Постанова

від 16.04.2024 по справі 906/589/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року Справа № 906/589/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Захарова М.О.

за участю представників сторін:

відповідача - Бугайова М.В.

прокурора - не з`явився

позивача Міністерства освіти і науки України - не з`явилися

відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях - не з`явилися

відповідача ОСОБА_1 - не з`явилися

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного навчального закладу "Малинський професійний ліцей" - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Житомирської області від 24.11.2023 р.,

постановлене у м. Житомир, повний текст складено 30.11.2023 р.

у справі № 906/589/23 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України

до відповідачів:

1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

2. ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного навчального закладу "Малинський професійний ліцей"

про визнання договору оренди нерухомого майна недійсним

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 24.11.2023 р. Господарський суд Житомирської області задоволив позов керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України у справі № 906/589/23. Згідно з рішенням суду першої інстанції підлягають визнанню недійсними договір оренди № 1315 нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.03.2013 р., укладений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та адвокатом Бугайовим Миколою Вікторовичем та додатковий договір № 3 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.01.2013 р. № 1315 з урахуванням змін від 12.01.2016 р та від 04.04.2019 р. щодо продовження терміну його дії шляхом викладення в новій редакції, від 09.02.2022 р., укладений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та адвокатом Бугайовим Миколою Вікторовичем. Також підлягає стягненню з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях на користь Житомирської окружної прокуратури 5368,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вважає, що прокурором подано безпідставний позов з порушенням вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та не доведено порушення інтересів держави укладеним спірним договором і додатковими угодами.

Вважає порушенням ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» те, що прокурор повідомив власника та балансоутримувача майна - Міністерство освіти і науки України та ДНЗ «Малинський професійний ліцей» листами від 08.02.2023 р. про те, що прокурором підготовлено позов до суду, хоча такий позов подано тільки 21.04.2023 р. У вказаних повідомленнях відсутні пропозиції чи вимоги прокурора до МОН України та ДНЗ «Малинський професійний ліцей» вжити заходів до усунення порушень шляхом звернення до суду.

Зауважує, що прокурором невірно визначено склад учасників справи, а суд першої інстанції не звернув уваги, оскільки ДНЗ «Малинський професійний ліцей» мав би бути відповідачем у справі як сторона останньої додаткової угоди від 09.02.2022 р. № 3 до договору від 29.01.2013 р.

Доводить, що спірне приміщення використовується скаржником у навчальному процесі шляхом проведення лекцій для учнів та викладачів, а також - для надання їм правової допомоги з усіх питань.

Пояснює, що оскільки про наявність спірного договору нерухомого майна, яке належить до державної власності від 29.01.2013 р. № 1315 було відомо Міністерству освіти і науки України ще з лютого 2013 року після направлення копії договору, тому строк звернення до суду закінчився 01.03.2016 р. Таким чином, позивачем пропущений строк звернення до суду з вимогою визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, укладеного 29.01.2013 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та ОСОБА_1 .

Просить рішення Господарського суду Житомирської області від 24.11.2023 р. у справі № 906/589/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсними договору оренди нерухомого майна та додаткових угод до нього.

Позивач Міністерство освіти і науки України подав відзив на апеляційну скаргу.

Зазначає, що як на момент укладення первісного договору оренди так і на даний час норми Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію державного і комунального майна», «Про оренду державного та комунального майна» встановлюють заборону на передачу закладів освіти в оренду, а Законом України «Про освіту» випадки передачі закладів освіти в тимчасове користування обмежено метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Зауважує, що невикористання навчальним закладом спірних приміщень для навчального процесу не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з навчально-виховним процесом.

Вважає, що при укладенні 29.01.2013 р. договору оренди № 1315 та 09.02.2022 р. - додаткового договору № 3 відповідачами порушено вимоги законів України «Про освіту» та «Про оренду державного та комунального майна»,

Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 24.11.2023 р. у справі № 906/589/23 залишити без змін.

Коростенська окружна прокуратура, позивач Міністерство освіти і науки України, відповідач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державний навчальний заклад "Малинський професійний ліцей" відзиву на апеляційну скаргу не подали і не забезпечили явку представників у судове засідання, тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено довідками про доставку електронного листа /а.с. 106-107 у т. 2/.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі прокурора та представників позивача, відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення скаржника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру адвокатів України від 21.04.2023 р. ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі відповідного свідоцтва № 587 від 11.08.2011 р. /а. с. 6 у т. 1/.

24.07.2012 р. ОСОБА_1 подав заяву до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, у якій просив укласти з ним договір оренди нежитлового приміщення (кімнати № 5) площею 18,2 кв. м. в будівлі, яка перебуває на балансі Професійно-технічного училища № 16 м. Коростень для використання в якості офісу для надання юридичних послуг населенню /а. с. 7 у т. 1/.

Листом від 15.12.2012 р. № 1/11-16017 Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про рішення Комісії з майнових питань підприємств, установ та організацій, що належить до сфери управління вказаного Міністерства, оформлене протоколом № 24 від 03.10.2012 р., яким надано дозвіл на передачу в оренду терміном на один рік частини нежитлового приміщення навчального корпусу площею 18,2 кв.м ( АДРЕСА_1 ), яке знаходиться на балансі Професійно-технічного училища № 16 м. Коростень /а. с. 8 у т. 1/.

29.01.2013 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області як орендодавець та ОСОБА_1 як орендар уклали договір оренди нерухомого майна, яке належить до державної власності № 1315. За умовами п. 1.1 та 1.2 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення (кімната №5) площею 18,2 кв. м. навчального корпусу (реєстровий номер: 22050108.1АААБИД988), що перебуває на балансі Професійно-технічного училища №16 м. Коростеня (балансоутримувач), належить до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , - з метою надання юридичних послуг /а.с.10-12 у т.1/.

Відповідно до п. 5.1 договору орендар зобов`язується використовувати орендоване майно з метою надання юридичних послуг та відповідно до умов цього договору.

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 29.01.2013 р. до 27.01.2016 р. включно.

29.01.2013 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області та ОСОБА_1 підписали акт приймання-передавання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності /а. с. 12 зв. у т. 1/.

12.01.2016 р. Регіональне відділення Фонду державного майна по Житомирській області та ОСОБА_1 уклали додатковий договір № 1 про продовження дії та внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.01.2013 р. № 1315 /а. с. 13-14 у т. 1/.

У п. 1 додаткового договору зазначено, що договір оренди продовжено на 2 роки 364 дні - до 26.01.2019 р. включно.

04.04.2019 р. Регіональне відділення Фонду державного майна по Житомирській області та ОСОБА_1 уклали додатковий договір № 2 про продовження дії та внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.01.2013 р. № 1315, з урахуванням змін від 12.01.2016 р., за п. 1 якого продовжено дію договору оренди на 2 роки 364 дні - до 25.01.2022 р. включно /а.с. 15 у т.1/.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 1158 від 22.09.2020 р. "Про реорганізацію Професійно-технічного училища №16 м. Коростеня" Професійно-технічне училище №16 м. Коростеня припинено шляхом приєднання до Державного навчального закладу "Малинський професійний ліцей" із створенням на його базі територіального відокремленого спеціалізованого відділення за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 17-18 у т. 1/.

Крім того, у пп. 1 п. 2 наказу передбачено, що ДНЗ "Малинський професійний ліцей" є правонаступником всього майна, прав і обов`язків ПТУ №16 м. Коростеня.

06.01.2021 р. ОСОБА_1 подав заяву до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, у якій просив продовжити дію договору оренди № 1315 від 29.01.2013 р. на 5 років /а. с. 19 у т. 1/.

09.02.2022 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та ОСОБА_1 уклали додатковий договір № 3 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.01.2013 р. № 1315 (з урахуванням змін від 12.01.2016 р. та від 04.04.2019 р) щодо продовження терміну його дії шляхом викладення у новій редакції /а. с. 25 - 30 у т. 1/.

Відповідно до п. 7.1 додаткового договору № 3 від 09.02.2022 р. майно може бути використане орендарем за будь-яким цільовим призначенням.

Згідно з п. 12.1 додаткового договору № 3 строк договору оренди визначений на 5 років - до 25.01.2027 р. включно.

Згідно з п. 6.1 розділу 2 Незмінювані умови договору додаткового договору № 3 від 09.02.2022 р. орендар зобов`язаний використовувати орендоване майно відповідно до призначення, визначеного у пункті 7 змінюваних умов - майно може бути використане орендарем за будь-яким цільовим призначенням.

Звертаючись із позовом до господарського суду, прокурор доводить, що договір оренди нерухомого майна, яке належить до державної власності від 29.01.2013 р. № 1315 та додатковий договір від 09.02.2022 р. № 3 укладені всупереч нормам Закону України "Про освіту" та Закону України «Про оренду державного та комунального майна», тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Прокурор пояснює, що метою позову є захист інтересів держави, порушених унаслідок передачі в оренди приміщення закладу освіти для діяльності, яка не пов`язана із забезпеченням освітнього процесу або обслуговування учасників освітнього процесу.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій згідно зі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" стала усвідомлена пасивна поведінка позивача.

Так, листом Коростенської окружної прокуратури від 08.02.2023 р. № 52-941вих-23, /а.с. 41-42 у т.1/ до Міністерства освіти та науки України прокурор повідомив про прийняте рішення про звернення до суду з позовом в інтересах Міністерства освіти та науки України до Регіонального відділення фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та ОСОБА_1 про розірвання відповідного одговору оренди.

Міністерство освіти та науки України є власником майна ДНЗ "Малинський професійний ліцей" та відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 630, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику, серед іншого, у сферах освіти і науки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Отже, прокурор відповідно до норм ч.4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтував необхідність представництва інтересів держави внаслідок стверджуваного порушенням законності у сфері орендних відносин та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор надав йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації та самостійного подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Міністерство освіти та науки України на звернення прокурора не відреагувало.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після повідомлення прокурора про стверджуване порушення кваліфікується як бездіяльність відповідного органу та є достатньою підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи відповідача/скаржника про те, що підстави представництва прокурором інтересів держави в особі компетентного органу не доведено належними і допустимими доказами.

Таким чином, колегія суддів встановила, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і суд першої інстанції установив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам статей 162, 164 ГПК України.

Задоволивши позов про визнання недійсним договору оренди згідно зі ст. 203, 215 ЦК України, суд першої інстанції зазначив, що оскільки приміщення, яке передано в оренду, є частиною будівлі навчального закладу, то воно може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчальним процесом.

Також суд першої інстанції визнав недійсним додатковий договір № 3 від 09.02.2022 р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 29.01.2013 р. № 1315, з урахуванням змін від 12.01.2016 р. та від 04.04.2019 р., щодо продовження терміну його дії та яким викладено договір оренди у новій редакції, з огляду на те, що у ньому закріплено зміни до договору оренди, якими передбачено надання в оренду нерухомого майна державного закладу освіти не з метою, закріпленою ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту".

Колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції не з`ясував обставини, які мають значення для справи, і припустився порушення норм процесуального права.

Колегія суддів виходить із того, що у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). При вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на норми Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 р. у справі № 904/5726/19).

Так, якщо на виконання спірного правочину особою сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь особи або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 ЦК України).

Колегією суддів встановлено, що на підставі акту приймання-передавання орендованого нерухомого майна 29.01.2013 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області передало спірне приміщення, а ОСОБА_1 прийняв у користування/оренду/а.с.12 зв. у т.1/. Договір оренди нерухомого майна від 29.01.2013 р. № 1315 діє до 25.01.2027 р. включно відповідно до умов додаткового договору № 3 від 09.02.2022 р. /а.с. 25 - 30 у т. 1/.

Такі обставини відповідач адвокат Бугайов М.В. підтвердив у своїх поясненнях суду апеляційної інстанції.

За таких обставин позовна вимога про визнання недійсним договору оренди не є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки вимога про повернення/передачу майна в установленому порядку не заявлена.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 р. у справі № 569/17272/15-ц.

Отже, визнання договору недійсним без поєднання із відповідною позовною вимогою, передбаченою частинами 1 статті 216, статті 387, частин1, третьої статті 1212 ЦК України не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, тому така позовна вимога не може бути задоволена.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 р. у справі № 522/22473/15-ц та у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 р. у справі № 918/269/22. Такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Враховуючи, що колегія суддів встановила відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, тому заява про застосування строків позовної давності не розглядається.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 24.11.2023 р. у справі № 906/589/23 на підставі п. 1, 4 ч.1 ст.277 ГПК України із ухваленням нового рішення про відмову у позові.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги судові витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Житомирську обласну прокуратуру у відповідності до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задоволити, рішення Господарського суду Житомирської області від 24.11.2023 р. у справі № 906/589/23 скасувати.

Прийняти нове рішення. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Житомирської обласної прокуратури (10008, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 8052,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Житомирської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 906/589/23 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 26.04.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.