Ухвала

від 29.04.2024 по справі 904/1845/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

29.04.2024м. ДніпроСправа № 904/1845/24

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Приватного підприємства "Кадак", м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Суддя Ніколенко М.О.

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Кадак" про:

- усунення Дніпровській міській раді перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро шляхом знесення самочинно побудованої автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро за рахунок Приватного підприємства "Кадак" .

- припинення права володіння приватного підприємства "Кадак" на об`єкт нерухомого майна а саме: автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису № 10311536 права приватної власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 674439312101 було заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі №200/7824/15-ц.

Однак, в подальшому, за твердженням позивача, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі № 200/7824/15-ц було скасовано.

Позивач вказав, що під час перегляду справи № 200/7824/15-ц Апеляційний суд Дніпропетровської області встановив факт того, що автостоянка, розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г, є самочинно збудованим нерухомим майном.

Ухвалою суду від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 28.05.2024.

Разом із позовом позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони Приватному підприємству "Кадак" (ідентифікаційний код 39433177), а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г у м. Дніпро.

- заборони державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на нерухоме майно, а саме: автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г у м. Дніпро.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що номінальними власниками спірної автостоянки раніше вчинялись дії з відчуження такого нерухомого майна. У випадку невижиття заходів забезпечення позову, на думку позивача, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали суд встановив таке.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 1 ст. 190 ЦК України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до приписів ст. 139 ГК України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів (ч. 1).

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів (ч. 2).

Коштами у складі майна суб`єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб`єктів з іншими суб`єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (ч. 5).

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

У рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 910/11739/19.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як зазначено вище, предметом цього спору є - усунення Дніпровській міській раді перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро шляхом знесення самочинно побудованої автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро за рахунок Приватного підприємства "Кадак" .

- припинення права володіння приватного підприємства "Кадак" на об`єкт нерухомого майна а саме: автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро.

Позивач наполягає на тому, що спірний об`єкт є самочинним будівництвом.

При цьому, з поданих заявником документів вбачається, що зацікавленими особами попередньо вже здійснювались дії, направлені на зміну номінального власника такого майна.

За таких обставин, невжиття заходів забезпечення позову у цій справі з високою імовірністю може призвести до того, що на день набранням законної сили будь-яким рішенням у цій справі, майно, яке є предметом цього позову, може бути передано у власність або користування іншим особам.

Це значно ускладнить (приведе до виникнення нових судових проваджень щодо спірного майна) чи зробить взагалі неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Разом з цим, щодо обраного позивачем заходу забезпечення позову слід зазначити про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п. 4).

Положеннями пункту 10 частини першої статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, за змістом статті 137 ГПК України (положення частини першої якої містять вичерпний перелік заходів забезпечення позову), якщо сторона просить вжити захід забезпечення позову, що прямо не передбачений цим процесуальним законом (статтею 137 ГПК України), суд на вимогу учасника справи може вжити такий захід забезпечення, що визначений іншим нормативним актом - законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто, визначений частиною першою статті 137 ГПК України вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених Законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову, який хоча і відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, однак не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України).

Аналогічна правова позиція щодо допустимості вжиття заходу забезпечення позову у спосіб зупинення дії рішення, зокрема й загальних зборів товариства, міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 910/4445/21 та в постановах Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №916/493/22, від 15.09.2023 у справі №910/6804/23.

Так, господарському суду чинним законодавством надані повноваження з накладення арешту на майно у визначених законом випадках. Разом з цим, у суду господарської юрисдикції відсутня дискреція на заборону накладення арешту на майно особи.

Крім того, заборона передачі нерухомого майна в оренду має ознаки втручання в господарську діяльність власника такого майна і не співвідноситься з предметом позову, а отже, не виконує мети вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, заяву Дніпровської міської ради слід задовольнити частково.

Застосувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони Приватному підприємству "Кадак" (ідентифікаційний код 39433177, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 98, квартира 218) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна: автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро.

Застосований судом захід забезпечення позову не виходить за межі вимог заявника та не суперечить обраному ним заходу, разом з цим, забезпечить реальний захист порушених прав та інтересів позивача в майбутньому.

При цьому, здійснюючи оцінку адекватності обраного заявником способу забезпечення позову, судом прийнято до уваги, застосований вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично залишиться у володінні власника, а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним.

Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Дніпровської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити Приватному підприємству "Кадак" (ідентифікаційний код 39433177, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 98, квартира 218) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна: автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро.

Стягувач: Дніпровська міська рада (ідентифікаційний код: 26510514; місцезнаходження: просп. Д. Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000).

Боржник: Приватне підприємство "Кадак" (ідентифікаційний код 39433177, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 98, квартира 218).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 29.04.2024 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала є виконавчим документом, підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання у строк до 29.04.2027 включно.

Суддя М.О. Ніколенко