Ухвала

від 10.10.2024 по справі 295/9134/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 295/9134/22

провадження № 61-12809ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Моторс Груп»</a>, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Імпортс Україна, ЛТД» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Альфа-Моторс Груп», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Імпортс Україна, ЛТД» про захист прав споживачів у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 31 липня 2024 року

у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про призначення у справі повторної судової експертизи відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 31 липня 2024 року повернуто особі, що її подала.

19 вересня 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» подано касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій скасувати, призначити у справі повторну експертизу.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 вересня

2024 року у відкритті касаційного провадження за касаційною представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Богунського районного суду

м. Житомира від 31 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Моторс Груп»</a>, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Імпортс Україна, ЛТД» про захист прав споживачів відмовлено

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року залишено без руху, запропоновано подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

1. У наданий судом строк представник заявника направив до суду матеріали на усунення недоліків, зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2024 року, в яких порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст ухвали суду апеляційної інстанції було отримано 09 вересня 2024 року, надавши відповідні докази.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявником пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає за можливе його поновити.

2. Перевіривши доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Із оскаржуваного судового рішення, доданих до скарги матеріалів убачається,

що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається

ЦПК України та іншими законами України, якими встановлено зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які

не передбачені статтею 353цього Кодексу, окремо від рішення суду

не допускається.

У частині першій статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга

не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Богунського районного суду

м. Житомира від 31 липня 2024 року, не може бути прийнята до провадження, оскільки оскаржуване судове рішення щодо вирішення питання про відмову

у призначенні (повторної)експертизи апеляційному оскарженню не підлягає, правильно повернув її заявникові на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Верховний Суд зазначає, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Цей припис, згідно з позицією Конституційного Суду України, слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п`ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).

Таким чином, право на суд, складовим якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду, може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ.

Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах:

від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18),

у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження

№ 14-62цс19).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України,

є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.

Право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати в порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи своїми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що

не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення (вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня

2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18).

По суті доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають та не можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись 390 ЦПК України, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Житомирського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Моторс Груп»</a>, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Імпортс Україна, ЛТД» про захист прав споживачів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник