Постанова

від 29.04.2024 по справі 120/11066/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/11066/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоїд О.С.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

29 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" до Вінницької митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2023 року, позов задоволено, зокрема, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2022/002105.

23.11.2023 року Вінницька митниця звернулась до суду з заявою про перегляд рішення суду від 05.04.2023 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.12.2023 року у задоволенні заяви Вінницької митниці про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року у справі № 120/11066/22 за нововиявленими обставинами відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Вінницька митниця подала апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити в повному обсязі заяву про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року за нововиявленими обставинами.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Розгляд справи, в зв`язку з відсутністю клопотань від учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, здійснюється в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, обгрунтовуючи доводи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, Вінницька митниця відзначає, що листом уповноваженого органу Федеративної Республіки Німеччина від 25.10.2023 року №Z4215F-698/22-1, який доведений листом Держмитслужби від 31.10.2023 року №15/15-03-01/7.12/5020 (вхідний митниці від 31.10.2023 року №14374/4-3), повідомлено, що преференційне походження товару відповідно до Доповнення 1 Угоди ЄС не підтверджено, а відтак, пільги надані (отримані) Товариству з обмеженою відповідальністю "Одемо" неправомірно з порушенням вимог Доповнення 1 Угоди ЄС.

На переконання заявника - Вінницької митниці, відповідь уповноважених органів Німеччини, якою не підтверджено преференційне походження товару по сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 14.10.2022 № L 511963, який був предметом дослідження у справі № 120/11066/22, є істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відомою митниці на час розгляду вказаної справи.

Відтак, відповідач просить скасувати рішення суду від 05.04.2023 року у справі №120/11066/22 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, не можуть визнаватися нововиявленими.

Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частиною першою статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Цей перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є вичерпним.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

При цьому, необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх існування під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява, необізнаність заявника і суду про існування вказаних обставин на час розгляду справи та істотність останніх для розгляду справи.

Зокрема, вказані обставини при їх врахуванні судом могли б стати підставою для прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Натомість, нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими і ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 у справі № 303/3535/16 та від 22.11.2023 року у справі №380/6612/22.

У справі, що розглядається, Вінницька митниця визначила лист уповноваженого органу Федеративної Республіки Німеччина від 25.10.2023 року №Z4215F-698/22-1 істотною обставиною для даної справи, а отже звернулась із відповіною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 26.02.2020 у справі № 800/578/17, необхідними умовами для визначення відповідної обставини нововиявленою, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України є те, що:

по-перше, вона існувала на час розгляду справи;

по-друге, ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи;

по-третє, вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи.

Водночас, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 29.08.2018 у справі № 552/137/15-ц та постанові від 07.09.2020 у справі № 820/5989/15.

Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Судова колегія наголошує, що обов`язковою умовою для визнання обставин нововиявленими є не лише відсутність у заявника інформації про них на час розгляду справи, а й об`єктивна неможливість одержати її у відповідний час.

При цьому, нововиявлена обставина як юридичний акт мав існувати на момент подання позову.

В даному ж випадку, рішення Вінницьким окружним адміністративним судом ухвалено 05.04.2023 року, яке набрало законної сили 01.05.2023 року, а лист уповноваженого органу Федеративної Республіки Німеччина датований 25.10.2023 року.

В котектсі викладеного судова колегія відзначає, що факт звернення з заявою про перегляд рішення суду у даній справі за нововиявленими обставинами на підставі листа уповноваженого органу Федеративної Республіки Німеччина від 25.10.2023 року №Z4215F-698/22-1, є виключно незгодою відповідача з рішенням суду, проте це не є підставою для перегляду справи саме за нововиявленими обставинами.

Отже, обставини, на які посилається відповідач, апелянт у справі, не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, а по своїй суті є новими доказами у справі.

Варто зазначити, що перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновками судупершої інстанції про те, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.