Постанова

від 17.04.2024 по справі 904/4996/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4996/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

суддів Кощеєва І.М., Дарміна М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Іванов М.М. (в залі суду) адвокат;

від відповідача: Фролов П.І. (в залі суду) - самопредставництво, довіреність б/н від 26.04.2022;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Прища Ігоря Івановича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2023 (повний текст рішення складено 08.12.2023, суддя Колісник І.І.) у справі № 904/4996/23

за позовом Фізичної особи-підприємця Прища Ігоря Івановича, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

до Новомосковської міської ради, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Прищ Ігор Іванович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області з вимогою про визнання укладеною додаткової угоди від 12.05.2021 до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:007:0053 від 05.09.2008, зареєстрованого у Новомосковському міському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК 05.09.2002, укладеного між сторонами справі, у редакції, викладеній у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між сторонами 05.09.2008 договір оренди земельної ділянки додатковою угодою від 30.06.2016 було продовжено до 30.06.2021. 12.05.2021 заявником на адресу відповідача була направлена заява з пропозицією про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.09.2008 із доданим до неї проєктом додаткової угоди, однак відповіді від відповідача не надходило і з того часу й до сьогодні позивач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою та сплачувати за користування нею орендну плату. Позивач стверджує, що за вказаних обставин має місце мовчазна згода відповідача на поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у цьому договорі раніше. Разом з тим, таке поновлення обов`язково має бути оформлене шляхом підписання сторонами договору додаткової угоди.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2023 у справі № 904/4996/23 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що після закінчення трирічного строку дії договору оренди подальше право позивача на спірну земельну ділянку не виникло з огляду на відсутність державної реєстрації права оренди за результатами укладення додаткової угоди від 05.10.2011 та в подальшому після 05.09.2014. Судом встановлено, що додаткову угоду від 30.06.2016 до договору оренди про поновлення договору на п`ять років слід вважати формою укладення нового договору оренди за новими правилами, чинними на той час, з новими умовами договору, без проведення земельних торгів, на базі раніше укладеного договору оренди № 04:08:126:00062 від 05.09.2008 (припинення договору оренди не скасовує факту його укладення). Надані сторонами докази свідчать про те, що позивач-орендар завчасно, у визначений законом строк, подав заяву про поновлення договору оренди земельної ділянки на наступні п`ять років, однак орендодавець-відповідач у визначений законом місячний термін, тобто до 13.05.2021, не повідомив орендаря про результати розгляду його листа-повідомлення від 12.05.2021. Разом з тим зазначені обставини не є підставою для поновлення договору оренди спірної земельної ділянки в порядку статті 33 Закону № 161-XIV, оскільки позивач у запропонованій ним редакції додаткової угоди просить поновити дію договору оренди від 05.09.2008, який припинив свою дію, а поновлення орендних відносин можливе лише щодо договору оренди у формі додаткової угоди від 30.06.2016 і тільки на той самий строк, що зазначений в цій додатковій угоді - п`ять років, а не на три роки. Крім того, судом звернуто увагу, що матеріали справи не містять копії проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди, долученої до заяви позивача від 12.05.2021, що унеможливлює встановити відповідність її змісту викладеному в позовній заяві.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець Прищ Ігор Іванович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2023 у справі № 904/4996/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-судом неправильно встановлений факт відсутності орендних правовідносин у період часу з 2014 по 2016 роки, в цей час договір оренди виконувався в повному обсязі, орендар користувався земельною ділянкою та сплачував за неї орендну плату;

-сторонами при укладенні додаткових угод умови договору оренди землі не змінювалися, висновки суду про укладення додаткової угоди в 2021 році строком на 5 років є помилковими;

- 30.06.2016 між сторонами було укладено не новий договір оренди земельної ділянки, як зазначає суд, а був поновлений договір оренди земельної ділянки від 05.09.2008 строком на 5 років.

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20.12.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 22.12.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/4996/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

27.12.2023 матеріали справи №904/4996/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Прища Ігоря Івановича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2023 у справі № 904/4996/23; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 06.03.2024.

У судовому засіданні 06.03.2024 по справі оголошено перерву до 17.04.2024.

У судовому засіданні 17.04.2024 представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2023 у справі № 904/4996/23 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні 17.04.2024 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2023 у справі № 904/4996/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2008 між Новомосковською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №04:08:126:00062 (далі договір), за умовами якого орендодавець на підставі рішення ради від 18.01.2008 № 448 надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1 договору). Загальна площа земельної ділянки становить 0,0092 га, в тому числі: 0,0092 га забудовані землі (п. 2 договору). На земельній ділянці знаходиться паркова таксі (п. 3 договору). Земельна ділянка передається в оренду для комерційного використання (п. 4 договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 35 100,76 грн (п. 5 договору).

Пунктом 8 договору оренди передбачено, що цей договір укладається на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі згідно з розрахунком розміру орендної плати, що є обов`язковим додатком до цього договору.

Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії (п. 10 договору).

Розрахунки із внесення орендної плати закінчуються не пізніше 30 числа кожного місяця (п. 11 договору).

Пунктами 15, 16 договору оренди передбачено, що земельна ділянка передається в оренду під паркову таксі; цільове призначення земельної ділянки: комерційне використання роздрібна торгівля та комерційні послуги.

Згідно з пунктом 20 договору оренди передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації договору оренди за актом приймання-передачі.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (абз. 1 п. 21 договору).

Відповідно до пункту 36 договору оренди зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

Підставою припинення договору є, зокрема, закінчення його строку, а також в інших випадках, передбачених законом (п. 37 договору).

У пункті 39 договору сторонами, серед іншого, погоджено, що будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін; у разі, якщо з будь-яких причин будь-які положення цього договору є недійсними, недіючими, незаконними або такими, що не мають юридичної сили, це не впливає на дійсність або юридичну силу будь-якого або усіх інших положень цього договору. В разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов цього договору або його дострокового розірвання на вимогу зацікавленої сторони, ці питання вирішуються в судовому порядку. В разі припинення або розірвання цього договору орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, визначених у пункту 21 - 25 цього договору.

Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю збитки.

Згідно з пунктом 43 договору оренди цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Якщо за договором земельна ділянка передається в оренду в порядку відведення, договір набуває чинності після перенесення її меж в натурі (на місцевість).

Договір оренди зареєстровано 05.09.2008 за № 04:08:126:00062 у Новомосковському міському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК.

За актом приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди орендодавець 05.09.2008 передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку в натурі (на місцевості) на умовах, викладених у договорі.

Згідно з актом перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевість) від 05.09.2008 землекористувача поінформовано про те, що земельна ділянка може використовуватися виключно за прямим цільовим призначенням після державної реєстрації договору оренди; межові знаки, якими закріплено земельну ділянку, у кількості 10 шт показано орендарю в натурі та передано під його охорону.

Умови договору оренди змінювалися сторонами шляхом укладення додаткових угод від 05.10.2011 (на підставі заяви орендаря від 04.08.2011; а.с. 85, 86), від 13.02.2014 (а.с. 87) та від 30.06.2016 (а.с. 17, 90).

Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди від 05.10.2011 договір оренди земельної ділянки № 04:08:126:00062 від 05.09.2008 поновлено сторонами на 3 роки, а також погоджено замінити у пункті 9 договору цифру "3%" на "8%" (розмір ставки орендної плати) відповідно до рішення сесії Новомосковської міської ради № 206 від 31.05.2011.

Згідно з пунктом 1 додаткової угоди від 13.02.2014 орендодавець та орендар дійшли згоди змінити зазначену у пункті 5 договору оренди нормативно грошову оцінку земельної ділянки в сумі 35 100,76 грн на 64 937,28 грн.

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1200330172023 від 10.04.2023 земельна ділянка комунальної форми власності площею 0,0092 га, що відноситься до земель житлової та громадської забудови, вид цільового призначення: 03:07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована 23.06.2015 Управлінням Держземагентства у Новомосковському районі Дніпропетровської області з кадастровим номером 1211900000:03:007:0053.

Додатковою угодою від 30.06.2016 сторонами досягнуто домовленості про таке: поновити договір оренди на 5 років (п. 1); відсоткову ставку у розмірі 8% залишити без змін (п. 2); внести зміни до пункту 5 договору оренди, зазначивши, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається за витягом з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення станом на діючий період (п. 3); внести зміни до пункту 2 договору оренди, зазначивши кадастровий номер земельної ділянки 1211900000:03:007:0053 (п. 4). Інші умови договору сторонами залишені без змін.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 65188846 від 05.08.2016 на земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером 1211900000:03:007:0053, площею 0,0092 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вбачається, що 01.08.2016 за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди земельної ділянки строком дії на 5 років з правом пролонгації (номер запису про інше речове право 15765413).

Підставою виникнення іншого речового права вказано договір оренди земельної ділянки №04:08:126:00062 від 05.09.2008, додаткову угоду від 30.06.2016 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.09.2008 № 04:08:126:00062, рішення Новомосковської міської ради № 448 від 08.01.2008 (архівний витяг). У розділі "Опис об`єкта іншого речового права" Інформаційної довідки № 65188846 від 05.08.2016 містяться відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 1211900000:03:007:0053, площею 0,0092 га, як земельної ділянки під розміщення парковки таксі.

12.05.2021 позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Новомосковської міської ради із заявою від 12.05.2021 (вх. № 004484/21), в якій просив відповідача поновити терміном на 5 років дію договору № 04:08:126:00062 від 05.09.2008 оренди земельної ділянки площею 0,0092 га, кадастровий номер 1211900000:03:007:0053, за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будинку торгівлі. Правовою підставою заяви вказано статтю 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до опису документів до заяви від 12.05.2021 орендарем було додано, серед іншого, проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, однак, копія цього проєкту додаткової угоди ні позивачем, ні відповідачем суду не надана.

Листом № 1217/0/2-23 від 22.06.2023 виконавчий комітет Новомосковської міської ради повідомив ОСОБА_1 про неможливість задоволення його заяви від 12.05.2021 про поновлення договору оренди земельної ділянки, оскільки під час проведення пленарного засідання позачергової сесії міської ради рішення прийнято не було. Тому, на підставі витягу з протоколу пленарного засідання ХХVII позачергової сесії VIIІ скликання від 14.06.2023 було складено акт приймання-передачі земельної ділянки, який надано позивачу для підписання та подальшого повернення до Управління по роботі з активами виконавчого комітету Новомосковської міської ради.

Відмова у поновленні договору оренди спірної земельної ділянки й стала причиною виникнення спору.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

Згідно Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельного кодексу України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначено ст. 124 Земельного кодексу України, за змістом частини першої якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

З наведеного вбачається, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення відповідного договору оренди. Тобто прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про передачу в користування (оренду) земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є необхідною умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду.

Як було встановлено судом, 05.09.2008 між Новомосковською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №04:08:126:00062, за умовами якого орендодавець на підставі рішення ради від 18.01.2008 № 448 надав, а орендар прийняв у строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір укладено строком на 3 роки та зареєстровано 05.09.2008 за № 04:08:126:00062 у Новомосковському міському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК.

З урахуванням п. 43 договору та положень ст. ст. 18, 20 Закону «Про оренду землі» в редакції на час укладення договору, суд доходить висновку, що строк дії договору до 05.09.2011.

05.10.2011 на підставі заяви позивача про поновлення дії договору між сторонами було підписано додаткову угоду, якою, зокрема, договір оренди земельної ділянки №04:08:126:00062 від 05.09.2008 поновлено терміном на 3 роки.

У цій додатковій угоді зазначено, що вона набирає чинності з дня державної реєстрації. Така умова відповідає чинному на той час положенню ст. 20 Закону «Про оренду землі», відповідно до якої укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Водночас, сторонами не надано доказів державної реєстрації додаткової угоди від 05.10.2011.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що після закінчення трирічного строку дії договору подальше право позивача на спірну земельну ділянку не виникло.

Колегія суддів також зазначає, що після закінчення трирічного строку, обумовленого додатковою угодою 05.10.2011 (05.09.2014), до 30.06.2016 сторонами не було підписано додаткових угод щодо поновлення строку дії договору, а рішенням Новомосковської міської ради від 20.11.2014 №1162 надану ОСОБА_1 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки площею 0,0092 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗ 03.0, земельна ділянка під розміщення парковки таксі, поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.09.2008 №04:08:126:00062).

На підставі рішення Новомосковської міської ради від 20.05.2016 № 145 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок» позивачу у цій справі поновлено терміном на п`ять років договір від 05.09.2008 оренди земельної ділянки площею 0,0092 га, номер державної реєстрації 04:08:126:00062, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1211900000:03:007:0053, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗ 03:07), земельна ділянка під розміщення парковки таксі (п. 36 розд. 1 рішення сесії). При цьому відсоткова ставка орендної плати у розмірі 8% залишена без змін (п. 36.1 рішення сесії).

Зазначене рішення й стало підставою укладення сторонами додаткової угоди від 30.06.2016, право оренди за якою зареєстроване за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.08.2016.

Суд першої інстанції слушно зауважив, що за змістом частини першої статті 123 Земельного кодексу України (в редакції на час спірних правовідносин) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

За частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (частина друга статті 124 Земельного кодексу України). Зокрема, за змістом частини другої статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі поновлення договорів оренди землі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що додаткову угоду від 30.06.2016 до договору оренди про поновлення договору на п`ять років слід вважати формою укладення нового договору оренди за новими правилами, чинними на той час, з новими умовами договору, без проведення земельних торгів, на базі раніше укладеного договору оренди № 04:08:126:00062 від 05.09.2008.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції станом на 30.06.2016 передбачала наступний порядок поновлення договору оренди землі.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5).

У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч. 10).

Аналізуючи зазначені норми, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 22.09.2020 у справах № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) та №313/350/16-ц (провадження 14-97цс20), згідно з якими статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічні за змістом висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21.11.2018 у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18).

Підсумовуючи висновки з питання поновлення договору оренди землі за правилами статті 33 в редакції Закону № 161-XIV, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) зазначила про таке.

Частини п`ята та шоста статті 33 Закону № 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин.

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону № 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах №313/350/16-ц і № 159/5756/18) (п. 38).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону № 161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону № 161-XIV) (п. 40).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, є автоматичною пролонгацією орендних правовідносин (п. 41).

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону № 161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті (п. 43).

Таким чином, договір оренди землі за наслідком реалізації орендарем процедури поновлення, передбаченої статтею 33 Закону № 161-XIV, навіть за мовчазної згоди орендодавця, вважатиметься поновленим лише в разі укладення додаткової угоди.

При цьому, в силу приписів статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, підлягають державній реєстрації і виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Надані сторонами докази свідчать про те, що позивач-орендар завчасно, у визначений законом строк подав заяву про поновлення договору оренди земельної ділянки на наступні п`ять років, однак орендодавець-відповідач у визначений законом місячний термін, тобто до 13.05.2021, не повідомив орендаря про результати розгляду його листа-повідомлення від 12.05.2021.

Разом з тим зазначені обставини, як правильно зазначено судом першої інстанції, не є підставою для поновлення договору оренди спірної земельної ділянки в порядку статті 33 Закону № 161-XIV, оскільки позивач у запропонованій ним редакції додаткової угоди просить поновити дію договору оренди від 05.09.2008, який припинив свою дію, а поновлення орендних відносин можливе лише щодо договору оренди у формі додаткової угоди від 30.06.2016 і тільки на той самий строк, що зазначений в цій додатковій угоді - п`ять років, а не на три роки.

Крім того, за обставин відсутності копії проєкту додаткової угоди, долученої позивачем до його заяви від 12.05.2021 про поновлення договору оренди стверджувати про відповідність редакції додаткової угоди, зазначеної у прохальній частині позову, його оригіналу неможливо.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області 23.11.2023 у справі №904/4996/23 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 - 284, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Прища Ігоря Івановича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2023 у справі №904/4996/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2023 у справі №904/4996/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Фізичну особу-підприємця Прища Ігоря Івановича.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови відповідно до положень, визначених в ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 29.04.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв