Постанова

від 16.04.2024 по справі 240/14900/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/14900/23

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

16 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М.

секретаря судового засідання:Лунь Т.В.

Представника позивача: ОСОБА_1

Представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Звягельської квартирно-експлуатаційної частини Міністерства оборони України до Житомирської обласної державної адміністрації - Житомирської обласної військової адміністрації, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації - Житомирської обласної військової адміністрації, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Житомирська обласна державна адміністрація подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянти послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в своїм правом передбаченим ст.ст.300, 304 КАС України не скористались та не подали відзиви на апеляційну скаргу.

Представника позивача щодо задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив суд відмовити в її задоволенні.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила суд її задовольнити.

Треті особи в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що згідно розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації від 31.10.2018 року №423 позивачу був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельних ділянок орієнтовною загальною площею 840,6139га, розміщених за межами населених пунктів Новоград-Волинського району для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України.

На підставі даного дозволу на замовлення позивача розроблено проект із землеустрою щодо відведення в постійне користування земельних ділянок загальною площею 713,9730га, розміщених за межами населених пунктів Новоград-Волинського району для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України.

Вказаний проект із землеустрою 28.05.2020 року позивачем був поданий до відповідача для затвердження.

Як зазначено в рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року у справі №240/11163/20, відповідач допустив протиправну бездіяльність при розгляді такого проекту землеустрою, тому його було зобов`язано розглянути звернення позивача від 28.05.2020 року про затвердження вказаного проекту землеустрою та прийняти вмотивоване рішення про його задоволення або про відмову у його задоволенні.

На виконання вказаного судового рішення відповідач розпорядженням №234 від 30.03.2021 року відмовив в затвердженні такого проекту землеустрою. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/29121/23 від 08.02.2023 року таке розпорядження відповідача визнано протиправним, скасовано та зобов`язано його повторно розглянути питання про затвердження вказаного проекту землеустрою.

На виконання вказаного судового рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/29121/23 від 08.02.2023 року відповідач повторно розглянув проект землеустрою і оскаржуваним розпорядженням від 06.04.2023 року №126 "Про повторний розгляд заяви Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України" та відмовив у його затвердженні.

Як зазначено в оскаржуваному розпорядженні, позивачу відмовлено в затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у зв`язку з його невідповідністю вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (ч.15 ст.123, ч.8 ст.186 Земельного кодексу України), а саме:

- у складі зазначеного проекту землеустрою відсутня інформація про обмеження у використанні земель, додержання режиму охорони та використання відповідної території та вимоги природоохоронного законодавства структурного підрозділу обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (порушено вимоги абзацу 2 підпункту а) пункту 1-2 Прикінцевих положень Закону України "Про землеустрій");

- земельні ділянки площею 6,6922га (кадастровий номер 1824084000:11:000:0061) і площею 104,8108га (кадастровий номер 1824084000:05:000:0957) сформовані без надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо їх відведення (порушено вимоги абзацу 2ч.2 ст.123 Земельного кодексу України);

- земельні ділянки площею 6,6922га (кадастровий номер 1824084000:11:000:0061) і площею 24,8305га (кадастровий номер1824084000:01:000:0654), зайняті водними об`єктами, болотами, ставками, прибережними захисними смугами вздовж річок та навколо водойм, належать до земель водного фонду, та не можуть надаватися у постійне користування для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України (порушено вимоги ч.3 ст.59 Земельного кодексу України і ч.2 ст.85 Водного кодексу України);

- не передбачено можливості доступу до земельних ділянок, які на кадастровому плані земельної ділянки площею 546,0437га (кадастровий номер 1824084000:01:000:0655) зазначені як вкраплені контури та згідно з інформацією Публічної кадастрової карти перебувають у приватній і комунальній власності.

Вважаючи вказане розпорядження протиправним позивач звернувся до суду для його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначено статтею 122 Земельного кодексу України.

Зокрема, частиною 5 цієї статті передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Аналіз зазначених норм Кодексу дає підстави для висновку, що для одержання у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності особі достатньо подати відповідне клопотання із зазначенням орієнтовного розміру земельної ділянки та її цільового призначення, а також графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Перелік даних документів є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає. Крім того, дана норма містить пряму заборону вимагати додаткові документи.

Відповідно до частини 6 статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Статтею 1 Закону України Про землеустрій передбачено, що проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом;

Відповідно до приписів статті 22 Закону України Про землеустрій землеустрій здійснюється на підставі:

а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою;

б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і

землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою;

в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Одним із видів документації із землеустрою, в тому числі, є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), згідно ст. 25 Закону України "Про землеустрій"

Приписами статті 30 Закону України Про землеустрій передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (пункт 6 частини третьої статті 186 ЗК У країни).

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим (частина сьома статті 186 ЗК України).

Відповідно до пункту 9 статті 118 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (ч.15 ст. 123, 4.8 ст. 186 3К України).

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження (частина десята статті 186 ЗК України).

На переконання позивача з доводами якого погодився суд першої інстанції Новоград-Волинська КЕЧ району представлений відповідачу на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району, загальною площею 713,9730 га. для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України відповідає вимогам чинного законодавства.

Водночас, доводи апелянта щодо відсутності у проекті землеустрою інформації про обмеження у використанні земель та порушення позивачем вимоги абзацу 2 підпункту а) пункту 12 Прикінцевих положень Закону України Про землеустрій спростовуються матеріалами проекту землеустрою, а саме актами перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання, окремо зазначена інформація відображена на кадастрових планах земельних ділянок та внесена до інформаційного блоку електронного документа XML.

Даючи оцінку доводам апелянта з приводу відсутності дозволу на розроблення проекту землеустрою на земельні ділянки площею 6,6922 га. кадастровий номер 1824084000:11:000:0061 та площею 104,8108 ra. кадастровий номер 1824084000:05:000:0957 колегія суддів звертає увагу, що Новоград-Волинська КЕЧ району зазначила бажане місце розташування земельних ділянок та їх орієнтовну площу у графічних матеріалах доданих до клопотання N 492 від 12.03.2018. Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 31.08.2018 N423 надано дозвіл та розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок на загальну площу 713,9730 га., в тому числі на земельні ділянки площею 6,6922 га. кадастровий номер 1824084000:11:000:0061 та площею 104,8108 га. кадастровий номер 1824084000:05:000:0957, що відповідає положенням абзацу 2 ч.2 ст. 123 3К України

Посилання відповідача в оскаржуваному розпорядженні на порушення позивачем вимог ст.59 ЗК України в частині неможливості передачі у користування земель водного фонду, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на слідуюче.

Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України (ст. 77 ЗК України).

Відповідно до ч.1. ст.58 ЗК України прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та навколо водойм відносяться до земель водного фонду.

Згідно п.4 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N?15 від 12.01.1993 „Про порядок ведення державного земельного кадастру" державний земельний кадастр ведеться Держкомземом та територіальними органами, які здійснюють його формування, ведення, збереження.

Відповідно до інформаційних довідок (листів) на земельні ділянки за кадастровими номерами 1824084000:11:000:0061 (6,6922 га) та 1824084000:01:000:0654 (24,8305 га) та довідки Новоград-Волинського відділу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області N97-6-0.19-559/175-20 від 06.02.2020 вказані земельні ділянки не відносяться земель водного фонду, а є землями оборони та призначені для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України.

Крім того, вказані землі після передачі їх у постійне користування залишаються у державній власності.

Відповідність положень проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою підтверджується висновком про погодження проекту землеустрою N01-18/85 від 24.09.2020

Враховуючи вищевикладене, Новоград-Волинська КЕЧ району вважає, що оскаржене розпорядження начальника Житомирської обласної військової адміністрації від 06.04.2023 N126 Про повторний розгляд заяви Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району винесено не на підставі вимог чинного земельного законодавства, а тому колегія суддів вважає, що наявні підстави для визнання його протиправним.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Житомирської обласної військової адміністрації - Житомирської обласної державної адміністрації від 06.04.2023 року №126 "Про повторний розгляд заяви Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України".

Зобов`язати Житомирську обласну державну адміністрацію - Житомирську обласну військову адміністрацію повторно розглянути звернення Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України від 28.05.2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельних ділянок загальною площею 713,9730га за кадастровими номерами (1824084000:01:000:0653 площею 12,5026га, 1824084000:11:000:0060 площею 19,0932га, 1824084000:11:000:0061 площею 6,6922га, 1824084000:05:000:0957 площею 104,8108га, 1824084000:01:000:0655 площею 546,0437га, 1824084000:01:000:0654 площею 24,8305га) розміщених за межами населених пунктів Новоград-Волинського району для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України та прийняти вмотивоване рішення про його задоволення або про відмову.

Водночас, задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог і зобов`язав відповідача прийняти конкретне рішення затвердити проєкт землеустрою, без урахуванням фактичних обставин справи.

Однак суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема, про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі. Суди не можуть підміняти інші органи влади та зобов`язувати уповноважений орган прийняти рішення визначеного судом змісту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 712/10864/16-а, у постанові ВС від 18.05.2022 у справі № 160/11256/19.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у відповідача відсутні дискреційні повноваження (повноваження передбачені ст. ст. 118, 186 ЗК України суд не ототожнює з дискреційними), хоча до спірних правовідносин релевантними є положення ст. ст. 116, 123, 186 ЗК України.). Оскільки затвердження проєкту землеустрою є складною процедурою, яка залежить не тільки від того, чи було позивачем надано всі необхідні документи, а й від того чи отримано всі необхідні погодження від законодавчо визначених органів влади, чи відповідає проєкт землеустрою вимогам чинного законодавства, містобудівній документації. У даному випадку державного органу наявна можливість вибору одного з двох рішень (затвердити/або відмовити у затвердженні відповідного рішення).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.01.2022 у справі № 200/13539/ 19-а.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у контексті обставин такої категорії справ це зобов`язання Житомирську обласну військову адміністрацію повторно розглянути звернення Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України від 28.05.2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельних ділянок загальною площею 713,9730га за кадастровими номерами (1824084000:01:000:0653 площею 12,5026га, 1824084000:11:000:0060 площею 19,0932га, 1824084000:11:000:0061 площею 6,6922га, 1824084000:05:000:0957 площею 104,8108га, 1824084000:01:000:0655 площею 546,0437га, 1824084000:01:000:0654 площею 24,8305га) розміщених за межами населених пунктів Новоград-Волинського району для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України та прийняти вмотивоване рішення про його задоволення або про відмову.

Разом з цим, колегія суддів наголошує, що розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватись законодавства України, що регулює земельні відносини, відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, оцінки впливу довкілля, а також норм і правил при здійсненні землеустрою.

Таким чином, позивач сподіваючись на затвердження проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування спірних земельних ділянок повинен дотримуватись вимог Земельного законодавства та вчиняти дії, які давали б можливість відповідачу вчинити дії для затвердження поданої документації.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Житомирської обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Звягельської квартирно-експлуатаційної частини Міністерства оборони України до Житомирської обласної державної адміністрації - Житомирської обласної військової адміністрації, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Звягельської квартирно-експлуатаційної частини Міністерства оборони України до Житомирської обласної державної адміністрації - Житомирської обласної військової адміністрації, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Житомирської обласної військової адміністрації - Житомирської обласної державної адміністрації від 06.04.2023 року №126 "Про повторний розгляд заяви Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України".

Зобов`язати Житомирську обласну державну адміністрацію - Житомирську обласну військову адміністрацію повторно розглянути звернення Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України від 28.05.2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельних ділянок загальною площею 713,9730га за кадастровими номерами (1824084000:01:000:0653 площею 12,5026га, 1824084000:11:000:0060 площею 19,0932га, 1824084000:11:000:0061 площею 6,6922га, 1824084000:05:000:0957 площею 104,8108га, 1824084000:01:000:0655 площею 546,0437га, 1824084000:01:000:0654 площею 24,8305га) розміщених за межами населених пунктів Новоград-Волинського району для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України та прийняти вмотивоване рішення про його задоволення або про відмову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 квітня 2024 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.