Постанова

від 29.04.2024 по справі 916/1643/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1643/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Ярош А.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ", м. Одеса не з`явився;

від Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, смт. Суворове, Одеської області не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" про ухвалення додаткового рішення від 02.04.2024 року вх. №1176/24

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ", м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 року, м. Одеса, суддя першої інстанції Волков Р.В., повний текст рішення складено та підписано 16.02.2023 року

у справі № 916/1643/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ", м.Одеса

до відповідача Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, смт. Суворове, Одеської області

про стягнення 407 919 грн. 47 коп.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області у якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про закупівлю робіт за державні кошти №019 від 03.06.2020 року у сумі 407 919 грн. 47 коп.; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 року у справі № 916/1643/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ", м. Одеса до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, смт. Суворове, Одеської області відмовлено у повному обсязі.

Із зазначеним рішенням місцевого господарського суду позивач не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за наслідками розгляду якої постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 року у справі №916/1643/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" було задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 року у справі №916/1643/22 скасовано частково; викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" задовольнити частково. Стягнути з Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" 401 559,33 грн. боргу та 6 023,35 судового збору, сплаченого за подання позову. В іншій частині позову відмовити.»; стягнуто з Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" 9 035 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та 22 584,10 грн. за проведення експертизи.

02.04.2024 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №1176/24), у якій позивач просив суд апеляційної інстанції ухвалити додаткове судове рішення у справі №916/1643/2022; стягнути з Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК УКР БУД ІНВЕСТ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.

Обґрунтовуючи зазначену заяву, позивач вказав, що у позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «БК УКР БУД ІНВЕСТ» наведено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які Товариство очікує понести у зв`язку з розглядом справи, згідно з яким вартість професійної правничої допомоги зазначена в розмірі 25 000 грн.

Крім того, за доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «БК УКР БУД ІНВЕСТ», ним в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 року у справі №916/1643/22 наведено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які апелянт очікує понести у зв`язку з розглядом скарги в суді апеляційної інстанції, згідно із яким вартість професійної правничої допомоги зазначена в розмірі 25 000 грн.

Відтак, позивач, який посилається на вимоги ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що наявні підстави для задоволення його заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки при розгляді даної справи у Господарському суді Одеської області він поніс витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 25000 грн., а у Південно-західному апеляційному господарському суді він також поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю «БК УКР БУД ІНВЕСТ» до суду першої інстанції та апеляційного господарського суду було надано копії наступних документів:

1.договору (угоди) про надання адвокатських послуг від 15.02.2022 року №15/02-1;

2.додатку №1 від 15.02.2022 року до договору (угоди) про надання адвокатських послуг від 15.02.2022 року за №15/02-1;

3.акту №3 приймання-передачі наданих послуг до договору (угоди) про надання адвокатських послуг від 15.02.2022 року за №15/02-1;

4.квитанції №28/02-1 від 28.02.2023 року;

5.квитанції №05/09-1 від 05.09.2023 року;

6.додатку №3 від 28.02.2023 року до договору (угоди) про надання адвокатських послуг від 15.02.2022 року за №15/02-1;

7.акту №4 приймання-передачі наданих послуг до договору (угоди) про надання адвокатських послуг від 15.02.2022 року за №15/02-1;

8.квитанції №25/04-1 від 01.04.2024 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 року у справі № 916/1643/22 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" про ухвалення додаткового рішення від 02.04.2024 року вх. №1176/24 до судового розгляду.

29.04.2024 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області надійшов відзив на заяву про постановлення додаткового рішення (вх. №564/24/Д15) у якому, Рада просила суд апеляційної інстанції відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" в ухваленні додаткового рішення стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000 грн.

Зокрема, за доводами відповідача, який посилається на низку правових позицій щодо розподілу витрат на правничу допомогу, не є обов`язковим для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

При цьому, відповідач наголосив, що Рада належить до органів місцевого самоврядування та позбавлена можливості розпоряджатися коштами особисто, що є підставою для відмови у заявлених позивачем вимогах про стягнення витрат на правничу допомогу.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду заяви про ухвалення у справі додаткового рішення були повідомлені належним чином шляхом направлення копії ухвали суду про призначення заяви до розгляду на офіційні електронні адреси таких осіб. Про причини неявки в суд не повідомили, будь-яких клопотань суду апеляційної інстанції не надали.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції було створено всі необхідні умови для розгляду заяви, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви про розподіл судових витрат, за наслідками апеляційного перегляду справи №916/1643/22, явка сторін до суду ухвалою не визнавалася обов`язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, строк розгляду заяви про розподіл судових витрат є скороченим і добігає кінця, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції, колегія суддів вважає за можливе розглянути клопотання позивача за відсутності представників учасників справи.

Обговоривши доводи та вимоги заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1643/22, судова колегія вважає, що така заява є частково обґрунтованою, з огляду на що потребує часткового задоволення з відмовою у задоволенні в іншій частині, враховуючи таке.

Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п. п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20).

У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2021 року у справі № 34-16/17-3683-2011 викладено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Отже, суд касаційної інстанції чітко зазначив, що критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу.

При цьому, витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16).

Так, як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" в суді апеляційної інстанції була адвокат Лупуленко О.П., яка діяла на підставі ордера про надання правничої (правової) допомоги серія ВН №1230578 від 03.03.2023 року.

При цьому, з матеріалів, наданих позивачем на підтвердження наявності витрат на правничу допомогу судом апеляційної інстанції вбачається, що 15.02.2022 року між адвокатом Лупуленко О.П. та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" було укладено договір №15/02-1 про надання адвокатських послуг, за умовами п. 1.1. якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу клієнту при провадженнях у будь-яких цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних справах тощо.

Пунктом 4.1. вказаного договору сторони домовились, що розмір гонорару та витрат за цим договором складаються із загальної вартості конкретних доручень згідно додатків до цього договору. Вартість конкретних доручень клієнта зазначається у додатках до цього договору. Клієнт компенсує адвокату видатки, яких зазнав адвокат у зв`язку із виконанням даного договору, у повному обсязі.

Договір про надання адвокатських послуг підписано сторонами без застережень та зауважень та скріплено їх печатками.

З умов додатку №1 від 15.02.2022 року до договору (угоди) про надання адвокатських послуг від 15.02.2022 року №15/02-1 вбачається, що сторони погодили, що вартість послуг (гонорар) адвоката за окремим дорученням, зазначеному у п.1 цього додатку становить 25000 грн. (п.2 додатку) та оплата послуг адвоката здійснюється в повному обсязі після підписання цього додатку (п. 4 додатку).

Відповідно до вказаного додатку №1, адвокатом клієнту було надано наступні послуги:

Досудове врегулювання спору щодо стягнення заборгованості за договором про закупівлю робіт за державні кошти №019 від 03.06.2020 року: - підготовка претензії; - збір інформації та документів, опрацювання та аналіз судової практики з аналогічним предметом спору; - формування правової позиції; - консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи.

Складання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором про закупівлю робіт за державні кошти №019 від 03.06.2020 року.

Підготовка заяв по сутті справи та заяв з процесуальних питань у справі № 916/1643/2022: - надання письмових пояснень (в порядку ст.42 Господарського процесуального кодексу України); - ознайомлення із матеріалами судової справи № 916/1643/2022; - отримання рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 року по справі №916/1643/224.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР БУД ІНВЕСТ» у Господарському суді Одеської області.

З акту №3 приймання передачі наданих послуг до договору (угоди) про надання адвокатських послуг від 15.02.2022 року №15/02-1 вбачається, що адвокатом надано послуги у повному обсязі, у встановлений термін, з дотриманням усіх умов договору, а у клієнта відсутні претензії до якості наданих послуг.

На виконання умов договору, додатку №1 та акту приймання передачі наданих послуг №3 Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР БУД ІНВЕСТ» було сплачено адвокату 25000 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткових касових ордерів від 05.09.2023 року №05/09-1 та від 28.02.2023 року №28/02-1.

Отже, судовою колегією встановлено, що адвокатом Лупуленко О.П. Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР БУД ІНВЕСТ» було надано правничу допомогу в Господарському суді Одеської області у визначеному вище обсязі на загальну суму 25000 грн., що вбачається з п. 2 додатку №1.

В подальшому, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 року у справі №916/1643/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" було задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 року у справі №916/1643/22 скасовано частково; викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" задовольнити частково. Стягнути з Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" 401 559,33 грн. боргу та 6 023,35 судового збору, сплаченого за подання позову. В іншій частині позову відмовити.»; стягнуто з Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" 9 035 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та 22 584,10 грн. за проведення експертизи.

Судовою колегією встановлено, що позивач із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі з наданням відповідних підтверджуючих документів звернувся в установлений процесуальним законодавством строк.

Так, з додатку №3 від 28.02.2023 року до договору (угоди) про надання адвокатських послуг від 15.02.2022 року №15/02-1 судовою колегією вбачається, що адвокатом Лупуленко О.П. Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР БУД ІНВЕСТ» надано наступні послуги:

Складання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 року у справі №916/1643/2022 та подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Складання заяв по сутті та заяв з процесуальних питань у справі №916/1643/22: - письмові пояснення; - клопотання про надання (встановлення) додаткового строку для надання учасником справи витребуваних експертом додаткових документів; - клопотання про долучення до справи №916/1643/2022 копій документів на виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 року; - заяви про ознайомлення із матеріалами справи.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР БУД ІНВЕСТ» у Південно-західному апеляційному господарському суді у справі №916/1643/22. Загальна вартість наданих послуг адвоката у суді апеляційної інстанції складає 25000 грн.

З акту №4 приймання передачі наданих послуг до договору (угоди) про надання адвокатських послуг від 15.02.2022 року №15/02-1 вбачається, що адвокатом було надано клієнту адвокатські послуги у повному обсязі, у встановлений термін, з дотриманням усіх умов договору, а у клієнта відсутні претензії до якості наданих адвокатом послуг.

На виконання умов договору, додатку №3 та акту приймання передачі наданих послуг №4 Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР БУД ІНВЕСТ» було сплачено адвокату 25000 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткових касових ордерів від 01.04.2024 року №01/04-1.

Отже, судовою колегією встановлено, що адвокатом Лупуленко О.П. Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР БУД ІНВЕСТ» було надано правничу допомогу в Південно-західному апеляційному господарському суді у визначеному вище обсязі на загальну суму 25000 грн.

Як було раніше зазначено колегією суддів за текстом постанови, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, розподіл судових витрат визначений ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 якої передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до ч. 3 ст. 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правовий аналіз зазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та, зокрема, у разі часткового задоволення апеляційної скарги, покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

При цьому, загальне правило розподілу судових витрат визначене ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, яка є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судовою колегією встановлено, що правом на подання до апеляційного господарського суду заяви про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката Суворовська селищна рада Ізмаїльського району Одеської області не скористалася.

Проте, 29.04.2024 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області надійшов відзив на заяву про постановлення додаткового рішення (вх. №564/24/Д15) у якому, Рада просила суд апеляційної інстанції відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" в ухваленні додаткового рішення стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000 грн., посилаючись фактично на безпідставність такої заяви позивача.

Судова колегія відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, оскільки такі є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки останні фактично складаються з норм матеріального та процесуального права та правових позицій суду касаційної інстанції.

При цьому, єдиним твердженням Ради як підстави для відмови у задоволенні заяви позивача є констатація того факту, що відповідач позбавлений розпоряджатися коштами особисто, оскільки є органом місцевого самоврядування, що, в свою чергу, не може слугувати підставою для відмови позивачу у задоволенні його заяви про розподіл судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом витрат на правничу допомогу, оскільки у даному разі відповідач має статус не суб`єкта владних повноважень, а учасника господарських правовідносин.

Разом з тим, оскільки судовою колегією під час вирішення питання про розподіл витрат позивача на правничу допомогу адвоката встановлено те, що останній, поряд із його витратами на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, просить фактично стягнути з відповідача і витрати, понесені позивачем в суді першої інстанції, апеляційний господарський суд зауважує, що вимогами п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку відмови позивачу у позові, витрати, пов`язані із розглядом справи покладаються саме на позивача.

Отже, зважаючи на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 року у справі № 916/1643/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ", м. Одеса до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, смт. Суворове, Одеської області відмовлено у повному обсязі, витрати позивача на відшкодування йому послуг адвоката в суді першої інстанції покладаються виключно на нього, в тому числі і у зв`язку з недоведеністю їх розміру під час вирішення питання про ухвалення додаткового рішення судом апеляційної інстанції.

З огляду на вказане та наведені вище обставини, оцінивши подані заявником письмові докази на підтвердження витрат на надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, беручи до уваги те, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 року у справі №916/1643/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" було задоволено частково та у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ", м. Одеса до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області про стягнення заборгованості за договором про закупівлю у розмірі 6360 грн. 14 коп. було відмовлено, враховуючи пропорційність покладення судових витрат на сторони відповідно до задоволених позовних вимог, а також неможливість вирішення судом апеляційної інстанції питання про відшкодування судових витрат під час вирішення справи судом першої інстанції, судова колегія вважає, що у даному випадку, відшкодуванню потребують витрати заявника на правничу допомогу адвоката Лупуленко О.П. в суді апеляційної інстанції у розмірі 24620 грн. 20 коп.

Отже, з огляду на розумність, обґрунтованість та співмірність розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, зазначений у заяві позивача про ухвалення додаткового рішення розмір відшкодування на надання адвокатом правничої допомоги допомоги адвоката у сумі 50000 грн. є частково обґрунтованим, внаслідок чого колегія суддів дійшла висновку про те, що правомірним та обґрунтованим у своїй сукупності буде розмір відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції - 24620 грн. 20 коп.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає частково обґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" про ухвалення додаткового рішення від 02.04.2024 року вх. №1176/24 про стягнення витрат на правничу допомогу за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 року у справі № 916/1643/22, та такою, що потребує часткового задоволення з відмовою в іншій частині.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244, 281-284, 344 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" про ухвалення додаткового рішення від 02.04.2024 року вх. №1176/24 про стягнення витрат на правничу допомогу за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 року у справі № 916/1643/22 задовольнити частково.

Стягнути з Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (68640, Одеська область, Ізмаїльський р-н, смт Суворове, вул. Пушкіна 47, ЄДРПОУ 04379166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" (65012, м. Одеса, вул. В`ячеслава Чорновола, буд.4, оф.11, ЄДРПОУ 41537235) судові витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката під час розгляду справи судом апеляційної інстанції у розмірі 24620 грн. 20 коп.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БК УКР БУД ІНВЕСТ" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення від 02.04.2024 року вх. №1176/24 про стягнення витрат на правничу допомогу за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 року у справі № 916/1643/22 у розмірі 25379 грн. 80 коп.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Додаткова постанова в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст. 286, 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 30 квітня 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська А.І. Ярош