Постанова

від 18.04.2024 по справі 380/15650/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/15650/23 пров. № А/857/2079/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГудима Л.Я., Матковської З.М.,

за участю секретаряНора А.Т.,

представника апелянта Руму Д.О.,

представника відповідача Стефанів І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року (ухвалене головуючим суддею Крутько О.В., у м. Львові, повне судове рішення складено 22 грудня 2023 року) у справі № 380/15650/23 за адміністративним позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Західного офісу Держаудитслужби , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «СП РЕМФЛОТ» про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Тернопільській області від 05.06.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2023-01-23-008148-а.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що відповідачем за результатами проведеного моніторингу оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі № UА-2023-01-23-008148-а, з яким позивач не погоджується з підстав його необґрунтованості, невідповідності об`єктивній дійсності та вимогам нормативно-правових актів з питань публічних закупівель. При цьому зазначив, що дія п.4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» не розповсюджується на позивача, оскільки він не є розпорядником бюджетних коштів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Тернопільській області від 05.06.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2023-01-23-008148-а в частині встановлення порушення абз. 3 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та зобов`язання вжити заходи (зокрема, проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) щодо недопущення у подальшому встановлених порушення абзацу 3 пункту 44 Особливостей №1178. В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як Замовник не здійснив розміщення відповідної інформації на веб-сайті, що свідчить про порушення ним пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710.

Разом з цим, суд першої інстанції проаналізувавши Додаток 2 до тендерної документації встановив, що вимога про подання переможцем торгів документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначена у тендерній документації. Також зазначено, що у разі, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, то переможець повинен надати замовнику таку інформацію у довільній формі.

Відтак, враховуючи наведене вище, суд першої інстанції не встановив порушення замовником абзацу 3 п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позову та в цій частині прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що Ренійська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» не підпадає під вимоги пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710, так як не є бюджетною організацією, не має бюджетного призначення, не є розпорядником та/або одержувачем бюджетних коштів та у розумінні Закону використовує власні кошти підприємства.

Відповідач скористався своїм правом та подав відзиви на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта, в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та надала пояснення, просить апеляційну скарги задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позову та в цій частині прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.

В судовому засіданні представник відповідача, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Треті особи, в судове засідання на виклик суду не з`явилися, явку уповноваженої особи не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта та відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що Ренійською філією ДП «АМПУ» 23.01.2023 було оголошено процедуру закупівлі відкритих торгів з особливостями на закупівлю послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги за кодом CPV за ДК 021:2015:50240000-9 (Ремонт т/х «Сборщик-1»), унікальний номер оголошення про проведення відкритих торгів, присвоєний електронною системою закупівель: UA- 2023-01-23-008148-a.

За результатами проведеної закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015:50240000-9 (Ремонт т/х «Сборщик-1») переможцем визначено ТОВ «СП РЕМФЛОТ», з яким укладено договір про надання послуг від 22.02.2023 № 21-В- РЕФ-23.

На підставі наказу Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Тернопільській області від 29.05.2023№41-з прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі: UA-2023-01-23-008148-a (за кодом CPV за ДК 021:2015:50240000-9 (Ремонт т/х «Сборщик-1»).

05.06.2023 за результатами моніторингу Управлінням Західного офісу Державної аудиторської служби України в Тернопільській області складено, підписано та оприлюднено на вебпорталі PROZORRO висновок про результати моніторингу закупівлі послуг за кодом CPV за ДК 021:2015:50240000-9 (Ремонт т/х «Сборщик-1») (ідентифікатор висновку UA-M-2023-05-29-000075, номер закупівлі в електронній системі закупівель: UA-2023-01-23-008148-а (далі - Висновок).

Відповідно до висновку Управлінням було виявлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме:

аналізом тендерної документації встановлено, що у тендерній документації, в порушення абзацу 3 пункту 44 Особливостей № 1178, Замовником не зазначено вимогу щодо подачі переможцем торгів документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 17 Закону;

замовник на порушення вимог пункту 4-1 Постанови № 710 не оприлюднив обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті або офіційному вебсайті суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки.

3 огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області зобов`язало Ренійську філію ДП «АМПУ»: вжити заходи (зокрема, проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) щодо недопущення у подальшому встановлених порушень абзацу 3 пункту 44 Особливостей № 1178; здійснити заходи щодо оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті або на офіційному веб-сайті суб`єкта управління об`єктами державної власності.

Позивач, вважаючи спірний висновок протиправним, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Оскільки учасники справи не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, то в силу приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон 2939-XII)

Як визначено ч. 1 ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч. 2 ст. 2 Закону № 2939-XII).

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (стаття 5 цього ж Закону).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні зукупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (далі Закон № 922- VIII)_

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 922- VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

У пункті 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 922- VIII наводиться визначення поняття «моніторинг процедури закупівлі». Ним є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно ч. 2 ст. 8 Закону № 922- VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема у разі виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4).

Підстави та процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами (далі - орган державного фінансового контролю) перевірок закупівель визначені «Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631 (далі - Порядок №631).

Підпунктом 1 п. 4 Порядку № 631 встановлено, що перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав: 1) виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: укладення договору (договорів) до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства; стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору; поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку.

Згідно з частинами 6, 7 ст. 8 Закону № 922- VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241 (далі - Порядок № 552).

У розділі ІІІ Порядку № 552 визначено, що у п. 2 констатуючої частини висновку заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

За приписами ч. 8, 9 ст. 8 Закону № 922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Відтак, у разі звернення замовника до суду з позовом про оскарження висновку, оцінку виявленим порушенням надає суд.

Щодо виявлених порушень, які стали підставою для прийняття контролюючим органом спірного Висновку суд зазначає таке.

Так, зокрема в ході проведення моніторингу за результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю установлено, що Замовник на порушення вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 (із змінами від 16.12.2020 № 1266) (далі Постанова № 710) не оприлюднив інформацію про розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, яка розміщується на сторінці власного веб-сайту (або на офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів).

Відповідно до п. 4-1 Постанови № 710 зобов`язано, зокрема, головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Відповідно до п.п. 8 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Згідно п.п. 6 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Відповідно до п.п. 11 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Згідно п. 3.1 Положення про Ренійську філію ДП «АМПУ» філія є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ»), який не має статусу юридичної особи та здійснює від імені ДП «АМПУ» частину господарської діяльності.

Статутом державного підприємства «Адміністрація морських портів України», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.05.2013 № 301 у редакції від 14.01.2022 № 14 (далі - Статут) встановлено, що ДП «АМПУ» є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 133 «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Згідно пунктів 21, 22 Статуту, майно підприємства становлять оборотні та необоротні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Водночас, частиною 1, 2 ст. 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до ст.73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

При цьому, розпорядженням Кабінету міністрів України від 27.05.2015 № 600-р затверджено перелік підприємств державного сектору економіки, які мають найбільші за розміром активи (станом на 31.12.2014), згідно з додатком, зокрема, ДП «Адміністрація морських портів України» (код згідно з ЄДРПОУ 38727770).

Відтак, ДП «Адміністрація морських портів України» є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, а тому було зобов`язане виконувати вимоги п.4-1 Постанови №710 шляхом забезпечення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Водночас, позивач підтверджує невиконання вимог п.4-1 Постанови № 710, що свідчить про порушення вимог законодавства про публічні закупівлі.

Виходячи з системного аналізу викладених вище нормативних положень та обставин справи, суд погоджується з доводами відповідача відносно того, що для останнього, розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів є обов`язковим.

З огляду на викладене, колегія суддів поділяє твердження суду першої інстанції, що висновки відповідача про порушення позивачем пункту 4-1 Постанови № 710 внаслідок неопрелюднення на веб-сайті обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі є правомірними та обґрунтованими, а тому відповідно вимога відповідача про усунення такого порушення є законною.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо способу усунення порушень, суд виходить із того, що пунктом 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст.ст. 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області зобов`язало Ренійську філію ДП «АМПУ»: вжити заходи (зокрема, проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) щодо недопущення у подальшому встановлених порушень абзацу 3 пункту 44 Особливостей № 1178; здійснити заходи щодо оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті або на офіційному веб-сайті суб`єкта управління об`єктами державної власності.

Колегія суддів дійшла висновку, що зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, встановив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, з урахуванням характеру порушення, що свідчить про його чіткість та визначеність. Отже висновок моніторингу процедури закупівлі як щодо обставин виявлених порушень, так і їх правової кваліфікації, є вірним та відповідає матеріалам справи.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 420/693/21, від 10.11.2022 у справі № 200/10092/20-а, від 17.11.2022 у справі № 620/6135/20, від 24.01.2023 у справі № 280/8475/20, від 31.01.2023 у справі № 260/2993/21, які в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 380/15650/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим З. М. Матковська Повне судове рішення складено 29 квітня 2024