Ухвала

від 22.04.2024 по справі 924/25/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"22" квітня 2024 р. Справа № 924/25/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А. , розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Хмельницької окружної прокуратури м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" м. Київ

3. Фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича АДРЕСА_1

про 1. Визнання незаконною державної реєстрації змін 29.12.2022 відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок

2. Визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності на земельну ділянку

3. Визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки

Представники сторін:

прокурор: Гончар І.О. - діє згідно посвідчення № 072516 від 01.03.2023

позивач: Гадзіна М.Ю. - діє згідно виписки з ЄДР

відповідач 1: не з`явився

відповідач 2: Савчук Ю.М. - діє на підставі ордера серії ВХ №1061719 від 30.01.2024

відповідач 3: Муращик О.В. - діє на підставі ордера серії АО №1114160 від 19.02.2024

Ухвала постановляється 22.04.2024, оскільки в судовому засіданні 12.04.2024 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 03.01.2024 надійшла позовна заява керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради до 1. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", 3. Фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича про 1. Визнання незаконною державної реєстрації змін 29.12.2022 відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок, які на даний час об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, 2. Визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності ТОВ "Епіцентр К" на земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, припинивши право власності на вказану земельну ділянку, 3. Визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації вищевказаної земельної ділянки. Обґрунтовуючи позовні вимоги, керівник Хмельницької окружної прокуратури вказує, що згідно з технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок 03.01.2023, розробленої ФОП Купа С.С. , земельна ділянка з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008, власником якої на даний час являється ТОВ "Епіцентр К", утворена в результаті об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0095 та 6825087300:03:002:1024. Прокурор вважає, що цільове призначення вказаних земельних ділянок неправомірно змінено із земель сільськогосподарського призначення на категорію земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Зазначає, що державний кадастровий реєстратор Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області всупереч вимог ч.ч. 3, 16 ст. 21, ч. 1 ст. 24, ч. ч. 1, 4 ст. 25, ч. 4 ст.26 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ч. 4 ст. 20, п. 23 Перехідних положень Земельного кодексу України, п. п. 138, 143, 144, 149 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, на підставі сформованих через свій електронний кабінет заяв сертифікованого інженера - землевпорядника, за відсутності внесених до Державного земельного кадастру відомостей про функціональне призначення землі за місцем розташування земельних ділянок, затверджених Розсошанською сільською радою проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення, протиправно вніс зміни до відомостей Державного земельного кадастру щодо цільового призначення землі. Прокурор вказує, що неправомірна зміна цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 6825087300:03:002:0022,6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:1024, за рахунок яких сформована земельна ділянка із кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, із земель сільськогосподарського призначення та подальше їхнє використання для потреб будівництва промислових об`єктів та об`єктів інфраструктури не відповідає принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення, визначеного Земельним кодексом України, та схемі планування території на регіональному рівні - планувальній документації, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин. Посилаючись на приписи абз. 2 ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", прокурор зазначає, що з огляду на незаконність державної реєстрації в ДЗК об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, на підставі ст. 16 ЦК України, ч. 13 ст. 79-1 ЗК України, належним додатковим способом захисту інтересів держави є заявлення вимог про визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень. Також прокурор вказує, що спірні земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту с. Розсоша, територія якого увійшла до складу території Розсошанської сільської об`єднаної територіальної громади. Тому органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Розсошанська сільська рада, яка діє від імені територіальної громади, права якої порушуються внаслідок недотримання порядку використання земельних ділянок за цільовим призначенням, порушення порядку зміни цільового призначення землі без затверджених рішенням сільської ради проектів землеустрою щодо їх відведення згідно п. 23 Перехідних положень Земельного кодексу України. В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор зазначає, що зміна державним кадастровим реєстратором цільового призначення земельних ділянок із кадастровими номерами 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0095 та 6825087300:03:002:1024 (об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008) без дотримання передбаченої законом процедури необґрунтовано ставить співвідповідача ТОВ "Епіцентр К" в привілейоване становище порівняно з іншими особами, які здійснюють зміну категорій земельних ділянок, розташованих на території Розсошанської сільської об`єднаної територіальної громади, за затвердженими органом місцевого самоврядування проектами землеустрою у відповідності до п. 23 Перехідних положень Земельного кодексу України. Вказані порушення можуть потягнути за собою хаотичну забудову території громади. Окрім цього, такі дії створюють реальну загрозу охороні земельних ресурсів та екологічних прав громадян, в першу чергу жителів Розсошанської об`єднаної територіальної громади. Зауважує, що реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання дотримання порядку зміни цільового призначення земельних ділянок. Оскільки позивач не вживав дій, спрямованих на захист інтересів держави, то керівник Хмельницької окружної прокуратури на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О .

Ухвалою суду від 19.01.2024 (після усунення недоліків) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/25/24 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11:00 год. 19 лютого 2024 року.

В підготовчому засіданні 19.02.2024 суд продовжив прокурору строк для подання відповіді на відзив ТОВ "Епіцентр К" до 29 лютого 2024 року включно, встановив Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області та фізичній особі-підприємцю Купі С.С. строк для подання заперечень на відповідь на відзив прокурора до 04 березня 2024 року включно, встановив ТОВ "Епіцентр К" строк для подання заперечень на відповідь на відзив прокурора до 11 березня 2024 року включно та відклав підготовче засідання у справі №924/25/24 на 09:40 год. 13 березня 2024 року, про що постановив ухвали із занесенням до протоколу судового засідання.

Згідно з ухвалами від 13.03.2024, постановленими шляхом занесенням до протоколу судового засідання, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання у справі на 10:00 год. 26 березня 2024 року.

Ухвалою від 26.03.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи №925/1133/18 Великою Палатою Верховного Суду, закрив підготовче провадження та призначив справу №924/25/24 до розгляду по суті на 11:00 год. 12 квітня 2024 року.

В судовому засіданні 12.04.2024 суд оголосив перерву до 09:15 год. 22 квітня 2024 року, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні 22.04.2024 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві.

Позивач у судовому засіданні 22.04.2024 та у надісланих до суду письмових поясненнях від 19.02.2024 зазначає, що зважаючи на приписи ст. 20 Земельного кодексу України, ст.21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" для зміни цільового призначення будь-якої земельної ділянки приватної власності достатньо лише заяви власника, але обов`язково така зміна має відбуватися відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту. Посилаючись на п. 23 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, позивач вказує, що оскільки на сьогодні до Державного земельного кадастру відомості про функціональні зони не внесено, державний кадастровий реєстратор може внести до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки, якщо витяг з містобудівної документації отримано заявником самостійно відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та подано ним державному кадастровому реєстратору разом із заявою про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки. Крім того, зауважує, що в Розсошанській сільській раді відсутній головний спеціаліст-архітектор, а тому витяг із містобудівної документації Розсошанською сільською радою не міг бути виданий, в тому числі з огляду на те, що відповідна документація не розроблялась Розсошанською сільською радою, а відповідні земельні ділянки, щодо яких подано позов, розташовані поза межами населеного пункту на території Хмельницького району, що охоплюються Схемою планування території Хмельницького району Хмельницької області, затвердженою рішенням Хмельницької районної ради 01.03.2018 № 29-24/2018. Тому оскільки Розсошанською сільською радою не затверджувалась містобудівна документація, а зміна цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:0020, 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:1024 була проведена відповідно до містобудівної документації, затвердженої для Хмельницького району, у Розсошанській сільській раді відсутня інформація про порушення прав громади чи держави щодо недотримання порядку зміни цільового призначення, тому радою не вживались будь - які заходи судового чи позасудового захисту таких прав чи інтересів. Звертає увагу, що Розсошанська сільська рада у даному випадку діяла добросовісно, у відповідності до чинного законодавства та діяла належним чином щодо захисту інтересів держави та громади.

Відповідач 1 не направив повноважного представника для участі в судовому засіданні 22.04.2024, у надісланому до суду відзиві на позов від 07.02.2024 просив здійснювати розгляд справи без його участі. У відзиві на позовну заяву вказує, що відомості до Державного земельного кадастру щодо зміни цільового призначення земельних ділянок внесені на підставі заяв, створених сертифікованим інженером-землевпорядником Купою С.С. щодо внесення виправлених відомостей до ДЗК з долученням копій правовстановлюючих документів на земельну ділянку та витягів з містобудівної документації, виданих начальником управління соціально-економічного розвитку території, архітектури, забезпечення взаємодії з органом місцевого самоврядування та державної реєстрації Хмельницької райдержадміністрації. За результатами розгляду зазначених заяв державним кадастровим реєстратором внесено зміни до Державного земельного кадастру. При опрацюванні відповідних заяв державний кадастровий реєстратор керувалась п.п.2, 6 ст. 20, абз. 6 ст. 23 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України. Звертає увагу, що державний кадастровий реєстратор самостійно приймає рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей чи про відмову у здійсненні таких дій.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 22.04.2024 та у надісланому до суду відзиві на позов заперечив щодо позову. Вказує, що у позові не обґрунтовано на підставі яких саме норм права Розсошанська сільська рада повинна була вживати відповідних заходів захисту своїх інтересів, адже спірні земельні ділянки знаходяться поза межами населеного пункту, на території Хмельницького району та охоплюються землевпорядною документацією, затвердженою для Хмельницького району, якої в розпорядженні Розсошанської сільської ради немає. Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається саме на містобудівну документацію, затверджену для Хмельницького району Хмельницькою районною радою, та стверджує, що зміна цільового призначення відбулась саме всупереч містобудівній документації затвердженій такою Хмельницькою районною радою, за таких умов не зрозуміло, чому органом, в інтересах якого прокуратура звертається до суду визначено Розсошанську сільську раду, а не Хмельницьку районну раду. З огляду на викладене відповідач 2 вважає необґрунтованими доводи прокурора на представництво. Зазначає, що пункт 23 Перехідних положень Земельного кодексу України не надає повноважень сільським радам здійснювати заходи у сфері контролю за дотриманням земельного законодавства, а позовні вимоги прокуратури в даному випадку стосуються саме наявності або відсутності фактів порушення земельного законодавства. В даній справі належним позивачем (органом, в інтересах якого прокуратура могла б звернутись до суду) є Держгеокадастр. Відповідач 2 звертає увагу, що позов містить ряд вимог щодо визначення незаконною, скасування державної реєстрації, в тому числі державної реєстрації відомостей в Державному земельному кадастрі, тому такі вимоги мали б розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки така вимога має публічно - правову природу, та спір в даному випадку стосується державного контролю та нагляду у сфері земельних відносин, вимоги заявлені позивачем фактично не спрямовані на оскарження права власності як такого та позбавлення відповідача права власності на відповідну землю, стосується лише форми, у якій таке право власності буде здійснюватися законним власником, та вимоги щодо реєстраційних дій не є похідними в даному випадку. Також відповідач 2 вказує, що основою позовної заяви керівника Хмельницької окружної прокуратури є твердження про те, що ТОВ "Епіцентр К" нібито з порушенням вимог встановленого порядку змінив цільове призначення земельних ділянок, а саме з сільськогосподарського призначення у іншу категорію. Однак, як вбачається з доводів позовної заяви, ТОВ "Епіцентр К" придбав лише земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 5,9843 га, а інші земельні ділянки мають іншу категорію відмінну від сільськогосподарського призначення загальною площею 11,0840 га. Отже, відсутні будь-які підстави стверджувати, що зміна цільового призначення цієї земельної ділянки відбулась із порушенням встановленого порядку, та що у даному випадку нібито відбулося порушення інтересу держави, яке на думку позивача полягає в пріоритетності земель сільськогосподарського призначення. Відповідач 2 зауважує, що оскільки на сьогодні до Державного земельного кадастру відомості про функціональні зони не внесено, державний кадастровий реєстратор може внести до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки у трьох випадках: 1. Якщо йому подано розроблений та затверджений у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з витягом із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована ділянка; 2. Якщо за запитом державного кадастрового реєстратора йому органом місцевого самоврядування надано витяг з містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована ділянка; 3. Якщо витяг з містобудівної документації отримано заявником самостійно відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та подано ним державному кадастровому реєстратору разом з заявою про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки. З урахуванням зазначеного внесення державним кадастровим реєстратором змін відомостей Державного земельного кадастру в частині цільового призначення земельної ділянки можливе як за проектом землеустрою, так і за заявою власника земельної ділянки, проте виключно за наявності витягу із затвердженої містобудівної документації із зазначенням відповідних функціональних зон. З огляду на викладене вище, зміна цільового призначення земельних ділянок відбулася в рамках чинного законодавства та з дотриманням усіх вимог Земельного кодексу України, а також відомчих нормативно-правових і розпорядчих документів. Також відповідач 2 зауважує, що у разі задоволення позову відповідач буде безпідставно та без правових підстав фактично позбавлений права власності на придбану ним землю, адже записи про таке право власності будуть виключені із державних реєстрів та не будуть поновлені, а це у свою чергу ніяким чином не призведе до поновлення інтересів громади чи держави, на які посилається позивач, а натомість призведе до правової невизначеності та грубого порушення ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України. На думку відповідача 2, зміна цільового призначення земельних ділянок із кадастровими номерами 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:1024, та їх об`єднання в земельну ділянку із кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 відбулося із дотриманням порядку, визначеного законодавством та в даному випадку немає підстав стверджувати, що ТОВ "Епіцентр К" перебувало в привілейованому становищі, адже відповідний порядок поширюється на всіх власників земельних ділянок. Також хибним є аргумент про те, що є ризик хаотичної забудови території, оскільки відповідна земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до зони впливу транспортних вузлів, а забудова території у свою чергу здійснюється під контролем та наглядом уповноважених державних органів, з отриманням відповідних дозволів, містобудівних умов та обмежень, розробленням проекту тощо. Крім того, в рамках даного позову позивач не заявляє вимог, що стосувались порушень у сфері будівництва чи не дотримання позивачем встановленого порядку ведення будівельних робіт. Також позивач не конкретизує, в чому саме на його думку полягає загроза охорони земельних ресурсів та екологічних прав громадян, адже позивач не наводить жодного факту порушення екологічного законодавства в даному випадку. Тому з урахуванням того, що зміна цільового призначення відбулась у відповідності до законодавства, в даному випадку відсутні порушення прав громади, аналогічно й відсутні будь-які збитки, адже у зв`язку із зміною цільового призначення змінюється нормативно-грошова оцінка землі, що в свою чергу означає підвищення надходжень до місцевого бюджету від податку на землю, а у разі завершення спорудження відповідного багатофункціонального комплексу до бюджету громади також додатково будуть надходити кошти від податку на нерухоме майно, а також податки на доходи фізичних осіб, що будуть сплачуватись у зв`язку з створенням робочих місць.

Представник відповідача 3 в судовому засіданні та у надісланому до суду відзиві на позов від 06.02.2024 просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що зміна цільового призначення земельних ділянок відбулася в рамках чинного законодавства та з дотриманням усіх вимог Земельного кодексу України, а також відомчих нормативно - правових і розпорядчих документів. Щодо виготовлення витягу з містобудівної документації та в якому форматі та вигляді цей витяг має бути виданий, то сертифікований інженер-землевпорядник не несе відповідальності та не може впливати на процес видачі витягу з містобудівної документації, адже його в даному випадку надало Управління соціально-економічного розвитку території, архітектури, забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування та державної реєстрації Хмельницької районної військової адміністрації, де чітко прописано, що зміна цільового призначення відповідно до містобудівної документації регіонального рівня перспективного плану території Хмельницького району (Схеми планування території Хмельницького району, затвердженої рішенням сесії Хмельницької районної ради № 29-24/2018 від 01.03.2018) можлива та функціональна зона відповідає. Отже, відповідач 3 вказує, що ним було дотримано всіх, без виключення, вимог чинного законодавства при зміні цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 6825087300:03:002:1024, 6825087300:03:002:0020, 6825097300:03:002:0022 та 6825087300:03:002:0095.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов в межах заявлених прокурором позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський процесуальний кодекс України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (ст. 20 ГПК України).

Натомість згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

При цьому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відтак, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Помилковим є застосування ст. 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є не лише правомірність дій державного кадастрового реєстратора з приводу проведення державної реєстрації змін 29.12.2022 відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок, а й законність набуття ТОВ "Епіцентр К" права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, тобто наявний спір про право, яке виключає розгляд заявлених позовних вимог за правилами адміністративної юрисдикції.

За таких обставин суд вважає безпідставними доводи відповідача 2 про необхідність розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч.3 ст. 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Системне тлумачення положень ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України і ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

У розумінні положень ст.ст. 53, 73, 76, 77 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор в кожному конкретному випадку при зверненні до суду з позовом повинен:

- довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави, зазначити, в чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, необхідність їх захисту, навести та обґрунтувати підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді;

- визначити орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;

- надати належні та допустимі докази здійснення прокурором повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 910/5591/23 від 05.03.2024).

У даній справі керівник Хмельницької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради та просив визнати незаконною державну реєстрацію змін 29.12.2022 відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:1024, які на даний час об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га; визнати незаконною та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ТОВ "Епіцентр К" на земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, припинивши право власності на вказану земельну ділянку; визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки.

Суд зазначає, що частиною 4 ст. 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно зі ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Суд встановив, що згідно з інформаційними довідками від 20.12.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельні ділянки з кадастровими номерами 6825087300:03:002:1024, 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020 були зареєстровані на праві власності за ТОВ "Епіцентр К". При цьому прокурор не заперечує, що вказане право власності набуто відповідачем 2 правомірно.

Відповідно до матеріалів по зміні цільового призначення земельної ділянки за витягом з містобудівної документації ТОВ "Епіцентр К", земельна ділянка з кадастровим номером 6825087300:03:002:0020 належала до категорії земель "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення" цільове призначення згідно КВЦПЗ - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, земельна ділянка з кадастровим номером 6825087300:03:002:0022 - до категорії земель "землі сільськогосподарського призначення" цільове призначення згідно КВЦПЗ - 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення, земельна ділянка з кадастровим номером 6825087300:03:002:1024 - до категорії земель "землі житлової та громадської забудови" цільове призначення згідно КВЦПЗ - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, земельна ділянка з кадастровим номером 6825087300:03:002:0095 - до категорії земель "землі сільськогосподарського призначення" цільове призначення згідно КВЦПЗ - 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення.

З матеріалів справи вбачається, що сертифікованим інженером-землевпорядником Купою С.С. була розроблена технічна документація по зміні цільового призначення вищевказаних земельних ділянок та на підставі його заяв щодо внесення виправлених відомостей до ДЗК з долученням копій правовстановлюючих документів на земельну ділянку та витягів з містобудівної документації, виданих начальником управління соціально-економічного розвитку території, архітектури, забезпечення взаємодії з органом місцевого самоврядування та державної реєстрації Хмельницької райдержадміністрації, державним кадастровим реєстратором внесені відомості до Державного земельного кадастру щодо зміни цільового призначення земельних ділянок.

В подальшому сертифікованим інженером-землевпорядником Купою С.С. була розроблена технічна документація із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок ТОВ "Епіцентр К" з кадастровими номерами 6825087300:03:002:1024, 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020, на підставі якої сформована земельна ділянка з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 із цільовим призначенням згідно з КВЦПЗ 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, категорія земель "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення".

Згідно з інформаційною довідкою від 20.12.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 17.01.2023 проведена державна реєстрація права власності ТОВ "Епіцентр К" на земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008.

Прокурор вказує, що державна реєстрація відомостей про зміну цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 6825087300:03:002:1024, 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020 була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, тому державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 є незаконною та підлягає скасуванню, як і право власності ТОВ "Епіцентр К" на дану ділянку.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Розсошанської сільської ради, прокурор стверджував, що у спірних правовідносинах вона є уповноваженим державою органом на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами 6825087300:03:002:1024, 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020 розташовані за межами населеного пункту с. Розсоша, територія якого увійшла до складу території Розсошанської сільської об`єднаної територіальної громади, від імені якої діє Розсошанська сільська рада. При цьому права територіальної громади порушуються внаслідок недотримання порядку використання земельних ділянок за цільовим призначенням, порушення порядку зміни цільового призначення землі без затверджених рішенням сільської ради проектів землеустрою щодо їх відведення згідно п. 23 Перехідних положень Земельного кодексу України. Також прокурор зауважував, що неправомірна зміна цільового призначення спірних земельних ділянок не відповідає принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення.

Суд зазначає, що в силу приписів ст. 172 ЦК України, ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування, якими є зокрема сільські, селищні, міські ради, представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ст. 18-1 вищевказаного Закону орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Згідно з п.п. 34, 34-1 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, прийняття рішень щодо здійснення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради державного контролю за використанням та охороною земель.

Із змісту ст.12 Земельного кодексу України вбачається, що рада є уповноваженим органом держави у спірних відносинах, якщо такі відносини виникають з приводу земельних ділянок комунальної власності.

Разом з тим, як встановлено судом вище, земельні ділянки з кадастровими номерами 6825087300:03:002:1024, 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020, які були об`єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008, належать до земель приватної власності.

Також суд зазначає, що правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Згідно з ст. 4 вказаного Закону об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Положення аналогічного змісту закріплені також у ст. 15-1 Земельного кодексу України, згідно з якими організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у порядку, встановленому законом належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Також у підп. 10 п. б. ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено серед делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом.

За приписами ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Частиною 1 ст. 6-1 вищевказаного Закону передбачено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме за виконанням землевласниками та землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, розміщенням, проектуванням, будівництвом, введенням в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель, експлуатацією, збереженням протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.

При цьому виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю і реалізують функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, кваліфікаційні вимоги до яких визначені статтею 10 цього Закону (ч. 3 ст. 10 вказаного Закону).

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з підп. 1 п. 3 вищевказаного Положення одним з основних завдань Держгеокадастру є реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідності до підп. 33 п. 4 вказаного Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, у тому числі організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, за виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення).

Згідно з п. п. 1, 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру № 603 від 23.12.2021, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Хмельницької області.

Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати контроль за використанням та охороною земель приватної власності на території Хмельницької області, в тому числі і в частині забезпечення використання земель за цільовим призначенням, дотримання принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення, є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Водночас, Розсошанська сільська рада вправі лише приймати рішення щодо здійснення такого контролю виконавчим органом сільської ради, який і реалізує функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад.

Доводи прокурора з приводу того, що внаслідок зміни державним кадастровим реєстратором цільового призначення спірних земельних ділянок без дотримання передбаченої законом процедури створюється реальна загроза охороні земельних ресурсів та екологічних прав громадян, в першу чергу жителів Розсошанської об`єднаної територіальної громади, можлива хаотична забудова території громади, що також зазначено прокурором в якості підстав для звернення до суду в інтересах сільської ради, суд до уваги не приймає, оскільки спірні відносини виникли, в зв`язку із порушенням законодавства під час зміни цільового призначення земельних ділянок, а не в зв`язку із заподіянням відповідачами шкоди навколишньому природному середовищу, порушеннями у сфері будівництва чи не дотримання встановленого порядку ведення будівельних робіт.

Також суд приймає до уваги, що згідно з поясненнями Розсошанської сільської ради, останньою не розроблялась та не затверджувалась містобудівна документація щодо території, на якій розміщені спірні земельні ділянки. Дані ділянки розташовані поза межами населеного пункту на території Хмельницького району, що охоплюються Схемою планування території Хмельницького району Хмельницької області, затвердженою рішенням Хмельницької районної ради від 01.03.2018 № 29-24/2018. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять.

З огляду на усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що прокурор невірно визначив орган, в інтересах якого він звернувся до господарського суду з цим позовом, оскільки Розсошанська сільська рада не є власником спірних ділянок, і у визначеного прокурором позивача відсутні повноваження щодо здійснення контролю за використанням земельної ділянки приватної власності, в тому числі і в частині зміни цільового призначення.

Зазначене у сукупності свідчить про неналежне підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави у цій справі в порядку, передбаченому ст.ст. 53, 54 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч.1 ст. 226 ГПК України. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позов керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради до 1. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", 3. Фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича про 1. Визнання незаконною державної реєстрації змін 29.12.2022 відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок, 2. Визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності на земельну ділянку 3. Визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, підлягає залишенню без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради до 1. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", 3. Фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича про 1.Визнання незаконною державної реєстрації змін 29.12.2022 відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок, 2. Визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності на земельну ділянку 3. Визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 22.04.2024 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 29.04.2024.

Суддя Л.О. Субботіна

Виготовлено у 6 примірниках: 1 - до справи, позивачу до ел. кабінету, 2 - відповідачу 1 до ел. кабінету, відповідачу 2 та його представнику до ел. кабінету, 3 - відповідачу 3 на ел. адресу: agrogrupcompani@ukr.net, 4- представнику відповідача 3 до ел. кабінету, 5- Хмельницькій окружній прокуратурі до ел.кабінету, 6 - Хмельницькій обласній прокуратурі на ел. адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1