Рішення

від 17.01.2012 по справі 2-1604/11

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Біляївський районний суд Одеської області

17.01.2012 Справа № 2-1604/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Біляївський районний суд

Одеської області

в складі: головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Довженко І.С.

адвоката Коваля О.В.

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом примусового виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання угоди недійсною та витребування майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить виселити відповідачку з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

Свої вимоги мотивує тим, що 17 березня 2011 року вона за договорами купівлі-продажу придбала у відповідачки вказаний житловий будинок та земельну ділянку біля нього, але вона ОСОБА_1 його не звільняє не пояснюючи причини, договір найму житлового приміщення між нею та відповідачкою не укладався.

Відповідачка в свою чергу подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить визнати договір купівлі - продажу нерухомого майна, що складається із житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0.1930 га укладений між ОСОБА_4 (який діяв на підставі довіреності від ОСОБА_1 ) та ОСОБА_3 17 березня 2011 року нікчемним, зняти заборону на відчуження (арешт) з будинку АДРЕСА_1 і на земельну ділянку, на якій він розташований, загальною площею 0.1930 га..

Свої вимоги мотивує тим, що 17 березня 2011 року між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були укладені угоди купівлі-продажу нерухомого майна, предметом яких є житловий будинок АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0.1930 га, що знаходяться за вказаною адресою. При цьому посилається на те, що довіреність, якою вона уповноважила ОСОБА_4 розпоряджатися належним їй майном було отримано ним шляхом зловживання її довірою так як їй були потрібні грошові кошти, які вона отримала в якості займу у розмірі 40000 доларів США від ОСОБА_4 , але гроші належали ОСОБА_3 та її чоловікові. При цьому, ОСОБА_1 посилається на те, що в рахунок повернення грошових коштів нею було передано в іпотеку ОСОБА_4 належне їй нерухоме майно. ОСОБА_1 вказує на те, що за договором позики вона повинна була сплачувати 5 відсотків від отриманої суми щомісячно, а в разі неможливості повернути відсотки та основний борг за зобов`язанням буде здійснено продаж спірного майна на умовах та за ціною, що були б сприятливі для неї. На протязі 13 місяців ОСОБА_1 сплачувала відповідні відсотки, але основна сума боргу та відсотків не повернута в зв`язку з чим вона має намір продати це майно та розрахуватись за своїм грошовим зобов`язанням.

Позивачка та її адвокат за первісним позовом в судовому засіданні на позові наполягали. При цьому пояснили, що ОСОБА_3 дала в борг гроші ОСОБА_4 , який в свою чергу надав їх під відсотки ОСОБА_1 .. Деякий час він надавав відсотки за ці кошти, а потім договором купівлі - продажу зареєстрував на її ім`я житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані в АДРЕСА_1 , в якому проживає відповідачка і добровільно не звільняє житловий будинок, а тому вона просить її виселити у судовому порядку. Крім цього, позивачка вказала, що в разі повернення їй боргу вона переоформить на ОСОБА_1 житловий будинок та земельну ділянку, що належали останній.

Відповідачка за первісним позовом та її представник в судовому засіданні позов про виселення не визнали, а на зустрічному позові наполягали. При цьому пояснили, що ОСОБА_1 проживає в будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , про те, що право власності на цей будинок та земельну ділянку переоформлено на позивачку дізнались в серпні 2011 року. ОСОБА_1 вважає, що договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки є недійсними, оскільки вона брала у ОСОБА_4 в борг гроші у розмірі 40000 доларів США зі сплатою 5% на місяць за користування коштами, а відповідні розписки та довіреності на житловий будинок та земельну ділянку нею були дані в якості застави в рахунок виконання зобов`язання перед ОСОБА_4 . За цим договором позики нею сплачувались відсотки один рік (24000 26000 доларів США). На даний час сума боргу та частина відсотків не повернута.

В судовому засіданні відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 зустрічний позов не визнав. При цьому пояснив, він гроші ОСОБА_3 дав в борг ОСОБА_1 спочатку 30000 доларів, а через декілька днів іще 10000 доларів під 5% щомісячно від суми позики, в рахунок виконання зобов`язання ОСОБА_1 вони мали намір укласти договір іпотеки земельної ділянки та житлового будинку, що належали останній, але оформили нотаріально довіреність на його ім`я, а після того, як ОСОБА_1 перестала сплачувати відсотки він оформив договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки на ім`я ОСОБА_3 .

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом примусового виселення не підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання угоди недійсною та витребування майна з чужого незаконного володіння підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що 17 квітня 2009 року ОСОБА_1 взяла в борг у ОСОБА_4 гроші у розмірі 30000 доларів США, а через декілька днів іще 10000 доларів США строком на 1 рік і зобов`язалась їх повернути до 17 квітня 2010 року, що підтверджується розпискою (а.с. 66). Як пояснили сторони, вони домовились про 5 відсотків на місяць за користування цими коштами.

Про отримання вказаної суми боргу ОСОБА_1 склала відповідну розписку та дала довіреність на ім`я ОСОБА_4 , відповідно до яких в разі невиконання зобов`язання уповноважила останнього продавати належний їй житловий будинок та земельну ділянку (а.с. 66, 67).

Після зміни адреси житлового будинку, несплати відсотків та основної суми боргу ОСОБА_1 склала іншу розписку та дала знову довіреність на ім`я ОСОБА_4 , відповідно до яких в разі невиконання зобов`язання уповноважила останнього продавати належний їй житловий будинок та земельну ділянку (а.с. 65, 68).

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений договір позики грошових коштів у розмірі 40000 доларів США. ОСОБА_1 мала намір і фактично передала в іпотеку належний їй житловий будинок і земельну ділянку, але це належним чином оформлено не було. ОСОБА_1 була дана довіреність на ім`я ОСОБА_4 якою вона уповноважила останнього продавати її житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 18 закону України «Про іпотеку`Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає

нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити істотні умови передбачені цією статтею.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З договорів купівлі-продажу від 17 березня 2011 року (а.с. 7-10) вбачається, що ОСОБА_4 діючи на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_3 купила земельну ділянку площею 0.1930 га та розташований на ній житловий будинок загальною площею 298.50 кв. м. з надвірними спорудами котельнею, огорожею, цистерною, вимощенням, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд вважає, що вказані договори купівлі-продажу є недійсними, оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в дійсності був укладений договір позики, і відповідні довіреності ОСОБА_1 були надані в рахунок виконання нею зобов`язання по поверненню позики.

Більш того, як пояснили сторони в судовому засіданні ці об`єкти нерухомості не були передані позивачці за первісним позовом, тобто їй не були надані ключі від будинку, вона не намагалась в нього вселитись, крім цього, вона в судовому засіданні пояснила, що її навіть не цікавить цей будинок, і вона бажає, щоб їй були повернуті її кошти, які отримав від неї ОСОБА_4 і в наступному за договором позики передав ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З висновку про вартість житлового будинку загальною площею 298.5 кв. м., що розташований в АДРЕСА_1 (а.с. 70-89) вбачається, що ринкова вартість цього будинку без врахування вартості земельної ділянки складає 1090719.60 грн., тобто його вартість значно більша ніж сума позики та суми продажу, що зазначена в договорі купівлі-продажу від 17 березня 2011 року, тобто ОСОБА_4 при укладенні договорів купівлі-продажу діяв явно не в інтересах свого довірителя ОСОБА_1 ..

Враховуючи викладене суд вважає що зустрічний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині визнання недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0.1930 га які укладені 17 березня 2011 року між ОСОБА_4 (який діяв на підставі довіреності від ОСОБА_1 ) та ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позовні вимоги, щодо зняття заборони на відчуження (арешт) з будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, що розташовані за цією адресою задоволенню не підлягають, оскільки позивачкою за зустрічним позовом не надано доказів про те, що вказаний арешт (заборона) була накладена.

Позовні вимоги позивачки за первісним позовом про виселення ОСОБА_1 з житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 не підлягає задоволенню в зв`язку з визнанням недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 202, 203, 215, 655, 1046 ЦК України, законом України «Про іпотеку`від 5 червня 2003 року, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом примусового виселення відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання угоди недійсною та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , що укладений 17 березня 2011 року між ОСОБА_4 (який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 ) та ОСОБА_3 .

Визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0.1930 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , що укладений 17 березня 2011 року між ОСОБА_4 (який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 ) та ОСОБА_3 .

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Одеської області, через Біляївський райсуд.

Суддя : Пендюра Л.О.