Ухвала

від 26.04.2024 по справі 460/24533/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 квітня 2024 року м. РівнеСправа №460/24533/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження окреме процесуальне питання у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доПівнічно-західного апеляційного господарського суду, Державної судової адміністрації України про зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Північно-західного апеляційного господарського суду, Державної судової адміністрації України про зобов`язання вчинення певних дій.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В ході судового розгляду від Державної судової адміністрації України надійшов відзив, у якому, зокрема, відповідач зазначає, що справи щодо прийняття суддів на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби не відносяться до справ незначної складності. Також покликається до Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 22.11.2023 № 10-р(ІІ)/2023 щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють ознаки малозначних справ, у тому числі ціна позову яких менше 268400 грн і справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких менше 671000 грн. Тому вважає, що ця справа повинна розглядатись у порядку загального позовного провадження. Крім того, просить залучити до участі у справі Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У поданій суду відповіді на відзив позивач заперечив проти залучення до участі у справі Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

При вирішенні питання щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження суд виходить з такого.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 4 ст. 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За змістом ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів відповідача-2, суд вважає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (ч. 6 ст. 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (ч.4 ст. 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 257 КАС України).

Відповідні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 30.06.2022 у справі № 640/27145/20 та від 04.08.2022 у справі №380/6129/20.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позовна заява не містить позовної вимоги про стягнення суддівської винагороди.

Враховуючи викладене, беручи до уваги предмет спору, категорію та складність справи, незначний обсяг та характер доказів у справі, які подані учасниками справи, відсутність необхідності виклику свідків, призначення експертизи, а також невіднесення цієї справи до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку, що ця адміністративна справа підлягає розгляду у порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що судом було зазначено в ухвалі від 23.10.2023.

Відтак, заперечення відповідача-2 проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження слід залишити без задоволення.

При вирішенні клопотання щодо залучення до участі у справі третіх осіб суд виходить з такого.

Клопотання відповідача-2 в означеній частині обґрунтоване тим, що Міністерство фінансів України відповідає за складання Бюджетної декларації та проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, що використовуються для розроблення Бюджетної декларації та проекту Державного бюджету України. Для підготовки проекту Державного бюджету України Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів у терміни, визначені Міністерством фінансів України. Тобто Міністерство фінансів України доводить до головних розпорядників коштів державного бюджету інструкції з підготовки бюджетних пропозицій та орієнтовні граничні показники видатків державного бюджету. У свою чергу, головні розпорядники коштів державного бюджету відповідно до вимог інструкцій та орієнтовних граничних показників видатків державного бюджету, доведених Міністерством фінансів України, складають бюджетні пропозиції, включаючи інформацію щодо цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, та показників їх досягнення. Міністерство фінансів України подає Кабінету Міністрів України для розгляду проект закону про Державний бюджет України.

ДСА України зазначає, що предметом спору є застосування при обрахунку (нарахуванні) суддівської винагороди невірного, на думку Позивача, розміру прожиткового мінімуму, встановленого на відповідний рік. Саме Уряд встановлює прожитковий мінімум на відповідний рік. Розпорядники бюджетних коштів (ДСА України, ТУ ДСА України, суди) не уповноважені визначати розмір прожиткового мінімуму, а лише застосовують розмір прожиткового мінімуму, який доведений Міністерством фінансів України до відома. Тому рішення у справі впливає на права та обов`язки Міністерства фінансів України.

Оцінюючи обґрунтованість клопотання, суд зазначає таке.

За приписами частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Третіх осіб, без самостійних вимог можна умовно поділити на осіб, які вступають в адміністративний процес самостійно, та які залучаються до участі в адміністративній справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є суб`єктами адміністративно-процесуальних відносин, які вступають в процес на боці позивача або ж відповідача. Одночасно, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не являються суб`єктами спірних правовідносин.

Підставою для вступу (залучення) у судовий процес третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору ймовірність виникнення у майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Водночас, предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакшетака особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, тоця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

За правилами частини четвертої статті 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Даною нормою визначено обов`язок заявника зазначити у клопотанні, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі, тобто обґрунтувати можливість впливу судового рішення у справі на права, свободи, інтереси або обов`язки таких осіб.

Суд зазначає, що клопотання відповідача не містить належних обґрунтувань того, яким чином рішення у справі може вплинути на права чи обов`язки Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаного клопотання.

Керуючись статтями 12, 49, 166-167, 241, 248, 256-257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заперечення Державної судової адміністрації України проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.

Відмовити у задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про залучення до участі у справі третіх осіб на стороні відповідача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.

Суддя Н.О. Дорошенко