Постанова

від 29.04.2024 по справі 0540/9345/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року справа №0540/9345/18-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А.,

за участі секретаря судового засідання Азарової К.В.,

представника позивача Романенка А.В.,

представника відповідача Дроздюк А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 0540/9345/18-а про призначення додаткової експертизи (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року клопотання Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча про призначення додаткової експертизи задоволено частково.

Призначено додаткову судово-економічну експертизу у справі № 0540/9345/18-а за позовом Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визначено наступні питання, які потребують висновку експерта:

1. Чи підтверджується документально відображення у податковому обліку підприємства нарахування амортизації за період з 01.01.2015 по 31.12.2017?

Який метод амортизації застосовувався Приватним акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча за період з 01.01.2015 по 31.12.2017?;

2. Чи підтверджується обов`язок Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча застосовувати метод участі в капіталі при обліку інвестицій в ТОВ Приазовський ГЗК за 2015 рік, передбачений Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 28 Інвестиції в асоційовані підприємства?;

3. Чи відносився сформований Приватним акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, РЕЗЕРВ по ЄСВ в сумі 6 811 416,99 грн до складу витрат до 01.01.2015?

Проведення додаткової експертизи доручено Національному науковому центру Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства Юстиції України (м. Харків, вул. Золочівська, 8а).

Зупинено провадження в адміністративній справі № 0540/9345/18-а до одержання результатів додаткової експертизи.

Не погодившись з ухвалою про призначення додаткової експертизи відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтування апеляційної скарги відповідача.

Питання, які позивач поставив на вирішення судової економічної експертизи , є суто правовими питаннями, а не питаннями спеціальних знань в області бухгалтерського та податкового обліку і їх доцільно ставити на вирішення експерту в області права.

Встановлення відповідності висновків акту, результатом якого стало прийняття податкових повідомлень-рішень, не потребує спеціальних знань, оскільки всі питання були з`ясовані під час перевірки, а правомірність та відповідність висновків перевірки може визначити суд за принципами адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухвалою про призначення додаткової експертизи позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу в частині визначення експертної установи та в цій частині доручити проведення експертизи судовому експерту Кузнєцовій Г.О.

Обґрунтування апеляційної скарги позивача.

Суд першої інстанції, з огляду на приписи ст. 102 КАС України, безпідставно самостійно визначив експертну установу якій доручив проведення додаткової судово-економічної експертизи, оскільки жодної незгоди між сторонами у питанні вибору експертної установи не було.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника позивача.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи своєї апеляційної скарги.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

ПрАт Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, звернувся до суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- № 0002734712 від 15.06.2018 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 80 283 229,00 грн за 2015 рік, 121 823 313,00 грн за 1 квартал 2016 року, 91 885 453,00 грн за півріччя 2016 року;

- № 0002744712 від 15.06.2018 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток 43 483 562,50 грн, з яких за основним платежем - 34 786 850,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 8 696 712,50 грн;

- № 0002754712 від 15.06.2018 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток на 21 233 150,50 грн, з яких за основним платежем - 16 986 522,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 4 246 630,50 грн;

- № 0002774712 від 15.06.2018 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 8 117 078 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 058 539,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі № 0540/9345/18-а позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.06.2018 № 0002774712 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 6 694 218 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 347 109 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.06.2018 № 0002734712 від 15.06.2018 щодо зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 80283 229,00 грн за 2015 рік, 121823 313,00 грн за 1 квартал 2016 року, 91885 453,00 грн. за півріччя 2016 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.06.2018 № 0002744712 від 15.06.2018 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток 43483 562,50 грн, з яких за основним платежем - 34786 850,00 грн., за штрафними санкціями - 8696 712,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.06.2018 № 0002754712 від 15.06.2018 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток 21233 150,50 грн, з яких 16986 522,00 грн. сума грошового зобов`язання за податковими зобов`язання, 4246 630,50 грн. за штрафними санкціями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі № 0540/9345/18-а залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року залишено без задоволення касаційну скаргу ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

Задоволено частково касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2018 №№ 0002734712, 0002744712, 0002774712 та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 залишено без змін.

Скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанції в частині, Верховний Суд зазначив наступне.

«Щодо заниження суми різниць на суму амортизації основних засобів та матеріальних активів (…)

Для правильного вирішення спору в цій частині важливо встановити який метод амортизації застосовувався позивачем, адже, як встановлено судами, у відповідності до облікової політики, встановлено, що амортизація основних засобів розраховується прямолінійним або виробничим методом протягом строку їх корисного використання, амортизація нематеріальних активів лише прямолінійним методом.(…)

Нарахування суми амортизації з урахуванням залишків виготовленої, але не реалізованої продукції, напівфабрикатів та незавершеного виробництва свідчить, що позивачем міг застосовуватись виробничий метод нарахування амортизації одночасно з прямолінійним.

В такому випадку, важливо з`ясувати порядок ведення позивачем обліку амортизації в складі реалізованої продукції, а саме: якщо позивачем не розраховувався податок на прибуток з не реалізованої готової продукції, то яким способом здійснювалось нарахування чи розрахування, облік та декларування амортизації з продукції, яка реалізована в подальшому, в тому числі у звітному податковому періоді.

Адже є очевидним, що позивачем в податковій звітності (п.п. 1.1.1, п. 1.2.1 додатка РІ Декларації з податку на прибуток) занижено суми в частині здійснення нарахування та розрахунку амортизації (бухгалтерської та податкової) та позивач не заперечує цей факт, але доводить про інші способи та методи обрахунків, який не перевірявся судами.

Під час проведення судово-економічної експертизи № 225/26 від 31.08.2020, експертом досліджувалось питання правильності нарахування різниць амортизації основних засобів та нематеріальних активів, та зазначено послідовність дій платника податків.

Разом з тим, судом не встановлено методи розрахунку позивачем амортизації і не надано правову оцінку правильності їх застосування у відповідності до стандартів бухгалтерського обліку та вимог податкового законодавства. (…)

Щодо заниження різниць на які збільшується фінансовий результат на суму втрат від інвестицій в ТОВ «Приазовський ГЗК» за 2015 рік.(…)

Судами встановлено, що в бухгалтерському обліку інвестиція обліковувалась на балансовому рахунку 14102 «Інвестиції в асоційовані компанії - собівартість». В матеріалах справи є відомості, що інвестиція в ТОВ «Приазовський ГЗК» становила 50% статутного фонду. Під час перевірки встановлено, що позивачем нараховано резерв під знецінення інвестиції та списано балансову вартість інвестиції за рахунок резерву.

Бухгалтерські проводки в бухгалтерському обліку, які проводились позивачем, а саме як облік інвестицій в асоційовані компанії (тобто, компанії, на який у позивача є суттєвий вплив) можуть свідчити, що позивач зобов`язаний був застосовувати метод участі в капіталі.(…)

З урахуванням того, що позивач самостійно обліковував дану інвестицію, як інвестицію в асоційоване підприємство, підтверджуючи таким чином, що має суттєвий вплив на ТОВ «Приазовський ГЗК», тому відповідно зобов`язаний обліковувати інвестиції за методом участі в капіталі, поки не доведе протилежне.

В призначеній судом судово-економічній експертизі також відсутні будь-які дослідження, обґрунтування та висновки порядку ведення позивачем обліку інвестицій в асоційовані підприємства іншим методом, відмінним від методу участі в капіталі у відповідності до МСБО 28.(…)

Щодо дотримання вимог п.п. 139.1.2. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, при коригуванні фінансового результату на суму коригування резерву ЄСВ. (…)

Позивачем коригування здійснювалось шляхом виправлення помилки (сторнування) та відображення по рядку 2180 «Інші операційні витрати».

Зазвичай, суми сформованих забезпечень признаються витратами в розрізі таких же видів операційних витрат, для відшкодування (погашення) яких вони і були створені.

Тобто, позивачем ймовірно у 2013 сформовано резерв, який відображався у складі витрат, в тому числі Резерв з ЄСВ. Вказаний факт не досліджувався судами, незважаючи на зазначення у позовній заяві, що під час перевірки надавався розрахунок розміру коригування витрат, визнаних у 2013 році, які пов`язані з нарахуванням резерву з ЄСВ.(…)

Отже, для правильного вирішення даного спору важливо було встановити, чи відносився позивачем сформований Резерв по ЄСВ в сумі 6 811 416,99 грн до складу витрат до 01.01.2015. В такому випадку, зменшення цього Резерву в перевіряємому періоді призводить до зменшення витрат (сформованих в попередньому періоді), що автоматично впливає на збільшення суми доходу, та відповідно збільшення бази оподаткування податком на прибуток.

У разі, якщо при формуванні податкової звітності за 2013 рік суми сформованих резервів не вплинули на об`єкт оподаткування, то за правилами приписів п.п. 139.1.1, 139.1.2 фінансовий результат до оподаткування не підлягає зменшенню на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат створених забезпечень на виплати індексації заробітної плати звільненим робітникам та суми нарахованого ЄСВ на такі виплати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2023 справу прийнято до провадження та призначено підготовче провадження, строк проведення якого неодноразово продовжувався з різних підстав.

14.11.2023 представник позивача звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи, в обгрунтування якого зазначив, що для правильного та всебічного розгляду необхідно провести суцільну перевірку всіх документів податкового та бухгалтерського обліку щодо підтвердження або спростування наявності порушень викладених в Акті документальної планової виїзної перевірка від 21.05.2018 № 5/28-10-47-12/00191129 з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 03 серпня 2023 року.

Додаткова експертиза необхідна для перевірки обставин, на які звернув увагу Верховний Суд в постанові від 03 серпня 2023 року, а саме: щодо нарахування амортизації за спірний період, щодо наявності підстав для обов`язкового застосування Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 28 Інвестиції в асоційовані підприємства, підстав формування Резерв по ЄСВ.

Позивач просив доручити проведення експертизи атестованому судовому експерту ОСОБА_1 з метою найшвидшого отримання висновків експертизи, оскільки остання вже проводила первинну судову експертизу та ознайомлена з матеріалами та обставинами справи.

Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання про призначення додаткової експертизи, в обґрунтування послався на наявність вже проведеної експертизи.

Зазначив, що позивач фактично просить доручити судовому експерту питання тлумачення права, що виходить за межі кваліфікації судового експерта, заявленого позивачем.

Також заперечував проти доручення проведення експертизи судовому експерту Кузнєцовій Г.О., оскільки цей експерт є працівником приватної експертної установи.

Зазначив, що питання, які позивач просить поставити на вирішення експерту, є суто правовими питаннями, а не питаннями спеціальних знань в області бухгалтерського та податкового обліку і більш доцільно їх поставити на вирішення експерту в області права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2023 клопотання про призначення додаткової експертизи задоволено частково.

Призначено додаткову судово-економічну експертизу у справі № 0540/9345/18-а за позовом Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визначено наступні питання, які потребують висновку експерта:

1. Чи підтверджується документально відображення у податковому обліку підприємства нарахування амортизації за період з 01.01.2015 по 31.12.2017?

Який метод амортизації застосовувався Приватним акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча за період з 01.01.2015 по 31.12.2017?;

2. Чи підтверджується обов`язок Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча застосовувати метод участі в капіталі при обліку інвестицій в ТОВ Приазовський ГЗК за 2015 рік, передбачений Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 28 Інвестиції в асоційовані підприємства?;

3. Чи відносився сформований Приватним акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, РЕЗЕРВ по ЄСВ в сумі 6 811 416,99 грн до складу витрат до 01.01.2015?

Проведення додаткової експертизи доручено Національному науковому центру Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства Юстиції України (м. Харків, вул. Золочівська, 8а).

Зупинено провадження в адміністративній справі № 0540/9345/18-а до одержання результатів додаткової експертизи.

Оцінка суду.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

На підставі статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза визначена як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень.

На підставі частини першої статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Згідно зі статтею 103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до частини другої статті 102 КАС України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Аналіз вищезазначених положень свідчить, що призначення судом експертизи є обов`язком за наявності сукупності певних умов, при цьому, предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

При цьому, висновок експерта є лише одним із доказів у справі, який, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 108 КАС України, не має заздалегідь встановленої сили для суду і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу, такий висновок може бути складений лише на підставі наявних матеріалів справи, які можуть бути використані і судом як джерело доказів, на підставі яких суд також не позбавлений можливості дійти висновку щодо наявності або відсутності певних фактів.

Судова експертиза повинна призначатися у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування та у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та оцінки наявних доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З огляду на зазначене, проведення експертизи ставить на меті роз`яснення питань, що виникають при розгляді конкретної справи з огляду на необхідність встановлення в процесі здійснення судочинства таких фактів, дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Таким чином, судова колегія констатує, що проведення експертизи є правом суду, яке він реалізує з метою з`ясування всіх обставин справи для повноти судового розгляду та забезпечення ухвалення об`єктивного рішення.

Суд першої інстанції, визначаючи необхідність призначення додаткової судово-економічної експертизи, дійшов висновку, що необхідність призначення спеціальних досліджень співвідноситься з висновками Верховного Суду щодо обставин, які мають встановити суди під час нового розгляду справи.

З огляду на предмет спірних правовідносин, який вимагає з`ясування питання щодо заниження суми різниць на суму амортизації основних засобів та матеріальних активів, заниження різниць на які збільшується фінансовий результат на суму втрат від інвестицій в ТОВ «Приазовський ГЗК» за 2015 рік, дотримання вимог п.п. 139.1.2. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, при коригуванні фінансового результату на суму коригування резерву ЄСВ, при цьому під час проведення судово-економічної експертизи № 225/26 від 31.08.2020 експертом ці питання не досліджувались, про що зазначено Верховним Судом в постанові від 03.08.2023, - колегія суддів вважає доцільним дослідження питань, які поставлені експерту та які потребують спеціальних знань у економічній сфері.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальних повноважень та за наявних об`єктивних підстав правомірно призначив проведення додаткової судово-економічної експертизи.

Оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються судом до судово-експертної установи, проведення процесуальних дій на час проведення експертизи є неможливим, що обумовлює правомірність зупинення провадження у цій справі.

Щодо доводів апелянта позивача про безпідставність обрання судом першої інстанції експертної установи, якій доручено проведення експертизи, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, та Науково-методичні рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які визначають певний порядок призначення експертизи та регулює порядок визначення питань, які можуть ставитись експерту під час проведення експертизи, зокрема і економічної.

Пунктом 1.1 Інструкції визначено, що призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України Про судову експертизу, Про виконавче провадження, іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Відповідно до частини третьої статті 102 КАС України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Як свідчать матеріали справи відповідач взагалі заперечував проти призначення додаткової експертизи по справі, а також заперечував проти доручення її проведення приватній установі ПП «Галаексперт», в якій працює судовий експерт Кузнєцова Г.О.

В зв`язку з відсутністю згоди відповідача на проведення експертного дослідження судовим експертом Кузнєцовою Г.О., суд першої інстанції правильно обрав експертну установу самостійно і визначив проведення додаткової судово-економічної експертизи Національному науковому центру Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства Юстиції України.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційних скарг є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для їх задоволення та скасування ухвали суду першої інстанції про призначення додаткової експертизи не вбачається.

Право апеляційного оскарження ухвали про призначення експертизи встановлено пунктом 9 частини першої статті 294 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи, після її перегляду в суді апеляційної інстанції, не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Керуючись статтями 294, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 0540/9345/18-а про призначення додаткової експертизи залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 0540/9345/18-а про призначення додаткової експертизи залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 29 квітня 2024 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 29 квітня 2024 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

СуддіА.А. Блохін

А.В. Гайдар