Рішення

від 29.04.2024 по справі 520/902/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2024 р. №520/902/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати дії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_3 щодо неправильного (не в повному обсязі) нарахування та виплати суми допомоги по вагітності і пологам незаконними, а саме в частині неврахування належного розрахункового періоду (01.06.2022-31.05.2023) для обчислення та нарахування допомоги по вагітності і пологам та незастосування порядку розрахунку такої допомоги, передбаченого Постановою КМУ №1266 від 26.09.2001 p.

2. Зобов?язати військову частину НОМЕР_1 здійснити донарахування допомоги по вагітності і пологам ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) за розрахунковий період з 01.06.2022 по 31.05.2023 відповідно до порядку розрахунку зазначеної допомоги згідно з Постановою КМУ від 26 вересня 2001 року №1266 (у розмірі 173390,81 грн.).

3. Зобов?язати військову частину НОМЕР_3 здійснити виплату (доплату) допомоги по вагітності і пологам ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) відповідно до розрахунку зазначеної допомоги згідно з Постановою КМУ від 26 вересня 2001 року №1266 (у розмірі 173390,81 грн.) на розрахунковий банківський рахунок ОСОБА_1 .

4. Стягнути з відповідачів - В/Ч НОМЕР_1 та В/Ч НОМЕР_3 солідарно на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про невідповідність розрахунку допомоги по вагітності і пологам, що розрахована із грошового забезпечення, але без урахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, що на думку позивача, суперечить положенням Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Копія ухвали по справі була надіслана сторонам та отримана ними, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 копію довідки про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) ОСОБА_1 для розрахунку виплат за загальнообов?язковим державним соціальним страхуванням за розрахунковий період з 01.06.2022 по 31.05.2023 (додаток до Постанови КМУ від 26 вересня 2001 року №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов?язковим державним соціальним страхуванням»), яку надано Військовою частиною НОМЕР_1 до матеріалів справи.

Представником Військової частини НОМЕР_1 надано відзив на позов, в якому сторона відповідача проти вимог поданого позову заперечує. Зазначає, що розмір місячного грошового забезпечення є базовим при визначенні розміру одноразової допомоги. З посиланням на розділу XXXIV "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом МОУ №260 від 07.06.2018 та постанови КМУ №168 від 28.02.2022 вказує, що винагорода, передбачена постановою КМУ №168 від 28.02.2022, виплачується тільки на час дії воєнного стану та в зв?язку з виконанням певних задач в місяць їхнього виконання, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 уклала контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на 3 роки з 28 лютого 2020 року по 28 лютого 2023 року та була зарахована до списків особового складу Збройних Сил України, прийнята на військову службу за контрактом осіб рядового складу з присвоєнням первинного військового звання «СОЛДАТ» та «ОСОБИСТОГО НОМЕРУ», що підтверджується витягом з наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 28 лютого 2020 року №22-РС.

На підставі Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28 лютого 2023 року №63 солдату ОСОБА_1 з 28 лютого 2023 року продовжено термін військової служби понад встановлені строки до оголошення демобілізації.

Згідно Довідки №118 від 23 січня 2023 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом військової частини НОМЕР_1 з 14 червня 2020 року.

На підставі Довідки про вагітність №7154 від 08 червня 2023 року ОСОБА_2 отримала право на відпустку у зв?язку з вагітністю та пологами з 08 червня 2023 року.

Відповідно до Наказу №165 від 08.06.2023 р. - вибула у відпустку по вагітності та пологам з 08 червня 2023 року по 11 жовтня 2023 року.

Військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено розрахунок допомоги у зв?язку з вагітністю та пологами, відповідно до якого, середньоденне грошове забезпечення для розрахунку суму допомоги визначено у розмірі 697,48 грн., а за 126 календарних днів відпустки - 87882,48 грн.

08.07.2023 року позивач отримала допомогу у зв?язку з вагітністю та пологами у розмірі 87 882,48 грн., що підтверджується довідкою АТ «ПриватБанк» .

У відповідь на запит позивача стосовно нарахування грошового забезпечення за 2023 рік Військова частина НОМЕР_1 листом №1440 від 23.08.2023 року повідомила позивачку, що відпустка у зв?язку з вагітністю та пологами оплачується згідно з вимогами чинного законодавства України. Військовослужбовцям-жінкам, які відповідно до медичного висновку до вибуття їх у відпустку у зв?язку з вагітністю та пологами призначені на рівнозначні (у тому числі з меншим обсягом роботи) і нижчі посади за станом здоров?я, зберігається виплата грошового забезпечення за попередньою посадою, але не більш як до дня прибуття з відпустки у зв?язку з вагітністю та пологами. Зазначено, що додаткова винагорода 30 000 або 100 000 згідно постанові КМУ № 168 носить тимчасовий характер, та встановлена на період дії воєнного стану. Всі виплати були проведені згідно наданих до фінансово-економічної служби наказів військової частини НОМЕР_1 , наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 року (зі змінами).

Не погоджуючись з розрахунком допомоги у зв?язку з вагітністю та пологами, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом статті 17 Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР від 15.11.1996 (далі -Закон № 504/96-ВР) на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами тривалістю: до пологів - 70 календарних днів; після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).

Пунктом 3, 4, 11, 12, 14 частини 1 статті 1 Закону № 1105-XIV встановлено, що загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати і розміру єдиного внеску на соціальне страхування, встановлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Страхові внески - кошти відрахувань на окремі види загальнообов`язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Страхові кошти - акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом.

Суб`єкти соціального страхування - застрахована особа, члени її сім`ї або інша особа у випадках, передбачених цим Законом, страхувальник та страховик.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону № 1105-XIV застраховані особи мають право, зокрема, отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

В силу ст. 18 Закону № 1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Частиною 1 статті 19 Закону № 1105-XIV закріплено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону № 1105-XIV за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, як допомога по вагітності та пологах.

Таким чином, страховий випадок у застрахованої особи виникає з дня надання відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами за медичним висновком, зазначеного у листку непрацездатності.

Обчислення середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку страхових виплат проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 (далі - Порядок № 1266).

Згідно з п. 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260).

Відповідно до п. 2. Розділу І Грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пунктами 3 та 7 розділу «Допомога у зв`язку з вагітністю та пологами» Порядок №1751 встановлено, що відповідно до статті 7 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" право на державну допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме:

- жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби.

Допомога у зв`язку з вагітністю та пологами надається жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення.

Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1-4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць.

Згідно п.3 розділу XXІX. «Особливості нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям-жінкам» Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства.

З системного аналізу наведених норм слідує, що жінки із числа військовослужбовців інших військових формувань, мають право на державну допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення на період вказаний у довідці лікувального закладу встановленого зразка, в тому числі і перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Судом встановлено, що позивачці було нараховано та 08.07.2023 року виплачено допомогу у зв?язку з вагітністю та пологами у розмірі 87 882,48 грн.

Відповідно до наданої військовою частиною НОМЕР_1 довідки про нарахування допомоги по вагітності та пологам солдата ОСОБА_1 середньоденне грошове забезпечення, яке бралось для розрахунку допомоги, складає 697,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що сума допомоги по вагітності і пологам, що нарахована військовою частиною, не відповідають розрахункам, що мають бути здійснені відповідно до норм діючого законодавства.

Позивач зазначає, що відповідно до даних довідки ОК-5, за розрахунковий період (12 місяців: з 01.06.2022 по 31.05.2023) їй було нараховано суму грошового забезпечення у розмірі 756863,10 грн., середньоденна заробітна плата складає 2073, 60 грн. (756863,10 грн./365 днів).

Тобто, на думку позивачки, при розрахунку допомоги по вагітності та пологам слід застосовувати фактичну середньоденну заробітну плату у розмірі 2073, 60грн., а тому розмір допомоги по вагітності та пологам, який має бути нараховано за 126 днів відпустки, виходячи з наведених розрахунків та даних довідки ОК-5, складає 261273,29 грн. (2073,60 грн.*126 к.д.).

В відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що оскільки додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, не має постійного характеру, а тому не підлягала включенню до складу грошового забезпечення, з урахуванням якого мав визначатися розмір допомоги по вагітності та пологам солдата ОСОБА_1 .

Отже, в рамках розгляду справи спірним є питання щодо включення до складу грошового забезпечення (з якого розраховується допомога по вагітності та пологам) додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168.

Так, суд зазначає, що у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами) з 05.30 год. 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, який продовжений і триває до нині.

Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

У відповідності до пункту 1 Постанови № 168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Виходячи з приписів пункту 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, пункту 2 Постанови № 704, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.

Додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривен або додаткова винагорода в збільшеному розмірі до 100 000 гривень виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників) в сумі до 30000 гривень або до 100 000 гривень.

Беручи до уваги те, що виплата (винагорода), яка передбачена Постановою № 168, встановлена лише на період дії воєнного стану, то вона не може бути включена до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована допомога по вагітності та пологам.

Також суд зауважує, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується допомога по вагітності та пологам, додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168.

Отже, відповідач при нарахуванні та виплаті позивачці допомоги по вагітності та пологам, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 29.04.2024 року.

Суддя Бідонько А.В.