Ухвала

від 23.04.2024 по справі 635/7811/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №: 635 / 7811 / 21 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №:11-кп/818/1124 /24 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

Категорія: ч.ч.3,4 ст.185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю обвинуваченого ОСОБА_7 , який взяв захист своїх інтересів на себе, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме потерпілих по справі, належним чином повідомлених про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора на вирок Харківського районного суду Харківської області від 05.02.2024 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Пісочин Харківського району Харківської області, громадянина України, маючого повну середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 185 КК України та призначено покарання:

- за частиною 3 статті 185 КК України - у виді трьох років позбавлення волі;

- за частиною 4 статті 185 КК України - у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді 5 ( п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки та відповідно до ст. 76 КК України покладено на ного обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Крім того, скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 19 вересня 2023 року (справа №635/1006/23, провадження 1-кс/630/322/2023), а саме: шліфувальну машину ТМ «Протон» м-125 920 зелено-чорного кольору та накладений ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 19 вересня 2023 року (справа №635/1006/23, провадження 1-кс/630/323/2023), а саме: шліфувальну машину в б/в стані, 500 Вт, 115 мм, червоно-чорного кольору; лампи у кількості 4 штук ТМ «Light Master», 2-В-575-230 В/50 Гц; шуруповерт ТМ «Makita» DTW 285 36 V, зеленого кольору; подовжувач білого кольору довжиною 15 м, алмазний круг 230 мм ТМ «Distag».

Також вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат, відповідно до вимог ст.ст.100, 126 КПК України.

Згідно вказаного вироку, ОСОБА_7 звинувачується у тому, що наприкінці травня 2021 (більш точну дату і час досудовим розслідуванням встановити не стало можливим), він, будучи раніше знайомим з потерпілим ОСОБА_8 , перебуваючи на подвір`ї домоволодіння за місцем мешкання останнього, за адресою: АДРЕСА_1 , де допомагав по господарству, побачив біля приміщення сараю велосипед «Ardis Exstreme», який належить потерпілому, та вирішив його таємно викрасти. Після чого, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний намір, 28.05.2021 близько 05 години 00 хвилин, (більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не стало можливим), впевнившись, що за його умисними протиправними діями ніхто не спостерігає, переліз через огорожу вищевказаного домоволодіння ОСОБА_8 , тим самим проник на територію подвір`я останнього, звідки таємно викрав велосипед «Ardis Exstreme», № рами НОМЕР_1 , вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 19.08.2021 № 121, - 7643,00 грн. Після цього, ОСОБА_7 залишив місце вчинення злочину разом із викраденим майном, яким розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 7643,00 грн.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 , кваліфіковані судом за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене з проникненням у сховище.

Окрім цього встановлено, що у другій половині липня 2021 (більш. точну дату і час досудовим розслідуванням встановити не стало можливим), ОСОБА_7 , перебуваючи на подвір`ї вказаного вище домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_8 , де допомагав по господарству, побачив в приміщенні літньої кухні стереосистему «Panasonic SC-PM 5» та мультиварку «Saturn ST MC 9193», які належать потерпілому, та вирішив їх таємно викрасти. Після чого, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний намір, 21.07.2021 близько 05 години 00 хвилин, (більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не стало можливим), діючи повторно, впевнившись, що за його умисними протиправними діями ніхто не спостерігає, переліз через огорожу домоволодіння ОСОБА_8 , тим самим проник на територію подвір`я останнього, та через незачинене вікно проник у приміщення літньої кухні, звідки таємно викрав мультиварку «Saturn ST MC 9193» та стереосистему «Panasonic SC-PM 5», вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 14.08.2021 № 118, відповідно 580,00 грн., та 800,00 грн. Після цього, ОСОБА_7 , залишив місце вчинення злочину разом із викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1380,00 грн.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 , кваліфіковані судом за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене з проникненням в інше приміщення, повторно.

Згідно указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№2102-1Х), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, дію якого продовжено Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 , № 259/2022 від 18.04.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022. № 133/2022 від 14.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023. 451/2023 від 26.07.2023 відповідно.

У вересні 2023, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, у ОСОБА_7 який перебував на території Дочірнього підприємства клінічного санаторію «Роща» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», що розташоване за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Санаторна. 46 виник злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою реалізації якого, діючи в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, він таємно, викрутив з коридору підвального приміщення корпусу N? 8 чотири лампи ТМ «Light Master», 2B-575-230 В/50 Гці, вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи № 15764 від 26.09.2023 складає 2 188,00 грн., а також перебуваючи на подвір`ї вказаного підприємства взяв подовжувач білого кольору довжиною 15 м. вартістю, якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 15764 від 26.09.2023 складає 670.23 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з вказаними речами зник, розпорядившись нами на власний розсуд.

В подальшому, 09 вересня 2023 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, більш точний час під час досудового розслідування встановити не вдалось, ОСОБА_7 продовжуючи свій корисливий злочинний умисел, діючи в умовах воєнного стану, таємно, перебуваючи у підвальному приміщенні на території вищевказаного ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» збив навісний замок з дверей підсобного приміщення в корпусі № 8, заздалегідь приготовленою металевою трубою, після чого незаконно, тобто без дозволу законних користувачів, проник до підсобного приміщення, де незаконно, тобто без дозволу власника, взяв: шліфувальну машину ТМ «Inertool», 500 ВТ. 115 мм, чорно-червоного кольору, вартістю якої згідно висновку товарознавчої експертизи № 15764 від 26.09.2023 складає 489,93 грн., шуруповерт ТМ «Makita» DTW 285,36V зелено-чорного кольору, вартістю якого згідно товарознавчої експертизи № 15764 від 26.09.2023 складає 2 519,30 грн.. алмазний диск ТМ «Distar», 230 мм, вартістю якого згідно товарознавчої експертизи 15764 від 26.09.2023 складає 1290,00 грн., шліфувальну машину ТМ «Протон», М-125/920, зелено-чорного кольору в б/в стані, на якій прикріплений диск для різки ТМ «Distar», 125 мм, вартістю якої згідно товарознавчої експертизи 15764 від 26.09.2023 складає 1292,00 грн. , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з вказаними речами зник, розпорядившись нами на власний розсуд. Таким чином, спричинив Дочірньому підприємству ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» матеріальні збитки на загальну суму 8 449,46 грн.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 , кваліфіковані судом за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з прийнятим судом рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст.75 КК України та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 обрати покарання: за ч.3 ст.185 КК - у виді 3 років позбавлення волі; за ч.4 ст.185 КК у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 5 років позбавлення волі.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на неповне врахування судом відомостей стосовно особи засудженого та характер вчинених ним дій, зокрема те, що він вчинив чотири епізоди крадіжок з проникненням у приміщення, спричинивши потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму більше 20 тис. гривен, яку добровільно не відшкодував. Не зважаючи на те, що в суді розглядалось кримінальне провадження стосовно нього за двома епізодами злочинів, передбачених за ч.3 ст.185 КК, ОСОБА_7 вчинив ще два епізоди злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України. Крім того, як зазначив прокурор, обвинувачений не одружений, тобто, фактично не пов`язаний з соціальними інститутами, які б могли сприяти його перевихованню без ізоляції від суспільства, а вчинення корисливих кримінальних правопорушень, є єдиним його заробітком. Вважає, що рішення суду про призначення покарання, виходячи з полоежньст.50 КК України, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.

У зв`язку з вищевикладеним, прокурор вважає, що покарання, не пов`язане із ізоляцією від суспільства, не може стати на заваді вчинення ним нових злочинів, а тому, вважає недоцільним застосування відносно ОСОБА_7 ст. 75 КК України, зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Прокурор підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

Обвинувачений заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, будь-яких заяв про неможливість розгляду справи без них, не надходило.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку обвинуваченого, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Дії обвинуваченого відповідають кваліфікації за інкримінованими йому злочинами, а висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України не перевіряє.

Сам обвинувачений ОСОБА_7 свою вину визнав повністю, пояснивши про обставини вчиненого, як зазначено в обвинувальному акті та у вироку суду.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які можуть бути підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено. Разом з цим, перевіряючи вирок в межах апеляційної скарги прокурора. щодо правильності призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів виходить з положень ст.65 КК України і вважає, що суд першої інстанції достатньо та правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та особу винного, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання, і відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Згідно вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

У відповідності до ст. 65 КК України та роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Як вбачається з оскаржуваного вироку, при призначенні ОСОБА_7 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини за яким вчинений злочин, особу винного, який раніше не судимий, має повну середню освіту, не одружений, офіційно не працює, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, скарг не має.

Враховуючи особу обвинуваченого, та вимоги, передбачені ст.ст.50,65 КК України, суд призначив покарання в межах санкції ч.ч.3,4 ст.185 КК України, дотримуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, враховуючи повне визнання ОСОБА_7 своєї вини, щиросердного каяття, активного сприяння розкриттю злочину, відсутності обтяжуючих обставин, а також тих обставин, що цивільний позов не заявлено та відшкодовано завдану шкоду, дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_7 покарання за ч.ч.3,4 статті 185 КК України, з урахуванням вимог ст.70 КК України, у виді п`яти років позбавлення волі, без ізоляції від суспільства, звільнивши обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки та покладенням відповідно до ст.76 КК України на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Апеляційні доводи прокурора про зайву м`якість призначеного покарання, внаслідок звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, за вчинення тяжкого злочину, і пов`язане з цим апеляційне прохання щодо прийняти нового рішення в цій частині судом апеляційної інстанції, на думку колегії суддів - є безпідставними, оскільки згідно відомостей кримінального провадження та поданої апеляційної скарги, об`єктивно відсутні обставини ніж ті, що встановлені судом першої інстанції.

Колегія суддів не погоджується з апеляційними доводами прокурора про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання без застосування положень ст.75 КК України лише внаслідок характеру вчинених ним дій та тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та досягнення мети виправлення та запобігання нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами, оскільки наведені вище дані про особу обвинуваченого, свідчать про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. Тим більше, під час апеляційного розгляду справи потерпілі не наполягали на застосуванні реального відбування обвинуваченим покарання, внаслідок того, що обвинувачений відшкодував завдану шкоду.

Будь-яких інших доводів щодо необґрунтованого звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання прокурором в його апеляційній скарзі не наведено.

Отже, апеляційні вимоги прокурора про призначення покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуттям, слід вважати безпідставними, оскільки вони мають суто суб`єктивний характер та призначене судом першої інстанції покарання у той спосіб, як це зазначено у вироку, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення особи обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому відповідає вимогам ст.ст. 50 та 65 КК України, оскільки за своїм видом і розміром є справедливим, через що підстав для ухвалення нового вироку судом апеляційної інстанції за доводами апеляційної скарги прокурора, колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, при апеляційному перегляді кримінального провадження не встановлено підстав для скасування вироку за доводами апеляційної скарги прокурора.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування ухваленого обвинувального вироку також не вбачається, внаслідок чого вирок суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

А тому, колегія суддів вважає правильними висновок суду про можливість виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

На думку колегії суддів судовий розгляд даного кримінального провадження проведено повно, всебічно, об`єктивно, із додержанням вимог закону України про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального закону, за результатами судового розгляду постановлено законне й обґрунтоване рішення.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено будь-яких порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких є зміна чи скасування судового рішення, у зв`язку із чим, вирок суду слід залишити без змін, як законний, обґрунтований та вмотивований, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Вирок Харківського районного суду Харківської області від 05.02.2024 року по справі щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.ч.3,4 ст.185 КК України, залишити без змін.

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст.424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанціїпротягом трьох місяцівз дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3