Ухвала

від 26.04.2024 по справі 2-о-317/11

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-о-317/11

Провадження № 2-р/643/3/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2024 року суддя Московського районного суду м. Харкова Задорожна А.М., розглянувши заяву Відділу №3 з питань призначення та виплати державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації про роз`яснення судового рішення,

встановив:

25.04.2024 начальник Відділу №3 з питань призначення та виплати державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації засобами електронного поштового зв`язку звернулась до Московського районного суду м. Харкова із заявою про роз`яснення судового рішення.

Вказана заява про роз`яснення судового рішення не може бути прийнята до розгляду, оскільки в порушення вимог ч.2 ст.183 ЦПК України не підписана особою, яка її подала.

Частиною 2 ст.183 ЦПК України унормовано, що письмова заява підписуються заявником чи його представником.

Пунктами 12, 32 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.

Частиною першою, другою ст.6, ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Згідно із ч.2 ст.17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Згідно зі ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає, зокрема, надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №188/290/19 (провадження №61-3735ск20).

Вказана заява про роз`яснення судового рішення надійшла до суду електронною поштою, і не підписана електронним цифровим підписом, а тому відсутні підстави вважати, що такий документ оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких -не допустити судовий процес у безладний рух.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.98 та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року визначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Частиною 4 ст.183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи наведене,заява начальника Відділу №3 з питань призначення та виплати державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації про роз`яснення судового рішення підлягає поверненню без розгляду, оскільки вона подана без застосування електронного цифрового підпису.

Керуючись статтями 183, 260 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву начальника Відділу №3 з питань призначення та виплати державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації про роз`яснення судового рішення по справі №2-о-317/2011 повернути заявнику без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.М. Задорожна