одне провадження цивільної справи №759/20791/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a> до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою під номером АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 з зазначеної квартири без надання іншого житлового приміщення, з цивільною справою №759/18622/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a>, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності, поновлення права власності, оскільки позовні вимоги у вказаних справах пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами.

В підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Асатрян Т.Л. заперечував проти об`єднання справ.

Ухвалою суду від 21.11.2023 року клопотання представника позивача ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» - адвоката Гончаренка С.М. про об`єднання в одне провадження цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a> до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою під номером АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 із зазначеної квартири без надання іншого житлового приміщення з цивільною справою №759/18622/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a>, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності, поновлення права власності задоволено. Справу №759/18622/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a>, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності, поновлення права власності об`єднано з цивільною справою № 759/20791/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a> до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою під номером АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 із зазначеної квартири без надання іншого житлового приміщення, яка знаходиться в провадженні судді Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. Об`єднаному провадженню присвоєно номер справи №759/20791/21.

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a>, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності, визнання, поновлення права власності, яким просить визнати право власності на об`єкт нерухомого майна: квартиру загальною площею 86,2 кв.м., житловою площею 48,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та визнати незаконною, скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» на квартиру загальною площею 86,2 кв.м., житловою площею 48,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з відкриттям розділу та присвоєнням об`єкту нерухомого майна нового реєстраційного номера 2344419880000, проведену 22.04.2021 року приватним нотаріусом КМНО Русанюком З.З., як державним реєстратором нерухомого майна, та поновити право власності ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 86,2 кв.м., житловою площею 48,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом скасування відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відновлення запису про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним.

30.07.2007 року між ОСОБА_1 та АКБ «ТАС-Комерцбанк» було укладено кредитний договір № 2706/0807/88-324, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти на умовах кредитного договору. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 2706/0807/88-324, 30.07.2007 року між ОСОБА_1 та АКБ «ТАС-Комерцбанк» було укладено договір іпотеки № 2706/0807/88-324-Z-1, предметом якого є нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 .

25.02.2012 року на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між АТ «Дельта Банк» та ПАТ «Сведбанк», правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк», право вимоги за кредитним договором № 2706/0807/88-324 від 30.07.2007 року перейшло до АТ «Дельта Банк».

09.07.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» було укладено договір №1548/К купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступив ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» права вимоги до боржника, що належали ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором №2706/0807/88-324 від 30.07.2007 року.

Окрім того, 09.07.2019 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» було укладено договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором № 2706/0807/88-324-Z-1 від 30.07.2007 року.

У подальшому 22.04.2021 року приватним нотаріусом КМНО Русанюком З.З., як державним реєстратором нерухомого майна, було здійснено реєстрацію права власності за ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 вважає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на належну йому квартиру за ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» підлягає скасуванню з огляду на те, що на час переходу права власності за рішенням державного реєстратора іпотека була припиненою та діяв мораторій на відчуження майна громадян, яке забезпечене за валютним кредитом.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.09.2023 року було відкрито провадження у справі №759/18622/23 за правилами загального позовного провадження та в подальшому справу №759/18622/23 об`єднано зі справою №759/20791/21. Об`єднаному провадженню присвоєно номер справи №759/20791/21.

В судове засідання представник ОСОБА_1 - адвокат Асатрян Т.Л. не з"явився, надіслав до суду клоаотання про відкладення слухання справи, при цьому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки зазначена вище справа в проадженні суду знаходиться тривалий час, а саме з 13.09.2021 року.

Представник ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» - адвокат Гончаренко С.М. надіслав до суду заяву, в якій підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, проти позову ОСОБА_1 заперечував та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі та просив слухати справу у його відсутність.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи, судом повідомлявся належним чином. Надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності і ухвалення рішення згідно вимог чинного законодавства, підтвердив набуття майнових прав ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» на вказану квартиру відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник третьої особи Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи, судом повідомлявся належним чином.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, в зв"язку із неявкою в судове засідання сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв`язку приходить до наступного.

Судом встановлено, що 30.07.2007 року між ОСОБА_1 та АКБ «ТАС-Комерцбанк» було укладено кредитний договір № 2706/0807/88-324, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти на умовах кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 2706/0807/88-324, 30.07.2007 року між позивачем та АКБ «ТАС-Комерцбанк» було укладено договір іпотеки №2706/0807/88-324-Z-1, предметом якого є нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 .

25.02.2012 року на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ПАТ «Сведбанк» правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк», право вимоги за кредитним договором № 2706/0807/88-324 від 30.07.2007 року перейшло до АТ «Дельта Банк».

З матеріалів справи вбачається, що 09.07.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» було укладено договір № 1548/К купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступив право вимоги ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» за кредитним договором № 2706/0807/88-324 від 30.07.2007 року

Крім того, 09.07.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» було укладено договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, відповідно до якого первісний іпотекодержатель передав новому іпотекодержателю право вимоги за іпотечним договором №2706/0807/88-324-Z-1 від 30.07.2007 року.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що приватним нотаріусом КМНО Русанюком З.З. 22.04.2019 року було здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» на квартиру загальною площею 86,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 09.07.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 цього Закону державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно із ч.1 ст. 20 вказаного Закону заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством. У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства. Заява на проведення реєстраційних дій в електронній формі подається за умови ідентифікації заявника (фізичної або юридичної особи) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву. Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об`єкта нерухомого майна про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч.1 ст. 27 цього Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться, зокрема, на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Крім того, відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», в редакції чинній на час укладення договору іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

ОСОБА_1 обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає те, що кредитний договір від 30 серпня 2007 року закінчився 30 серпня 2017 року. ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» має право вимагати неоплачену частину кредиту не пізніше ніж через три роки з моменту виникнення права вимоги. Право вимоги оплати всього кредиту в цілому у ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» виникає з моменту несплати чергового платежу відповідно до пункту 3.9 кредитного договору.

З 05 жовтня 2015 року ОСОБА_1 не сплачував жодних платежів за кредитним договором. Отже строк позовної давності за кредитним договором сплив 05 жовтня 2018 року за правилами трирічної позовної давності відповідно до статті 254 ЦК України. Таким чином право вимоги за Договором іпотеки припинено 05 жовтня 2018 року.

З наявних у справі доказів вбачається, що кредитний договір укладений 30.08.2007р. строком до 30.08.2017р.

В пункті 10.5 кредитного договору зазначено, що даний договір діє з дня його підписання і до повного виконання зобов`язань за даним договором.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В частині першій статті 575 Цивільного кодексу України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язань визначені в статтях 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання припиняється: виконанням проведеним належним чином; переданням відступного; зарахуванням; за домовленістю сторін; прощенням боргу; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання; смертю фізичної особи та ліквідацією юридичної особи.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Іпотека є дійсною до припинення основного зобов`язання, іпотека не припинається, якщо основне зобов`язання, забезпечене іпотекою, є невиконаним.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями статті 599 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 3 та частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку".

Строк дії іпотечного договору не закінчується та іпотека не припиняється у разі невиконання боржником зобов`язання за кредитним договором з повернення кредитної заборгованості, прийнятої боржником за договорами переведення боргу, оскільки це зобов`язання є основне і було забезпечене іпотечним договором.

Крім того, частиною третьою статті 1049 вказаного Кодексу передбачено, що позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Враховуючи те, що кредитний договір та договір іпотеки не припинили своєї дії, тому і не припинилась і сама іпотека, оскільки Законом України "Про іпотеку" не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності для звернення до суду з позовом до позичальника про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки.

Дані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висвітленою в постановах від 13.03.2018 у справі №910/8698/17 та від 17.01.2018 у справі №910/27064/15.

Варто зазначити, що відповідно до матеріалів справи, станом на 22.04.2021 року (день реєстрації права власності ) іпотека була дійсною.

Представником ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів, які б вказували на припинення іпотеки.

Окрім цього, суд бере до уваги рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05.02.2020 року у справі №759/16369/19, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного суду від 09.07.2020 року та яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» про визнання припиненими зобов`язання по кредитному договору та договору іпотеки відмовлено в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач в обґрунтування позовних вимог також посилався на положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та вказував, що приватний нотаріус не мав права реєструвати право власності на спірну квартиру, адже діяв мораторій, а також те, що квартира є основним місцем його проживання та придбана не за кредитні кошти.

Так, у відповідності до положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або;

- таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку;

Згідно пункту 6 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» дія цього Закону не поширюється на осіб, які є суб`єктами Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , на день проведення реєстраційних дій (22.04.2021р.), займав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРА ПЛЮС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 34003072), а отже займав посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків у юридичній особі приватного права.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не поширюється на дані правовідносини щодо державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ».

Окрім цього, Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" втратив чинність 21.04.2021 року, що підтверджується карткою документа, яка опублікована на офіційному сайті Верховної Ради України.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», яким було продовжено дію Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» в газеті «Голос України» №76 22.04.2021 року.

Отже, зазначений Закон, яким було продовжено дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", набрав чинності 23.04.2021 року, що підтверджується карткою документа, яка опублікована на офіційному сайті Верховної Ради України.

З зазначеного вбачається те, що станом на 22.04.2021 року Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" був таким, що втратив чинніть.

На переконання суду приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович здійснив державну реєстрацію права власності на спірну квартиру відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Щодо позовних вимог ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою під номером АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 із зазначеної квартири без надання іншого житлового приміщення, суд зазначає наступне.

За ст. 2 Закону України «Про іпотеку» законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

За частинами 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У відповідності до ч.3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Пунктом 11 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем основного зобов`язання повністю або частково. У такому разі іпотекодержатель надсилає іпотекодавцеві письмову вимогу про усунення порушення Основного зобов`язання у строк що не перевищує 30 днів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до пунктів 12 та 12.3 договору іпотеки встановлено що за вибором іпотекодержателя застосовується один з наведених нижче способі звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, а саме згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене в пунктах 12.3.1. та 12.3.2. цього договору.

З матеріалів справи вбачається те, що 22.04.2021р., в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» (РНОКПП 42136722) стало власником вищевказаного предмету іпотеки, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється в т.ч. у разі звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника.

Отже, право власності ОСОБА_1 на зазначену квартиру припинилося в результаті звернення стягнення на майно за його зобов`язаннями перед ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ».

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини першої та другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Водночас відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у пунктах 38, 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновок, що «негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Допоки особа власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення».

Відповідно до частини першої та другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У постанові Верховного Суду України від 19 квітня 2017 року у справі № 6-3057цс16 зроблено висновок, що «вимога письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі договору, і не застосовується в порядку звернення стягнення за рішенням суду. Задоволення позову про виселення мешканців з переданого в іпотеку житлового приміщення не залежить від дотримання іпотекодержателем частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення, передбачене частиною другою статті 109 ЖК УРСР, застосовується в разі звернення стягнення на іпотечне майно в судовому порядку. При зверненні стягнення на іпотечне майно шляхом позасудового врегулювання на підставі договору виселення мешканців з відповідного об`єкта відбувається за умови дотримання передбаченої у частині другій статті 40 Закону України «Про іпотеку» та у частині третій статті 109 ЖК УРСР процедури, в разі невиконання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Аналогічних висновків дотримується Верховний Суд і в інших своїх постановах: № 357/3483/16-ц від 12.02.2020р; №522/12443/17-ц від 22.01.2020р. №754/14503/16-ц від 27.01.2021р.

З матеріалів справи вбачається, що 03 червня 2021 року ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» направило ОСОБА_1 вимогу про звільнення вказаного житлового приміщення. Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено представником ОСОБА_1 станом на момент розгляду справи дана вимога не виконана та ОСОБА_1 продовжує проживати в квартирі, яка належить на праві власності ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ».

Згідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства (пункт 3 частина перша статті 129 Конституції України).

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та навпаки, обставини, на які посилається ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ», як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 264, 141 ЦПК України суд вважає за можливе вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ» підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2270 грн. 00 коп.

Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума недоплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 9560 грн. 23 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a>, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності, визнання, поновлення права власності - відмовити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a> до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою під номером АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 із зазначеної квартири без надання іншого житлового приміщення - задовольнити.

Усунути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a> (адреса: 03148, місто Київ, вулиця Кучера Василя, будинок 3, офіс 16, код ЄДРПОУ 42136722) перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження квартирою під номером АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із зазначеної квартири без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ-КАПІТАЛ»</a> (адреса: 03148, місто Київ, вулиця Кучера Василя, будинок 3, офіс 16, Код ЄДРПОУ 42136722) понесені судові витрати в розмірі 2270 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави недоплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 9560 грн. 23 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя: Л.М. Шум