Постанова

від 18.04.2024 по справі 380/285/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/285/23 пров. № А/857/5118/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКузьмича С. М.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

за участю секретаряНора А.Т.,

представника апелянта ОСОБА_1 ,

представника прокуратури Шимін Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року (постановлену головуючим суддею Чаплик І.Д. о 14 год. 35 хв. у м. Львові, повне судове рішення складено 15 лютого 2024 року) з питань виправлення помилки у виконавчому документі у справі № 380/285/23 за адміністративним позовом керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі № 380/285/23 задоволено адміністративним позовом керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Визнано протиправною бездіяльність Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 31374 за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Воляця, вул. Дружби, 2, що знаходиться в будівлі Волицького НВК, яке перебуває на балансі Шегинівської сільської ради. Зобов`язано Шегинівську сільську раду Яворівського району Львівської області привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 31374, що за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Воляця, вул. Дружби, 2, що знаходиться в будівлі Волицького НВК, яке перебуває на балансі Шегинівської сільської ради з метою використання його за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 апеляційну скаргу Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 - без змін. Рішення суду набрало законної сили 30.11.2023

22.01.2024 судом першої інстанції було виготовлено виконавчі листи у цій справі.

02.02.2024 від Головного управління ДСНС України у Львівській області надійшла заява до суду першої інстанції про виправлення помилки у виконавчому документі.

Заява мотивована тим, що у виконавчому листі неправильно вказано стягувача згідно з вказаним виконавчим листом.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у задоволенні заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про виправлення помилки у виконавчому документі - відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що законом встановлене чітке розмежування між стягувачем у виконавчому провадженні та прокурором як учасником виконавчого провадження. Крім того зазначив, що законом не передбачене право прокурора у разі звернення до суду в інтересах юридичних осіб користуватися правами сторони виконавчого провадження. Відтак суд прийшов до висновку, що прокурор у виконавчому провадженні є окремим учасником і не наділений правом підміняти стягувача або іншу сторону такого провадження, зокрема, у позові, заявленому в інтересах юридичної особи, що наявне в спірному випадку.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, у апеляційні скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та винести ухвалу про задоволення заяви про виправлення помилок у виконавчому документі.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що територіальні органи ДСНС не набуває статусу позивача у справах за позовною заявою прокуратури.

Прокуратура скористалася своїм правом та подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про виправлення помилок у виконавчому документі.

В судовому засіданні представник прокуратури, заперечила проти задоволення апеляційної скарги та надала пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач, в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та прокуратури, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частина 1 ст. 374 КАС України передбачає, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

З аналізу наведеного вище слідує, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа і в разі наявності помилки у виконавчому документі суд, який видав його може за заявою стягувача або боржника виправити її.

Разом з цим, суд першої інстанції вірно зазначив, із покликанням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2023 у справі № 9901/988/18, що помилка, допущена при видачі виконавчого документа, може стосуватися дефектів його форми чи змісту, зокрема: суд неправильно зазначив інформацію про стягувача чи боржника; резолютивну частину судового рішення перенесено у виконавчий лист з помилками, внаслідок цього обсяг обов`язків, що покладено на боржника, зменшено чи збільшено або й зовсім змінено; немає всіх необхідних реквізитів виконавчого документа.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Пунктом 6 ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження» прокурор є самостійним учасником виконавчого провадження.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач та боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення ( ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до ст. 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить виключно стягувачу.

Лише сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

У виконавчому документі обов`язково, серед іншого, зазначаються повне найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження, та дата народження боржника - фізичної особи ( ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Колегія суддів поділяє доводи представника прокуратури, що на законодавчому рівні встановлено чітке розмежування між стягувачем у виконавчому провадженні та прокурором як учасником виконавчого провадження. Прокурор у виконавчому провадженні є окремим учасником і не наділений правом підміняти стягувача або іншу сторону такого провадження, оскільки здійснює у цих спорах представництво інтересів держави в порядку визначеному ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Із змісту заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про виправлення помилки у виконавчому документі, вбачається, що судом його помилково було зазначено стягувачем у виконавчому листі, оскільки територіальний орган ДСНС не наділений повноваженням на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача. З вказаним позовом до суду звернувся прокурор, а тому саме він і виступає стягувачем у вказаному виконавчому провадженні.

Поряд з цим, такі доводи на переконання суду є надуманими, не відповідають фактичним обставинам справи, надають оцінку та суперечать постановленим у цій справі судовим рішення, які набрали законної сили та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області не оскаржувались, а тому правомірно були відхилені судом першої інстанції.

Оскільки, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області і є позивачем у справі № 380/285/23 судом правомірно, згідно ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено його стягувачем у виконавчому листі. Так як, контроль за приведенням в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту, що і є предметом спору, належить до повноважень саме ДСНС України згідно вимог Кодексу цивільного захисту України та Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Відтак саме вказані органи наділені повноваженнями ведення обліку споруд цивільного захисту, забезпечення разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням. Власне з цих підстав і зазначено стягувачем Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, водночас у прокурора такі повноваження відсутні.

Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують судове рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року з питань виправлення помилки у виконавчому документі у справі № 380/285/23 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 29 квітня 2024 року