Постанова

від 16.04.2024 по справі 925/203/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р. Справа№ 925/203/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 16.04.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 15.02.2024

у справі №925/203/24 (суддя Г.М. Скиба)

за заявою ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка"

2. Приватного підприємства "Кредо Умань"

3. ОСОБА_2

про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ПОСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

14.02.2024 через відділ діловодства Господарського суду Черкаської області до подання позовної заяви від громадянки ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову (вх.№ суду №2881/24 від 14.02.2024) шляхом заборони всім державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії та вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про такі дії, пов`язані з відчуженням, накладенням заборони чи передання в іпотеку нерухомого майна, належного Приватному підприємству "Кредо Умань", а саме:

1- перукарні №4, 43/50 частини нежитлової будівлі площею 623,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;

2- громадської будівлі загальною площею 174,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачами визначені: Товариство з обмеженою відповідальністю "Уманчанка", Приватне підприємстве "Кредо Умань" та гр. ОСОБА_2 .

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.02.2024 у справі № 925/203/24 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 14.02.2024 (вх.суду №2881/24 від 14.02.2024) про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено повністю.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає, оскільки вона є безпідставною, ґрунтується лише на припущеннях, без посилання на конкретні обставини та докази, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів до забезпечення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та заяву про забезпечення позову задовольнити.

Мотивуючи свої вимоги, скаржник зазначає, що судом не було враховано висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду у справах №917/805/23, №905/448/22, №905/448/22, у зв`язку з чим при постановленні оскаржуваної ухвали судом порушено норми процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що вона планує подати позов про визнання недійсним фраудаторного правочину, яким позивачка вважає внесення майна ТОВ «УМАНЧАНКА» до статутного капіталу ПП «КРЕДО УМАНЬ». Тобто Господарському суду Черкаської області саме зараз належить розглянути окремий спір щодо відчуження активів товариства в рамках самостійного позовного провадження.

Оскільки відповідачі у даній справі є взаємопов`язаними особами, раніше вже вчиняли дії, спрямовані на приховування майна боржника ТОВ «УМАНЧАНКА» від звернення на нього стягнення з боку позивачки, оскільки в добровільному порядку рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2023 року у справі №925/1766/21 не виконано, а в ході примусового виконання вказаного судового рішення здобуто відомості про відсутність майна боржника, на яке можна звернути стягнення, на думку позивачки, існує цілком обґрунтована вірогідність подальшого приховування майна ТОВ «УМАНЧАНКИ», власником якого на даний час є ПП «КРЕДО УМАНЬ» шляхом його подальшого відчуження на користь добросовісних набувачів.

На думку позивачки, співмірним заявленим позовним вимогам буде такий захід забезпечення позову, як заборона вчинення дій щодо розпорядження нерухомим майном ПП «КРЕДО УМАНЬ», що призведе до неможливості його відчуження відповідачем. Водночас, такий захід забезпечення не позбавить відповідача можливості користуватися цим майном, здавати його в оренду тощо.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, посилаючись на те, що фактично заявник в заяві лише посилається на потенційну можливість вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" та Приватним підприємством "Кредо Умань" дій, направлених на завдання істотних фінансових збитків інтересам заявника, без наведення відповідного обґрунтування з посиланням на документи чи докази, що не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.

Явка представників у судове засідання

В судове засідання 16.04.2024 представники позивача та відповідачів-1, -3 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку 20.03.2024 електронного документа (ухвали суду від 19.03.2024) до електронного кабінету представника позивача - Чорноіваненка Дениса Олександровича , та доставку електронного документа 22.03.2024 до електронної скриньки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 .) Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" та ОСОБА_2 .

Крім того, слід зауважити, що 20.03.2024 електронною поштою суду від представника ОСОБА_1 - Чорноіваненка Дениса Олександровича надійшло клопотання, в якому останній просить забезпечити розгляд апеляційної скарги у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів.

28.03.2024 електронною поштою суду від Приватного підприємства "Кредо Умань" надійшло клопотання, в якому останній просить забезпечити розгляд апеляційної скарги у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - Чорноіваненка Дениса Олександровича та Приватного підприємства "Кредо Умань" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, вирішено судове засідання по справі №925/203/24, призначене на 16.04.2024 о 10:20 год., провести в режимі відеоконференції.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 16.04.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Чорноіваненко Денис Олександрович на зв`язок не вийшов.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників позивача, відповідачів-1, -3.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Звертаючись із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, ОСОБА_1 зазначає, що отримала рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2023 у справі №925/1766/21 про стягнення на свою користь вартості частки позивачки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" в розмірі 1765940,31 грн. Рішення набрало законної сили і з наказом про примусове стягнення боргу заявник звернувся до приватного виконавця Щербакова Ю.С.

Згідно довідки приватного виконавця Щербакова Ю.С. від 20.09.2023 у боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення.

Натомість станом на 09.12.2021 за відповідачем на праві власності були зареєстровані п`ять окремо розташованих об`єктів нерухомості в м.Умань.

За твердженням заявника, відповідач в січні 2022 року провів відчуження об`єктів на користь пов`язаної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Умань", оскільки засновником Приватного підприємства "Кредо Умань" та учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" є гр. ОСОБА_2 , а вирішальний вплив на рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" має гр. ОСОБА_4 - теща гр. ОСОБА_2 (пов`язані особи).

Спірні договори відчуження спірних об`єктів нерухомості в м.Умань заявник вважає фраудаторними правочинами з метою ухилення відповідача від виконання рішення Господарського суду Черкаської області про стягнення боргу на користь заявника.

Послідуюче оформлення майна в іпотеку (громадська будівля та приміщення перукарні №4) заявник теж вважає фраудаторним правочином, направленим на виведення майна з-під можливого обтяження чи арешту.

За вказаних обставин, з метою забезпечення майбутнього позову, ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Черкаської області з відповідною заявою від 14.02.2024.

Заявник зауважив, що з метою попередження ускладнення чи унеможливлення виконання вірогідного рішення про задоволення позовних вимог, майбутній позивач змушений звернутися до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчинення реєстраційних дій стосовно двох об`єктів нерухомого майна.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов до висновків, що вказана заява не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову із врахуванням дотримання збалансованості інтересів сторін; заявником не доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Судом одночасно враховано і те, що заявник не визначився з предметом майбутнього позову.

Відтак, суд зазначив, що заява є безпідставною, ґрунтується лише на припущеннях, без посилання на конкретні обставини та докази, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів до забезпечення позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу , заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18).

Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином.

Отже, заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

У заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви, ОСОБА_1 зазначає, що зміст позовних вимог полягає у визнанні недійсним акту приймання-передачі майна від 11.01.2022 в статутний капітал ПП «КРЕДО УМАНЬ» як фраудаторного правочину.

Наслідком недійсності правочину є двостороння реституція, тобто повернення сторін у стан, що існував до моменту укладення спірного правочину, а саме ТОВ «УМАНЧАНКА» повинна отримати (повернути) у власність майно, що вибуло з її володіння, а ПП «УМАНЬ-КРЕДО» повинно отримати (повернути) частку в статутному капіталі ПП «УМАНЬ-КРЕДО».

Оскільки право власності на частину спірного майна (громадська будівля (фото-1), площею 174,8 кв.м. та перукарню №4) скасовується, ПП «КРЕДО УМАНЬ» не може бути іпотекодавцем, а тому іпотечний договір №3838 від 18.07.2023 підлягає визнанню недійсним як похідна вимога. Крім того, обставини справи свідчать, що спірний іпотечний договір має ознаки фіктивності, а тому може бути визнаний недійсним з підстав його фіктивності.

Оскільки внаслідок укладення спірного договору іпотеки приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу, як державним реєстратором, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідні рішення підлягають скасуванню із внесенням про це запису до відповідного державного реєстру.

Таким чином позовні вимоги позивачки адресовані до відповідачів:

- ТОВ «УМАНЧАНКА» та ПП «УМАНЬ КРЕДО», як сторін по акту приймання-передачі майна в статутний капітал ПП «УМАНЬ КРЕДО»;

- ПП «УМАНЬ КРЕДО», як власника спірного майна, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно внесено відповідний запис;

- ПП «УМАНЬ КРЕДО» та ОСОБА_5 , як сторін по іпотечному договору;

- ОСОБА_5 , як особи, на користь якої приватним нотаріусом, як державним реєстратором, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

За доводами заявника, вказані позовні вимоги повністю відповідають законному інтересу позивачки на примусове стягнення боргу з ТОВ «УМАНЧАНКА», оскільки у випадку задоволення всіх позовних вимог частина спірного майна, що не вибула із власності ПП «УМАНЬ КРЕДО» громадська будівля (фото-1), площею 174,8 кв.м. та перукарню №4) повертається у власність ТОВ «УМАНЬЧАНКА» та в подальшому вимоги позивачки будуть задоволені шляхом звернення стягнення на дане майно. Таким чином, обрані позовні вимоги будуть ефективним засобом поновлення порушених прав позивачки та реалізації її законних інтересів.

Обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Саме на відновлення порушеного права та охоронюваного законом інтересу подається позов, а заходи забезпечення позову, у такому випадку, забезпечують можливість ефективного відновлення порушеного права та охоронюваного законом інтересу, у випадку задоволення позову.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, у разі їх задоволення судом судове рішення не вимагатиме примусового виконання, відтак запропоновані заходи забезпечення цього позову не впливають на можливість чи неможливість його виконання в майбутньому.

Крім того слід зазначити, заява ОСОБА_1 не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а матеріали справи не містять доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Так, у заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування та припущення заявника стосовно ймовірності дій щодо подальшого відчуження або вчинення інших навмисних дій з метою ускладнення виконання рішення по цій справі у разі задоволення позову.

З цих підстав заява позивачки про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Посилання апелянта на неврахування судом першої висновків Верховного Суду, викладених в постановах у справах №917/805/23, №905/448/22, №905/448/22, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки у справі що розглядається, та у справах, на які посилається скаржник, різні предмети позовів та встановлені судами обставини справи, а отже правовідносини не є подібними у розумінні процесуального законодавства.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятої ухвали наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянтів по суті їх скарг в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують викладених в ухвалі висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 15.02.2024 у справі № 925/203/24 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційні скарги не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.02.2024 у справі № 925/203/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.02.2024 у справі № 925/203/24 залишити без змін.

Матеріали справи №925/203/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст складено: 29.04.2024.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова