Постанова

від 20.03.2024 по справі 160/12617/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/12617/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., секретар судового засіданні Рівна В.В., за участі представника позивача Зарвій Р.Л., представника відповідача Зайцева А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 року в адміністративній справі №160/12617/23 (головуючий суддя першої інстанції Бондар М.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 122711/1-2415-0410 від 10.04.2023 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2022 рік у розмірі 211 197,37 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 122711-2415-0410 від 10.04.2023 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 254 741, 65 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано того факту, що неузгоджений сторонами договору оренди розмір орендної плати не може бути підставою для визначення відповідачем податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому у позивача не виникло обов`язку сплачувати орендну плату в неузгодженому розмірі.

Відповідач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції 18.01.2022 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає у власність об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 595,6 кв.м. Майно розташоване на земельній ділянці площею 0,075 га, кадастровий номер 1212400000:02:034:0055.

На підставі абзацу 2 пункту 3.1. Договору державна реєстрація переходу права власності на майно, що розташоване на земельній ділянці, яка зазначена в пункту 1.1. Договору, яка перебувала в оренді Продавця майна, проводиться одночасно із державною реєстрацією переходу права користування такою земельною ділянкою від Продавця майна до Покупця, відповідно до частини 2 статті 31-6 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

18.01.2022 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №62908455 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 595,6 кв.м.

18.01.2022 року також вчинено державну реєстрацію іншого речового права: права оренди земельної ділянки площею 0,075 га, кадастровий номер 1212400000:02:034:0055, цільове призначення землі громадської забудови, адреса: АДРЕСА_1 . Орендар: ОСОБА_1 . Документи, подані для державної реєстрації: договір оренди земельної ділянки від 30.12.2013 року, додаткова угода до договору оренди земельної ділянки №4141478 від 21.12.2013 року. Строк дії: 21.12.2028 року, з правом пролонгації.

Реєстрація за ОСОБА_1 права оренди земельної ділянкою вчинена на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.12.2013 року, який укладено між Павлоградською міською радою (орендодавець) та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (орендар) земельної ділянки, пунктами 1-2 якого встановлено, що Павлоградська міська рада на підставі рішення 22 сесії УІ скликання за №595-22/У від 29.05.2012 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі по фактичному розміщенню об`єкта - (КВЦТ3) 03.09 (для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В оренду передається земельна ділянка-загальною площею 0,0750 га, у тому числі: 0,0750 га - забудовані землі; кадастровий номер - 1212400000:02:034:0055.

11.03.2019 року між Павлоградською міською радою (орендодавець) та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (орендар) укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №4141478 від 21.12.2013 року, де вказано, що на підставі рішення 45 сесії VII скликання №1465-45/ від 21.12.2018 року Павлоградської міської ради «Про поновлення строку дії договорів оренди земельних ділянок» вирішено внести в договір оренди земельної ділянки №4141478 від 21.12.2013 року зміни та доповнення:

- пункт 4. Нормативна грошова оцінка згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відділу у м. Павлограді міськрайонного управління Павлоградському, Юр`ївському районах та м. Павлограді ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській обл. за №197 від 24.01.2019 року становить: 1 678 140,00 грн.;

- пункт 7. Поновлено строк на 10 років до 21.12.2028 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк за умови дотримання вимог даного договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово Орендодавця про намір поновити його дію;

- пункт 8. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 1/12 частини від 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно «Порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які розташовані на території міста Павлоград», затвердженого рішенням сесії Павлоградської міської ради від 20.03.2018 року №1141-35/VIІ, на рахунок №33213812004032 УК у м. Павлограді/м. Павлоград/, банк отримувача: Казначейство України, код 37936856, МФ0 899998, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Код бюджетної класифікації - 18010600.

Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

Рішенням 10 сесії VIIІ скликання за №292-10/VIIІ від 30.06.2021 року Павлоградської міської ради «Про затвердження порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які розташовані на території міста Павлоград» вирішено встановити розміри орендної плати за земельні ділянки, які розташовані на території міста Павлоград згідно з додатком 1. Встановити, що це рішення набирає чинності з 01.01.2022 року. Рішення Павлоградської міської ради від 20.03.2018 року №1141-35/VII «Про затвердження Порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території м.Павлоград» (з урахуванням внесених змін) вважати таким що втратило чинність з 01.01.2022 року.

18.01.2022 року Павлоградською міською радою (орендодавець) підготовлено та підписано проект Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 21.12.2013 року №4141478 між Павлоградською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), де вказано, що на підставі рішення 10 сесії VIII скликання від 30.06.2021 року № 292-10/VIII «Про затвердження порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які розташовані на території міста Павлоград» Павлоградської міської ради та Постанови КМУ від 03.03.2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» (із змінами), вирішено внести в договір оренди земельної ділянки зареєстрований 21.12.2013 року за №4141478, такі зміни:

- пункт 8. Орендна плата вноситься «Орендарем» у грошовій формі та розмірі 1/12 частини від 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно «Порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які розташовані на території міста Павлоград», затвердженого рішенням сесії Павлоградської міської ради від 30.06.2021 року № 6292-10/VIII, на рахунок UA398999980334149815000004583 місцевого бюджету м. Павлограда, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37988155, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Код бюджетної класифікації 18010900;

- пункт 11. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом.

- пункт 12. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені дим договором: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої договором оренди; стягується пеня у розмірі, визначеному законом, за кожний день прострочення. Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

Додаткова угода від 18.01.2022 року не була підписана ОСОБА_1

10.04.2023 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення форми «Ф» по орендній платі з фізичних осіб (код бюджетної класифікації платежу: 18010900):

- №122711/1-2415-0410 за 2022 рік в сумі 211 197,37грн.;

- №122711-2415-0410 за 2023 рік в сумі 254 741,65 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані позивачем особисто 23.05.2023 року, що підтверджується поштовим повідомлення АТ «УКРПОШТА».

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини четвертої статті 120 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, до набувача одночасно переходить відповідно право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на мовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта.

Статтями 125 і 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пункт 287.1 статті 287 ПК України передбачає, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За правилами пункту 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до підпункту 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку.

На підставі підпункту 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» до повноважень місцевих рад, віднесено, зокрема: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

За вимогами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Системний аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що платником орендної плати за землю є орендар, яким може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати орендної плати для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Якщо фізична особа набула право власності на будівлю, що розташована на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи пріоритетність застосування спеціальних норм ПК України перед іншими нормами законодавства у регулюванні податкових правовідносин, недотримання норм земельного законодавства щодо внесення змін до договору оренду землі новим орендарем не може бути підставою для звільнення землекористувача від плати за землю. При цьому, орендна плата є платежем за фактичне використання земельної ділянки, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності землекористувача. За вказаних обставин також безпідставні твердження позивача про відсутність підпису на додатковій угоді до договору оренди, як підставу для несплати орендної плати, оскільки основною умовою для сплати орендної плати є факт володіння нерухомим майном та фактичне використання земельної ділянки, на якій воно знаходиться.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2023 року у справі №803/850/17.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на вказані вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скарг ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року в адміністративній справі №160/12617/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року в адміністративній справі №160/12617/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст постанови складено 29 квітня 2024 року.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко