Ухвала

від 23.04.2024 по справі 295/9134/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/9134/22

Категорія 81

2/295/1749/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря Лайчук В.В.

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ТОВ «АЛЬФА МОТОРС ГРУП» Гуртовенко Р.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА МОТОРС ГРУП»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВІННЕР ІМПОРТС УКРАЇНА, ЛТД» про захист прав споживачів,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача замінити придбаний позивачем згідно договору купівлі-продажу автомобіля №АМГ 30/20 від 08.12.2020 року автомобіль Ford Kuga Titanium 1,5 2019 випуску, як товар неналежної якості з істотними недоліками, на такий же або аналогічний автомобіль, стягнути з відповідача моральну шкоду та судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в 2021 році помітив, що транспортний засіб містить пошкодження лакофарбового покриття немеханічного характеру на передніх дверцятах, на кришці багажника та інших частинах автомобіля. В зв"язку з чим, 03.09.2021 звернувся до відповідача та третьої особи щодо встановлення причин виникнення недоліку лакофарбового покриття автомобіля. З огляду на ігнорування відповідачем та третьою особою питання щодо встановлення істотності недоліку, вимушений був звернутись з даним питанням до експертів. 30.03.2022 експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок. Зокрема експертами встановлено, що наявність дефектів лакофарбового покриття автомобіля є істотним недоліком, оскільки призводить до передчасного корозійного пошкодження відповідних частин транспортного засобу. За заявою позивача 19.08.2022 експертами Київського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз складеновисновок про проведене додаткове експертне дослідження № 18137/22-34 в якому, зокрема зазначено, що пошкодження лакофарбового покриття автомобіля в технічному сенсі є істотним недоліком, оскільки має схильність до самоплинного розвитку та поширення на прилеглі ділянки та вглиб металу, що призводить до передчасного корозійного руйнування відповідних частин транспортного засобу.

В судовому засіданні 22.06.2023 року представник позивача заявив клопотання про проведення судової експертизи, проведення якої просив доручити -Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою від 22.06.2023 призначено по справі судову експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Київського науково дослідного інституту судових експертиз (03057 м.Київ, вул. Смоленська, 6).

01.02.2024 Київськй науково дослідний інститут судових експертиз надав висновок №20966/23-34/22894/23-54/22895/23-52 зі змісту якого вбачається, що лакофарбове покриття неналежної якості, з урахуванням всіх виявлених дефектів лакофарбового покриття, не єістотним недоліком досліджуваного автомобіля з причин викладених в дослідницькій частині висновку. Дослідницька частина містить посилання на Закон України «Про захист прав споживачів», зокрема щодо визначення істотності недоліку, а саме:

Недолік - це будь - яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідно до частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Відповідно до статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

Представник позивачаобгрунтовував,як підставупроведення повторноїекспертизи тим,що експертПриступа В. приймав участьу проведенні як первиннихекспертиз якіпроводились позамежами судовогорозгляду справитак і прискладанні висновку №20966/23-34/22894/23-54/22895/23-52 Київським науково дослідним інститутом судових експертиз за ухвалою суду. Висновки містять протилежний зміст щодо істотності недоліку, тому є підстави для проведення додаткової експертизи.

Суд не погоджується з обгрунтуванням наданим представником позивача, оскільки останнім не доведено, що усунути неповноту або неясність висновку неможливо шляхом допиту експерта, не зазначено, що висновок є неповним, внаслідок недослідження експертом всіх поданих йому об`єктів чи експерт ненадав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання.

Враховуючи те, що неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. Представником позивача не зазначено, які обставини зумовлюють необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю. Посилання представника позивача на те, що висновок від 01.02.2024 суперечить іншим матеріалам справи, а саме первинним висновкам не знайшли свого підтвердження, оскільки первинні висновки складались експертами без врахування вимог Закону України "Про захист прав споживачів" щодо істотності недоліків товару. Представником позивача не доведено, що висновок складений за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, не доведено, що експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для призначення повторної експертизи. Саме по собі непогодження з висновками експерта не може бути підставою для проведення повторної експертизи.

Керуючись ст. ст. 102, 103, 108, 113 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про призначення по справі повторної судової експертизи.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлено 26.04.2024 р.

Суддя Л.М.Чішман