Ухвала

від 26.04.2024 по справі 640/18832/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18832/22

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

26 квітня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Маринчак Н.Є., суддів Черпака Ю.К. та Штульман І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Петрол» про надання дозволу на реалізацію майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишено без руху з підстав пропущення апелянтом строків звернення до суду із апеляційною скаргою.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції прийняте 25 грудня 2023 року, а з апеляційною скаргою позивач звернувся до суду 10 квітня 2024 року.

19 квітня 2024 року апелянтом подано заяву про усунення недоліків, за змістом якої останній повідомляє, що у зв`язку з невідомою Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві помилкою, технічною несправністю чи збоєм інформаційної системи «Електронний суд», апеляційну скаргу доставлено до електронного кабінету суду - 10 квітня 2024 року, в той час як апелянт сформував її 25 січня 2024 року.

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 17 серпня 2021 року№1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі за текстом - Положення).

За приписами пункту 36 Положення після надсилання засобами Електронного суду документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо) особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

Пунктом 37 Положення визначено, що до Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.

Пунктом 39 Положення визначено, що документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.

У разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа (пункт 41 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).

Як вбачається з матеріалів, долучених апелянтом до заяви про усунення недоліків, сформована ним апеляційна скарга від 25 січня 2024 року станом на 15 квітня 2024 року перебуває у режимі створення та не містить відповідного підтвердження про отримання або ж реєстрацію такої скарги Шостим апеляційним адміністративним судом.

Натомість, з відомостей наданих апелянтом вбачається, що єдиною датою отримання Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві є 10 квітня 2024 року.

Відповідно до пункту 28 Рішення Вищої Ради Правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» - дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що належних та допустимих доказів надсилання апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві 25 січня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду апелянтом не надано.

Разом з тим, покликання апелянта на наявність помилки, технічної несправності, збою в роботі інформаційної системи «Електронний суд» під час надсилання його апеляційної скарги 25 січня 2024 року колегія суддів визнає необґрунтованими, позаяк такі не підтверджені жодними належними та допустимими доказами у розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Враховуючи те, що апелянт є суб`єктом владних повноважень, на нього покладено обов`язок забезпечувати безперебійне функціонування своїх підрозділів для своєчасного виконання відповідних напрямків роботи, зокрема щодо оскарження судових рішень у встановлені законом строки.

Відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, який діє як суб`єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З викладеного вбачається, що об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, вказані апелянтом підстави пропуску строку не підтверджені належними доказами, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку колегія суддів не вбачає.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства Україн,и суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини 3 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями 44, 169, 298, 299, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Петрол» про надання дозволу на реалізацію майна.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.

Судді: Черпак Ю.К.

Штульман І.В.