ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5208/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд.1; код ЄДРПОУ: 23697280) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСПЕЦТЕХ СОЮЗ" (місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 32; код ЄДРПОУ: 39849357) про стягнення 58 592,17 грн. без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Публічне Акціонерне товариство Акціонерний Банк "Укргазбанк" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспецтех Союз" заборгованості у сумі 58 592,17 грн. за договором про обслуговування рахунка в цінних паперах №40004319/16 від 10.05.2016 року з яких: заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи строкова - 500 грн.; заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи прострочена - 32 300,00 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи за період з 20.11.2022 по 20.11.2023 - 31 688,64 грн.; заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи 3% річних, згідно ст.625 ЦК України - 2651,84 грн.; заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи, інфляційні нарахування - 9 451,70 грн.
Також позивач просить суд покласти на ТОВ "ІНСПЕЦТЕХ СОЮЗ" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. та розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.12.2023 позовну заяву Публічного Акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" (вх.№5208/23 від 11.12.2023) залишено без руху; встановлено Публічному Акціонерному товариству Акціонерний Банк "Укргазбанк" строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення даної ухвали; визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:надання суду письмових пояснень, щодо копій реєстрів про відправку, та адреси відповідача, яка в них зазначена, чому позивачем не зазначено в даних копіях адресу визначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ; надання суду засвідчених належним чином копій реєстрів про відправку (список № 1, ф.103 від 05.11.21, список №3 від 06.09.21, список №5, список №4 від 04.06.21) максимально чіткої якості, придатної для читання та перевірки.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 позовну заяву та додані до неї документи повернуто Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк", в порядку ч.6 ст. 174 ГПК України.
Не погодившись з таким рішенням Господарського суду Хакрівської області, Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/5208/23, та направити справу №922/5208/23 для продовження розгляду до господарського суду Харківської області.
Постановою Східного апеляційного Господарського суду Харківської області від 13 лютого 2024 року Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задоволено, Ухвалу господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/5208/23 скасовано, справу №922/5208/23 передано на розгляд до Господарського суду Харківської області.
29.02.2024 матеріали справи № 922/5208/23 повернулись до Господарського суду Харківської області.
Суд, дослідивши заяву про усунення недоліків позовної заяви у справі №922/5208/23 (вх.№35955 від 29.12.2023) (а.с.126 -146) прийшов висновку, що позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений ухвалою строк, а тому судом ухвалою від 01.03.2024 прийнято позовну заяву Публічного Акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у справі № 922/5208/23, справу № 922/5208/23 постановлено розглядати без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 01.03.2024 про відкриття провадження у справі № 922/5208/23 було направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспецтех Союз" згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", згідно Довідки про причини повернення/досилання відділення поштового зв`язку Укрпошти від 11.03.2024 (Т.1, арк.спр. 208).
Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, відповідно до якої сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.
Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інспецтех Союз" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений статтею 251 ГПК України п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши справу № 922/5208/23 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
10.05.2016 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк "УкргазБанк" (позивач, депозитарна установа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інспецтех Союз" (відповідач, депонент) було укладено Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах №40004319/16 -(далі Договір), за умовами якого Депозитарна установа зобов`язалася у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами та цим Договором, надавати послуги щодо обслуговування рахунку у цінних паперах Депонента в системі депозитарного обліку, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах Депонента на підстав, розпоряджень Депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством України, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності.
Згідно пункту 2.1.1 Договору, депозитарна установа відкриває Депоненту рахунок у цінних паперах протягом трьох банківських днів після подання Депонентом визначених законодавством України документів для відкриття рахунку в цінних паперах.
За змістом пункту 2.2.7. Договору, Депозитарна установа має право вносити зміни до внутрішніх документів Депозитарної установи та Тарифів Депозитарної установи.
Згідно пункту 2.2.8. Договору, Депозитарна установа має право закрити рахунок у цінних паперах Депонента, на якому не обліковуються цінні папери, права на цінні папери, без розпорядження (наказу) Депонента про закриття рахунку в цінних паперах при умові, що з дня проведення останньої операції минуло не менше одного року та відсутня за оргованість Депонента перед Депозитарною установою за цим Договором, в тому числі по оплаті за послуги Депозитарної установи, що були надані раніше.
За змістом пунктів 3.1.3., 3.1.4. Договору Депонент зобов`язаний: дотримуватись вимог внутрішніх документів Депозитарної установи, які регламентують відносини Депонента та Депозитарної установи; своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги Депозитарної установи згідно з умовами та строками, передбаченими Договором та арифам встановленими Депозитарною установою.
Згідно п.3.1.7 Договору протягом п`яти банківських днів з дати внесення відповідних змін до своїх реквізитів або документів, що надавалися для відкриття рахунку в цінних паперах, депонент зобов`язаний наданвати інформацію про ці зміни Депозитарній установі у порядку, встановленому законодавством та внутрішніми документами депозитарної установи.
Відповідно до пункту 4.1. Договору Депонент оплачує послуги Депозитарної, установи згідно з цим Договором та відповідно до Тарифів (Додаток №1 до Договору), виставлених Депозитарною установою. Депонент погоджується з Тарифами, виставленими Депозитарною установою на дату укладення Договору.
Пунктом 4.2 Договору погоджено, що депозитарна установа має право змінювати тарифи протягом дії цього договору. Зміна тарифів не потребує згоди депонента.
Тарифи, які були змінені депозитарною установою після підписання цього договору, та строк їх введення в дію доводяться до відома депонента не пізніше ніж як за 5 банківських днів до їх введення у дію шляхом розміщення повідомлення про зміну тарифів депозитерної установи у мережі інтернет www.ukrgasbank.com (п.4.3 Договору).
Відповідно до п.4.4 Договору депонент не звільняється від оплати послуг депозитарної установи за новими тарифами у разі, якщо він не ознайомився або не мав змоги ознайомитись з новими тарифами, які були змінені депозитерною установою під час дії цього Договору, при умові належного виконання депозитарною установою п.4.3 цього Договору.
Згідно п .4.5 Договору тарифи депозитарної установи є обов`язковими для депонента.
Оплата послуг депозитарної установи здійснюється депонентом щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги. згідно акту - рахунку (додаток №2), який надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв`язку не пізніше 10-го числа місяця, наступного за мясцем. у якому надавались послуги. У акті-рахунку містяться розшифровки нарахованої до оплати суми за надані послуги.
Згідно з пунктом 5.4. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, які передбачені цим Договором. Депонент зобов`язаний на вимогу Депозитарної установи. сплатити пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення виконання зобов`язання, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. До погашення заборгованості Депонентом Депозитарна установа призупиняє проведення будь-яких операцій щодо виконання розпоряджень (наказів) Депонента по рахунку в цінних паперах Депонента, інших вимог Депонента, керуючого рахунком у цінних паперах Депонента.
Пунктом 54 встановлено, що оплата пені та /або штрафу не звільняє допонента від виконання обов`язків за цим Договором.
Відповідно пункту 6.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками та діє протягом трьох років.
За умовами пункту 6.2 Договору, Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не пізніше ніж за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору сторони не виявили бажання у письмовій формі його розірвати.
Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.
Згідно з Положенням про депозитарну діяльність Депозитарної установи АБ «УКРГАЗБАНК» розміщеного на сайті в мережі інтернет за адресою: https://www.ukrgasbank.com Розділом IV передбачено основні функції депозитарної установи. Перелік депозитарних операцій га додаткових послуг, які надає Депозитарна установа.
Відповідно до пункту 4.2.2. розділу 4 Положення про депозитарну діяльність Депозитарної установи АБ «УКРГАЗБАНК» облікові операції:
Облікові операції - депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу. До облікових операцій Депозитарної установи належать операції:
а) Зарахування - облікова операція, яка відображає уведення до системи депозитарного обліку Депозитарної установи визначеної кількості депозитарних активів та збільшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах депонента, на таку саму кількість.
б) Списання - облікова операція, яка відображає виведення (вилучення) визначеної кількості депозитарних активів, за якими Депозитарна установа здійснювала депозитарний облік, та зменшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах депонента, на таку саму кількість.
в) Переказ - облікова операція, що відображає переведення цінних паперів (прав на цінні папери та прав за цінними паперами) відповідного випуску з одного рахунку в цінних паперах на інший рахунок у цінних паперах, при якому обсяг депозитарного активу за цим випуском не змінюється, або проведення операцій, пов`язаних із встановленням та зняттям обмежень прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами. Операції переказу цінних паперів, прав на цінні папери, пов`язані з встановленням або зняттям обмежень щодо обігу цінних паперів, не призводять до переходу прав на цінні папери. При їх здійсненні певна кількість або всі цінні папери, права на цінні папери, що обліковуються на рахунку в цінних паперах депонента, а блокуються/розблоковуються на цьому рахунку в цінних паперах шляхом здійснення відповідних облікових записів.
Так, як вбачається з матеріалів позовної заяви, на виконання п.1.1 та п.2.1.1 Договору Банком було відкрито ТОВ "Інспецтех Союз" рахунок у цінних паперах та надано послуги, щодо його обслуговування в системі депозитарного обліку.
Вищевказаний договір, станом на дату подання позовної заяви, не є розірваним, рахунок в цінних паперах не закритий, обслуговування зі сторони АБ "УкргазБанк" продовжує здійснюватись.
АБ "Укргзбанк" направляло на адресу відповідача акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг згідно з Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах (Т.1, а.с.242 - Т.2 а.с.98).
Таким чином, позивач стверджує, що АБ «УКРГАЗБАНК» в повному обсязі виконало свої зобов`язання передбачені умовами договору, в свою чергу ТОВ «Інспецтех Союз» зобов`язань за умовами договору не виконало, оплати за надані послуги не здійснено, внаслідок чого, станом на 20.11.2023 заборгованість відповідача становить 58 592,17 грн, про стягнення якої Банк звернувся із цим позовом до суду
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України «Про депозитарну систему України».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.
У статті 4 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів. інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.
Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про депозитарну систему України» власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.
Частиною 1 статті 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
За змістом статті 6 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача). Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями- кореспондентами. номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.
Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.
Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами власника цінних паперів, які обліковуються на рахунку номінального утримувача, є документ, який згідно із законодавством держави реєстрації номінального утримувача або клієнта номінального утримувача підтверджує право власності на цінні папери та видається номінальним утримувачем або клієнтом номінального утримувача (залежно від місця обліку прав на цінні папери) на вимогу власника цінних паперів на підставі відповідного договору.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.
Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду від 14.03.2023 у справі № 917/1746/20.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договором, в розумінні статті 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, у тому числі Публічну частину, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 4.1. Договору Депонент оплачує послуги Депозитарної, установи згідно з цим Договором та відповідно до Тарифів (Додаток №1 до Договору), виставлених Депозитарною установою. Депонент погоджується з Тарифами, виставленими Депозитарною установою на дату укладення Договору.
Умовами пункту 3.1.4 договору передбачений обов`язок Депонента своєчасно та в повнмоу обсязі сплачувати послуги Депозитарної установи згідно з умовами та строками, передбаченими договором, та тарифами встановленими депозитарною установою
Як вказано судом вище, Банком у період з серпня 2016 року по листопад 2023 року (включно) скеровувались відповідні акти про надання послуг на адресу відповідача, проте останній в порушення умов укладеного договору не здійснював внесення оплати наданих послуг.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача в розмірі 32 800 грн (32 300,00 грн комісія прострочена та 500,00 грн строкова комісія) підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про повне погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Банку до відповідача про стягнення вказаної суми основного заборгованості з комісії депозитарної установи, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 20.11.2022 по 19.11.2023 - 13 688,64 грн, три проценти річних в сумі 2 651,84 грн та інфляційні втрати у розмірі 9 451,70 грн.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням наведених вище обставин, суд , перевіриши розрахунок позивача, зазначає, що він є арифметично вірним, а тому дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає три проценти річних у розмірі 2 651,84 грн та 9 451,70 грн інфляційних втрат.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Щодо позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 13 688,64 грн., суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно з пунктом 5.4. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, які передбачені цим Договором. Депонент зобов`язаний на вимогу Депозитарної установи сплатити пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення виконання зобов`язання, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. До погашення заборгованості Депонентом Депозитарна установа призупиняє проведення будь-яких операцій щодо виконання розпоряджень (наказів) Депонента по рахунку в цінних паперах Депонента, інших вимог Депонента, керуючого рахунком у цінних паперах Депонента.
Пунктом 5,4 встановлено, що оплата пені та /або штрафу не звільняє допонента від виконання обов`язків за цим Договором.
У той же час суд звертає увагу на положення частини 6 статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Таким чином, з аналізу вищенаведеної норми вбачається, що нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені, обмежено шестимісячним терміном від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.Договором сторони не визначили іншого строку, ніж визначено частиною 6 статті 232 ГК України.
В той час, як позивачем нараховано пеню в період з 20.11.2022 по 19.11.2023, який перевищує вищезазначений термін, що в свою чергу є порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України.
Здійснивши власний перерахунок суми пені, не виходячи за визначений позивачем період нарахування, з урахуванням вимог діючого законодавства, судом встановлено, що вірним є нарахування пені у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України в розмірі 7 609,51 грн.
Враховуючи вищенаведене, до стягнення з відповідача підлягає сума пені у розмірі 7 609,51 грн.
В частині стягнення пені в розмірі 6079,13 грн. суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю її нарахування.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про часткове задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 42, 73, 74,123, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного Акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСПЕЦТЕХ СОЮЗ" (місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 32; код ЄДРПОУ: 39849357) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд.1; код ЄДРПОУ: 23697280) заборгованість за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах № 40004319/16 від 10.05.2016 у розмірі 52 513,04 грн. ( з яких: 32 300,00 грн. - прострочена заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи, 500,00 грн.- строкова заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи, 7 609,51 грн - пеня, 9 451,70 грн. - інфляційні втрати, 2 651,84 грн. - 3% річних ) та судовий збір в сумі 2 405,40 грн.
В іншій частині позову щодо стягнення пені в сумі 6079,13 грн. - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченомустаттею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "29" квітня 2024 р.
СуддяВ.В. Рильова
Справа №922/5208/23
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2024 |
Оприлюднено | 01.05.2024 |
Номер документу | 118703925 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Рильова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні