Рішення

від 27.05.2011 по справі 2-174/11

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 2-174/11

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

при секретарі - Величко Н.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Державне підприємство Дослідне господарство Одеського інституту АПВ про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної затопленням квартири,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до суду і просить стягнути з відповідача на її користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 4710 грн., а також моральної шкоди - 2000 грн., заподіяної внаслідок затоплення квартири, юридична допомога у розмірі 150 грн. та судові витрати 187,10 грн..

Свої вимоги мотивує тим, що 06.10.2010 року під час його відсутності була затоплена двокімнатна квартира, яка знаходиться на балансі Дослідного господарства Одеського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук. Позивач є відповідальним наймачем. Згідно з актом комісії житлово-комунальної організації проникнення води в його квартиру сталося з вини відповідача ОСОБА_2 , що зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 цього будинку, яка без дозволу дослідного господарства проводила ремонт системи опалення у своєму помешканні. Внаслідок чого, відбулось затоплення квартири позивача та його матеріальні збитки складають 4710 грн., у зв`язку з затопленням квартири він переніс нервовий стрес та моральні страждання, тому він оцінив моральну шкоду у 2000 грн..

У судовому засіданні представник позивача наполягала на позовних вимог і просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що Хлібодарським ВУЖКГ напередодні було вивішені оголошення для населення, щоб 4-5 жовтня знаходилися в квартирах, у зв`язку із перевіркою водопроводу та систем опалення. Але в зазначений час Хлібодарівським ВУЖКГ цього зроблено не було, а дана перевірка була проведена наступного дня, тобто в день затоплення квартири позивача, а тому відповідачка себе винною не вважає. Посилання на акт від 06.10.2010 року, в якому вказано, що вона проводить несанкціонований ремонт, вважає безпідставними та необґрунтованими. Оцінка матеріальної шкоди визначена у відсутність відповідачки самим позивачем, а не експертом, який має на це відповідну ліцензію. Доказів про те, що позивач пережив моральні страждання внаслідок дій ОСОБА_2 , він не надав, а тому відповідачка просила відмовити у задоволенні заявлених вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, але надав заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати за його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 являється відповідальним наймачем двокімнатної квартири в АДРЕСА_2 , загальною площею 34 кв.м., яка знаходиться на балансі Дослідного господарства Одеського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук, відповідно до довідки №176 від 08.12.2010 р.(а.с.4).

06.10.2010 року вищевказана квартира позивача була затоплена внаслідок несанкціонованого ремонту, який проводила відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується актом ВУЖКГ №220 від 06.10.2010 р. (а.с.5). Відповідно до акту Дослідного господарства Одеського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук № 177 від 08.10.2010 р. відповідач ОСОБА_2 являється відповідальною особою за квартиру АДРЕСА_3 , яка без дозволу дослідного господарства, на балансі якого знаходиться вищевказаний будинок, проводила ремонт системи опалення в своєму помешканні, в результаті чого 06.10.2010 року, при заповненні системи водою для перевірки, виникло затоплення квартири позивача (а.с.6).

Відповідно до акту матеріального збитку від 06.10.2010 р. (а.с.7-8), позивачу нанесено матеріальну шкоду у розмірі 4710 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн., однак суму матеріального збитку ОСОБА_1 оцінив самостійно, а не експерт, який має відповідну ліцензію.

Згідно частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у принижені честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України передбачають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ч.ч.1 та 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

У судовому засіданні доведено, що з вини ОСОБА_2 була затоплена квартира позивача внаслідок несанкціонованого ремонту відповідачки, чим спричинено моральні страждання ОСОБА_1 .

Однак у судовому засіданні не знайшли своє підтвердження посилання позивача на те, що йому нанесено матеріальну шкоду саме у розмірі 4710 грн.

Суду не представлені будь-які докази з цього приводу.

З урахуванням обставин справи, а також розумності та справедливості, суд вважає необхідним покласти на відповідача ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн., а також витрати за надання юридичної допомоги у розмірі 150 грн.(а.с. 10).

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , 1957 року народження, яка мешкає в АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 150 грн., а всього 1150 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір 67,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., а всього 187,10 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийІ. М. Горяєв